Американський рецепт для Донбасу: Вибори - після того, як піде Росія
Перспективи виконання Мінських домовленостей, підписаних у лютому минулого року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії, привертають серйозну увагу в Сполучених Штатах, причому як у самій адміністрації президента Обами, так і в експертному співтоваристві. Це зайвий раз засвідчила конференція на тему подальшої імплементації угоди, яка відбулась у четвер у провідному американському аналітичному центрі "Атлантична рада". Основна дискусія розгорнулася навколо послідовності виконання пунктів Мінської угоди. Це, власне, і є тим, що застопорило процес переговорів у "Нормандському форматі". Втім у Вашингтоні, принаймні, спробували знайти вихід із глухого кута.
Проблема для України, яка до певного часу намагалася чітко слідувати "дорожній карті" Мінська, полягає навіть не в тому, що Росія прогнозовано шукає способи збереження конфлікту на Донбасі та продовжує лихоманити й так крихку від власних проблем внутрішню ситуацію в Україні. Неприємність у іншому: Європа під тиском великого бізнес-лобі дедалі більш серйозно замислюється над припиненням санкцій проти Росії. Через це ЄС ладний "проковтнути" наживку кремлівської дипломатії, яка звинувачує Україну в недотриманні мінських домовленостей, а саме 11-го і 12-го пунктів угоди, та перекласти відповідальність за зрив процесу на Київ. Московська інтерпретація таких звинувачень цілком влаштовує, зокрема, Німеччину, міністр закордонних справ якої без тіні сумніву не помічає зобов'язань Кремля й закидає Києву зволікання з проведенням виборів в окупованому Донбасі та внесенням змін до Конституції, що на нинішньому етапі може фактично узаконити ДНР/ЛНР.
"Нормандський формат переговорів має бути розширений - до нього повинні приєднатися США та Європейський Союз на правах повноправних учасників", - наголосив у цьому зв'язку під час конференції відомий міжнародний експерт у галузі економіки Андерс Аслунд. Він підкреслив, що нинішня ситуація виглядає дуже нелогічно, коли "політика ЄС та в цілому Заходу по відношенню до України і Росії, в основному, реалізується Німеччиною".
В іншому разі, на переконання експерта, Росія може з легкістю перекинути відповідальність за відновлення зруйнованого Донбасу на Україну.
"Існує кілька причин, чому Росія може так вчинити", - зазначив експерт. По-перше, вартість лише утримання цього регіону дуже висока. По-друге, економічні санкції, введені після російської окупації на сході України, продовжують чинити тиск. І якщо Росія хоче послабити їх, вона мусить поступитися Донбасом. І нарешті, напевно, одна з найбільших причин полягає в тому, що Путін продовжує переслідувати мету політичної та економічної дестабілізації України.
"Уявіть, якою чашою отрути може стати повернення Україні зруйнованого Донбасу, на відновлення якого, за моїми підрахунками, знадобиться від 20 млрд доларів - і це тільки на основну реконструкцію будинків, доріг, мостів", - зауважив експерт.
На підтримку позиції України висловилася під час конференції Евелін Фаркас, колишній куратор російського й українського напрямів у Пентагоні. У цьому зв'язку вона згадала виступ заступника державного секретаря США Вікторії Нуланд на слуханнях у Конгресі
"Її виступ у комітеті Конгресу я зрозуміла як сигнал про те, що в процесі імплементації Мінської угоди потрібно насамперед забезпечити питання безпеки (на сході України - ред.) перед тим, як проводити вибори на Донбасі та, звісно, запроваджувати в Україні зміни до Конституції", - зазначила Фаркас. Водночас, вона погодилась, що з метою пошуку простору для компромісу щодо проведення виборів можна розглянути можливість наділення ОБСЄ повноваженням "кінцевого арбітра" в питанні, наскільки ці вибори відповідають основоположним принципам чесності та прозорості.
Тим не менше, найбільш логічним шляхом для просування далі в Мінському процесі Фаркас назвала те, що "Європейський Союз і США мають стати на сторону України та забезпечити передусім безпеку на Донбасі - перед виборами, перед внесенням змін до Конституції".
Як зазначив з цього приводу екс-посол США в Україні (1998-2000 рр.), а нині старший науковий співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер, Україна має проявити мудрість для того, щоб зняти з себе всі претензії.
