Олег Синютка, голова Львівської облдержадміністрації
Президент має сентименти до Львівщини
Інтерв'ю 11.01.2016 11:00 4506

- Для здоров`я вона не є шкідливою, бо кожна людина хоча б раз на день їздить у транспорті і від цього не хворіє. Але давайте чесно визнаємо, що до нас іноземні виробники приходять насамперед через дешеву робочу силу. Їм не йдеться про екологію, шкідливість виробництва, а про те, що людині, яка буде виконувати таку ж роботу в Німеччині, потрібно платити в два, а то й у три рази більше, ніж тут. А ми поки що не вибираємо компанії чи напрямки, які нам вигідно пустити в Україну, а раді будь-кому. За цей рік я провів понад 80 зустрічей з іноземними послами, представниками фірм і кампаній. І в результаті - тільки три інвестиції. Тому що завжди на п`ятій чи десятій хвилині розмови виникало питання про війну. Адже агресія Росії має на меті не просто захопити нашу територію. Це показова кара для тих, хто хоче вирватися із полону Кремля, мовляв у цьому разі ти приречений на деградацію та стагнацію. Подібний етап пережило багато країн, і ми мусимо його пережити. Я завжди прошу наших іноземних партнерів розповідати на своїй батьківщині, що на Львівщині спокійно, тут живуть хороші працьовиті люди, тут легко отримати всі дозволи. Переконаний, з часом все крок за кроком рушиться.

- Саме Любельське родовище і є світлим промінчиком у важкій ситуації. Думаю, обов`язково з`явитися інвестор, який профінансує його розробку. Адже воно надзвичайно перспективне не тільки для Львівщини, але й для всієї України. І не тільки завдяки малій глибині залягання вугілля. Там є антрацит, і це вже підтверджено. Щодо діючих шахт - все не так добре, як би хотілося. Собівартість вугілля не влаштовує ні продавців, ні тих, хто його купує. Буде дуже непростий рік для галузі.

Я категоричний противник розділення шахт на приватні і державні. Ми не можемо краще віддати комусь, а гірше залишити державі. Ще один "нарив" - Львівська вугільна компанія, простіше - збагачувальна фабрика. Диво бере: як компанія, яка не видобуває вугілля може його продавати, звідки бере? Цей клубочок ми будемо потихеньку розв`язувати. Туди вже призначений новий керівник. Думаю, колектив іще не раз будуть збурювати, використовуючи такий козир як піврічна заборгованість із заробітної плати. Але ми виплатили частину грошей у грудні і будемо дуже і дуже наполегливо робити це й надалі. Те ж саме із заборгованістю із зарплати вугільникам.

- Прокоментуйте, будь-ласка, конфлікт, який виник між волонтерами та координаційним волонтерським центром, створеним при ЛОДА. У чому була його причина? І як вдалося вирішити?

- Це для мене і біль, і загадка. Біль тому, що ще вчора всі ці люди - одні в тилу, а інші на фронті - робили одну справу - захищали державу. І загадка, чому цих людей змогли спровокувати? Тому що це стовідсоткова провокація. Чому ці люди повелись на під`юджування? Сьогодні вже є матеріали по тих, хто у цій історії відігравав неприглядну роль, але це справа Служби безпеки. А наша справа - об`єднати волонтерів, бо війна не закінчилась. І це не дозволяє з`ясовувати, хто більший патріот. Патріотизму вистачить на всіх. Треба тільки щодня щось робити для фронту.

- Як у вас зараз складаються стосунки із міським головою Львова? Адже вас вважали правою рукою Садового. Ви ж доволі різко висловлювались на його адресу під час виборів і обрали іншу методу роботи.

- Почнемо з того, що мене до Львова запросив міський голова. Вважаю, що за сім з половиною років моєї роботи на посаді заступника Садовий не має чим мені дорікнути. Але зараз я мушу дбати не тільки про обласний центр, а про всю область, при цьому прекрасно розумію, що запас міцності і ситуація у Львові є на порядок кращою ніж у будь-якому районі. Я бачу цю різницю і розумію людей, які нарікають на свої негаразди. А комусь хочеться роздмухувати конфлікт не тільки між нами, але й між іншими гілками місцевої влади. Не вийде. Ми добилися успіху завдяки тому, що разом сідаємо за стіл і радимось, приймаємо спільні рішення і лобіюємо їх на рівні Києва. І в нас це виходить, з нами почали рахуватися. Тому якщо хтось і далі захоче посіяти розбрат на Львівщині, він буде мати в моїй особі найбільшого ворога.

- Які ви моли б назвати п`ять найбільших досягнень року що минув, п`ять невдач і розчарувань?

- Давайте спробуємо. Перше - АТО. Ми зробили все, що вимагалось від Львівщини, щоб зупинити ворога. Область заплатила велику ціну за це - двісті хлопців, які не повернулися і 79 скалічених вояків, які сьогодні потребують допомоги… Коли я зустрічаюсь із послам європейських держав, завжди нагадую їм, що ці смерті та каліцтва захистили не тільки Україну. Вони зупинили агресора, який не зупинився б ні на Дніпрі, ні на Збручі, ні на Віслі. Він зупинився там, де його зупинила українська армія.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-