Реформа судочинства почалася. Набирайтеся терпіння

Реформа судочинства почалася. Набирайтеся терпіння

Аналітика
3255
Ukrinform
30 вересня в Україні починає діяти нова система організації правосуддя в країні

Цього дня набирають чинності зміни до Конституції України в частині судочинства та нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ухвалена Верховною Радою 2 червня 2016 року. Судова реформа, про яку так довго говорили і прихильники реформи, і її імітатори, - почалася.

Отже, що змінюється?

Організаційна структура

Досі у нас судова система була чотирирівнева: місцевий суд – обласний суд – вищий спеціалізований суд – Верховний Суд. Тепер буде три рівні: місцевий суд – апеляційний суд – Верховний Суд. Спеціалізація судочинства зберігається у формі створення у складі Верховного Суду касаційного адміністративного суду, касаційного господарського, касаційного кримінального і касаційного цивільного.

Відзначимо очевидне спрощення системи. Три рівні замість чотирьох – це і скорочення термінів остаточного розгляду справ, і економія ресурсів – державних і коштів тих, хто судиться.

Місцевий суд тепер буде зватися окружним (замість районного, міжрайонного, міського). Апеляційні суди створять у так званих апеляційних округах, і розглядатимуть вони цивільні та кримінальні справи. Також у складі апеляційного суду закон дозволяє створювати судові палати з розгляду окремих категорій справ. Верховний Суд, крім згаданих касаційних судів, матиме Велику Палату.

Крім того, є ще таке організаційне нововведення: поза рамками означеної трирівневої судової системи будуть створені окремі Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Ці суди будуть діяти як суди першої інстанції, а їх рішення зможе переглядати тільки Верховний суд України.

Хто призначатиме і звільнятиме суддів?

До 30 вересня суддів призначав Президент і звільняла Верховна Рада за поданням Вищої ради юстиції. Притягнення суддів до кримінальної відповідальності починалося лише з моменту зняття з них суддівської недоторканості, на що мала право лише Верховна Рада. Тепер весь цей порядок суттєво змінюється.

По-перше, парламент повністю усувається від впливу на суддівський корпус. Президент видає указ про перше призначення судді виключно на підставі подання Вищої ради правосуддя, яка замінить Вищу раду юстиції, причому це призначення безстрокове, а подальша кар’єра судді (звільнення, підвищення, переведення, зняття недоторканості, тимчасове відсторонення) залежатиме виключно від рішень Вищої ради правосуддя, Президент до цього процесу вже буде непричетний. Одна з очевидних переваг такого порядку – суттєве прискорення розгляду питань звільнення суддів, у тому числі за порушення ними закону. Досі ми мали звичну практику, коли у Президента чи у парламенті місяцями чи, інколи, навіть більше року не розглядають заяви суддів про звільнення їх з посади або подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів. Вища рада правосуддя очевидно робитиме це швидше хоча б тому, що не матиме, як парламент, міжсесійних канікул та іншої, законотворчої, роботи.

«Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» - стаття 126 Конституції України. До речі, отримання хабара належить до такого типу злочинів.

По-друге, впроваджується система гласного конкурсного відбору кандидатів у судді, цим займатиметься Вища кваліфікаційна комісія і створена при ній Громадська рада доброчесності, яка стежитиме за дотриманням суддями та кандидатами у судді норм професійної етики та доброчесності. Утім, висновки Громадської ради матимуть лише рекомендаційний характер.

Оцінку Вищої кваліфікаційної комісії мають пройти усі судді, які сьогодні працюють. І ті, хто призначений Президентом суддею вперше - на п’ять років, і ті, хто обраний на посаду Верховною Радою безстроково. Тобто, йдеться про переатестацію.

З кого тепер питатимуть українці за стан правосуддя?

Отже, головним органом, який остаточно вирішуватиме всі питання призначення і звільнення суддів, стає Вища рада правосуддя. За логікою, саме до неї мають спрямовувати претензії українське суспільство, якщо невдоволене правосуддям, і подяки, якщо навпаки. Як формуватиметься склад – з 21 (двадцяти одного) члена - цього надважливого органу у новій системі українського судочинства?

Десятьох членів обирає З’їзд суддів - найвищий орган суддівського самоврядування - з числа суддів чи суддів у відставці. Двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з'їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Ще один член Вищої ради правосуддя - Голова Верховного Суду - входить до її складу за посадою.

Строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя - чотири роки. Одна й та ж особа не може бути членом Вищої ради правосуддя два строки поспіль. Зрозуміло, члени цієї ради мають бути поза будь-якою політичною діяльністю і не можуть виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої (крім Голови Верховного Суду).

Коли чекати нової якості роботи суддів?

З цим доведеться ще потерпіти. Зміна кадрів у суддівському корпусі та створення нових органів у системі судочинства розтягнута в часі.

У перехідних положеннях змін до Конституції в частині правосуддя сказано, приміром, що обрання членів Вищої ради правосуддя, на яку, як було сказано, покладені основні функції призначення та звільнення суддів, має бути завершено до 30 квітня 2019 року. А до цього її повноваження здійснює нинішня Вища рада юстиції, сформована зовсім іншим шляхом. До речі, сам закон про Вищу раду правосуддя ще не ухвалений, Президент лише подав до парламенту проект такого закону 23 вересня.

На формування нового складу Верховного Суду («не більше 200» членів, як встановив Закон) відведені такі терміни: за півроку, тобто до 30 березня 2017 року мають бути обрані не менше 65 суддів. Але вони спочатку лише створюватимуть можливості для функціонування цього органу: сформують апарат, розподілять обов’язки, тощо. І коли будуть готові чинити правосуддя – зроблять відповідне оголошення. Закон не встановлює чітких термінів, коли має початися повноцінна робота Верховного Суду.

Також, згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років Президент відповідатиме за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя. Також, хоча у Президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовує та ліквідовує Президент.

Нарешті, процес переатестації суддів, проведення конкурсів, формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії, створення Громадської ради доброчесності – все це потребує часу. Загалам, варто згадати, що ще восени минулого року, під час обговорення шляхів судової реформи, заступник глави Адміністрації Президента і керівник робочої групи, які готувала зміни до Конституції, Олексій Філатов прогнозував, що переатестація суддів займе до 3,5 років (на практиці майже напевно цей строк подовжиться).

Оксана Федоряченко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-