Микола Точицький, посол України при ЄС
Втрати ЄС від санкцій проти Росії не можуть оцінюватися вище, ніж життя українців
26.06.2016 09:00 2843

- Перш за все, варто відзначити, що для громадян України безвізовий режим означає більше, ніж просто свободу пересування - це показник того, що наша держава є невід'ємною частиною Європи, її цінностей та принципів.

Для досягнення цієї мети спільними скоординованими зусиллями Президента, Уряду, Верховної Ради було імплементовано всі реформи, які були передбачені Планом дій з візової лібералізації. Тобто, Україна виконала своє домашнє завдання, забезпечивши впровадження системних реформ у сфері юстиції, свободи та безпеки. Зокрема, це стосується створення нових інституційних рамок для боротьби з корупцією, запровадження біометричних паспортів, приведення до європейських стандартів системи управління кордонами. Відповідність нашої держави необхідним критеріям була підтверджена Єврокомісією, яка 20 квітня внесла відповідну законодавчу пропозицію на розгляд Ради ЄС та Європейського Парламенту.

Наразі - слово за нашими європейськими партнерами, а саме за державами-членами та Європарламентом. Водночас, слід враховувати, що для схвалення остаточного рішення в інституціях ЄС мають бути пройдені всі формальні бюрократичні процедури. Це, зокрема, розгляд питання у робочих групах Ради ЄС та на рівні постійних представників, проходження питання через відповідні комітети Європарламенту та узгодження остаточного рішення між ЄП, Єврокомісією та Радою ЄС. Цей процес триває, як правило, півроку і навіть більше.

Водночас, ми активно працюємо з інституціями ЄС, з метою максимального прискорення ходу розгляду цього питання. Так, зокрема, перші обговорення питання вже відбулися в Комітеті ЄП із закордонних справ та на рівні робочих груп Ради ЄС. Наші європейські партнери підтверджують, що створювати зайві затримки і висувати додаткові передумови ніхто не збирається. Тому розраховуємо, що ключові рішення будуть прийняті вже на початку нового політичного сезону.

- А чи не стане Україна, так би мовити, «політичним заручником» у процесі скасування віз через інші проблеми, які нині вимушений долати ЄС?

- Ми свідомі того, що наразі Європейський Союз стикається з багатьма викликами, у тому числі, що стосується міграційної кризи. Звичайно, це не може не впливати на розгляд питання лібералізації Євросоюзом візового режиму з іншими країнами. ЄС вже розробив механізм тимчасового призупинення дії безвізового режиму, який наразі перебуває на розгляді Ради ЄС та Європарламенту. Вказаний механізм горизонтально застосовуватиметься до всіх країн, громадяни яких користуються правом безвізового в'їзду до країн Євросоюзу, і не пов'язаний з Україною, яка, як відомо, не створює жодних міграційних ризиків для ЄС.

Тому, переконаний, що швидке схвалення законодавчої пропозиції стосовно лібералізації ЄС візового режиму для громадян нашої держави стане здобутком не лише для нашої держави, але і для Європи. Безвізовий режим дозволить посилити зв'язки між діловими колами України та ЄС, надасть нашим громадянам більше можливостей для відвідання ЄС, що особливо важливо для молодого покоління українців.

ПОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ - ЦЕ ПОРАЗКА ЦІННОСТЕЙ

- Очевидно, що Євросоюз продовжить на подальші півроку дію економічних санкцій проти Росії. Але, чи згодні ви з тим, що у подальшому - і офіційному Києву, і нашим друзям в ЄС - буде дедалі складніше переконувати деякі традиційно схильні до Москви європейські столиці у необхідності посилювати тиск на РФ?

- На сьогодні Європейський Союз має чітку прив'язку терміну дії секторальних санкцій до повного, я підкреслю - повного виконання Мінських домовленостей. Відповідна позиція була формалізована на рівні глав держав та урядів ще у 2015 році. Жодної ознаки позитивної динаміки просування цього процесу через відсутність політичної волі Кремля ми не бачимо. Не бачать її й наші європейські партнери.

Звичайно, з наближенням кожного чергового перегляду цього санкційного режиму низка країн, я навіть сказав би - низка політичних діячів та груп з окремих держав-членів, намагаються штучно спекулювати цим питанням, наполягаючи на необхідності демонстрації своєрідної відкритості Брюсселя до відновлення діалогу з Москвою, важливості більш виваженої оцінки Мінського процесу, хибності загалом санкційної політики, підкреслюючи величезні збитки, які несе європейський бізнес.

