Переказ грошей з Росії. Легко і дорого.

Переказ грошей з Росії. Легко і дорого.

Аналітика
15921
Ukrinform
Блокування, згідно з санкційним списком російських платіжних систем створить проблеми. Але кому? Росії чи Україні?  

На цьому тижні інформаційний простір збудився від опублікування другого пакету санкцій по відношенню до росіян і російського бізнесу в Україні.

Новий стоп-лист вивчили вздовж і впоперек. Дехто «прописався» в ньому ще з минулого року, але з’явились і новачки - ще 167 компаній. Серед них всі наявні в Україні російські платіжні системи:

  • Золота Корона (розрахункова небанківська кредитна організація «Платіжний центр»);
  • Юністрім (оператор комерційний банк "Юністрім");
  • Колібрі (стара назва «Блиц», керує Сбербанк Росії);
  • Лідер (небанківська кредитна організація «ЛИДЕР»);
  • Anelik (комерційний банк «Анелік РУ»);
  • Blizko (Міжрегіональний комерційний банк розвитку зв’язку і інформатики АКБ «Связь-Банк»).

Чи це не те, що називають «пострілом собі в ногу»? Адже це ті системи, нагадаємо, які довгий час слугували основними каналами переказу грошей в Україну нашими трудовими мігрантами, що подалися на заробітки до сусідньої держави. В кращі роки таких нараховувалось офіційно 1,5-2 млн. осіб, а неофіційно і того більше. Зараз потік звичайно менший, але їздити заробляти гроші в Росію українці не припинили. Автобусні тури, припустимо, «Сєвєродонецьк-Москва» чи «Харків-Санкт-Петербург» курсують аж бігом. 

Тому на перший погляд складається враження, що українська влада підкосила перш за все господарську активність українських громадян, позбавивши їх популярної «грошової» логістики з російських теренів. А вже потім створила проблеми російському бізнесу, що на них наживався. А як насправді?

Шпигуну теж гроші потрібні

Є українці, які давно і невідворотно переконані: там, де вмішується політика, економіки і здорового глузду мало. Можливо, саме тому, не зважаючи на військовий та політичний конфлікт, ми ще спостерігаємо такі явища як трудова міграція до країни-агресора, ведення спільного бізнесу, переказ грошей туди і звідти, і таке інше. Рвати господарські зв’язки завжди боляче, але в даній ситуації – неминуче.

Говорити про те, що блокування російських платіжних систем нанесе серйозні економічні збитки ворогу в особі Російської Федерації не випадає. Російські «переказувачі» працюють майже у всіх країнах СНГ, серед яких український ринок – не найбільший. В Казахстані, наприклад, з допомогою цих систем щорічно здійснюється переказів більш ніж $70-80 млрд., і за грубими підрахунками «платіжний» бізнес заробляє на тому близько $2,2 млрд. комісійних.

Але якщо говорити про питання державної безпеки, то ситуація дещо інша. Що стосується оцінки діяльності російських платіжних систем на території України, то як зазначено в документі Радбезу, вона «створює загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності, сприяють терористичній діяльності та призводять до окупації території України».

Чи підкріплені ці звинувачення реальними фактами? Ні. Та чи варто було на них чекати в такому документі? Це очевидні превентивні заходи проти можливого виведення капіталів та цілком реальне фінансування тероризму. До останнього моменту, як свідчить статистика НБУ, росіяни спокійно працювали на нашому ринку. Навіть попри те, що не були внесені в 2014 році в новостворений Реєстр платіжних систем, як того вимагав закон. (Вочевидь, уже тоді СБУ взяла їх «на олівець»). В Україні послуги переказу коштів через ці системи здійснювали українські партнери - банки та небанківські фінансові установи. Серед них найактивніші Приватбанк та Ощадбанк.

Від сьогодні активи російських платіжних систем в Україні блокуються на рік, обмежується їх право користуватися та розпоряджатися належним їм майном. Зупиняється виконання будь-яких економічних та фінансових зобов’язань, тобто блокується будь-яка їх господарська діяльність на території України, та припиняється дія партнерських угод з українськими партнерами по бізнесу.

Де подітися грошам? Вас обслужить MoneyGramm!

Статистика Нацбанку свідчить, що в I півріччі 2016 року в Україну було переказано $1 млрд 200 млн. (на $36 млн більше, ніж за той же період в 2015-му). З України ж громадяни переказали за кордон лише $172 млн. (на $48 млн. менше, ніж в 2015-му). Іншими словами, Україна залишається реципієнтом переказів, бо грошовий потік, що вливається в країну ззовні у 7 разів більший, ніж струмочок, що «дзебонить» за кордон. Але чи можемо ми гарантувати, що цей мільярд з лишком доларів – це все гроші українських заробітчан і бізнесу? Що з цих грошей не фінансується війна на Донбасі чи російська резидентура?

Щодо ролі російських платіжних систем в цих потоках, то в сукупності вони займали 64% ринку переказів з України, і 44% - в Україну. Знову ж таки, нескладні математичні підрахунки свідчать, що через російські платіжні канали в країну надійшло близько $768 млн. і «витекло» в Росію $75 млн.

За мірками України - масштаби грошових потоків немаленькі. Для Росії – крапля в морі. Хоча, може потішити в цій ситуації те, що продемонстрована рішучість в розриванні економічних зв’язків, що складалися між Україною та Росією десятиліттями.

Блокування діяльності платіжних систем зовсім не означає повного припинення грошових переказів між країнами. І на нашому, і на їхньому ринку продовжують працювати такі гіганти міжнародних переказів грошей, як американські MoneyGramm та Western Union (сьогодні вони не мають права пересилати гроші лише фізичним особам РФ, що перебувають у міжнародних санкційних списках – Авт.). Але послуги цих систем відчутно дорожчі від інших платіжних систем, що функціонують сьогодні в Україні. Якщо переказ по системі Золота Корона, наприклад, коштує 0,5-1% від суми (max $30), то по Western Union - 1-1,7% від суми, а MoneyGramm – 2,5%.

Оксана Поліщук, Київ

Р.S.

Серед тих, хто разом з платіжними системами потрапив до санкційного списку, ще й  такі помітні бізнес-структури:

  • Офіційно українська, але з російським минулим, компанія М.С.Л. - спадкоємець відомого радянського державного підприємства «Спортлото» (серед лотерей компанії «М.С.Л.» найвідоміші лотерейні бренди: «Лото-Забава», «ХТО ТАМ», «Спортліга», «Мегалот», «Тіп» та «Топ», «Спортпрогноз», «Гонка на гроші»)
  • Компанія «Патріот», яка є центральним оператором миттєвих лотерей в Україні.
  • Торгова компанія «Мегаполіс» - найбільший дистриб’ютор тютюнових виробів.
  •  І на додачу знаменитий російський виробник вантажівок КАМАЗ

Які будуть наслідки для українських споживачів продукції цих компаній  – читайте в наступних оглядах Укрінформу.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>