Чи потрібен візовий режим із путінською Росією?

Чи потрібен візовий режим із путінською Росією?

2627
Ukrinform
Візовий режим - зовсім не прояв неповаги чи ворожнечі. Хоча, погодьтеся, Росія й на те, й на інше заслуговує, як ніхто

Учора спікер Верховної Ради України Андрій Парубій запропонував ввести візовий режим з РФ. Пропозиція надійшла як відповідь на ув`язнення у російсьому Лефортово кореспондента Укрінформу Романа Сущенка. Агентство вдячне, що один із трьох головних посадовців країни так зреагував на арешт нашого колеги. Більшість співробітників агентства стоїть на таких самих позиціях. Утім, ця пропозиція збурила громадськість, схрестила списи різних точок зору і викликала чимало запитань щодо умов і наслідків її реалізації. За оцінками ми звернулися до авторитетних експертів. Їх думки теж виявилися різнополюсними.

ЕЛЛА ЛІБАНОВА, науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України

- Якщо ми запроваджуємо візовий режим із Росією, це означає, що ми вимагаємо від росіян отримання віз. Не факт, що вони зроблять симетричний хід. Можливо, їхній хід буде інший. 

Я не в захваті від того, що наші люди працюють у країні, з якою у нас війна. Але треба розуміти, що туди люди їдуть не від доброго життя. І головне, запровадження віз стосується офіційного перетину кордонів. Оскільки у нас з РФ величезна частина кордону неконтрольована, то хто завадить людям, що не можуть отримати візи, перетнути кордон там, де їм заманеться? Може політично це питання на часі, але я не бачу сенсу в запровадженні того, що не дасть результату.

Ті, хто хоче потрапити до нас, вони потраплять - з візою чи без візи. Ось і все.

ІРИНА БЕКЕШКІНА, керівник центру "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва:

- Я все ж вважаю таке рішення передчасним. І думаю, що за умови запровадження це вдарить по рейтингу політиків. Опитування показують, що це не є бажанням більшості. Є люди, у яких збереглися родинні зв'язки із громадянами РФ, дехто їздить туди на роботу. Тому я була б дуже обережна з тими регіонами, де рейтинг націонал-демократичних сил був не дуже високим.

ВОЛОДИМИР ВАСИЛЕНКО, екс-представник України в Раді ООН з прав людини, професор кафедри міжнародного права:

- Я за запровадження візового режиму! Так, є понад мільйон, можливо, два працює на заробітках в РФ. Але чому ми маємо інтереси двох мільйонів ставити вище за інтереси сорока мільйонів? 

Росія веде війну на тотальне знищення України. І проти РФ Україна має застосувати масштабні санкції, розірвати всі відносини та намагатися закрити ту частину кордону, яку можемо закрити. 

Нехай населення шукає роботу на Заході. Хіба під час війни з Німеччиною, ми підтримували торговельні відносини? Їздили туди на заробітки? Якщо ми хочемо боротися із РФ, це слід робити всіма засобами, а не шукати хитрих шляхів.

Як дипломат, я не вважаю, що процедура запровадження віз була б дуже важкою. Ми колись мали візи, тому нічого складного у відновленні практики. Ми повинні почати контролювати в'їзд до нас росіян, серед яких багато співробітників спецслужб, які потрапляють сюди безперешкодно. 

Я стою на твердій позиції щодо розриву дипвідносин до припинення агресії, відновлення територіальної цілісності та виплати Росією компенсації завданої нею шкоди. Я вважаю, що зростання рейтингу проросійських партій не повинно лякати владу. Влада швидше програє від умиротворення агресора та брак україноцентричної позиції, а не від запровадження віз. Нехай влада демонструє успіхи на інших ділянках, і тоді стратегічно правильні кроки не погіршать її ситуацію. Влада повинна роз'яснювати, що ми маємо справу зі страшним агресором.

ЄВГЕН ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України, професор:

- Велика частина громадян України проти запровадження візового режиму з РФ, це помітно з масових соціологічних опитувань. Тож такий крок буде всупереч волі більшості. І якщо ініціатори можуть собі це дозволити, то можуть запроваджувати. 