"Нагальне питання в процесі імплементації Мінських домовленостей - це, передусім, забезпечення складової безпеки на Донбасі, оскільки важко добиватися просування в політичній та інших складових, якщо все ще відбувається стрілянина", - погодився колишній посол.
Але водночас, за його словами, важливо, щоб Україна зробила все можливе для виконання своєї частини Мінської угоди, бо лише так вона може "отримати розуміння з боку ЄС, зокрема, під час розгляду питання щодо доцільності продовження санкцій проти РФ у липні".
Інший екс-посол США в Україні Джон Гербст (2003-2006 рр.), зі свого боку, запропонував можливий рецепт виходу України з "глухого кута" звинувачень щодо недостатньої імплементації Мінська та примушення Москви виконати свої зобов'язання.
"На мою думку, було би краще, якщо б Україна прийняла закон про вибори на Донбасі. Я знаю, що це рішення викликає багато суперечок у країні, але справа в тому, що виборче законодавство могло би бути прийняте у відповідності до міжнародних стандартів, узгоджено з Конституцією України та містити вимогу, що поки російські війська та озброєння залишаються на Донбасі, вибори не можуть проходити", - зауважив Гербст.
Він підкреслив, що це також засвідчить про реалізацію Києвом наступного кроку на виконання Мінських домовленостей. Втім для того, щоб змусити Росію виконувати зобов'язання за мінськими домовленостями, "потрібно утримувати санкції чинними, а США повинні надати Україні летальну зброю", акцентував експерт. При цьому він висловив думку, що такий розвиток подій можна очікувати "після президентських виборів у США".
Старший дослідник Центру Євразії ім. Діну Патрісіу "Атлантичної ради" Адріан Каратницький у цьому зв'язку звернув увагу на необхідність гарантій для України, якщо вона прийме законодавство, прописане в Мінській угоді.
"Україна повинна отримати тверді гарантії від ЄС, що в разі прийняття закону про вибори на Донбасі, санкції проти Росії зберігатимуться до того часу, поки вона не виконає повністю свої зобов'язання за Мінськом", - підкреслив експерт.
І це, продовжив він, "має бути не тільки справою країн "Нормандського формату", це має бути процесом із залученням усього євроатлантичного співтовариства, яке повинно стояти за Україною".
Позицію української сторони роз'яснив учасникам конференції в Вашингтоні заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко. "Я вважаю, що питання безпеки (на Донбасі - ред.) мають бути вирішені в першу чергу, бо це є основою для всього мінського процесу", - зазначив представник українського МЗС.
Він підкреслив, що в нинішній ситуації, коли починає вестися мова про вибори на Донбасі, "треба звернути увагу на те, що не працює повною мірою режим припинення вогню". Крім того, за його словами, не забезпечене повноцінне відведення зброї, і якщо йти далі, то не відбулося також відведення військ. Це створює ситуацію, коли вибори не можуть бути проведені в прозорий спосіб, і немає навіть гарантій, що за таких умов будуть обрані українці. Кого представлятимуть ці кандидати, і скільки людей насправді голосуватимуть за них - це залишиться під великим питанням.
"Крім того, тут може бути застосований черговий кримський сценарій: хтось, кого ми не знаємо, почне наполягати на проведенні референдуму. Це веде до великої небезпеки", - зауважив заступник міністра.
Він підкреслив, що українська сторона зараз прагне одного від західних партнерів - розуміння. "Ми повинні ще раз досягти базових умов (Мінської угоди - ред.) - припинити вбивати один одного, і коли це буде виконано, робити крок за кроком згідно з досягнутими домовленостями", - наголосив заступник глави МЗС України.
Хоча дискусія в американській столиці щодо перспектив виконання Мінської угоди й не передбачала виходу на конкретний результат, вона змусила експертів та представників урядових кіл поглянути на проблему під іншим кутом зору. Очевидно, що обмін думками майже завжди буває корисним для вирішення критичної ситуації, і кожний для себе може розширити бачення. Втім зараз чітко можна визначити лише одне: в разі подальшого затягування роботи "Нормандського формату" наступне ключове рішення (щодо продовження або припинення санкцій проти Росії) робитиме Євросоюз. І задача мінімум для України - не дозволити Європі проковтнути "наживку" кремлівської дипломатії й заплющити очі на агресію Росії заради тимчасової економічної вигоди.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
