Навіщо глави МЗС Німеччини і Франції прибули до Києва?

Навіщо глави МЗС Німеччини і Франції прибули до Києва?

Аналітика
4495
Ukrinform
Європейські міністри закордонних справ зазначили, що ситуація в країні складна і вимагатимуть від Києва  проведення реформ.

Розвиток політичної ситуації в Україні стурбував Європу. Очевидно, європейські партнери не зрозуміли, що відбувалося в Києві в день голосування у Верховній Раді за вотум недовіри уряду. Зрозуміти логіку дій української влади та її подальші кроки - мабуть, це й було головною метою візиту міністра закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Франка-Вольтера Штайнмайєра і міністра закордонних справ та міжнародного розвитку Французької Республіки Жана-Марка Еро в Україну 22-23 лютого.

Ступінь занепокоєння ситуацією в Україні відображає німецька преса.

Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung, глави зовнішньополітичних відомств ФРН і Франції зажадали від української влади повернення до курсу реформ, в тому числі «рішучої боротьби з корупцією». «Захід підтримує реформи в країні, але вкрай необхідні власні зусилля Києва», - йдеться в статті.

Напередодні візиту Штайнмайєр пригадав, як рівно 2 роки тому він разом з польським і французьким колегами прилітав до Києва, наголосивши, що на цей раз в українську столицю їх привело «все те ж почуття європейської відповідальності». Штайнмайєр та Еро хочуть на місці переконатися, як може Україна рухатися далі і «знайти дорогу назад до реформ» після неспокійного внутрішньополітичного тижня.

Водночас, нагадує FAZ,  Штайнмайєр нагадав, що кошти Міжнародного валютного фонду будуть надходити для Києва тільки в тому випадку, якщо в Україні буде стабільність.

Morgenpost, коментує візит значно різкіше: «Берлін і Париж втрачають терпіння з Україною» . Видання наводить слова Штайнмайєра, що у світлі внутрішньополітичних "потрясінь" в Україні настав найважчий вирішальний час для прямих переговорів з українською стороною. Глава МЗС ФРН, пише автор, не приховував свого невдоволення, кажучи: "Ми повинні особисто стежити за оновленнями, тому що нічого не працює саме по собі". Німецький політик розкритикував, серед іншого, значну тимчасову затримку в роботі над новою Конституцією і новим виборчим законом.

Крім того, міністр Штайнмайєр зажадав від української влади проводити політику, «яка обумовлена принципом: нульова терпимість до корупції", - продовжує тему Focus . Два міністри також звернули увагу на те, що урядова криза ускладнює зусилля з розв'язання конфлікту на сході України. "Світ чекає, що буде прогрес. Ми не можемо миритися з тим, що узгоджене перемир'я знову було порушено ", - заявив в зв'язку з цим глава німецького МЗС.

Щоб зрозуміти, як європейці сприйняли події в Україні, варто звернути увагу на заяву глави німецької дипломатії. «Погодна ситуація в політиці в Україні зараз нагадує бурю. Зараз дуже багато вітру в Києві, хоч і весняна погода», - сказав він у вівторок на спільній прес-конференції з українським і французьким колегами. Тобто один з найбільш інформованих європейських політиків, побачив в українській столиці ледь не революційну ситуацію. Про що це свідчить? Про недостатню комунікацію на найвищому рівні з провідними  європейськими державами?  Чи це дія російської пропаганди? Як же тоді від неї вберегтися пересічному жителю Європи?

З`ясувалося, що навіть європейські журналісти не зовсім чітко уявляють собі ситуацію. Під час вже згаданої прес-конференції представник  тиражного німецького щотижневика «Час» («Die Zeit» вважається одним з найбільш достовірних видань у Німеччині і реально впливає на громадську думку німців) Міхаель Туманн говорив про те, що в умовах, коли уряд не має підтримки коаліції, він може почати шукати допомогу у націоналістичних сил. Що його підвело до такого висновку? Перемовини владної коаліції щодо повернення в більшість Радикальної партії Ляшка. Вочевидь, через певні гасла «ляшківців» і «радикальні» політичні технології  його й зарахували до націоналістів. Журналіст поцікавився у Павла Клімкіна, як Україна зможе виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема, в рамках Мінського процесу, коли, мовляв,  націоналісти рвуться до влади? Факт лишається фактом: речі, які нам добре зрозумілі, європейцям доводиться ретельно пояснювати.

 Жан-Марк Еро

Після перемовин із керівництвом України, Штайнмаєр і Еро трохи змінили риторику. За їх останньою оцінкою, сигнали з України дійсно призводять до занепокоєння, проте вони перебільшені. Можна відчути, що глава німецької дипломатії задоволений: справжньої «бурі» не відбулося, оскільки відставки уряду Арсенія Яценюка вдалося уникнути. А отже - немає жодних перешкод для продовження реформ.

