Рословцев - людина в масці…Путіна

Протест громадянина РФ Романа Рословцева пішов не за планом. 21 серпня він звернувся до українських прикордонників у пункті пропуску Нові Яриловичі, що на українсько-білоруському кордоні на Чернігівщині, і попросив надати політичний притулок в Україні, причому його ім’я спочатку у ДПСУ чомусь не розголошували.

30 діб за одиночний протест

Бродячому філософу, як себе сам називає москвич Роман Рословцев, 36 років. Він став відомим після того, як почав проводити мирні протести проти статті 212.1 – неодноразові порушення порядку проведення публічних заходів – з плакатом у руках «НЕ боюсь 212.1» і в масці Путіна.

З кінця лютого він регулярно одягав маску Путіна, йшов так Червоною площею у Москві і чекав, щоб його затримали. Чому саме там? Бо Червона площа - це зона відповідальності Федеральної Служби Охорони - ФСО РФ, де заборонені масові протестні заходи. «Я плюю на их служебные антиконституционные распоряжения. Я гулял и буду гулять по Москве, где хочу. Это мой город!» - каже Рославцев.

ЗМІ називають його рекордсменом за кількістю затримань за протестну діяльність у Росії – 21 раз. У 16 випадках на нього були оформлені протоколи за статтями Кодексу про адміністративні правопорушення РФ. 13 разів із зазначених його затримували за акцію в масці Путіна. А в червні Тверський районний суд Москви заарештував Романа аж на 30 діб за «адміністративною» статтею «повторне порушення встановленого порядку організації або проведення мітингу» за цю ж саму акцію.  Натомість, першим і єдиним кримінально засудженим за статтею 212.1 Кримінального кодексу РФ «Неодноразове порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування» є 34-річний опозиційний громадянський активіст Ільдар Дадін, якого з грудня 2015 засудили спочатку на 3 роки, а потім скоротили термін до 2.5 років.

Рословцев – людина, яка дуже любить учитися

Як Роман Рословцев «дошел до жизни такой»? І взагалі, хто він такий? Ну, по-перше, він людина, яка дуже любить учитися. Після школи, з 1997 по 1999 рр., навчався у Московському промислово-економічному коледжі і отримав кваліфікацію бухгалтера. У 2005 році закінчив ще й Московський автомобільно-дорожній державний технічний університет (МАДІ), де став економістом-менеджером. У 2010 році Роман Рословцев вступив до ІФТІ (Інститут філософії, теології та історії святого Фоми), де була лише одна спеціальність – релігієзнавство. Цей світський інститут утримували за кошти єзуїтів, а освіта там була безкоштовною. Хоча дипломи держзразка у ньому не видавали, проте цей виш знаний і його випускники не мали труднощів із влаштуванням за спеціальністю. Але у 2013 році, коли на Рословцева чекали попереду ще 3 роки навчання, інститут закрили (за словами самого Рословцева цьому посприяло ФСБ). Це, а також початок Революції гідності в Україні,  вплинуло на те, що Рословцев вступив до протесного руху. У першу річницю революції 15 активістів включно із Рословцевим спалили чучело Путіна під супровід феєрверків та з плакатами «Вчера Киев завтра Москва».

Окрім свого одиничного протесту Рословцев був одним із організаторів Театру політичного абсурду і «Маршу ватників» - акції, яку було проведено зовсім недавно 19 липня 2016 року. Більшість учасників були у футболках з фотографіями Путіна і обмазували себе шоколадом, який, щоправда, символізував лайно. Меседж  акції був такий: всі, хто підтримує агресивну зовнішню політику Путіна (війну проти України, перш за все) замазує себе лайном. Рословцев у масці Путіна тримав географічну карту і викрикував глузливо: «Новороссия – до Атлантики!», «Польша, Украина и Румыния – это тоже Новороссия»…

«Наша країна (Росія. Ред.) сьогодні - сама по собі тюрма»

За словами Рословцева, «акція триває і донині, вона буде завершена, коли скасують статтю 212.1». У інтерв’ю російському «Обозревателю» на запитання, чи не страшно викреслити з життя 5 років, якщо його таки запроторять до в’язниці,  Рословцев відповів: «До певної міри страшно, але мета того варта. І до того ж, я вважаю, що наша країна сьогодні - сама по собі тюрма. В'язниця з таким «м'яким режимом». Так що доведеться, перебуваючи у в'язниці, просто змінити «м'який режим утримання» на «суворий». І тільки…» Та цього не сталося...

Як розповів у одному з інтерв’ю Рословцев, 21 липня після чергового одиничного протесту його викрали працівники російських спецслужб у вестибюлі метро «Парк культури», посадили в чорне авто і попередили, що востаннє «розмовляють по-доброму». Імовірно, що саме це і вплинуло на рішення затятого протестувальника просити політичного притулку в Україні.

Як стати письменником? Запитайте у Рословцева, чи в українських прикордонників

Рословцев був так наляканий, що його ім’я спочатку у ДПСУ чомусь не розголошували. А тим часом, у Росії гадали, хто ж цей загадковий письменник, що попросив притулку в Україні? Прізвищ називали багато. Він дуже відомої російської журналістки та письменниці Юлії Латиніної, до письменника-фантаста Дмитра Глухівського, шоумена Сергія Троїцького, знаменитого письменника Бориса Акуніна і не менш популярного в інтелігентських колах Дмитра Бикова і навіть сатирика Віктора Шендеровича. Коли ж стало відомо, що політбіженцем виявився «письменник Рословцев», російські блогери і журналісти, без затримки» стали з нього насміхатися, називаючи його «великим російським письменником» і «письменником без жодної книги». І справді, Рословцев скоріше блогер, аніж письменник, хоч і публікувався на «Эхе», «Открытой России» і на сайті «Радио Свобода».

Роман Рословцев уже заявив, що хоче служити в Національній гвардії України чи добровольчому батальйоні, щоб продовжити боротьбу проти режиму Путіна в інший спосіб. Що ж, звичайному, на перший погляд, молодому чоловікові, але дещо ексцентричному за способом життя і поведінки, Роману Рословцеву навряд чи там зрадіють. Втім, не будемо поспішати: подивимось, як він боротиметься з кремлівським режимом з Києва.

Юлія Горбань. Київ