ПриватБанк – це вам не приватна власність
Про проблеми в ПриватБанку було відомо вже давно, а перемовини держави з акціонерами велись постійно. Проте усе довелось вирішувати фактично в цейтноті. Відкладений високий візит до Брюселю, несподіване засідання РНБО, терміновий збір Кабміну, стурбована делегація міжнародних фінансистів. Ситуація явно не виглядала спланованою, а тривога, з огляду на масштаби банку, була більш ніж обгрунтованою. Але результат очевидний - компромісне рішення. І воно того варте.
У подібній ситуації, українська влада мало не вперше поставила економічну доцільність вище політичної. «Уряд підтримав пропозицію Національного банку та Ради фінансової стабільності про перехід ПАТ «Приватбанк» у стовідсоткову державну власність», - заявив на спільному брифінгу з керівником НБУ Валерією Гонтаревої глава Мінфіну Олександр Данилюк.
Звісно, подробиці не розголошуються, але чим, як кажуть, можна «серце заспокоїти»?
- Реакція Європи.
Вона є однозначно позитивною. І з того можна зробити два висновки. По-перше, проблеми були реальні і вихід знайдено раціональний. А, по-друге, корупцією у цій операції не пахне.
Європейський Союз рішення українського уряду підтримав на дуже високому рівні. Про що заявила представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні після завершення Ради асоціації Україна-ЄС.
"Вітаю вас з цим важливим і сміливим рішенням націоналізувати ПриватБанк. Це рішення має привести до того, що всі банки в Україні будуть працювати в однакових умовах", - підкреслила Федеріка Могеріні.
Вона також нагадала, що в останньому звіті Єврокомісії про прогрес України був схвалений хід банківської реформи. "Україна проводить реформи для очищення банківської системи.
- Реакція українського політикуму.
Вона теж незвична. Націоналізація ПриватБанку, звісно, тема №1. Але вона практично не виходить, власне зі сфери економіки. Політичні «лайномети» у дію не приведені і поки що ніхто із записних популістів навіть і не спробував «заробити очка» на настільки доленосному кроці уряду.
Народний депутат Володимир Ар'єв відмітив чудеса послідовності української частини Facebook: «Олігархи приватизують державну власність! Зрада, ганьба, крадуть! Держава націоналізує власність олігарха! Зрада, ганьба, крадуть! Це вже хронічно. А коли всі перестануть бути експертами по всьому і кожен займеться тим, що вміє найкраще, тоді може щось і зміниться».
Народний депутат Мустафа Найєм нагадав про питання, на які ще потрібно буде дати відповіді: «…Проте, як би там не було, тепер банк вже державний. І ми всі зацікавлені в тому, щоб він залишався стабільним і успішним. Треба визнати - з комунікацією стало краще (спочатку депутат звинуватив владу у відсутності комунікації з народом – Ред.). Щиро бажаю всій новій команді удачі і сил. І ще більше - щоб інноваційні ідеї, що впроваджувалися в систему обслуговування ПриватБанка виявилися сильнішими державної бюрократії».
- Реакція українського соціуму.
Вона теж несподівано радує. Незважаючи на те, що чутки про «перетрубації» з Приватом, циркулюють уже кілька тижнів, - паніки, черг, спустошених банкоматів – нічого цього і близько немає.
Українці продемонстрували здоровий глузд і солідарність. Укрінформ пересвідчився у цьому на власні очі.
- Банківська система може починати.
З націоналізацією Приватбанку реорганізація вітчизняної банківської системи добігає кінця. Як може розвиватися економіка, якщо кредити видаються лише на закупівлю, образно кажучи, «холодильників»? Маємо сподівання, що це риторичне запитання остаточно залишається в минулому.
- Ключове кадрове призначення.
Керувати націоналізованим Приватбанком призначено 56-річного Олександра Шлапака.
