Чи хочемо ми безвізовий режим? ЄС все ще чекає кроків назустріч

Чи хочемо ми безвізовий режим? ЄС все ще чекає кроків назустріч

Аналітика
Укрінформ
Найкраща можливість для України - досягти скасування віз в одному пакеті з Грузією

Європейська комісія на початку березня, ймовірно, виступить із законодавчою ініціативою до Ради Європейського Союзу і Європарламенту щодо скасування віз для громадян України і Грузії. Чи отримає наша держава очікувану безвізову лібералізацію, покаже час. Але на сьогодні залишаються невиконаними два пункти із п'яти. Йдеться про створення і запуск Національного агентства з питань запобігання корупції та закону про електронне декларування. Останній, зокрема, не задовольняє європейців, про що заявляв голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, коментуючи ухвалений минулого тижня парламентом закон.

Меседж про те, що Євросоюз ще чекає від України виконання двох зобов'язань із п'яти у так званому безвізовому пакеті, підтвердив у розмові з кореспондентом Укрінформу у Брюсселі європейський дипломат. 

«Так, дійсно, залишаються два важливих питання: щодо Національного агентства з питань запобігання корупції та закону про електронне декларування», - заявив співрозмовник агентства. Водночас він висловив переконання, що Єврокомісія незабаром виступить із законодавчою ініціативою до Ради ЄС і Європарламенту щодо скасування віз для громадян України і Грузії. «Але остаточну оцінку даватимуть країни-члени ЄС. Деякі з них заявляють, що Україна повинна виконати усі зобов'язання, і одних обіцянок недостатньо», - сказав дипломат ЄС. Він наголосив, що найкращою гарантією надання безвізового режиму Україні є виконання усіх п'яти зобов'язань.

«Під усіма цими зобов'язаннями підписався Президент України Порошенко», - зауважив співрозмовник агентства.

Коментуючи ситуацію, голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко висловила впевненість, що Україна виконає свої законодавчі зобов'язання і отримає цього року безвізовий режим, хоча ще не знає, як це відбудеться на практиці.

«Я вірю, ми докладемо всіх зусиль і виконаємо наші зобов'язання. Ключове питання наразі - це повернення до електронного декларування та початок роботи Національного агентства запобігання корупції. Яким ми зараз підемо шляхом - чи внесенням змін до закону про електронне декларування, який ми направимо до наших партнерів з ЄС, щоб вони дали конкретні зауваження - що саме має бути негайно виправлено, чи буде якийсь інший сценарій, тобто новий закон, я наразі не знаю»,- зауважила Геращенко.

За її словами, Комітет з питань європейської інтеграції звернувся до своїх європейських партнерів з Європарламенту з проханням надати інформацію та приклади - як відбувається електронне декларування в країнах Євросоюзу. У цьому контексті Геращенко зазначила, що в ЄС немає спільної концепції, тобто в усіх країнах декларування існує, але є своя специфіка, і вона віддається на відкуп національному законодавству.

Голова Комітету повідомила, що в країнах ЄС існують і кримінальна, і адміністративна відповідальність за неточність декларацій. Однак насправді «в багатьох європейських країнах існує традиція політичної відповідальності, в Україні ж, на жаль, такої традиції немає», - зауважила вона. 

Геращенко також акцентувала увагу на необхідності того, щоб запрацювало Національне агентство по запобіганню корупції. Голова Комітету наголосила на відповідальності тих людей, яких «силоміць в це агентство ніхто не тягнув, люди самі заповнили анкети, сказали, що хочуть там працювати і пройшли важкий конкурс». Вона наголосила, що навіть якщо буде прийнятий закон про електронне декларування вже 15 березня, агентство не зможе запрацювати, бо там немає людей, і тому «хотілось би підняти  питання відповідальності, бо у нас дуже багато борців з корупцією в Україні, кожен другий з цим бореться, а відповідальних політиків все менше і менше».

Геращенко також повідомила, що сьогодні український парламент має зробити ще кілька важливих кроків - це прийняти у другому читанні два законопроекти стосовно наших зобов'язань у міграційній сфері, це стосується документів, які підтверджують громадянство України (законопроект 3224), та законопроект щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства (законопроект 3159).

Геращенко спрогнозувала, що ці два законопроекти, необхідні також для скасування віз, будуть прийняті на сесійному тижні у березні, який розпочнеться 15 числа.

Водночас, народний депутат України від фракції «Народного фронту» Леонід Ємець вважає: якщо «безвізові» закони не задовольняють ЄС, треба скликати Раду на позачергове засідання. У розмові з кореспондентом Укрінформу Ємець зазначив, зокрема, «якщо нардеп Лещенко каже, що в нього є інформація про незадоволення нашими «безвізовими» законами у ЄС, і що є ризик затягування введення безвізового режиму на декілька місяців, то треба поставити питання МЗС України, щоб отримати підтвердження чи спростування такої інформації».

«Якщо дійсно так, і Європа не сприйме деякі закони з безвізового режиму, то нам треба зробити все, щоб Рада ухвалила ті рішення, які вимагають європейські партнери. Якщо МЗС скаже, що ухвалені закони можуть зірвати євроінтеграційний прогрес, то я вважаю, що треба скликати позачергове засідання парламенту і приймати необхідні рішення», - зазначив нардеп.

