Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ
Я залишаюся в МВС, поки бачу рух реформи
30.05.2016 11:30 6667

  - Я сказав панам послам, що мені зрозумілі складності іноземних, зокрема німецьких, журналістів і незручності, яких зазнають посольство і громадськість. Але я працюю міністром внутрішніх справ України, і моя позиція обумовлена в першу чергу цим.

Між нами немає ніякого конфлікту, ми про все відверто поговорили, я сказав, що не можу впливати ані на сайт, наприклад, "Укрінформу", ані на сайт "Миротворець", але у мене є своя особиста оцінка ситуації.

Не як держслужбовець, а як політик, який займається МВС, я висловив свою точку зору, що тут є дві сторони медалі. Так, є питання безпеки, і якби я був головним редактором «Миротворця», то не публікував би ці списки. Але є питання етичне, а є питання законності.

Журналісти, які відвідали Україну, заїхавши в неї через Російську Федерацію, порушили українські закони. А ті, хто зайшов через український кордон, мали на це право.

Ще один момент: журналісти, отримуючи акредитацію у Гіркіна і Безлера з товаришами, не боялися надавати свої персональні дані визнаним терористам, а тепер переживають, що це стало комусь відомо? Ну, соррі, у нас тут така ситуація, я не можу керувати всіма емоціями в цій країні. І ніхто не може. Це був вибір журналістів. І тут не треба звинувачувати «Миротворець» - він за півтора року роботи на ниві контрпропаганди зробив досить багато. І те, що вони хакнули базу ДНР / ЛНРівців на 7 терабайт і передали нашим спецслужбам, – теж правда. Причому це було не вперше.

Так, вони вдалися до такого юнацького максималістського вчинку. Але реальність така, що я не можу сказати всім радикально налаштованим людям: «Не робіть того чи цього», і мене всі послухають ...

Разом з тим - очевидно:

1.Нацполіція розслідує факт будь-якої погрози журналістам з боку громадян України і діятиме превентивно і швидко - як тільки отримає такі факти.

2. У рамках порушеної кримінальної справи за ст. 182 КПК слідчі перевіряють, чи був порушений закон про персональні дані.

- На завершення цієї теми: сьогодні (інтерв'ю записувалося 26 травня. - Ред.) «Миротворець" повідомив, що видалив список журналістів, оскільки завершив інформаційну спецоперацію, але він залишився на сайті МЗС РФ. Ви були в курсі цієї спецоперації?

- Ще раз повторюю: я не читаю сайт "Миротворець" і не керую ним! Може, ним таємно керує Укрінформ? (вичитуючи інтерв'ю, у цьому місці Аваков поставив смайлик. – Ред.)

- Але його пов'язують з вашим колишнім радником Антоном Геращенком.

- Ну що я можу з цим зробити! Мені, наприклад, кажуть, що я спеціально організовую марші «азовців», щоб показати Порошенку свою силу. Таких міфів безліч! Давайте оперувати фактами! І знаєте, я розумію корпоративність журналістського цеху, але - давайте думати і про корпоративність, і про специфіку воюючої країни...

- Я досвідчений управлінець, тому виходжу з поставлених завдань.

Звільнивши попереднього першого заступника Євдокимова, я зрозумів, що на цій посаді має бути людина, орієнтована на внутрішнє творення, на філософію нашої реформи. Тобто суто проектний менеджер, а не, наприклад, досвідчений криміналіст, який знає, як розплутати злочин. І ми покликали на цю посаду Еку.

Сьогодні МВС - це більше, ніж просто поліція. У мене на столі лежить концепт реформи академії Національної поліції, Держслужби з надзвичайних ситуацій. Перший заступник повинен уміти оперувати цими блоками, бути елементом команди, виконувати свою функцію, працювати не на свій піар і свою політичну перспективу, а на результат. Таку людину нелегко підібрати!

- Наскільки широке коло претендентів, і де ви їх шукаєте?

- В Україні! Це буде українець. Прізвище у мене теж є, але я вам його не скажу!

- Скажіть хоча б стать - чоловіча чи жіноча?

- Ставте наступне питання! (Сміється)

- Давайте поговоримо про переатестацію поліцейських. Перший її етап уже закінчився, а коли буде оголошено другий?

Не можемо зволікати з переатестаціею вічно, оскільки демотивовані неатестовані підрозділи  створюють проблеми

- Поділу на етапи немає, просто після перших атестацій ми набили певну кількість гуль і зрозуміли, що потрібно скоригувати алгоритм.

