Америко, ти здуріла?
З чим порівняти шок після сьогоднішніх ранкових «американських» новин? Як не дивно, згадалася осінь 1993 року, перші «пострадянські» вибори до російської Держдуми, так само перші і після розгону президентом Єльциним попередньої комуно-імперіалістичної Верховної Ради РСФСР. Демократична Росія тоді Бориса Єльцина підтримала і майже не сумнівалася, що й парламент буде обраний відповідний, а Росія, як тепер кажуть, «ватна» - відповіла на ці сподівання твердим «ні». Це стало ясно, коли на інтерактивній карті почали відображатися результати виборів, починаючи від Далекого Сходу. Карту поступово заливали червоно-коричневі кольори «зюгановців» і «жиріновців»... Телестудія у Москві ошелешено мовчала, саме тоді російський філософ і публіцист Юрій Карякін (1930-2011) і вигукнув свої знамениті три слова: «Россия, ты одурела!»
Як бачимо тепер, через 20 з лишком років, вона не «одурела», вона показала тоді своє реальне обличчя і, до речі, демонструє його досі. Чи значить це, що і Америка 8 листопада 2016 року просто показала своє справжнє лице? Безперечно, це так і є, але воно аж ніяк не схоже на лице Росії – в цьому основна відмінність і головна гарантія того, що нічого страшного не сталося. Тоталітаризм Америці не загрожує, це не співпадає з генетичним кодом нації. США – це реальна федеративна республіка, на відміну від Росії, яка є псевдофедеральною монархію, побудованою за класичною схемою всевладдя сюзерена і безумовного підпорядкування васалів. Американці втомилися від зарозумілості і фальшу попереднього двадцятиліття, їм захотілося прямих слів і відповідних дій? Нема проблем, вони це все отримають, тільки в адаптованому вигляді, щось на кшалт безалкогольного пива. І не треба забувати: інколи зміна влади (ще й настільки несподівана!) призводила до катастрофічних наслідків у багатьох країнах світу, але в США – жодного разу такого не було. І зараз не буде.
Республіканці закріпили свою перевагу у Сенаті США, і тепер буде цікаво спостерігати за взаємодією однопартійців по осі Білий дім - Капітолій. До конфронтації точно не дійде, інтереси великого бізнесу, які традиційно представляє Республіканська партія шкоди не зазнають – це і є основа стабільності США і світу.
Про те, що весь світ сучасної демократії влітає в «зону турбулентності» Укрінформ нещодавно писав. Пристебнемо, як належить, паски і дочекаємось благополучної посадки на наступному етапі. Наскільки ми можемо бути впевненими у цій благополучності? Нічого, крім статистики: це далеко не перший такий період і, принаймні, досі все так і було.
В Україні, та й узагалі у світі, звісно, дуже втомилися від нашестя «чорних лебедів» і супутніх до них кардинальних змін, від яких трясе і нудить. До останнього моменту всі, крім світових ізгоїв, типу Путіна, і записних авантюристів сподівалися, що США відкриють тренд на повернення до стабільності і прорахованості. Не сталося, американцям – чим вони гірші за тих же англійців з їхнім Brexit - теж захотілося адреналіну. Ну що ж, це означає що деякі установки в двосторонніх і внутріблокових стосунках треба буде змінювати, про дещо домовлятися по-новому, і цей процес світові точно не покажуть по телевізору: наступає чергова «золота» п’ятирічка дипломатії.
Але це не про нас, в України інше. Спектр оцінок поважних експертів, що означає перемога Дональда Трампа для нас – найширший: від «всьо пропало» - до це найкраще, чого ми чекали. А точніше за всіх, на думку автора, висловився Майкл Макфол, колишній посол США у Росії: «Найбільше програла в світі цієї ночі - Україна. Єдина ваша надія - всерйоз займатися реформами і зберігати підтримку Європи", - написав він у своєму Twitter.
Все правильно, пане Макфол. Тільки чому «програла»?
Сергій Тихий, Київ.