Водночас Ємець наголосив, що закон про електронне декларування потрібно змінювати в будь-якому випадку. «В ухваленій редакції закону є норма про введення кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в електронних деклараціях з 2017 року. Так бути не може, це потрібно змінювати і вводити кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях вже зараз»,- сказав він.

У свою чергу, керівник ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко переконана, що Україна має зробити все можливе, щоб отримати безвізовий режим у 2016-му, бо у 2017 році такої можливості може не бути.

«Якщо цього року ми не отримаємо безвізовий режим, наступного 2017 року такої можливості взагалі може і не бути. На фоні зростаючої загалом міграційної кризи в ЄС, на фоні постійних дебатів усередині самого ЄС стосовно того, що відбувається з Шенгенською зоною загалом», - зазначила Сушко.

За її словами, сьогодні потрібно сконцентруватися всім, хто приймає рішення по безвізовому режиму, а це не лише парламент, а й Президент.

«Без належного тиску з Банкової, без ефективної роботи уряду, нам не досягнути безвізового режиму. Хоча я особисто вірю, що ми отримаємо безвізовий режим вже цього року», - підкреслила експерт.

Напередодні ГО «Європа без бар'єрів» у зверненні до Президента України і народних депутатів чітко заявила: «Сьогодні, незадовго до Українського тижня у Європейському Парламенті та обговорення у Раді ЄС прогресу Грузії та України у виконанні «безвізових завдань», ми мали б можливість говорити про безвізовий режим для українців як реальність. Однак, від такої реальності нас віддаляють усього, здавалося б, два прості кроки, які дозволили б стороні ЄС офіційно зафіксувати повне виконання Україною безвізових критеріїв та надати достатні аргументи Європейській Комісії подати Раді ЄС законодавчу ініціативу щодо скасування віз українцям».

Які ж кроки пропонує ГО «Європа без бар'єрів»? Перший - завершити формування керівного складу Національної агенції з питань протидії корупції та запустити роботу цієї інституції в першому кварталі 2016 року.

Другий - забезпечити повернення в українське законодавство стандартів ЄС щодо електронного декларування статків посадових осіб, що ще нещодавно були частиною вітчизняного права, але минулого тижня були у скандальний спосіб спотворені парламентарями.

У цьому зв'язку «Європа без бар'єрів» звернулася до Президента України із закликом скористатися правом вето щодо закону №3755 та надати в рамках процедури пропозиції, врахування яких забезпечить відповідність Закону раніше чинним стандартам. А парламент, у свою чергу, повинен розглянути вказані поправки як невідкладні. 

«На сьогодні залишилось критично мало часу на те, аби дотриматись неодноразових обіцянок керівництва держави досягти безвізового режиму з ЄС у 2016 році. При подальшому зволіканні, а також при повторенні спроб ввести в оману ЄС та українську громадськість, часові рамки запровадження безвізового режиму для громадян України можуть розтягтись на невизначений час, а наявне вікно можливостей може зачинитись», - наголошується у зверненні «Європи без бар'єрів».

На жаль, станом на 25 лютого в МЗС України утрималися від коментарів і порадили звернутися 26 лютого. 

Нагадаємо, народний депутат Сергій Лещенко написав у четвер у Фейсбуці, що Україна має великі проблеми у питанні надання безвізового режиму, оскільки виконала лише три з п'яти зобов'язань для переходу до скасування віз. Тож, щоб скасувати візи влітку 2016 року, потрібно найближчими тижнями поправити закон про декларування, повернувши кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях з 2016 року, а також дообрати трьох членів Національного агентства запобігання корупції.

"Якщо точно, то Україна виконала три з п'яти вимог для переходу до ухвалення відповідного рішення. ЄС зараховує ухвалення поправок до трьох законів минулого тижня, але: 1) ЄС не зараховує закон про декларування, за яким кримінальна відповідальність запроваджується лише з 2017 року; 2) ЄС чекає на формування Національного агентства запобігання корупції. Якщо Україна хоче скасувати візи влітку 2016 року, вона має найближчими тижнями поправити закон про декларування, повернувши кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях уже цього року, а також дообрати трьох членів НАЗК", - написав нардеп.

Як зауважив Лещенко, в одному пакеті з Україною по скасуванню віз перебуває Грузія, яка вже багато місяців тому виконала всі вимоги ЄС. Через затримки України українсько-грузинський пакет може бути розірвано, а це загальмує процес скасування віз на багато місяців.

Кілька тижнів тому президент Єврокомісії Юнкер пообіцяв прем'єр-міністру Грузії, що якщо Україна не виконає всі додаткові вимоги найближчими тижнями, українсько-грузинський пакет буде розірвано. "Несправедливо змушувати Грузію чекати не зі своєї вини. У Грузії вибори восени, і чинний уряд хоче, щоб візи грузинам скасували якнайшвидше, і щоб це досягнення було зараховано в актив чинної грузинської влади", - написав Лещенко.

Нагадаємо, офіційний діалог між Україною та ЄС щодо безвізового режиму було розпочато у жовтні 2008 року.

Андрій Лавренюк, Брюссель, Божена Чекусь, Яна Лемешенко, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-