Ми зробили паузу на два-три тижні, переформатували ситуацію і продовжили переатестацію. Вона триває нон-стоп, і я щодня отримую оновлені таблиці по областях.

Ми не можемо зволікати з нею вічно, оскільки демотивовані неатестовані підрозділи створюють проблеми. Тому ми плануємо провести переатестацію до середини липня.

Статистика по Україні приблизно зрозуміла: цей метод відсіває 25-30 відсотків у керівництві поліції та 12-15 відсотків рядового складу. Після цього люди атестуються на посаді поліцейського і їм дозволяють надіти нову форму. Саме за нею, за нашим задумом, люди мали вирізняти поліцейського, який пройшов атестацію .

Але, як завжди, життя б'є нас по голові - у нас не вистачає грошей, щоб вчасно пошити нову форму, щоб підняти всім відразу зарплату і на багато іншого.

І тут потрібно чітко усвідомлювати: якщо ми хочемо мати нову поліцію, то на це треба виділяти кошти, інакше реформа приречена.

Ми відчутно підняли зарплату поліцейським, але у нас є ситуації, коли лейтенанти вже отримують належну зарплату, а на вищий командний склад не вистачає коштів. Кого ми обманюємо? Що, полковник  житиме на 4 тис. гривень, розуміючи складність ситуації, в той час, коли його підлеглий отримує 6 тисяч, і героїчно терпітиме? Скільки? Тиждень, три, а потім буде красти - людина слабка!

Тому потрібно виправити цю ситуацію. Дороге суспільство, дорогий Кабінет міністрів, дорогий парламент - оплатіть, нам потрібно проводити реформу далі! Це все для вас робиться: якісна поліція - запорука багатьох позитивних процесів у суспільстві.

- Я вивів для себе такий постулат: швидкість реформи повинна бути рівно такою, щоб не втратити керованості системи. Це дуже важливий момент, тому що всі конструкції дуже тендітні, вони можуть впасти і поховати під собою зачатки реформ.

У вас, напевно, є запитання, коли ми завершимо реформу поліції? Вона завершиться тоді, коли нинішні молоді офіцери прослужать 3-5 років, здобудуть досвід і почнуть обіймати керівні посади в Національній поліції. Тоді й буде налагоджено механізм, який забезпечить незворотність процесу.

Я й зараз іноді призначаю на посади через десять сходинок, але це ризики, і людей, які в змозі з ними впоратися, дуже мало. Потрібно розуміти, що навіть тим, кого я призначив, бо довіряю і знаю, що цей хлопець-орденоносець не скурвиться, необхідно вчитися, набиратися життєвого і професійного досвіду.

- А ви вважаєте, що якщо боєць воював на фронті, то йому можна грабувати і вбивати?

- Ні.

- Я теж вважаю, що будь-яка адекватна людина, навіть герой, не стане красти або брати участь у якомусь рейдерському захопленні. І переважна більшість цього не робить. Але щоразу, коли хтось так чинить, ті військові, з якими я спілкуюся, вимагають покарання порушника закону, тому що це дискредитує загальну ситуацію.

- Але у вересні минулого року ви внесли мільйонну заставу за підозрюваного в підготовці замаху на вас комбата «Слобожанщини» Андрія Янголенка і написали при цьому в Фейсбук, що життя не буває чорно-білим.

- Так, вніс, тому що вважав за потрібне підтримати цю людину, оскільки, на мій погляд, він може  змінитися. Я зробив це в рамках процедури, але не вивів його з-під розслідування. Так, життя не чорно-біле... І так - я з ним багато разів перетинався на фронті і вважав за можливе допомогти, тим більше, що одним із звинувачень була організація замаху на мене. Це був мій вибір, і я правильно вчинив перед своєю совістю.

- Слідство вже закінчилося?

- Ні, триває. Його веде військова прокуратура, а не МВС. Наскільки я знаю, Янголенко зараз на свободі і здобуває другу освіту.

- І на завершення хочу запропонувати вам згадати час, коли ви були членом оргкомітету міжнародного фестивалю фантастики «Зоряний міст». Його лауреатам, окрім «демократичних», присуджувалися й «авторитарні» премії. Кому із своїх підлеглих у МВС ви дали б гіпотетичну авторитарну премію за результати в реформах?

- У принципі, дав би багатьом, але не зараз, тому що премія - це фіксація результату. Я знаю, що можна зафіксувати, але що поки треба потерпіти і трохи попахати!

- Але вони можуть на неї розраховувати?

- Вони й так мають найдорожчу нагороду – мою довіру! (Сміється)

Надія Юрченко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-