Візи так чи інакше торкаються інтересів тих, хто там працює, їхніх родин. Тому політичний крок тягне за собою політичну відповідальність. Наприклад, вчора мені подзвонили і повідомили про результат: партія "За життя" вже має 5 відсотків! Хоча хто її там знав? І Рабінович набиратиме, бо почне боротися із візовим режимом. Не лише Рабінович, а й інші популістські партії набиратимуть, а влада через такі ось рішення втрачатиме.

ГЕОРГІЙ ЧИЖОВ, експерт, керівник дослідницьких програм в ГО Центр сприяння реформам:

- Андрій Парубій давно відстоює цю ідею, з 2014 року. Це диктувалося міркуваннями безпеки, у тому сенсі, що візовий режим дозволив би фільтрувати росіян, які приїжджають в Україну і не допустити небажаних людей, які представляють загрозу безпеці, але зараз з'явився інший мотив. На мій погляд, не зовсім переконливий. Мовляв, необхідність українським громадянам отримувати візи вбереже їх від арештів у РФ. 

Але не зовсім зрозуміло як вбереже, бо рекомендація - «затримати» чи «відпустити» в РФ існує. І від того, що українці матимуть візи, це ніяк не вплине на ці рекомендації. 

У принципі, у запровадженні віз нічого страшного не бачу. Особливо, якщо це допоможе підсилити безпеку. 

Та є певні сумніви. Це технічно важко здійснити. І хоча людей їздить у Росію значно менше, ніж до війни, але їх таки багато. У тому числі це відбувається через державний кордон у прикордонних регіонах, бо ж не по всьому кордону ведуться бойові дії. 

У ряді регіонів це дійсно може завдати суттєвих незручностей прикордонному населенню обох країн. Зокрема, між Харківською та Бєлгородською областями йде торгівля, не завжди легальна, але така, що дозволяє жити населенню територій. Тому оцінити наслідки з питань безпеки для України можуть лише галузеві експерти. 

Що стосується іміджевої складової, то Росія, звісно, отримає привід для обвинувачення України, але це також мало що змінить, бо для внутрішньої російської аудиторії приводів сварити Україну і так вистачає, а тут їх мало хто слухатиме. 

Тож, ризиків від віз я не бачу, а щодо користі, то це краще до фахівців із безпеки.

ГРИГОРІЙ ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, експерт у галузі міжнародних відносин: 

- Те, що постають питання потрібності чи непотрібності візового режиму з РФ, такі коливання свідчить про те, що у нас нема державного суверенітету. А є влада, яка володіє певною територією. 

Є закони, міжнародні норми та практики, яких треба дотримуватися. Як має поводитися країна, щоб зберегти суверенітет? Вона розриває дипломатичні відносини, закриває кордони, вводить воєнний стан. Президент дає наказ про застосування збройних сил по відбиттю агресії, а парламент протягом трьох днів приймає рішення про стан війни в країні. Це захисні механізми, які використовує кожна держава для оборони та збереження свого суверенітету у випадку воєнної агресії. Оскільки у нас цього не було, це свідчить, що ми не піклуємося про свій державний суверенітет. 

Усім опонентам візового режиму з РФ я порадив би відкрити підручник консульської служби та поцікавитися, що таке кордони, що таке візи, для чого їх запроваджують. Кордони - це атрибут воєнної, економічної та політичної безпеки. Для цього ж існують прикордонний, візовий та митний режими. Це елементарні речі! А у нас великі дядьки виходять та кажуть, що ніякого відношення візи до безпеки не мають. Ну, в такому абсурді щось можна коментувати? 

З початку війни у нас заходили тисячі диверсантів, які штурмували адміністрації, зривали українські прапори, ставили російські триколори, і ніхто візовий режим не вводив. Про що ми говоримо? Це все одно, що у вас горить хата, а ви підливаєте бензином і чекаєте: запалає чи погасне. У мене нема сил бачити цей абсурд.  

Є Конституція, Закон про оборону, законодавство воєнного часу. У нас захопили пів-Криму, а наше МЗС звертається до Росії: чому там у вас війська з'явилися. Хіба це правильно? 

Тисячі українців уже сидять у російських в'язницях. Рекрутські пункти росіян стоять по вокзалах, офіцери ФСБ вербують людей, на кордоні підкидають наркотики, а потім ставлять умову: або їдь бити хохлів на Донбас, або займайся ремонтними роботами. 

