Спроба вгадати, куди подує вітер: прогнози ВВП, курсу, інфляції

Спроба вгадати, куди подує вітер: прогнози ВВП, курсу, інфляції

Укрінформ
Сьогодні урядові прогнози курсу гривні 24-25 грн/долар і інфляції 12% виглядають доволі оптимістичними

Прогноз – величина хоч і мінлива, але необхідна. Без орієнтирів держава та бізнес не можуть планувати свої бюджети. Від курсу долара / євро до гривні та цін на сировину, енергоресурси безпосередньо залежать доходи бюджету, оскільки розрахунки мит та податків спираються на ці величини. Аналогічно при плануванні видаткової частини бюджету або держфондів уряд має знати відсоток безробітних або пенсіонерів, щоб порахувати, скільки витратить на ці категорії. Населенню та інвесторам прогнози теж потрібні. Хоча б для того, щоб розуміти в якій валюті, на який термін і куди ефективніше розміщувати капітал.

СПЕЦІАЛЬНЕ НЕВГАДУВАННЯ 

«Нерідко урядові установи, відповідальні за прогнози, "підіграють" уряду і "малюють" зручні показники», - говорить інвестбанкір, голова бюджетного комітету громадської ради при Міністерстві фінансів Тарас Козак.

За його словами, традиційно в прогнозах на наступний рік занижуються показники інфляції та курсу гривні до іноземних валют. Це призводить до зменшення прогнозованих надходжень до бюджетів і, як наслідок, скорочення потенційних витрат, що заважає парламентським лобістам засунути в держкошторис всі свої "побажання", каже Козак.

Так, зростання курсу інвалют до гривні в лютому 2015 року призвів до фактичного збільшення надходжень до держбюджету. Уряд презентував це як свою заслугу - мовляв, фіскали стали краще збирати податки, вважає Козак.

Ще держава може завищувати темп приросту ВВП, щоб прикрасити бюджет і отримати в міжнародних організаціяй швидше кредит. Банки або приватні компанії, навпаки, можуть спеціально занижувати курс валюти або індикативні ціни. Наприклад, в США сім років тому, при низькій вартості нафти, ні одна нафтовидобувна корпорація не прогнозувала зростання цін на «чорне золото». Їм це було невигідно. Задум полягав у тому, щоб запланувати менші прибутки. А після підвищення вартості сировини показати «надзаробітки» і розігнати курс акцій своїх компаній.

У минулому році прогнози уряду України, Національного банку України, міжнародних партнерів та світових рейтингових агентств показали слабку реалістичність. Мінімум по кілька разів кожен з них переглядався. Першочерговим прогноз (у середньому 6% падіння економіки в 2015 році - ред.) був оптимістичніший за реальність вполовину. Найадекватніше оцінював картину ринку та економічні ризики Кабінет міністрів. Так, в лютому 2015 року він прогнозував три сценарії розвитку економіки. Найгірший з них виявився найбільш близьким до реальної картини.

ЧОМУ НБУ НЕ ПУБЛІКУЄ ПРОГНОЗ КУРСУ ГРИВНІ?

На початку жовтня 2014 року глава Національного банку Валерія Гонтарєва запевняла, що курс валюти закріпиться в межах 12 грн/USD. Рівно через 4 місяця офіційний курс НБУ різко зріс до 23 грн/USD. А потім, після досягнення пікового значення 30 грн/USD в кінці лютого 2015 року, коливався в межах 22-24 грн/USD.

З тих пір представники регулятора набагато обережніше в своїх оцінках перспектив валютного курсу. Для внутрішнього користування Нацбанк прогнозує курс, але він публікації не підлягає.

«Коли Центробанк називає який-небудь орієнтир, ринок вважає, що таке значення і буде. Завдання Національного банку в умовах гнучкого курсоутворення - дозволити ринку знайти цю цифру самостійно», - пояснює заступник голови регулятора Олег Чурій.

Баланс валюти на кожен день визначається надходженням валюти в якийсь конкретний день від українських експортерів і заявок на її купівлю. «Цей баланс не завжди збігається. Якщо НБУ бачить, що курс відхиляється від виправданого рівня, то виходить з купівлею чи продажем валюти», - говорить Чурій.

Між тим, компанії в запобіжних заходах будують свої бюджети на власних прогнозах. Так, шість анонімно опитаних Укрінформ банків у середньому заклали в бюджети-2016 курс від 28 до 32 гривень за долар.

ШОК І ПОТРЯСІННЯ - 2015

Торік Національний банк змінював річний орієнтир інфляції рекордну кількість разів – шість. Але так і не був близький до реальностти. Інвестбанкір Сергій Фурса каже, якість прогнозу та «спеціальне не вгадування» тут не при чому, просто ситуація в країні змінювалася дуже швидко.

Економіст Борис Кушнірук каже: офіційні дані, на яких будуються прогнози, не завжди викликають стовідсоткову довіру. «Рівень методологічної обробки інформації Державним комітетом статистики настільки сумнівний, що скоріше є кривдою, аніж правдою», - вважає експерт.

