Врятувати бюджет від «нерядової» зарплати

Внаслідок двохкратного підвищення мінімальної зарплати  у бік збільшення «попливла» і прив’язана до неї тарифна сітка заробітних плат у державному секторі. Видаткова частина Бюджету-2017 виявилась під загрозою, але Кабмін знайшов вихід. Урядовці запропонували у формулі розрахунків замінити мінімальну зарплату на прожитковий мінімум. Рішення просте і очевидне, але багатьом може не сподобатися.

Формула життя змінюється

Метушня навколо збільшення мінімальної зарплати продовжується. З одного боку, очікується, що вона якісно змінить соціальні стандарти, і благотворно вплине на доходи Бюджету-2017. А з іншого, вона образно кажучи, кардинально похитнула державні устої, оскільки багато фінансових розрахунків у тарифній політиці прив’язані саме до мінімальної зарплати.

З її різким підвищенням стали різко «дорожчі» штрафи, мита, судівські сбори, застави, плата за адмінпослуги, за ліцензії, збільшилася грошова допомога і таке інше. А саме головне - подорожчала праця та пенсійне забезпечення деяких категорій держслужбовців, прокурорів, суддів, посадові оклади і пенсії яких в тій чи іншій мірі кратні «мінімалці».

Тому, рятуючись від зарплатного колапсу Кабмін досить швидко запропонував на розгляд Верховної Ради масштабний законопроект № 5130. Основна його ціль – в усіх наявних розрахункових формулах, де використовується показник мінімальної зарплати, замінити його на вдвічі менший показник прожиткового мінімуму. Причому на той, що діє на початок календарного року, (переглядається кілька разів на рік в залежності від економічної ситуації і зазвичай на протязі року збільшується – Авт). На сьогоднішній день прожитковий мінімум, що діяв на 1 січня 2016 року, становить 1378 грн для працездатних і 1074 грн для непрацездатних осіб.

Запровадження нової формули значно зекономить бюджетні витрати. Особливо, в «елітному» бюджетному сегменті. Наприклад, якщо зарплата судді Верховного суду раніше складала 75 мінімальних зарплат (мала бути 240 тис. грн, то тепер буде 103 тис. грн), голови Рахункової палати  - 30 (96 тис. грн. – 41 тис. грн)., оклад члена НАБУ – 19,5 (64,2 тис. грн. – 26 тис. грн), судді місцевого суду – 15 (48 тис. грн. – 20,6 тис. грн), прокурора  - 12 (38,4 тис. грн. – 16.5 тис. грн).  

Знавці бюджетної справи кажуть, не було б щастя, так нещастя помогло - у Кабміну нарешті з’явився шанс кардинально реформувати усю систему оплати праці в бюджетній сфері. Під більш ніж благопристойним приводом - зведення бюджетного балансу. Чим уряд і скористався, перетасувавши усю державну зарплатну конструкцію на свій лад.

Добре це чи погано? З одного боку, не було б цих широких жестів з адміністративним підняттям «мінімалки» - не довелося б в  авральному режимі вишукувати настільки «ексклюзивні» рецепти економії, щоб вирішити проблему, створену на рівному місці. З іншого боку, навести хоч який-небудь лад в системі соціального забезпечення давно було пора.

Реалізація запропонованих змін, на думку уряду, «вдосконалить законодавство щодо підвищення мінімальних розмірів оплати праці та страхових виплат, створить умови для економного та раціонального використання державних коштів та приведення у відповідність до фінансових можливостей положень окремих законів України» (цитата з пояснювальної записки).

Тепер важливо, щоб депутати не впиралися і проголосували законопроект до того, як вони візьмуться за проект Бюджету-2017. Інакше «торби» не уникнути. Оті горезвісні фінансові можливості у нас завжди чомусь оцінюються заднім числом…

Обмеження і ручні режими

А впиратися депутати будуть - до ворожки не ходи. Опозиції є де розгулятися. Адже окрім «технічного» зменшення зарплат чиновникам та працівникам бюджетної сфери, уряд серед усього іншого пропонує:

• подовжити ще на рік (вже третій рік поспіль) обмеження максимальних пенсій в 10740 грн для військових, прокурорів, суддів, нардепів, дипломатів. І знову тимчасово, до грудня 2017 року, залишити працюючих пенсіонерів у названих сферах лише на одній зарплаті.

• зобов’язати фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

• надати право Кабміну «в ручному режимі» визначати середню заробітну плату для розрахування пенсій за віком. Поряд з тим дозволив уряду (але не зобов’язав) монетизувати пільги, тобто надавати їх у грошовій формі.

• надати більше повноважень Мінфіну в питаннях щодо верифікації та моніторингу соціальних виплат. Зокрема вимагати будь-яку інформацію з різноманітних реєстрів та у розпорядників персональними даними громадян (РАГС та ін.).

Все це, а також багато інших нововведень в бюджетно-соціальній сфері обіцяє гарячу дискусію в сесійному залі. Головне науково-екпертне управління ВР у своєму висновку уже звинуватило Кабмін в усіх смертних гріхах. Тут і штучність та вибірковість механізму заміни ключових соціальних стандартів, зниження соціальних гарантій, обмеження конституційних прав і свобод, збільшення рівня соціальної нерівності і т. ін.

Чи вдасться Володимиру Гройсману переконати депутатів у своїх щирих намірах та винятковій господарності, покаже перше ж читання цього законопроекту. Якщо документ приймуть за основу – це буде означати маленьку урядову перемогу. Закордонні донори та фінансисти, в очікуванні хоч якоїсь ясності, зітхнуть з полегшенням. Якщо повернуть на доопрацювання – бухгалтерам-бюджетникам в черговий раз можна іти вішатися.

Оксана Поліщук, Київ.