Європа відмовляється від контрпропаганди

Європа відмовляється від контрпропаганди

3303
Ukrinform
Брехня російського керівництва та ЗМІ - це кримінальний спосіб мислення. Що може протиставити Європа зі своїми цінностями?

Москва працює на випередження. Противник ще тільки готується підняти кулак для удару, а захисний механізм вже спрацював. Поставлено блок.

"Чергове інформаційне вкидання, яке претендує на об'єктивність, готується найближчими днями", - суворо попередив прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков 28 березня. Для підготовки бридких матеріалів у Німеччині, США, Великій Британії, Франції, Швейцарії та Росії "організація, яка іменує себе Міжнародним консорціумом журналістських розслідувань", не інакше як науськана спецслужбами, направила в Кремль "дуже єлейні запитання, складені на кшталт допиту", відповідати на які, втім, у Москві й не збираються. "Ми вважаємо це неприкритою заказухою", спрямованою на "розхитування ситуації в країні і дискредитацію керівництва країни", - одразу попередив Пєсков тих, хто, раптом надумає повірити. Нехороші запитання стосуються особистості російського лідера. Характерно, що своїм керівникам західні журналісти їх ставлять вільно, і ні ті, ні інші допитами це не називають.

ЩО РОБЛЯТЬ З РОСІЙСЬКОЮ ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ У СТРАТКОМІ ЄС?

Ситуація перевернулася. Адже ще зовсім недавно німецька розвідка на прохання федерального канцлера взялася перевіряти, чи справді російська дезінформація є цілеспрямованим інструментом впливу на Німеччину і підриву авторитету особисто голови її уряду. А також впливу на уряди східноєвропейських країн з метою внесення розколу в лави ЄС і розхитування ситуації. І дійшла висновку, що так воно і є. В тому числі, на підставі аналізу зовнішньополітичної служби ЄС, яка з кінця жовтня минулого року публікує щотижневі звіти про російську дезінформацію. Готує їх Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force). Збирає найсвіжіші приклади прокремлівської дезінформації, яка розповсюджується по всій Європі і за океаном.

"Нам допомагають зараз чудові хлопці в Україні, Чехії, інших країнах", - розповідає кореспонденту Укрінформу керівник групи Якуб Каленський. Російські кампанії з дезінформації, визнає він, дуже успішні. За спостереженням Каленського, західним ЗМІ не вдається те, що так добре виходить у прокремлівських - постійне повторення одного і того ж меседжу, тобто довбання в одну і ту ж точку. "Вони не втомлюються повторювати сотню разів на день, що Україною керують фашисти, і в результаті чимало людей просто починають у це вірити". Результати проведеного кілька місяців тому опитування показали, що практично половина французів вважають: у тому, що в Україні йде війна, винен Київ, вірять у це і майже третина німців, каже Каленський. "Це успіх прокремлівської пропаганди і результат нашого неспростування дезінформації", - констатує він.

Виступаючи днями в Берліні на "круглому столі" на тему "Медіа, пропаганда і політика: роль Росії в Європейській інформаційній сфері", організованому Німецьким товариством зовнішньої політики, Каленський визнав, що навіть у Брюсселі нерідко доводиться чути заклики не згущувати фарби, що пропаганда - не дуже серйозна проблема, і взагалі є справою виключно України. “Виявляється, ні. Це не проблема України, це європейська проблема, проблема величезної частини Європи", - говорить він. У Чехії сьогодні діють до 60 повністю прокремлівських веб-сайтів, підрахував колишній чеський журналіст. У Словаччині їх десятки. Російська служба "Супутник" веде мовлення більш як 30 мовами.

Керівник StratCom вважає вкрай необхідним відповідати на першу появу дезінформації швидкою, оперативною реакцією, в режимі реального часу. Якщо хороша мережа волонтерів буде працювати у всіх європейських країнах 24 години 7 днів на тиждень, вона зможе реально не тільки моніторити ситуацію, а й прогнозувати її розвиток. Так, якщо за "нормальний тиждень" у регіоні, де проживає велика російська меншина, проскакує 2 або 3 приклади дезінформації, а потім раптово виявляється 200 таких прикладів, то можна не сумніватися, що щось має статися. "Саме так все почалося в Україні: із дедалі більшої й більшої кількості дезінформації про утиски російської меншини", - згадує Каленський. Він вірить у те, що якщо можна буде виявляти дезінформацію на самому її початку, поки вона ще не встигне розійтися в національних медіа, і показати, що це дезінформація, яку використовують прокремлівські ЗМІ, то шанси протистояти їй значно підвищаться.