Ми ж не знаємо, скільки обманом вивезених працює на Східному фронті! У нас навіть на пунктах пропуску нема оголошення: не їдьте в Росію, а у випадку захоплення вдавайтеся до таких та таких дій. У нас навіть цієї інформації нема! Елементарних листівок нема.

Якби візовий режим не був засобом безпеки, то такої міжнародної практики, як запровадження віз, не існувало би. Віза запроваджується в інтересах власної національної безпеки. Чому у вас беруть біометричні дані? Щоб на роботу вас влаштувати? Та ні. Щоб убезпечити на випадок, якщо ви несете загрозу. 

А ми кажемо: нам треба подумати. Незрозуміло, як ми виживаємо з таким бардаком, безглуздям та маразмом? У мене більше нема слів...

*     *     *

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Висновки експертів не могли не наштовхнути на певні роздуми...

Те, що встановлення візового режиму з Росією акт суто політичний - це зрозуміло. Але політична доцільність часто-густо є потужним мотиватором для лікування застарілих хвороб совкової інерційності. Потрібний був струс після розгону студентів на Майдані, аби нарешті на Бесарабці було повалено Леніна. Потрібна була окупація Донбасу і Криму, щоб ми почали декомунізацію в назвах міст і вулиць. Ми не кажемо вже про віртуальність нашої армії на початок 2013 року, яку тільки політична доцільність змусила почати розбудовуватися. Могли б же здатися без бою, і жили б собі так, як в окупованому Криму. Дехто й не помітив би.

Фобії, які переслідують супротивників введення візового режиму, схожі з тими, на які спирався Янукович, відмовляючись від Асоціації з ЄС. Мовляв, руйнація традиційних зв`язків з Росією стане трагедією для народу. Та чи не стала трагедією надто міцна прив`язаність до Росії, яка дала привід президентові США говорити про «клієнтські відносини» України і Росії?

Навряд чи візовий режим завдасть великої шкоди значній армії наших гастарбайтерів у країні Путіна. Опоблоківці оцінюють їх кількість у 4 млн, але треба зважати, що ця цифра стосується всіх тих, що перетнули кордон із Росією, і вони не обов`язково їздили на роботу. Як кажуть експерти, здебільшого за цими мільйонами криється малий прикордонний рух, коли ті самі люди перетинають кордон кілька разів на день. Натомість, до Європи за той же час (йдеться про 2015 рік) виїжджало 20 млн українців, і візовий режим жодним чином не завадив їм це зробити. Тільки кордон із Польщею перетнуло 9,5 млн чоловік.

Інша справа, чи стане візовий режим запобіжником в охороні нашої території від різного роду маргіналів та покидьків, які безперешкодно баражують туди-сюди? Скільки за останній рік у нас затримано убивць, гвалтівників і наркокур`єрів із Росії, які, тікаючи з поліцейської держави, влаштували собі красиве життя на нашій території... Чи їх поменшає? Щодо легальних «мандрівників», то їх перебування і пересування на нашій території легше піддаватиметься контролю. Але чи вони наш найбільший головний біль? Як ми видаватимемо візи тим, хто їздитиме в Крим? Або до нас через Крим? Чи закриємо візами Донбас?

І потім - візовий режим буває різним. Свого часу український турист у Болгарії, якщо бажав відвідати Стамбул, міг за 15 євро придбати візу до Туреччини просто на болгарсько-турецькому кордон. За лічені хвилини. Чи підійде нам така практика?

Відповідей на всі ці запитання поки що немає, от тому й коментарі серйозних експертів щодо проблеми надто обережні.

Однак, для відповіді на складне запитання, варто, як радив дідусь НЛП Роберт Ділтс, розширити патерн, тобто подивитися на речі з висоти пташиного польоту. А такий погляд неодмінно підкаже: будь-яка суверенна держава має починати свої міжнародні стосунки з «нульового варіанту» і не тягти за собою іржавий якір колоніальних традицій. А нульовий варіант у даному випадку - як водиться, саме візовий режим. І це зовсім не прояв неповаги чи ворожнечі (хоча, погодьтеся, Росія і того, й іншого заслуговує, як ніхто). Це - повернення до правових відносин.

Ухвалимо візи і, якщо схочемо, одразу почнемо перемовини з Росією про безвіз. Але на своїх умовах. А ми знаємо, які це можуть бути умови.

Лана Самохвалова, Євген Якунов. Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-