Колишній міністр фінансів України у першому постмайданному уряді Арсенія Яценюка – людина в ПриватБанку не чужа. Свого часу він працював в його структурах і добре знайомий з установою та її засновниками. З 1993 по 1998 рік Шлапак займав посаду директора Львівської філії, директора Західного головного управління та заступника голови ради банку. От ще кілька рядків з біографії, коли Олександр Шлапак обіймав ключові посади: з липня 2001 по листопад 2002 року - міністр економіки в уряді Анатолія Кінаха. З 2005 по 2006 рік - глава Держказначейства.
В професійному відношенні у пана Шлапака багато схвальних відгуків від колег та співробітників. «Працював деякий час в апараті Олександра Шлапака, коли той обіймав посаду Міністра фінансів. Тож з власного досвіду можу сказати, що це класний спеціаліст і справжній профі. Як на мене, це найкраща кандидатура на пост голови правління Привату», - відгукнувся на своїй сторінці у Facebook екс-співробітник міністерства Микола Ганіч.
Найближчим часом Олександр Шлапак сформує нову команду топ-менеджерів. При цьому, що важливо, стара команда виразила готовність надавати всіляку підтримку новій.
Що це було і чому без цього не можна?
Очевидно, що реформи в банківському секторі виявились занадто болючими.
Економічна криза змусила державу надавати банкам підтримку в ліквідності, в той час як власники багатьох банків або ж відсторонювались від участі в компенсації втрат капіталу, або й взагалі відверто ігнорували вимоги регулятора щодо повернення коштів та зловживали наданою допомогою. Такі установи виводилися з ринку – загалом більше 80 банків за два роки. Безперечно, цей процес не був легким ні для вкладників, ні для юридичних осіб.
Нажаль, серед банків, які активно забирали гроші з ринку та активно видавали їх пов'язаним особам (інсайдерам), був і ПриватБанк. У зв’язку з необхідністю сформувати 100% резерви під інсайдерські кредити виявилась гігантська недостатність капіталу у 148 млрд грн. Фактично монопольне становище на роздрібному ринку банківських послуг та депозитів не дозволяло просто ліквідувати ПриватБанк.
А його власник – олігарх Ігор Коломойський не з тих, хто погоджується грати по правилам. Але те, що цього разу він таки погодився, означає, що уряд та міжнародні фінансові донори були непохитні та наполегливі у своїх вимогах.
У одного з найбільших олігархів викуплять його найвпливовіший актив. Мирно та цивілізовано. Усі експерти схиляються до думки, що націоналізація - найбільш прийнятний варіант в цьому випадку. І своєчасний крок. Банк працює, розраховується за зобов'язаннями, для користувачів жодних проблем не створено. А до цього, з кожним днем, ризики недостатності капіталу збільшувались. І затягування з вирішення проблеми лише б збільшувало її.
«Чекаємо подробиці перехідного періоду. Платежі повинні працювати, - коментує на своїй стрінці у Facebook Ерік Найман, партнер інвестиційної компанії Asadel Capital (Kazakhstan, UAE). - Найсумніше, що для капіталізації банку включать друкарський верстат (нехай спочатку у вигляді ОВДП, але потім цінні папери напевно викупить НБУ за гроші). «Привату» буде потрібно від 80 до 150 млрд. грн вливань бюджетних коштів (привіт платникам податків). Можливо, не все відразу буде монетизуватися, але все ж».
Із хорошого. За словами експерта, націоналізація ПриватБанку означає закінчення масштабної чистки банківського сектору. «Звичайно, ще можуть впасти парочка невеликих банків. Але банківського системного колапсу більше не чекаємо», - зазначив Найман.
Те, що відбулося - ще один знак, що економіка запрацювала і Україна вже здатна акумулювати такі величезні гроші. Держвласність, звичайно, зло. І якщо банк залишиться державним надовго, то очікується, що якість обслуговування і зручність користування впаде.
Незрозумілими залишається тільки дві речі – на що погодився Ігор Коломойський, торгуючись за свій головний актив - банк. І як буде «фіналізовано» угоду з юридичної точки зору, тобто який механізм передачі права власності буде застосовано – через нормативні документи НБУ та Фонду гарантування вкладів, чи через прийняття спеціального закону. Що менш ймовірно.
Ну, і основне. Операція позаду – час одужувати.
Марина Нечипоренко, Київ.