Саме заклик до  єдності заради реформ між командами Порошенка і Яценюка був другим меседжем, який мали донести високі іноземні дипломати до української еліти під час візиту до Києва. «Йдеться не про особисті відчуття, а про те, що члени уряду і президент мають спілкуватися таким чином, щоб шлях реформ в Україні продовжувався», - наголосив Штайнмаєр. Він підкреслив, що політична стабілізація в країні потрібна не сама по собі, а заради  продовження  реформаторських зусиль. «Європа спостерігає за Україною особливо уважно, тому що ми хочемо, щоб зусилля здійснити реформи не зупинилися, щоб не були припинені ці реформи... Ще потрібна політична стабілізація, але треба також і продовження економічних реформ», - підкреслив Штайнмаєр.

І лише третім пунктом порядку денного візиту, судячи з усього,  було виконання Мінських домовленостей. На цьому треку теж відбувається своєрідна боротьба логік просування мирного процесу. На прес-конференції кореспондент Укрінформу звернувся до міністрів закордонних справ Німеччини і Франції із запитанням, чи не вважають вони, що питання постійних обстрілів бойовиків і завезення Росією зброї на Донбас мають бути більш пріоритетними, ніж вимоги до України проводити законодавчі чи конституційні зміни? На це запитання Штайнмайєр і Еро відповіли майже однаково. На їх думку, безпековий і політичний процес мають відбуватися паралельно.

«Франція, і Німеччина знають, що закон про вибори (на окупованих територіях Донбасу - ред.) - це одне, а передумови для їхнього проведення - це зовсім інше. Ми повинні піклуватися і про одне, і про друге. І, звичайно, ситуація з безпекою не повинна бути виправданням, що ми не працюємо над законом про вибори", - сказав Штайнмайєр. Він анонсував «рішучі кроки» для забезпечення виконання Мінських угод під час запланованої на 3 березня в Парижі «нормандської зустрічі».

Еро в свою чергу наголосив, що ситуація з безпекою має набути стабільного характеру, а для цього потрібно надати певний політичний горизонт. На його переконання, місце для політичних компромісів ще є, тому діалог в Мінську має тривати між всіма сторонами, задіяними в конфлікті.

Чи залишилися задоволеними гості після візиту? Можна сказати, що споглядання ситуації зблизька, принаймні,  їх заспокоїло. По ходу прес-конфренції  згадки про «бурю» змінилися більш  м`якими оцінками: «місцеві бої на політичному плацдармі». За цих умов вони задекларували повну підтримку України, підкресливши, що все як завжди залежить від нас. ЄС може допомагати і консультувати, але замість українців він реформи зробити не здатен. «І Німеччина, і Франція бажають нам усім незалежну, стабільну економічно процвітаючу, демократичну Україну. І для цього ми докладатимемо наших зусиль, підтримуватимемо її. Але очікуємо також навзаєм, що політичні сили в Україні продовжуватимуть процес реформ і не відмовляться від нього», - сказав глава німецької дипломатії.

Коментуючи цей візит, політолог, керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики Штефан Майстер заявив Укрінформу, що в Європі і в української влади склалося дещо різне уявлення про цілі та результати візиту до Києва міністрів закордонних справ Штайнмайера і Еро.

"Думаю, що громадськість правильно сприйняла меседж. Але я боюся, що нинішнє українське керівництво не хоче сприйняти це послання, воно не дуже хоче проводити реформи, воно не приймає це послання, ось у чому проблема», - каже Майстер. Свою думку експерт ілюструє тим, як по-різному подається інформація про київські зустрічі на українському урядовому веб-сайті та на веб-сайті німецького МЗС. «Якщо подивитися на перший, то прем'єр сприйняв послання невірно: там описується, що основними темами розмови були безвізовий режим, співпраця з ЄС, що це великий успіх ...». Водночас, на німецьких порталах і в ЗМІ йдеться про сильний тиск у питанні реформ, боротьбі з корупцією. «Тобто - абсолютно різне прочитання, повна невідповідність, абсолютно різне сприйняття цього візиту», - акцентує Майстер.

За оцінкою експерта, поїздка Штайнмайера і Еро мала дві мети. Перше - показати, що існує сильна підтримка України з боку ЄС в цілому і двох його ключових країн (про що було зроблено кілька заяв, у тому числі в ЗМІ). Друге - це реакція на нинішню внутрішньополітичну українську кризу і «чіткі меседжі того, що необхідно проводити реформи зараз, щоб не втратити цю підтримку Євросоюзу».