За його словами, є питання і до статистичних досліджень НБУ, адже у ретроспективних даних - хаос. «Звідси напрошується висновок: якщо ви не знаєте реально процесів, що відбуваються - як можете ними ефективно керувати?», - нарікає Кушнірук.

У Нацбанку визнають - спрогнозувати можуть далеко не всі.

«Є речі, які ми не можемо прогнозувати - шок і потрясіння. З останнього - це введення Російською Федерацією ембарго на ряд вітчизняних товарів», - коментують в НБУ.

До шоків, які не можна передбачити, відносяться воєнні конфлікти, нелогічну поведінку учасників ринку, політичні зміни, стихійні лиха і паніка. Саме через неї долар якийсь час коштував 30 гривень.

За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, співпраця між МВФ і Україною, яка впливає на настрої населення бізнес-середовища і, як наслідок, на курс, затягується саме через непередбачений шок – політичну кризу. «Зараз у НБУ майже немає питань з МВФ. Всі питання були узгоджені, але, на жаль, політична криза, яка зараз є, не дозволяє підписати меморандум як цілий документ», - говорить він.

Голова Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек пояснює, прогноз - це не «Отче наш», в який зміни не внесеш. У всьому світі змінюють прогнози в залежності від кон'юнктури ринку, цін на основні продукти експорту, потенційних надходжень валюти та іншого.

Для зміцнення гривні Україні потрібні фінансові ресурси, яких країна не генерує. Однак, продовжує він, з вересня Київ не може почати отримання коштів від МВФ, уряду США, Єврокомісії. «Хочете знати, яким буде курс? Подивіться, чим займається Верховна рада: політикою, економічною політикою, політикою реформ або політиканством - і буде все ясно. Спочатку депутати визнають роботу уряду незадовільною, але у відставку Кабмін відправити не хочуть або не можуть. Вони погрузли в політичний балаган. Інвестори, бачачи це, в країну не зайдуть. Так що поки політики не виконують свої зобов'язання перед суспільством - доводиться переглядати прогнози », - констатує він.

ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ПРОГНОЗ?

Прогнозний цикл НБУ має квартальну періодичність. Це практика не тільки українського регулятора, але і інших центробанків, які ставлять собі за мету стабільність цін. Дані по Україні беруться частково у Держстату з відкритих джерел, частково департаменту статистики НБУ, який самостійно збирає інформацію у банків. Крім того, при аналізі враховуються економічні тенденції за кордоном, дані по яких беруться з зовнішніх джерел: провідних фінансових ринків і статистичних баз даних.

Також Нацбанк бере до уваги очікування підприємств, фінансових установ, аналітиків і домогосподарств на найближчий рік. Їх НБУ отримує з чотирьох видів опитувань, які проводить департамент статистики та звітності. по-друге, спілкується з профільними відомствами (Мінекономіки, МінАПК, Мінпаливенерго, НКРЕ, НАК "Нафтогаз" та іншими) і з великим бізнесом про їх прогнози, очікування і плани. По-третє, аналізує новинний фон - як український, так і міжнародний - в пошуках можливих ризиків для української економіки.

Вся ця інформація обробляється за допомогою макроекономічних моделей. «Економічні моделі удосконалювалися протягом останніх років. Для таргетування інфляції, до якого зараз переходить НБУ, апарат прогнозування апріорі повинен бути сильнішим, ніж при політиці фіксованого курсу. Оскільки рішення щодо монетарної політики, в першу чергу за процентними ставками, приймаються виходячи з очікуваних ризиків. Отже, їх потрібно вміти прогнозувати і моделювати. Прогнозні сценарії, які базуються на використанні макроекономічних моделей, є основою для проведення монетарної політики» - говорить директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.

РЕАЛІСТИЧНІСТЬ ПРОГНОЗІВ НА 2016 РІК

Сьогодні урядові прогнози щодо середнього курсу гривні на рівні 24-25 грн/долар і інфляції 12% виглядають досить оптимістичними. Але ніхто не може гарантувати, що такі показники недосяжні. «При реформуванні української економіки, мирному вирішенні проблеми Донбасу, сприятливій зовнішньоекономічній кон'юнктурі такі прогнози можуть справдитися», - вважає президент інвестгрупи Тарас Козак.

Такої ж думки і гендиректор "Українського кредитно-рейтингового агентства" Станіслав Дубко. «Нинішні прогнози НБУ, МВФ і міжнародних рейтингових агентств можуть втілитися в життя, якщо реалізуються використані в таких прогнозах базові припущення і сценарії розвитку ситуації в країні», - коментує він.

Голова НАБУ Роман Шпек вважає, що поки прогнози «так званого зростання є лише статистичними змінами».

«Прогнози абсолютно реальні, адже глибина спаду економіки була настільки великою, що зупинка падіння дасть статистичні зміни. Але це ще не зростання. Це лише статистичні зміни», - коментує економіст.

Між тим, міністерство економічного розвитку і торгівлі вже заявило, що може погіршити прогноз зростання економіки України на 2016 рік з чинного прогнозу в 2% у зв'язку зі складнощами через обмеження транзиту з боку Росії і низькими світовими цінами на сировинну продукцію.

Дарина Вершиленко, Київ
 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-