Послаблення санкцій щодо РФ стане свідченням того, що у 21-му сторіччі країна-агресор, країна-окупант зможе диктувати власні правила у геополітичному вимірі

Але треба завжди пам'ятати, що санкції не спрямовані на покарання Росії. Це - лише інструмент, який вже забезпечив стримування повномасштабної агресії і, в кінцевому рахунку, я сподіваюся, здатний повернути цю державу в міжнародне правове поле і забезпечити повне відновлення територіальної цілісності України. Послаблення санкційного режиму без повного виконання Мінських домовленостей стане, перш за все, поразкою основоположних цінностей ЄС, а також свідченням того, що у 21-му сторіччі країна-агресор, країна-окупант не лише може повернутися за один стіл переговорів з рештою світової спільноти, а й диктувати власні правила у геополітичному вимірі.

Фінансові втрати ЄС не можуть ставитися вище за ціну, яку Україна платить кожного дня за власний європейський вибір - людське життя

Повертаючись до питання економічних збитків від запровадження економічних санкцій та відповідних обмежувальних контрзаходів РФ, хотів би відзначити, що така риторика окремих політиків у сучасних умовах виглядає щонайменше цинічною.

Фактично, фінансові втрати ставляться вище за ціну, яку Україна платить кожного дня за власний європейський вибір - людське життя. Але така риторика скоріш виняток, ніж правило. Зрозуміло, що кожна з 28 країн має власні економічні інтереси, традиційні ринки та торговельні зв'язки. Але ЄС - це клуб, де проблеми однієї країни вирішуються спільно. Саме тому і конкретно у цій ситуації Європейська Комісія на постійній основі вживає заходи, спрямовані на надання необхідної допомоги тим держава-членами, які найбільш постраждали внаслідок цієї ситуації. Це стосується і заміщення ринків збуту, і зміни структури експорту. Загальна статистика, до речі, свідчить, що вплив санкцій і контрсанкцій на економіку ЄС є незначний.

- Як у таких обставинах має діяти українська дипломатія?

- У контексті роботи вітчизняної дипломатії відзначу, що завдяки послідовним зовнішньополітичним зусиллям України, у тому числі активній взаємодії з офіційними органами держав-членів та інституцій ЄС, цього разу вдалося досягти принципової єдності всередині ЄС щодо необхідності продовження санкцій. Очікуємо, що формальне рішення буде схвалено ближчим часом. Наступні шість місяців ми не змінюватимемо власну дипломатичну тактику - це доведення на всіх рівнях та у всіх можливих форматах об'єктивної інформації про перебіг ситуації на Донбасі, просування стратегічних ініціатив у рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи, активна взаємодія не лише з політичним істеблішментом, а й громадянським суспільством держав-членів, застосування «тихої» дипломатії та врешті решт активна протидія російській пропагандистської компанії за тісної взаємодії з нашими європейськими партнерами.

ВІЗИТ ПОРОШЕНКА: ЄС МАЄ ОЦІНИТИ ПРОГРЕС КЛЮЧОВИХ РЕФОРМ

- Наступного тижня з візитом у Брюсселі перебуватиме Президент України Петро Порошенко. Які результати зустрічей глави держави з керівниками інституцій ЄС могли би стати потужними і, що найголовніше, оптимістичними сигналами для нашої держави на шляху європейської інтеграції та протистояння російській агресії?

- Попри розмаїтість позицій і думок усередині ЄС з питань внутрішнього розвитку і зовнішньої політики Союзу, підтримка України, її суверенітету та територіальної цілісності залишається тим питанням, яке об'єднує європейські інституції та держави-члени ЄС. Нещодавнє рішення про продовження на річний період до червня 2017 року санкцій у зв'язку з незаконною анексією АР Крим і міста Севастополя стало черговим проявом незмінності політики невизнання з боку Євросоюзу. Вкрай важливо цю єдність і солідарність зберігати і надалі.

Як я вже зазначив, на сьогодні держави-члени на рівні постійних представників досягли згоди щодо продовження на наступний шестимісячний період економічних і секторальних санкцій проти РФ у зв'язку з невиконанням нею Мінських домовленостей. Термін дії цих обмежувальних заходів спливає 31 липня, і тому вже найближчим часом має бути схвалено відповідне формальне рішення на рівні Ради ЄС. Ми очікуємо, що за підсумками переговорів Президента Петра Порошенка з лідерами ЄС буде надіслано чіткий політичний сигнал щодо збереження обумовленості між санкційним режимом проти РФ і повною імплементацією Мінських домовленостей.

Ми також очікуємо, що лідери ЄС належно оцінять прогрес, досягнутий Україною за останній час в імплементації ключових реформ. ЄС є нашим важливим партнером у процесі підтримки перетворень в нашій державі, і ми розраховуємо на подальшу підтримку у цьому зв'язку.

Безумовно, обговорюватиметься також питання лібералізації візового режиму для громадян України. Ми очікуємо на чіткі сигнали на підтримку запровадження безвізового режиму для України, яка виконала усі необхідні критерії. Розраховуємо, що Європейський Парламент та Рада ЄС, які зараз розглядають відповідне рішення, ухвалять його так швидко, як дозволяють існуючі процедури, без зайвих затримок і додаткових умов. 