РЕЦЕПТИ СТРАТКОМ-ЦЕНТРУ НАТО

Солідарний з Каленським і заступник голови Центру стратегічних комунікацій НАТО Айвар Яескі. Центр, створений у 2014 році для консультування країн Балтії, Польщі, Великої Британії, Італії та Німеччини, одне з центральних завдань своєї діяльності бачить у вивченні того, як Росія діє в Україні і як вона використовує свою пропаганду проти України і проти Заходу одночасно. “Що робити з цією пропагандою? Ми повинні виховувати ситуативне усвідомлення, можливість розпізнавати - коли і звідки надходить фальшива інформація. Ми маємо краще передбачати брехню. Ми маємо краще обмінюватися інформацією", - ось, по суті, і всі поради від НАТО, яке, за словами Яескі, "контрпропагандою не займається".

Втім, якщо хтось вважає, що контрпропаганда - це дієвий спосіб, то чом би й ні? У розмові з кореспондентом Укрінформу Айвар Яескі уточнює, що Київ знаходиться в епіцентрі інформаційної війни й має сам вибрати і використовувати свої власні шляхи. "У вас повністю розв'язані руки, тому що ви у стані війни, та ви самі повинні вирішувати, яким способом її вести". При цьому він навіть похвалив українські ЗМІ за "відмінну роботу в Україні", повідомивши також, що його Центр активно користується дуже багато чим з тієї інформації, яка готується і поширюється в Україні під час вивчення ситуації в країні, а також і того, як Росія робить свою пропаганду. “Ми бачимо, як ви протистоїте їй. І ви тут зовсім не програєте. Хотів би підбадьорити вас і заохотити продовжувати так і надалі: бути правдивими, відкритими і прозорими. Це ключова порада з мого боку", - підбадьорив справжній полковник. Додавши при цьому, що прекрасно розуміє, "що нелегко грати в шахи, коли протилежна команда грає у футбол".

Спілкуючись з учасниками "круглого столу", Яескі пояснив легкість, з якою російське керівництво і з його подачі ЗМІ брешуть в очі, тим, що "занадто довго в ході історії в Кремлі правили кримінальні елементи". Кримінальне мислення просто характерне для керівників дуже високого політичного рівня, отже у того немає взагалі ніяких проблем з тим, щоб говорити неправду. “Але брехня - це злочин. Це кримінальний спосіб мислення, де цінності - це влада, гроші, недовіра. Це зовсім інша гра, в яку вони грають", - говорить представник НАТО. І підтверджує, по своєму досвіду роботи у штаб-квартирі організації в 2003-2008 рр., що Захід розслабився, вирішив, що Холодна війна позаду, що треба за будь-яку ціну налагоджувати відносини з Росією. І тільки грузинські події та велика кібер-атака на НАТО у 2007 році стали "дзвінком до пробудження". "Зараз я не вірю в те, що ми дуже сильні в протистоянні", - розводить руками військовий.

ЧОМУ ЄВРОПА ПРОГРАЄ?

Натомість міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс здаватися не збирається, хоча почасти і розділяє песимізм. “Ми її програємо, цю війну. Ми в змозі її виграти, але програємо, тому що, можливо, недооцінюємо, тому що ігноруємо, не приділяємо достатньо уваги", - стверджує литовський дипломат. Він відмовляється вважати брехню "альтернативною точкою зору", яка має право на життя. А адже саме під таким соусом - альтернативної точки зору - підноситься трактування подій у подачах прокремлівських ЗМІ, що ведуть мовлення на Захід. «Пропаганда пахне по-іншому порівняно з тим, як це було 20-10 років тому. Ми маємо справу з так званими асиметричними загрозами. Гібридними", - говорить глава МЗС Литви. “Так, СРСР програв Холодну війну, але ми втратили нашу виграшну позицію. Тому що недооцінили багато речей, пустили на самоплив. І зараз пожинаємо один з наслідків", - констатує керівник литовської дипломатії.

