Кому потрібна перезріла ЦВК? Нікому!
У п’ятницю громадянська мережа «Опора» закликала ВР нарешті перепризначити 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії, зауваживши, що голосування має бути поіменним і окремим щодо кожного члена ЦВК. Дійсно, перепризначення 12-ти членів ЦВК, «термін придатності» яких закінчився ще 1 червня 2014 року, непристойно затягнулося. В Україні є цікавий звичай – приймати назрілий новий закон про вибори, змінювати склад ЦВК – все аж «під вибори». І від самого цього факту настільки відверто тхне кон’юнктурою, що аж незручно стає за тих, хто цього не відчуває.
Посилання на те, що в країні йде війна, і зараз це не актуально, не приймається. Бо заради чого воюємо? Насправді все не так складно, потрібно лише здійснити прописану в законі процедуру, навколо своєчасного виконання якої піднялося багато галасу.
Укрінформ вирішив поцікавитися думкою експертів, чому ж затягнулося переобрання нових членів ЦВК та чому депутати ніяк не можуть домовитися про кандидатури?
Володимир Фесенко, політолог: «Проблема саме в незбалансованості списку: там немає представників деяких фракцій»
Був сформований попередній список кандидатів із одинадцяти осіб. Але як з’ясувалося, протиріччя залишаються. Ігор Гринів припустив, що це питання, можливо, буде вирішуватися в прив’язці до формування іншого представницького органу, який реформує ВР. Тобто буде застосовуватися пакетний принцип – наприклад, у складі ЦВК може бути більше представників однієї політичної сили. Ті фракції, які не отримали в цьому списку місце для кандидата, а саме в тому і проблема, зможуть зайняти місця, наприклад, в інших колегіальних органах інших державних установ. Так що шукатимуть компроміс і баланс сил, але, на жаль, в черговий раз оновлення складу ЦВК відкладається. Це одна з головних причин.
На мій погляд, це не дуже добре. Громадська критика з приводу нинішнього складу ЦВК лунає все більш гостро, і я не виключаю, що наші міжнародні партнери теж можуть це критикувати. Але традиційна проблема для ВР – дуже важко знайти компроміс. Проблема саме в незбалансованості списку: там немає представників деяких фракцій і це викликає критику. Дискусія може йти і навколо того, хто очолить нову ЦВК. Звісно, це питання вирішується самою ЦВК після її формування, але можуть бути попередні пропозиції, які теж можуть стати каменем спотикання.
Сергій Таран, політолог: «Нових членів ЦВК оберуть дуже скоро»
Насправді фракції дуже довго тягнули з поданням кандидатур у ЦВК. І це погано, бо є свідченням не дуже вдалої роботи парламенту.
Це затягування через торги, бо немає жодної політичної чи юридичної причини, яка б тут заважала. Не думаю, що це буде критичним, оскільки обрання членів ЦВК так уже перезріло, що я думаю: нових членів ЦВК оберуть дуже скоро.
Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм «Опори»:
Якщо затвердити хоча б 4-х нових членів ЦВК, то стара комісія повноваження втратить, а нова – не набуде. Це «піджене» процес
Причин затягування процесу є декілька. Перша з них – чим далі до чергових чи потенційних позачергових національних виборів, тим менше народним депутатам цікаві як тема нової ЦВК, так і реформа виборчого законодавства. Всі вони заявляють про необхідність заміни і реформи, але не вчиняють жодних дій.
Друга причина – це відсутність консенсусу з приводу запропонованих президентом кандидатур. Але насправді, за моєю інформацією, консенсус ніхто і не збирається знайти станом на зараз, тому що ситуаціє є цілком зрозумілою – необхідно пришвидшити розгляд профільним комітетом запропонованих кандидатур, винести на голосування лише тих, хто відповідає професійним якостям. Це пришвидшить процес подання президентом нових пропозицій. Якщо з 11 запропонованих, підтримку зали отримають лише 3-4 кандидатури, це означатиме, що чинні 12 членів ЦВК будуть автоматично звільнені, і ЦВК не буде функціонувати. За відсутності національних виборів це нормальна ситуація. Практика 2004 року показала, що в такій ситуації в той же день президент вніс повторні подання. Також це б дало можливість продовжити політичні консультації представників фракцій з президентом, щоб усі отримали своє представництво. Запропоновані кандидатури повинні відповідати повноваженням і мати відповідні професійні якості.
Дискусії, які ведуться начебто з можливістю перекласти в один пакет перепризначення членів комісії разом з іншими кадровими або законодавчими рішеннями, насправді є несерйозними. ЦВК повинна бути незалежним органом, і рішення щодо неї не може прийматися в пакеті з іншими пропозиціями. Це неналежна практика українського парламентаризму, і від неї треба відходити.
Юлія Горбань, Київ
