Дата розбрату. Як поділити карпатський перевал між угорськими і українськими «правими»
Для угорців це - нагода поностальгувати за «втраченим раєм», Австро-Угорською імперією. Для українців, як вважають прагматики, це теж добра нагода - заробити на угорських туристах, яких у цей день чимало на Закарпатті. Але вже роками поспіль цю подію не оминають увагою праворадикали - й з угорської сторони, й з української. За тиждень до події та ще кілька днів опісля представники правих партій обмінюються, так би мовити, люб'язностями. Такий собі привід для безкоштовного піару. Чи не тільки?..
ЦЬОГО РОКУ - З ДІТЬМИ ТА СТУДЕНТАМИ
Цього року «родзинка» свята - діти представників угорської нацменшини Закарпаття та студенти з угорського інституту ім. Ференца Ракоці (Берегово), які на Верецькому перевалі мають провести акцію, присвячену 160-річчю від року народження Арпада Фесті - угорського художника (саме він - автор відомої панорами про прибуття угорців у Карпатську низовину).
А відбувається свято саме на Верецькому перевалі (Воловеччина, с.Верб'яж) тому, що угорці вважають, що саме через цей перевал перші племена угорців в ІХ ст. потрапили в Карпатську низовину, де й осіли назавжди. Дата традиційної зустрічі угорців на Верецькому перевалі близька з історичним днем підписанням Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 року, який закріпив розпад Автро-Угорщини. Саме у цей день Угорщина втратила тоді Закарпаття й Словаччину.
Тут, на перевалі встановлено пам'ятний знак угорському переходу. Це стела із 7 кам'яних брил, що символізують 7 угорських племен, що прийшли колись в Карпатську низовину. Пам'ятник, до речі, не менш скандальний за саме святкування. Згадати тільки історію його встановлення, тривалу, з багатьма суперечками та зривами процесу.
Історично пам'ятник угорцям-першопрохідникам саме тут, на перевалі, і стояв - з 1896 року, пояснює історик Сергій Адамович. Тоді його встановили на честь міленіуму угорської присутності в Карпатському регіоні. Але в 1944 році угорці, що відступали, демонтували його. За радянського Союзу пам'ятник не відновлювали, зате з розпадом СРСР угорці захотіли знову його тут бачити. Процес був тривалим, адже встановленню пам'ятника угорському переходу чинили стійкий спротив українські патріоти, апелюючи зокрема, й до того, що саме на цьому місці у 1939 році було масово розстріляно полонених карпатських січовиків. Власне, відкрити монумент на Верецькому перевалі угорцям вдалося за часів президента Ющенка у липні 2008 року - в обмін на те, що вони встановлять пам'ятник жертвам Голодомору у себе в Будапешті. Разом з угорським тут відкрили пам'ятник оборонцям України - на згадку про розстріляних січовиків.
Але вже наступного року угорську стелу в Карпатських горах українські націоналісти облили червоною фарбою. Проте справді гаряче тут було в 2011 році - тоді представники партії «Свобода» біля пам'ятника влаштували відому акцію з палаючими шинами. Проти «свободівців» тоді порушили кримінальну справу за хуліганство.
«АКЦІЙ НЕ ВЛАШТОВУВАТИМЕМО, АЛЕ МИ ТАМ ТЕЖ БУДЕМО», - СКАЗАЛИ УЖГОРОДСЬКІ «ПРАВІ»
Власне, цьогоріч на Закарпатті вже кілька днів говорять про відзначення цього угорського свята.
Першими про чергове зібрання угорців на Верецькому перевалі заговорили українські націоналісти. На початку тижня активісти «Карпатської Січі» (Ужгород) розповсюдили наявну у них інформацію про те, що начебто угорські шовіністи з партії «Йоббік» (праворадикальна угорська партія, що виступає, зокрема, за воз'єднання усіх історичних земель Угорщини - ред.) планують 3-го червня провести акцію на перевалі під насторожливою назвою "Повернення додому. Угорці на Верецькому перевалі". Головним організатором заходу, приуроченого до річниці підписання Тріанонського мирного договору 1920 року, є скандально відомий своєю одіозністю давній член "Йоббіка" - Бейло Ковач, депутат Європарламенту, відомий тим, що йому в 2015-му році було висунуто підозру в шпигунстві на користь РФ.
«Цьогоріч святкування має певний ажіотаж в угорських ЗМІ, - вважають в «Карпатській Січі».- Популярності додала не тільки участь представників угорської меншини та членів "Йоббіка", а й залучення до акції відомих угорців, наприклад, чемпіона світу зі стрільби з традиційного лука на великі дистанції Йожефа Монуша, який своїм виступом намагатиметься символічно «об'єднати Карпатські гори з угорськими землями», - йдеться в повідомленні «Карпатської січі».
«І хоч офіційна риторика угорської влади та деяких представників їхніх нацменшин на Закарпатті залишається "нейтральною" щодо України (вони вказують, що заходи такого типу зміцнюють дружбу між Україною та Угорщиною), тверезо мислячі люди, що слідкують за цією проблемою певний час, мусять розуміти, що це лише мирний спосіб втілення своїх імперських амбіцій щодо Закарпаття з боку Угорщини», - вважають ужгородські націоналісти.
«Сьогодні на акції угорців будуть наші хлопці, - повідомив у коментарі Укрінформу лідер «Карпатської Січі» Тарас Деяк, - але ми не організовуватимемо жодних провокацій з маханням прапорами, будемо просто спостерігати, дивитися збоку. Тим більше, що там будуть діти. Аби їм потім не розказували страшилки про українських радикалів. Маємо інформацію, що там таки будуть представники «Йоббіка» попри офіційні заяви, то ж хай знають, що ми там теж будемо».