Лінкявічюс саме упевнений, що для того, щоб перемогти пропаганду, потрібна власна пропаганда, потрібно посилити альтернативні джерела інформації, щоб у людей був більший вибір. Але заборону будь-яких ЗМІ міністр вважає неправильною, "тому що це - недемократичний шлях вирішення питань". Тут він, мабуть, готовий посперечатися з українськими методами ведення інформаційної війни. “Просто працювати над розвінчанням брехні треба активніше, не чекати, поки брехня пошириться, і потім весь час захищатися. Зараз позиція ЄС здебільшого оборонна, й іноді вже занадто пізно діяти", - переконує він кореспондента Укрінформу. “Ми не повинні недооцінювати цей дуже важливий фактор, тому що пропаганда дійсно стає зброєю. Це не ракета, не танк, але це теж дуже болісно і іноді дуже ефективно", - визнає людина, якій те, як велося мовлення на Вільнюс в 1991 році, дуже сильно нагадує те, як це робиться сьогодні стосовно України.

Російські канали, зауважує Лінкявічюс, виробляють досить цікаві програми, між якими втискують так звані інформаційні блоки "і клієнт готовий, з ним можна говорити", - зазначає він.

Ось тут, у можливості створити не тільки якісні новинні блоки, а й повноцінний канал, який збере свою аудиторію, криється основна проблема, вважає керівник відділу, що займається питаннями Росії в МЗС ФРН Ханс-Петер Хінрішен. Була спочатку ідея організувати своєрідний центр підготовки контенту в Європі для того, щоб станції на місцях могли його використовувати у своєму мовленні, нагадує він. «Але наш досвід показує, що їм це не потрібно, станції хочуть виробляти свої власні сюжети. Досвід також показує, що TV, радіостанції, створені лише для того, щоб робити новини, люди дивитися не будуть. Це мають бути повноцінні, повнометражні програми, включаючи розважальні, шоу тощо. Часто це дуже складно зробити». Складно й дорого. Так, каже він, можна створити новий європейський новинний канал, дуже високоякісний продукт, але він буде мати дуже малу кількість глядачів. (Яскравий приклад - Euronews). Хінрішен не вірить, що це матиме ефект.

Треба сказати, що створення єдиного російськомовного медіахолдингу з початку минулого року протягом місяців обговорювалося на рівні міністрів закордонних справ ЄС у відповідь на звернення Великої Британії, Данії, Литви та Естонії. Подейкували про створення власних російськомовних каналів Естонія, Латвія, Польща, Чехія. Навіть Велика Британія висловлювалася за збільшення загальноєвропейського мовлення російською мовою, але при цьому грунтовно скорочує мовлення російською каналу BBC.

ТЕХНОЛОГІЯ "СПРАВИ РОСІЙСЬКОЇ ДІВЧИНКИ ЛІЗИ"

Взагалі ж, у німецькому МЗС не згодні з тим, що програш в інформаційній війні очевидний, і налаштовані дещо ідеалістично. “Ми дуже віримо в наше плюралістичне та демократичне суспільство. У нас найкраща модель, сильніше суспільство. Ми можемо впоратися. У нас є протидія, якої немає в інших режимах: у плюралістичних суспільствах не так легко когось переконати (за допомогою пропаганди)", - говорить той самий Хінрішен. “Ми у Німеччині не хочемо робити контрпропаганду. Ми віримо, що вона буде мінімально дієвою, якщо просто реагувати на все, що вихлюпується на ринок. Ми маємо розповідати нашу власну позитивну історію: що ми робимо, що хорошого в ЄС, наскільки стійкі і хороші наші суспільства", - продовжує він. Хоча навіть дипломат з багаторічним стажем роботи був здивований тим, як багато російськомовних повірили дезінформації щодо "справи російської дівчинки Лізи". Так, має місце "інструменталізація певних груп у країнах ЄС".

Проблема, яку багато політиків бачити не хочуть, це те, що "певні групи" - це не тільки вихідці з колишнього СРСР, які продовжують жити у тій реальності. Це і цілком собі середньостатистичні європейці. Йдеться про десятки і навіть сотні мільйонів людей. На таких, "не до кінця стійких" і спрямоване мовлення відомих ЗМІ, в тому числі Russia Today, методику якого, наприклад, голова комітету бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттген вважає "більш тонкою", такою, коли пропаганда ховається під виглядом джерела, альтернативного західним медіа.

Ось уже півтора року канал мовить німецькою мовоюі. Щодня (!) в ефір виходить півгодинне ток-шоу “Відсутня частина" ("Der fehlende Part"). Експерти, само собою, запрошуються відповідні (у свій час ряд впливових німецьких видань навіть провели аналіз залучених в цілому російськими ЗМІ німецьких "аналітиків", виявивши в біографіях тих чимало цікавих історій, що зв'язують їх і з КДБ, і зі Штазі, і з неонацистами). Називається це, правильно, - альтернативна точка зору на події, які "замовчуються" у німецьких медіа.

