Скелет у кремлівській шафі. Чи повернеться Янукович?

Скелет у кремлівській шафі. Чи повернеться Янукович?

Укрінформ
Після розвалу СРСР Росія традиційно є живим кладовищем президентів, генсеків, прем'єр-міністрів, політичних злодіїв-втікачів

Кажуть, що багато історичних інтриг ніби вилупилися із зозулиного яйця, підкладеного під троянського коня. От і Віктор Янукович минулого тижня довів до відома «всіх зацікавлених суб'єктів», що він повертається у політику, в Україну.

Коли відбудеться політична реінкарнація цієї «перлини українського політичного минулого» ніхто, крім нього, природно, не знає. Але, як зрозуміла «вся світова громадськість»: існує єдиний «суб'єкт», який дав зелене світло його евакуації та політичному відродженню - це Кремль, політики «великого Садового кільця Москви», а також колишні співкамерники, з якими він колись сидів у в'язниці радянського Донбасу.

Всі минулі два роки екс-президент (розшукуваний українською прокуратурою) проживав десь під Ростовом-на-Дону - такий собі «острів Ельба» Януковича. В Москву, на постійне місце проживання його колишній друг і спонсор Путін не пустив, є в Росії «смуга осілості» для колишніх. А, як відомо, революції, державні перевороти і «велика політика» робляться в столицях. Більше того, Путін не вважає Януковича політичним емігрантом. Тому «українському Бонапарту» залишалося сидіти за високим парканом у далекій російській провінції, їсти, пити, відправляти природні потреби і дивитися по телевізору новини з України. Ще, звичайно ж, мріяти про пеньки у Межигір'ї.

Бажання Януковича збіглися із сотні разів апробованою стратегією Кремля - «троянського коня і яєць зозулі» - політичного шахрайства

Підозрюємо, що Янукович став набридати своїми проханнями «лідеру російської нації» саме тоді, коли стоптав підбори своїх знаменитих «туфель» зі «страусиної шкіри». Але більш правдоподібна версія - тоді, коли закінчилися «тридцять срібників» - ті самі три мільярди доларів, які він отримав від Путіна, в обмін на те, щоб Україна стала російською губернією.

Бажання Януковича збіглися із сотні разів апробованою стратегією Кремля: «троянського коня і яєць зозулі». Коротше - міжнародне політичне шахрайство. Або, як кажуть: «політика хвоста, який крутить собакою». З Януковича вирішили «ліпити» слухняну політичну маріонетку. План такий - «Ви там дивіться у Києві! У нас тут є живий, законний, що володіє всіма ознаками легітимності, президент України. І ми завжди зможемо його посадити у президентське крісло!»

Є такий прийом у філософії політики - підвісити, вселити невпевненість, погрожувати страхом, дестабілізувати погрозами. Ось саме для цієї мети Кремль і дістав з шафи «скелет багаторазового використання». Той погодився з радістю, тим більше, що продавати Януковичу нічого. Він - відомий боягуз. Ось маніпулятор Путін і грає на страхах колишнього свого колеги. У такій ситуації смикати за мотузки маріонетку неважко.

Взагалі, після розвалу СРСР Росія традиційно є живим кладовищем президентів, генеральних секретарів, прем'єр-міністрів, втікачів політичних злодіїв, військових злочинців, опальних олігархів, «великих і середніх» діячів політичного криміналу пострадянського простору.

Список довгий. «Наших» українських - це сам Янукович, далі - «спеціаліст зі Столипіна» Микола Янович Азаров (сьогодні очолює «Комітет порятунку України» - такий уряд України в екзилі). Далі, як пише Вікіпедія, «український політик-корупціонер» Ігор Бакай і ще сотні дві-три огидних прізвищ, яких називати немає ніякого бажання.

Ну, ще були і є такі міжнародні «зозулині яйця в гнізді Росії, як азербайджанець Аяз Муталібов, німець Еріх Хоннекер, монгол Юмжагійн Цеденбал, грузин Аслан Абашидзе, вірменин Роберт Качарян, молдованин Григорій Маракуца, а в радянські часи - лідери IV Комуністичного Інтернаціоналу. Втім, більшість з них згнили у сталінських тюрмах. Був час, коли запрошували (писав Євген Примаков у своїх мемуарах) у Підмосков'я і Саддама Хуссейна, і Муаммара Каддафі.

«Якби маріонетки знали, що їхніми вустами говорять чужі голоси, вони вважали б себе ще й пророками»

Але повернімося до Януковича. Російське державне інформагентство опублікувало величезне інтерв'ю, в якому Янукович виклав свій «план Маршалла» відродження України після його повернення на батьківщину. Як писав польський пересмішник Єжи Лец, «якби маріонетки знали, що їхніми вустами говорять чужі голоси, вони вважали б себе ще й пророками». Правда, переможні фанфари почекають, повертатися Янукович не бажає, тому що (з інтерв'ю) в Україні його вб'ють. Коротше, Янукович є ніхто інший, як політичний кастрат, який танцює під дудку Путіна. Він - давно перегорнута сторінка нашої історії.

У Януковича є тільки один політичний дар - налаштовувати всіх проти себе

Для України Віктор Янукович персона нон-грата. Треба бути наднаївною людиною, щоб повірити в його благі мрії. В Україні його навіть не ненавидять, а зневажають. Неосвічений мракобіс, зарозумілий грубіян із зеківського психологією і звичками, розлючений, бажаючий помсти своїм політичним супротивникам. Хто краще за нас, громадян України знає, скільки горя, проблем створив для нашої країни цей політик? І навряд чи в світі знайдуться іноземні багнети, які посадять його на трон. А вже про якісь симпатії народу говорити не доводиться, стукає в наші серця попіл тих, хто загинув на Майдані. У Януковича є тільки один політичний дар - налаштовувати всіх проти себе.

Природно, (гіпотетично) з усіх щілин потойбічного світу вилізуть тіні минулого, вимагаюча крові, озлоблена зграя його колишнього оточення. Тут доречно сказати, що «вони нічому не навчилися і нічого не забули з недалекого минулого». Але в Україні все змінилося. В політику прийшли нові люди. І реконкіста, відвоювання втраченого, повернення втраченого - у Януковича не вийде.

Є філософська притча (а зовсім не адюльтер): прийшовши додому, мужик бачить свою дружину в ліжку зі своїм кращим другом. Рогоносець здивовано відкриває рот - і тут голий друг, вискакуючи з ліжка, кричить: «Послухай, друже! Перш, ніж ти щось скажеш, зізнайся, чому ти більше віриш - мені чи своїм очам?»

Всі ми віримо своїм очам і пам'яті, і ніколи не допустимо того, щоб прилипала Янукович повернувся в Україну. Нехай штопає шкарпетки, скоро в Росії настануть холоди, важка політична зима. Той самий Єжи Лец писав: «Маріонеток повісити найлегше - мотузки вже є».

 Віктор Тимошенко, Москва

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-