Джеффрі Ратке, заступник директора Європейських програм Центру стратегічних і міжнародних досліджень США
НАТО сприймає безпеку України як складову миру в Європі
07.07.2016 12:49 1833

Що стосується ситуації на сході (Європи – ред.), ми, очевидно, побачимо на саміті посилення позицій Альянсу у відповідь на агресивні дії Росії, насамперед, в Україні, в тому числі на незаконну анексію Криму і втручання РФ на Донбасі. Звичайно, в пам'яті залишається грузинський конфлікт і той факт, що близько 20% території Грузії продовжує перебувати під окупацією. Але якщо врахувати те, як агресивно поводить себе Росія в Балтійському морі, Чорному морі, Східному Середземномор'ї, можна констатувати наявність великих проблем не тільки для союзників, розташованих географічно у цих регіонах, але й для Альянсу в цілому.

САМІТ ДАСТЬ КОНКРЕТНІ РІШЕННЯ У ВІДПОВІДЬ НА ДІЇ РОСІЇ

- Чи можемо ми очікувати нових рішень та ініціатив під час саміту НАТО у Варшаві щодо стримування російської агресії в Україні та загалом у Європі?

Йдеться про конкретні заходи, які НАТО запроваджує для забезпечення оборони країн-членів Альянсу проти агресивно налаштованої Росії

- Думаю, слід очікувати рішення щодо посилення сухопутного компоненту вздовж східного кордону НАТО з Російською Федерацією. Йдеться, насамперед, про Польщу та країни Балтії, де розгортатимуться на ротаційній основі чотири батальйони НАТО, а також створюватиметься багатонаціональна бригада в Румунії. Це стане відповіддю на виклики російської агресії, а також у контексті стримування будь-якого можливого вторгнення РФ.

Тобто, йдеться про достатньо конкретні заходи, які НАТО запроваджує для забезпечення оборони країн-членів Альянсу проти агресивно налаштованої Росії. Серед цих кроків є також проект системи протиракетної оборони (ПРО), який має розвиток та вже досяг нового рівня можливостей. Остаточні деталі все ще перебувають у процесі розробки, але, очевидно, Альянс оголосить (на саміті – ред.) про початкову готовність до бойового застосування своєї системи ПРО. Паралельна увага приділятиметься безпеці в кібер-просторі.

Водночас, ми можемо побачити, що поруч із цим, питання України залишається дуже актуальним. Президент Порошенко запрошений як гість на саміт у Варшаві, крім того, заплановане спеціальне засідання Комісії Україна-НАТО. Альянс також розширює і посилює різноманітність проектів партнерства з Україною під єдиною "парасолею", щоб спробувати забезпечити більшу послідовність, створити канал для надання додаткової підтримки, а також продемонструвати, що партнерство Україна-НАТО є частиною європейської безпеки. Отже, існує багато інструментів для реалізації кожного з цих напрямів, але я думаю, це стане іншою, не менш важливою, частиною саміту.

- Ви згадали про запрошення Петра Порошенка на саміт НАТО, що само по собі можна розглядати як виняткове рішення. Що це означає насправді?

- Це означає, що час тисне на лідерів. Надзвичайно важливо забезпечити зустріч (Президента України – ред.) із главами держав-членів НАТО, і це, до речі, є відображенням пріоритетів Альянсу. Отже, той факт, що під час саміту виділено час для прямої розмови з президентом Порошенком щодо його програми дій та розвитку ситуації в Україні, а також щодо партнерства між Україною і НАТО, є демонстрацією пріоритетів, які НАТО виносить у своїх відносинах з Україною.

АНЕКСІЯ КРИМУ – ПРЯМА ЗАГРОЗА ДЛЯ ЧЛЕНІВ НАТО В ЧОРНОМУ МОРІ

- Чи буде розглядатися під час саміту в Варшаві загроза розміщення російської ядерної зброї в окупованому РФ Криму? Які взагалі оцінки озвучуються в Альянсі з цього приводу?

Турбує те, як відкрито Росія заявляє, що розглядає можливість розміщення ядерної зброї, зокрема, в Криму

- З точки зору Сполучених Штатів і Північноатлантичного альянсу, ядерна політика Росії залишається питанням, яке, безумовно, викликає спільну стурбованість. Це стосується можливості розміщення російської ядерної зброї в Криму, але також будь-де в іншому місці. В Альянсі занепокоєні наявністю прямих загроз для сусідніх країн, у тому числі, країн-членів НАТО, які знаходяться в зоні досяжності російських ракет. Крім того, турбує те, як відкрито Росія заявляє, що розглядає можливість розміщення ядерної зброї, зокрема, на Кримському півострові. Північноатлантичний альянс намагався раніше запропонувати шлях для обговорення розміщення тактичної ядерної зброї у Східній Європі, втім Росія не виявила зацікавленості. Тому я думаю, ми побачимо відповідь НАТО у заяві лідерів за результатами саміту у Варшаві щодо цього виклику.

Безумовно, якщо ядерна зброя все ж буде розгорнута на Кримському півострові, це стане дуже серйозною причиною для реакції. Але навіть якщо ні, Крим знаходиться на відстані кількасот кілометрів від Румунії, Болгарії й Туреччини. Через це російська окупація та анексія Криму представляє серйозний виклик для НАТО у контексті безпеки в Чорному морі, бо можливості російських ракет малої та іншої дальності досягають території НАТО.

УКРАЇНІ Й АЛЬЯНСУ Є ЧИМ ПОДІЛИТИСЯ ОДНЕ З ОДНИМ

- Як би ви оцінили нинішній рівень співробітництва України й НАТО, і, на ваш погляд, чи є він достатнім?

- Думаю, що завжди існує необхідність переглядати подібні програми партнерства на предмет того, що можна зробити більше в контексті проведення навчань і тренувань, спільних дій. Україна веде бойові дії, обороняючи Донбас. На жаль, це тягне за собою жертви, і через це проливається кров, але Україна вчиться та отримує великий досвід у тому, як протистояти російській агресії. Тут НАТО може почерпнути для себе багато чого.

З іншого боку, Альянс може застосувати значні можливості для того, щоб допомогти Україні зміцнити потенціал для захисту власного суверенітету. Це і надання підтримки Держприкордонслужбі, й структурам безпеки в Україні, а також вдосконалення можливостей українських Збройних Сил, наприклад, щодо виявлення вогню із закритих позицій та дій у відповідь. Отже, існує багато напрямів, які можуть бути опрацьовані.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.

Фото: National Press Foundation

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-