Багато хто розкритикував передачу, що, проте, не завадило їй досить швидко нарощувати кількість дописувачів у Facebook та Twitter, що в сукупності вже наближається до 100 тис. (а може й перевершує). Небагато на фоні майже 2 мільйонів переглядів, у тому числі на YouTube, всіх сюжетів RT (за даними "Репортерів без кордонів"), однак є тенденція до зростання популярності. І не слід думати, як стверджують самовпевнено деякі експерти, що переглянувши таку передачу раз, нормальний глядач розбереться, де біле, а де чорне.

КРЕМЛІВСЬКЕ ВИЗНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Цікаво, що в Кремлі стверджують, що лише копіюють технології та інформаційний інструментарій Заходу, який той використовував і використовує для просування своїх демократичних ідей. Частково це дійсно так. "Голос Америки" та інші заборонені в СРСР "голоси" (серед них і німецька Deutsche Welle) нехай і не стали основною причиною розпаду імперії, але свою лепту у формування критичних настроїв серед певної частини радянського населення внесли. Зараз те ж саме - підірвати підвалини - намагається зробити прокремлівська пропаганда. Різниця в тому, що основними інструментами вона вибрала, за оцінкою європейських опонентів, "брехню, напівправду і конспірологічні теорії" замість того, щоб переконувати у перевагах своїх цінностей. Мабуть, розуміючи, що прикладів для переконання тут, прямо скажемо, не надто багато. Залишається робота на негатив, за принципом: а на себе краще подивіться, на загнивання Заходу, на падіння моралі, на проблеми з мігрантами, біженцями тощо.

ЄС хоче працювати за протилежними принципами, вважаючи, що найкращим способом протистояти такому підходу є підвищення власного іміджу, і не просто іміджу, а суті. Тобто пропонує самовдосконалюватися. Дещо ідеалістичний підхід.

Те, що Кремль веде цілеспрямовану пропаганду, спрямовану в кінцевому підсумку на внесення розколу в Європейське співтовариство шляхом внесення смути, експлуатації застарілих і нових суперечностей, натискання на «хворі мозолі», було очевидно вже давно. Але не всім. Багатьом путін-симпатикам це стало, наприклад, куди більш зрозуміло після так званої «справи дівчинки Лізи». Те, як легко, буквально одним натисканням на кнопку телевізійного пульта, можна вивести на вулиці сотні і сотні людей і направити їх невдоволення у потрібне русло, здивувало прагматичних і керованих більше здоровим глуздом, ніж емоціями німців. В інших країнах ЄС напевно знайдуться подібні історії. Чим далі, тим їх слід очікувати дедалі більше - відвертих і прихованих, але в основі всіх з яких - більш або менш «добротна» дезінформація.

Говорячи про те, що власне контропропаганду тут вважають недоречною, європейці, мабуть, все ж лукавлять. Помилкою було б вважати, що вони пустили справу на самоплив і зовсім не займаються пропагандою на державному рівні через ЗМІ. Німецький уряд, наприклад, значно збільшив і обіцяє продовжувати підтримку ресурсу Deutsche Welle, німецькій мовлячій корпорації ("Німецька Хвиля"), що подає інформацію 30 мовамих, серед яких російська та українська. Так от, у жовтні 2014 року (невипадковий, думається, збіг) уряд країни збільшив бюджет DW на цілих 2 млн євро. Російські джерела стверджують, що в тому ж році DW отримала додатково цілих 278,5 млн євро з федерального бюджету Німеччини (при цьому вважається, що фінансування даного ресурсу здійснюється за рахунок податку на мовлення, що його сплачують власників радіоприймачів та телевізорів). Хоч би скільки було, але зрозуміло, що кошти вкладаються величезні. І експертів з числа росіян DW залучає тих, які не мають шансів з'явитися на державних російських каналах. Отже тут усі квити.

...На згаданій на початку тексту кремлівської прес-конференції минулого понеділка Дмитро Пєсков зізнався, що Росія знаходиться у стані війни з англосаксами. Втім, це стосується поки що тільки війни інформаційної. Чи почуємо ми колись зізнання у тому, що Російська Федерація веде не тільки інформаційні війни?

Ольга Танасійчук, Берлін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>