«Маю інформацію про те, - зазначив Деяк, - що там мають намір бути присутні зі своїми стягами представники відомої української правої партії. Ми від їхньої акції цьогоріч відмежовуємося, бо вважаємо, що будь-які подібні дії грають на руку сепаратистам, які використають це для розхитування ситуації на Закарпатті», - сказав він.
НАПЕРЕДОДНІ АКЦІЇ НА ЗАКАРПАТТІ ЗАТРИМАЛИ «ЙОББІКА»
Підігріла суспільний інтерес до події не стільки заява ужгородських правих, як реакція закарпатських СБУшників.
31 червня прес-група УСБУ в Закарпатській області розповсюдила інформацію про те, що на Закарпатті СБУ оголосила офіційне застереження одному з місцевих представників угорської партії «Йоббік».
«Місцевий мешканець висловлював у соціальних мережах прихильність ідеям т.зв. «Великої Угорщини» та планував за посередництва лідерів «Йоббіка» провести в регіоні акцію до річниці втрати Угорщиною частини території, відповідно до Тріанонського мирного договору від 1920 року, - йдеться в повідомленні прес-групи УСБУ. - Раніше чоловік був директором благодійного фонду «Приймальня незалежного депутата Європарламенту Бейли Ковача» в Берегові. Генеральна прокуратура Угорщини виказала цьому депутатові звинувачення в шпигунстві на користь Росії, а Європарламент позбавив його недоторканності.
СБУ офіційно попередила чоловіка про кримінальну відповідальність за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України. У свою чергу він заявив про готовність вийти із «Йоббіка» та розірвати будь-які взаємини з цією партією, - повідомили у відомстві.
У МОСКАЛЯ МОНІТОРЯТЬ СИТУАЦІЮ
Зі свого боку, ситуацію прокоментували у Москаля.
Напередодні святкування з цього приводу мали зустріч у Закарпатській ОДА Геннадій Москаль та генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайло.
«Цьогорічна акція викликала спекуляції в середовищі правих організацій, які поширили заяви про начебто ревізіоністські наміри Угорщини відносно Закарпаття, - повідомили в прес-службі Закарпастької ОДА. -- Ці заяви були спростовані організатором заходу - фондом «Фесті-Керкийп», який відмежувався «від усяких політичних питань, які можуть скласти ревізіоністські враження під час організованого разом з дітьми ряду святкувань». Як ідеться у відповідній заяві, «...фонд і надалі відмежовується від правих та ультраправих рухів, як у минулому, так і теперішньому та в майбутньому часі не бажає з ними та їм подібними організаціями співпрацювати».
Зі свого боку генкосул Йожеф Бугайло поінформував, що в «Днях пам'яті Арпада Фесті» не братимуть участі представники політичних сил (тим більше ультраправого спрямування), а Геннадій Москаль закликав місцевих політиків припинити надумані спекуляції довкола акції.
«Ми моніторимо ситуацію, адже майже щороку навколо зібрання угорців на перевалі виникають скандали, - прокоментував ситуацію речник Москаля Ярослав Галас. - Ця акція цьогоріч поза політикою, про це твердо заявили організатори, зате політика - довкола неї. Це добра нагода пропіаритися для правих партій - і угорських, і українських. Традиційно розмови починаються за кілька днів до цього, й за кілька днів після вщухають. Думаю, що цього року в цьому сенсі у радикалів теж усе пройде за цим сценарієм», - сказав Галас.
Зі свого боку, в ГУ Національної поліції в Закарпатській області Укрінформ запевнили в тому, що на заході буде присутня необхідна кількість особового складу - для підтримання громадського порядку.
«ТАК, ВОНИ ПРИХОДЯТЬ ПОПЛАКАТИ НАД ВТРАЧЕНОЮ ІМПЕРІЄЮ - АЛЕ РАЗОМ З ТИМ, ВОНИ ПРИВОЗЯТЬ СЮДИ ГРОШІ»
Цікава думка щодо угорського святкування у Федора Шандора, експерта з туризму, професора Ужгородського Національного Університету.
«У цей день угорці проводять подібні акції не лише в Україні, а й у Словаччині, в Румунії, в Австрії, - прокоментував він ситуацію Укрінформу. - Зустрічі організовують у пам'ятних місцях. Тому очікувано, що 3 червня угорців буде багато й у закарпатських замках, що належали угорській знаті, і біля пам'ятників історичним особам... Вони говоритимуть про імперію, згадуватимуть єдину Угорщину, одним словом - ностальгуватимуть. І у цьому нема нічого крамольного, бо ж існує навіть такий вид відпочинку - ностальжі-туризм. І не тільки угорці його люблять. Англійці влаштовують такі акції у своїх колишніх колоніях, що стали незалежними, ностальгувати люблять євреї, турки... Цікава практика у хорватів - адже їхня історична столиця зараз знаходиться в іншій держав».
Щодо ситуації з угорцями й їхнім святом на Закарпатті - це усе треба простіше сприймати, вважає Федір Шандор.
«Так, вони приходять сюди поплакати над своєю імперією, з якою в українців не найкращі спогади, можливо, але з іншого боку - вони разом з цим приносять сюди гроші. Купують сувеніри, винаймають кімнати в готелях, замовляють обіди в ресторанах... 99% турів на Закарпатті в цей день купують угорці. Тому треба простіше до цього ставитися. Думаю, у нас зараз є багато інших проблем, через які справді варто перейматися», - підсумував експерт з туризму.
Тетяна Когутич, Ужгород
