У Німеччині висловились про «захмарні статки» українських чиновників

Про них у бесіді з кореспондентом Укрінформу у ФРН розповів експерт по Україні Німецького фонду зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Йільге.

"Перша велика небезпека - якщо випадки, коли буде ясно, що задекларовані кошти отримані нелегальним шляхом, залишаться без наслідків. Друга небезпека в тому, що корупціонери, які все ще впливають на політичні і інституційні сегменти держави, скористаються деклараціями для того, щоб чинити тиск на тих, хто належить до табору реформаторів", - вважає Йільге.

Він знаходить украй важливим те, наскільки звертатимуть увагу спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції і судові органи на факти протиріч між даними декларацій і реальними доходами і активами, стилем життя. «Дуже важливо зробити зараз все для того, щоб антикорупційні органи, такі як, наприклад, НАБУ, яке вже працює непогано і досить автономно (і це один з важливих позитивних результатів реформаторського процесу в Україні), щоб воно могло проводити автономне прослуховування як частину слідчих дій у разі потреби», - говорить співрозмовник агентства.

Він бачить небезпеку в тому, що деякі органи в Україні, у тому числі спеціально створене Національне агентство з питань протидії корупції, виявляться «пасивними», що зменшить довіру громадян до державних інститутів.

Спроби деяких депутатів-популістів «пожартувати» в деклараціях аналітик однозначно розглядає як спроби дискредитувати антикорупційну боротьбу, і наголошує, що це важливо пояснювати людям.

За словами Йільге, важливим чинником є те, що зараз електорат отримав інструмент порівняти слова і справи політиків. Під час передвиборної кампанії це може стати легітимним інструментом для демократичних сил у боротьбі з корупціонерами, переконаний він.

В цілому експерт оцінює факт введення електронного декларування як «дуже позитивний, оскільки Україна є однією з перших пострадянських країн, де є декларації подібного рівня, які роблять прозорими доходи високих посадовців і політиків». Позитивно і те, що факт е-декларування багатьма свого багатства показує, що «такі чиновники дійсно бояться кримінальних наслідків, якщо вони умисно зроблять помилки або набрешуть в деклараціях».

Експерт DGAP припускає: те, що припущення німців про захмарні статки деяких українських політиків отримали документальне підтвердження, а також випадки, коли деякі політики намагалися дискредитувати саму ідею декларування (про що писали і провідні німецькі ЗМІ), «можуть призвести до того, що картина або образ України в очах німців, скажімо так, не покращиться».

Втім, якихось негайних наслідків і «негативного ефекту» на програми підтримки ФРН України аналітик не прогнозує. Проте «проблеми почнуться, якщо гроші і заощадження не будуть виправдані легальними джерелами, а виявляться результатом хабарництва і корупційних схем». Він нагадує, що німецькі і взагалі європейські партнери вимагають не лише створення законодавчих основ для боротьби з корупцією, а йі їх імплементації.

Йільге наголошує, що поява електронних декларацій стала результатом тісної кооперації українських реформаторських неурядових організацій і орієнтованих на реформи політичних сил в парламенті і уряді із західними партнерами України, у тому числі Єврокомісією і МВФ. Він вважає за необхідне, щоб громадянське суспільство в тісній співпраці з європейськими партнерами продовжувало підтримувати тривалі позитивні результати антикорупційної боротьби, яка важлива не лише для самих українців, а й для європейців.