Десант нардепів у Брюсселі: зобов'язання для «безвізу» досі не виконані

Десант нардепів у Брюсселі: зобов'язання для «безвізу» досі не виконані

Аналітика
2215
Ukrinform
Незважаючи на вимушену зупинку на шляху до скасування віз для українців, парламентарії були в доброму гуморі

Історичний «Тиждень України», який відбувся цими днями у Європарламенті, мав бути символічно завершений знаковою подією. А саме, на початку березня, як попередньо планувалося і очікувалося, Єврокомісія мала би виступити з подальшими законодавчими ініціативами щодо скасування візових вимог для громадян України і Грузії. Але для українських громадян цього не сталося. Хоча, на момент написання матеріалу, про подальше просування візової лібералізації для Тбілісі інформації також ще не було, але це має статися найближчим часом. Принаймні, як повідомляють джерела у дипломатичних колах ЄС, а також деякі офіційні особи, Єврокомісія вирішила розділити ці країни на їхніх шляхах до скасування віз, адже Київ поки що гальмує та не встигає за грузинами, які вже чітко та у повному обсязі виконали взяті раніше зобов'язання.

Як відомо, українська влада, що у грудні 2015 року отримала авансом позитивний звіт про прогрес у завершенні плану дій візової лібералізації, зобов'язалася у першому кварталі цього року виконати ще п'ять умов у частині ухвалення та втілення у життя законодавчих рішень у сфері боротьби з корупцією.

На сьогодні наші європейські партнери зарахували Києву виконання трьох із п'яти вимог, відтак дві важливі проблеми ще не вирішені, і закривати очі на це у Брюсселі та інших європейських столицях уже не будуть.

Йдеться про формування Національного агентства із запобігання корупції та прийняття відповідного до стандартів ЄС закону про електронне декларування доходів політиками і чиновниками.

ОФІЦІЙНИЙ ЄС: МИ ГОТУЄМО СКАСУВАННЯ ВІЗ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

«Ми вже наближаємося до завершення шляху з візової лібералізації... Кроки, що зроблені цього року, нині оцінюються, і Єврокомісія готує законодавчу пропозицію», - сказала заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності Хельга Шмід. До речі, це був чи не єдиний офіційний коментар високопоставленого дипломата ЄС на тлі розгортання спекуляцій навколо візової лібералізації для України.

Єврокомісар з європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоханес Хан також був одним із небагатьох офіційних політиків ЄС, якого журналісти перехопили у кулуарах «Тижня України» і запитали про поточну візову ситуацію. За дипломатичними словами Хана, Єврокомісія ще не завершила оцінку виконання вимог щодо скасування візового режиму для України, але два важливих питання все ще залишаються відкритими.

«Це є наш внутрішній процес з оцінки. Про це неможливо говорити, доки повністю не буде завершений процес з оцінки», - сказав єврокомісар про перспективи подання Єврокомісією законодавчих пропозицій щодо скасування візового режиму для України і Грузії.

Водночас він, принаймні станом на початок тижня, не підтвердив, що Україну і Грузію можуть розділити у цьому процесі. «Я не хочу про це спекулювати. Ми все ще чекаємо на результати оцінки. Це є наше внутрішнє завдання, ми його ще не завершили», - зазначив єврокомісар.

При цьому він підкреслив, що Грузія виконала всі вимоги, але Україна ще має завершити виконання двох важливих зобов'язань.

СКАСУВАННЯ ВІЗ ПОТРЕБУВАТИМЕ «ВАЖКОЇ АРТИЛЕРІЇ»

Ці всі неприємні, а за певним негативним сценарієм і катастрофічні для європейських прагнень українців події, відбулися одночасно із прибуттям до Брюсселя близько 70 народних депутатів України. Український парламентський десант, який висадився у столиці ЄС за кошти Європарламенту, обговорив зі своїми європейськими колегами реформу Верховної Ради України. Питання віз також вийшло на перший план. Українська делегація була представлена членами всіх фракцій та нардепами, що по-різному голосували за антикорупційні закони, а відтак, несуть пряму відповідальність перед українським народом за успішне завершення або провал цього процесу.

На переконання голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, наявна дискусія з ЄС у частині законодавчого забезпечення боротьби з корупцією пов'язана із суто технічним процесом, що потребуватиме внесення технічних правок до тексту відповідного закону про електронне декларування. Спікер підкреслив, що це має відбутися після завершення консультацій з Єврокомісією, про початок яких також раніше повідомив Президент України Петро Порошенко.

Голова фракції БПП Юрій Луценко оцінив ситуацію у глобальному вимірі, що потребуватиме застосування «важкої артилерії», тобто особистого впливу на міжнародних партнерів вищих керівників держави, формування нової коаліції та нового уряду з метою подолання політичної кризи в Україні.

До речі, автором внесених з голосу скандальних поправок до закону про електронне декларування, що обурило ЄС, є соратник Луценка по президентській фракції Вадим Денисенко. Як заявив у Брюсселі нардеп із «Самопомочі» Єгор Соболєв, така ініціатива, що нівелює спроможність закону забезпечити протидію і покарання корупціонерів, не могла бути внесена без погодження з АП.

До речі, «відсутність прозорості щодо фінансового стану або ділових інтересів народних депутатів» визначена як одна із проблем у діяльності українського парламенту та офіційно включена до доповіді про внутрішню реформу та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради, представленої на «Тижні України».

Незважаючи на вимушену тимчасову (хоча, напевно, що й навмисну) зупинку на шляху до скасування віз для українців, парламентарії завершили «Тиждень України» у доброму гуморі. Всі давали конструктивні, проєвропейські коментарі, висловлювали упевненість, що помилки у домашньому завданні будуть виправлені.

Але чи щирі власники безвізових дипломатичних паспортів у своїх справжніх прагненнях та діях створити європейське майбутнє для пересічних українців? У цьому випадку, сутність того, що нині відбувається у кулуарах українського політикуму, пояснює друга оприлюднена цього тижня у Європарламенті проблема із звіту про реформу Верховної Ради: «Існування підозр, що дії окремих нардепів зумовлені зовнішніми інтересами, зокрема, винесення на розгляд чи підтримка окремих пропозицій або заперечення окремих положень законодавства без урахування інтересів народу України».

Андрій Лавренюк, Брюссель

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-