Практичним результатом візиту стане підписання двох двосторонніх документів між Україною та ЄС - Угоди  про співробітництво з Європейською організацією з питань юстиції та Угоди щодо асоційованої участі України в дослідницьких та навчальних програмах Євратому.

- Пане Посол, який поточний стан у процесі пошуку рішення із завершення ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, що призупинено урядом Нідерландів після референдуму 6 квітня?

- Якнайскоріше завершення ратифікації Угоди про асоціацію без внесення змін у її текст є для нас принциповим питанням. На цій позиції грунтуються усі наші офіційні і неформальні бесіди з нідерландськими колегами та представниками інституцій ЄС.

Водночас, треба також розуміти чутливість цієї теми для нідерландського суспільства та важливість вироблення Урядом цієї країни збалансованого рішення, яке б врахувало позиції усіх сторін.

Сподіваюсь, що вже найближчим часом ми побачимо певну динаміку у цьому процесі.

Хотів би застерегти від можливого передчасного песимізму - за будь-яких умов Україна продовжуватиме імплементацію Угоди про асоціацію та впроваджувати передбачені нею системні реформи. Впевнений, ми віднайдемо можливість втілити в життя цивілізаційний вибір українського народу і повне набрання чинності Угодою про асоціацію з ЄС стане черговим кроком на шляху до цієї мети.

ЗВТ: ТОРГІВЛЯ АГРАРНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЛИШЕ ЧАСТКОВО ЛІБЕРАЛІЗОВАНОЮ

- Цього тижня Україна і ЄС провели зустріч у форматі Аграрного діалогу. Яка роль аграрного сектора у двосторонній торгівлі між сторонами? Чи відчувається позитивний вплив початку функціонування зони вільної торгівлі?

- Як відомо, аграрна галузь України на сьогодні є локомотивом нашого експорту і одним з головних джерел валютних надходжень в економіку країни. За результатами 2015 року загальний обсяг експорту української сільгосппродукції становив 14,8 млрд дол. США або 38,2% у товарній структурі експорту України.

Експорт аграрної продукції з України за січень-травень 2016 року, порівняно з аналогічним періодом 2015 року, зріс на 2,7% та склав 5,7 млрд дол. США. При цьому частка аграрної продукції у загальній структурі зросла з 35,8% за перші п'ять місяців 2015 року до 41,3% у 2016-му. Експорт в Європейський Союз не став винятком - порівняно з відповідним періодом 2015 року він збільшився на 16%, з $980 млн до $1,14 млрд.

Водночас, не слід забувати про те, що на сьогодні в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС торгівля аграрною продукцією залишається лише частково лібералізованою. Угода про асоціацію запроваджує тарифні квоти на експорт до ЄС по 36 позиціях українських аграрних товарів. У рамках цих квот українська продукція може експортуватися в безмитному режимі, поза їхніми рамками мита зберігаються. Промовистий приклад - в 2015 році Україна експортувала до ЄС 1,63 млн тонн пшениці, обігнавши у цьому США, Канаду та РФ. При цьому, безмитна квота на імпорт української пшениці до ЄС становить всього 950 тис. тонн. Зрозуміло, що розширення доступу української агропродукції на європейський ринок на сьогодні є одним з основних питань порядку денного діалогу між Києвом та Брюсселем.

Поряд з цим, зона вільної торгівлі Україна-ЄС - це не тільки доступ до ринків. Це також всебічна програма модернізації українського законодавства в сфері харчової безпеки та захисту споживачів на основі стандартів ЄС.  Її реалізація об'єктивно зміцнює аграрний сектор України, робить його більш конкурентним не тільки на ринку ЄС, але й на міжнародному рівні. Іншими словами, поглиблена та всеохопна зона вільної торгвлі - це стимул до реформ в українській аграрній галузі, про який ми не повинні забувати.

У цьому контексті Україна та ЄС мають потребу в регулярному каналі діалогу на політичному та експертному рівнях для супроводу і просування двосторонньої аграрної торгівлі та інвестицій, відвертого обговорення й ефективного вирішення проблемних питань, які виникають у торговельних відносинах. І ми такий канал маємо. Буквально на днях, 23 червня, в Брюсселі відбулося щорічне 11-е засідання Аграрного діалогу Україна - ЄС за участі української делегації на чолі з міністром аграрної політики Тарасом Кутовим. На полях Діалогу ми провели українсько-європейський аграрний діловий круглий стіл, в якому взяли участь представники понад 15 українських та європейських аграрних бізнес асоціацій. Такі ділові заходи допомагають відкрити для європейського аграрного бізнесу Україну на діловій карті Європи, провести практичне обговорення можливостей і викликів у рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, а відтак - сприяти нарощенню взаємної торгівлі й інвестицій. Цей захід може стати моделлю для діалогів між бізнесом України та ЄС у багатьох інших секторах.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-