У Євросуді пояснили відмінність санкцій проти Януковичів і Клюєва

У Євросуді пояснили відмінність санкцій проти Януковичів і Клюєва

Укрінформ
Виносячи постанови про законність запроваджених Радою Євросоюзу персональних обмежувальних заходів щодо Віктора і Олександра Януковичів та Андрія Клюєва, Суд ЄС взяв до уваги прогрес у розслідуванні кримінальних впроваджень, порушених Генеральною прокуратурою України.

Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомив речник прес-служби Суду ЄС Балаш Лехоцький, коментуючи рішення від 15 вересня Суду ЄС.

"Тут важливо уточнити, що санкції у форматі замороження активів цих осіб ухвалюються і застосовуються лише на період в один рік. Далі, після завершення цього однорічного періоду, рішення повинні бути знову продовжені. Ось чому ми бачимо різні рішення Суду ЄС. Адже за період від березня 2014 року по березень 2015 р. Суд вирішив, що Рада ЄС не надала достатніх підтверджень для запровадження обмежувальних заходів, що пояснювалося рівнем прогресу у ході кримінального впровадження проти цих осіб в Україні щодо незаконного привласнення державних активів ", - пояснив речник.

Водночас, за його словами, щодо наступного періоду – до березня 2016 року – Рада Євросоюзу надала Суду ЄС достатні матеріали щодо просування цих кримінальних розслідувань.

Слід наголосити, що ці постанови Євросуду в будь-якому разі стосуються періодів дії санкцій, які вже минули та жодним чином не впливають на чинний режим персональних обмежувальних заходів.

Нагадаємо, Рада ЄС вперше запровадила санкції проти ряду колишніх українських високопосадовців у березні 2014 року терміном на один рік. Після того вони двічі подовжувалися – у березні 2015 та у березні 2016 року – до березня 2017 р..

Перелік осіб, проти яких застосовуються санкції, а саме замороження і повернення незаконно привласнених коштів Української держави, розміщений на сайті Ради ЄС.

Зокрема, йдеться про блокування активів 16 осіб.

Під санкції потрапили Віктор Янукович і його сини Олександр і Віктор, колишній голова МВС Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка і його син Артем, екс-голова СБУ Олександр Якименко, колишній прем'єр-міністр Микола Азаров і його син Олексій, екс-голова президентської адміністрації Андрій Клюєв і його брат Сергій, колишній заступник адміністрації президента Андрій Портнов, екс-голова міністерства юстиції Олена Лукаш, колишній заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, підприємець Сергій Курченко, екс-міністр освіти та науки Дмитро Табачник, екс-голова міністерства охорони здоров'я Раїса Богатирьова і колишній голова СБУ Януковича Ігор Калінін та інші.

Ці особи підозрюються у незаконному привласненні державних активів України. Список українських чиновників, підозрюваних у корупції, скоротився, адже було виключено екс-міністра охорони здоров'я Богатирьову та Віктора Януковича-молодшого через його загибель.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-