Максим Кушнір, головний юрист Генштабу ЗСУ
У ЗСУ достатньо доказів російських злочинів для їх передачі в Міжнародний суд
22.11.2016 17:15 4062

- Як відомо, Україна чітко визначила дії Російської Федерації в Криму як окупацію, і це прямо відображено в національному законодавстві. Тим більш вагомою є ідентична кваліфікація даної події з боку прокурора МКС, адже такий висновок є важливим для формування позиції усього міжнародного співтовариства стосовно злочинного характеру дій Росії в Україні.  

Женевські конвенції 1949 року чітко кваліфікують окупацію частини або всієї території держави іншою державою як міжнародний збройний конфлікт, тому кваліфікація Прокурором МКС окупації Росією Автономної Республіки Крим як міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною є цілком очевидною й передбачуваною.

Ще один важливий момент полягає в тому, що кваліфікація ситуації в Криму саме як окупації говорить про те, що МКС і міжнародне співтовариство не визнають приналежності Криму до Росії і вважають його невід’ємною частиною території України (адже окупація - це лише тимчасовий правовий стан, і не означає переходу суверенітету щодо частини території).

Уперше наймасштабніша світова міжнародна установа в офіційному документі прямо визнала Росію окупантом, а отже країною-агресором, а наш півострів - тимчасово окупованою територією

Разом з тим, необхідно розуміти, що заяви та звіти офісу Прокурора МКС не тотожні встановленню фактів за рішенням суду. Тому, на мою думку, на даний момент ми можемо говорити про значення Звіту Фату Бенсура для подальших правових наслідків, найважливішим з яких є сам факт встановлення і оприлюднення офіційної (хоча й попередньої) кваліфікації офіційного органу МКС щодо дій Росії в Україні.

В цьому контексті варто зазначити, що 15 листопада цього року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію по Криму. Вперше наймасштабніша світова міжнародна установа в офіційному документі прямо визнала Росію окупантом, а отже країною-агресором, а наш півострів - тимчасово окупованою територією. Крім цього, резолюція Генеральної Асамблеї ООН закликає Росію допустити на півострів спостерігачів з метою моніторингу дотримання прав людини.

Безперечно, цей встановлений Генасамблеєю ООН юридичний факт буде використано й у відносинах України з МКС. 

- Але ж президент Путін вже наступного дня після оприлюднення висновків прокурора ухвалив рішення про відмову Росії від участі у Римському статуті. Чи означає це, що Путін і компанія з цього моменту стають непідсудними за міжнародні злочини?

Відмова РФ від Римського статуту не має принципового значення для міжнародного права і МКС

- У контексті відповідальності рішення РФ «не стати» учасницею Римського статуту для міжнародного права і МКС не має принципового значення.

Відповідно до Римського статуту та враховуючи визнання Україною юрисдикції МКС, вона поширюється на злочини, які були скоєні на території нашої держави особами, громадянство яких значення не має.

Тож визнання прокурором МКС факту окупації Росією Криму та ситуації збройного конфлікту між Україною і Росією вже є підставою для подальших дій, кінцевою метою яких є притягнення до відповідальності тих, хто порушив міжнародне право й скоїв воєнні злочини, спричинив загибель і каліцтва десятків тисяч людей та ще мільйони прирік на вигнання.

- Дійсно, Україна не ратифікувала Римський статут, хоча підписала його ще у 2000 році. У липні 2001 року Конституційний Суд України вирішив, що Римський статут суперечить Конституції України, і ратифікувати його Україна може лише після внесення відповідних змін до Основного закону. На даний час, після внесення останніх змін до Конституції у частині правосуддя, частина шоста статті 124 Конституції вже дозволяє Україні ратифікувати Римський статут МКС, але не раніше кінця червня 2019 року.

Однак співробітництво України з МКС ґрунтується не лише на добрій волі (за вашим висловом), а навпаки, має чітке правове підґрунтя.

Україна подала дві Заяви про визнання юрисдикції МКС на основі положень пункту 3 статті 12 Римського статуту. Перша Заява України стосується визнання юрисдикції МКС щодо подій на Майдані з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Друга – визнання юрисдикції МКС щодо можливого скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів на всій території України, включно з Кримом і Донбасом, починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати. Саме на підставі цих двох Заяв України Канцелярія Прокурора МКС абсолютно правомірно проводить попереднє вивчення ситуації в Україні.

- Україна є учасницею міжнародних конвенцій у сфері дотримання прав людини. Чи існує у Збройних силах України правовий механізм для запобігання воєнним злочинам? Яким чином ви будуєте відносини у цьому контексті з громадськими організаціями та з міжнародною правовою спільнотою, зокрема, в рамках Ради Європи?

- За останні півтора року нам вдалося суттєво покращити ситуацію з цього питання. Ми можемо впевнено говорити, що стан дотримання Збройними силами України норм міжнародного гуманітарного права та прав людини перебуває під контролем провідних міжнародних інституцій, таких як Моніторингова місія ООН з прав людини, Діалог з прав людини Україна-ЄС, Комітети ООН та ЄС проти катувань. Наш прогрес у згаданих питаннях підтверджується саме перевірками цих впливових та авторитетних установ.

У 2016 році заплановано та проведено 25 заходів з розповсюдження знань про міжнародне гуманітарне право серед особового складу Збройних сил України. До цієї діяльності залучено Делегацію Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні.

Враховуючи актуальність та важливість питання дотримання права збройних конфліктів на сучасному етапі, до зазначеної діяльності, окрім Делегації МКЧХ, з 2017 року ми залучаємо, як ви вже знаєте, ІМО КНУ ім. Т.Шевченка й міжнародну правову групу GRC.

Окрім того, ми розпочинаємо співпрацю з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Вирішення питання дотримання принципів гендерної рівності також знаходять своє відображення у Збройних силах.

Тобто наші твердження про те, що Збройні сили України активно впроваджують та дотримуються стандартів з прав людини та права збройних конфліктів є абсолютно обґрунтованими, об’єктивність яких підтверджуються незалежними міжнародними фахівцями. Ми протистоїмо російській агресії, захищаємо свою землю, а також ті загальнолюдські цінності, які бере за основу вся європейська спільнота. За визначенням, наша позиція є моральною. Це саме та категорія, той мотив, який обов’язково буде врахований під час розслідування злочинів і горя, що їх принесли в Україну російські окупанти.   

Михайло Дмитрук, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-