«Важливо, щоб українське керівництво зрозуміло і сприйняло послання, і показало реально вирішальні кроки в проведенні реформ, особливо у справі боротьби з корупцією та підтримки міністрів, які дійсно роблять реформи», - зазначає співрозмовник агентства. Експерт підкреслює, що ніхто не очікує того, що Україна повністю зміниться в короткий час. «Але в даний час ми отримуємо з Києва неправильні сигнали. І складається враження, що там не зацікавлені в боротьбі з корупцією і проведенні реформ», - нарікає Майстер.

За словами політолога, Україні час ще дадуть, «але якщо буде продовжуватися така, як зараз, політика, то тон ЄС ставатиме усе більш жорстким і різким». І може статися так, що вже в цьому році і МВФ заявить, що не буде наступного траншу. Другим, крім МВФ, важелем тиску на Київ можуть стати сповільнення процесу зближення України з ЄС із найрізноманітніших напрямів, вважає експерт. «Наступним питанням може стати те, що, звичайно, сповільниться будь-яке зближення з ЄС», - говорить він.

Майстер звернув увагу на те, що візит глав зовнішньополітичних відомств двох провідних країн ЄС, в тому числі і в питаннях політики щодо України, припав якраз на річницю трагічних подій на Майдані. Німецький і французький міністри, а також їх польський колега їздили до Києва в лютому 2014 року, коли був відсторонений від влади Янукович. Експерт думає, що час нинішнього візиту вибрано ще й у зв'язку річницею тих подій.

Натомість, відома американська журналістка і блогер, автор ряду книг про СРСР, Німеччину, Європу, Україну Елізабет Понд наголосила, що «візит тандему міністрів закордонних справ Німеччини та Франції в Україні є продовженням «масованого наступу по всіх фронтах» на Київ з метою змусити його продовжувати антикорупційні боротьбу і розладнати спроби олігархів зірвати реформи».

Петро Порошенко та

У бесіді з кореспондентом Укрінформу журналістка також згадала, що МВФ два тижні тому почав кампанію, коли директор-розпорядник Крістін Лагард пригрозила припинити допомогу в розмірі обіцяних 40 млрд в цьому році в разі, якщо «олігархи викрадуть реформи і відновлять свою клептократію».

За її словами, минулого тижня США і ЄС заявили Президенту Порошенко про те, що він не повинен влаштовувати голосування по вотуму недовіри і продавлювати нові вибори, що паралізує Верховну Раду на півроку і таким чином заблокує реформи.

Понд також додала, що «в мовчазній коаліції з Заходом молоді реформатори, такі як екс-міністр економіки Абромавічус, виступають в якості «сторожових псів» реформаторських законів з тим, щоб не допустити їх провалу». Однак, з відставкою Абромавичуса Україна постала перед жорстким вибором: або "розчинитися" в чварах олігархів, або все ж таки провести необхідні реформи.

"Якщо самовдоволені українські олігархи просто повернутися до своїх звичайних справ у розкраданні казни Української держави, Київ у фінансовому відношенні залишиться один на один з неоголошеною війною президента Росії Володимира Путіна проти Києва", - коментує Понд можливість зупинки програм МВФ в Україні.

Натомість, редактор відділу міжнародної політики журналу ZEIT Карстен Лютер висловив інше побоювання: «У мене склалося враження, що вони (міністри) слідують сценарієм, яким їх хоче змусити слідувати Путін: начебто Україна єдино відповідальна за неуспіх Мінська-2. Тому вони закликають уряд виконати їх завдання і врятувати його (Мінськ)».

«Те, що повинні бути реформи, правильно. Але хотілося б бачити більше закликів до Росії з вимогами виконати їх зобов'язання і припинити агресію. Так що, місія трохи однобока», - наголосив Лютер.

І вже після завершення візиту Штайнмайер висловив думку, що в Україні «все непросто».

Завершивши візит він заявив, що післе розмов з українським керівництвом і політиками стало зрозуміло, що ситуація в країні складна і вимагатиме від Києва продовження проведения реформ.

«Не лише з перспективи Берліну і Парижа, але й після багатогодинних переговорів у Києві стало ясно, що ніщо не просто в українській внутрішній політиці, і у процесі реформування потрібно й надалі добиватися нових кроків», - сказав Штайнмайер.

Німецький міністр сказав, що йому «не ясно», як і коли після подій останніх тижнів у Верховній Раді може з"явитися орієнтована на проведення реформ більшість, і чи може вона виникнути взагалі.

«Німецько-французьке послання в цій ситуації чітке: очікування і вимога до всіх відповідальних політиків не втрачати час, залишити в стороні політичні баталії та сконцентруватися на рішучій реалізації програми реформ в інтересах утвердження незалежної та вільної України», - цитує МЗС ФРН свого очільника.

При цьому Штайнмайер знову повторив давню істину про те, що лише коли є внутрішня  стабільність, можна успішно відбивати зовнішні загрози. 

Віталій Федянін, Київ,Ольга Танасійчук, Берлін.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-