- Я дуже очікую на візит Північноатлантичної ради до Києва, у рамках якого також скликав на понеділок засідання Комісії НАТО-Україна. Ми очікуємо, що це буде зустріч надзвичайної важливості, так само, як і візит. Адже це надає нам дуже добру нагоду вкотре наголосити на нашій міцній підтримці, нашій солідарності з Україною. Йдеться про політичну підтримку суверенітету і територіальної цілісності, а також обговорення шляхів зміцнення нашої практичної допомоги.

ПЕРСПЕКТИВИ ЧЛЕНСТВА: КОНСЕНСУС 29-ТИ, БАЖАННЯ УКРАЇНИ І ЖОДНОГО ЗОВНІШНЬОГО ВПЛИВУ

- Щойно перед візитом високої делегації Альянсу до Києва Президент України підписав законодавство, за яким держава відновлює інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір із метою набуття членства в НАТО. Яка ваша оцінка цього рішення, як воно може вплинути на подальші відносини Альянсу і України?

- Я оцінюю партнерство НАТО-Україна, як дуже міцне. Ми маємо багато інструментів і напрямів, щоб працювати разом. І нині основні зусилля зосереджені на проведенні реформ, на тому, як ми можемо допомогти Україні втілювати реформи у життя, зміцнювати свою безпеку, оборону, інституції, модернізовувати збройні сили, а також боротися з корупцією.

Усі ці питання є важливими. Україна крок за кроком стає більш спроможною досягти стандартів НАТО у різних сферах.

І все це є важливим для України, незважаючи на те, чи держава збирається подавати заявку на членство в НАТО. Адже, набуваючи стандартів НАТО, Україна модернізує і зміцнює свої збройні сили, свої оборонні і безпекові структури. Також відбувається покращення оперативної сумісності між українськими збройними силами і збройними силами НАТО.

Це важливо і для України, а також й для НАТО. Ми високо оцінюємо той факт, що Україна впродовж попередніх десятиліть бере участь в усіх операціях і місіях Альянсу. Це і Афганістан, і Косово, і Середземне море та інші регіони.

Якщо говорити про членство, то важливий сигнал полягає у тому, що всі 29 союзників повинні погодити це консенсусом. І, звичайно, сама Україна має вирішити, чи стати членом НАТО, чи ні.

Жодний інший не має право втручатися і впливати на процес ухвалення цього рішення. Кожна нація має право обирати свій власний шлях та вирішувати, чи брати, або ні, участь у безпекових організаціях, як НАТО.

Жодна інша країна на має право втручатися або намагатися створювати жорсткі умови, щоб заперечити право таких країн, як Україна, обрати свій власний шлях.

- Це абсолютно точно. Ми дуже зацікавлені в обміні інформацією, вивченні українського досвіду. Тому й наше партнерство є, так би мовити, вулицею із двостороннім рухом. НАТО надає допомогу Україні, але також визнає і дуже вдячне за підтримку з боку держави. Це є взаємовигідне співробітництво і партнерство для України, і для всіх 29 союзників.

Досвід України є важливим у питанні відповіді все більше і більше самовпевненій Росії, яка несе відповідальність за агресивні дії проти України, за нелегальну анексії Криму та продовження дестабілізації на сході країни.

Отже, це важливо не лише для України – відповідати на ці агресивні дії – але й для усієї Європи і НАТО.

Відповідь України на агресивні дії Росії на сході країни, на Донбасі та у Криму, є важливою для усього Альянсу, для всіх союзників по НАТО

Поведінка Росії в Україні – це явне порушення міжнародного права, правил, на яких грунтується порядок у Європі, що забезпечував мир і стабільність упродовж десятиліть.

Ми добре усвідомлені у тому, що відповідь України на агресивні дії Росії на сході країни, на Донбасі та у Криму, є важливою для усього Альянсу, для всіх союзників по НАТО.

Ми високо оцінюємо можливість діяти разом, щоб покращити рівень нашого розуміння у питаннях гібридної війни, кіберзагроз. Це також ключові сфери для нашої співпраці.

І головною причиною, чому НАТО вирішило провести найбільше посилення своєї колективної оборони після часів «холодної війни», збільшити військову присутність у східній частині Альянсу, є агресія Росії в Україні.

Ми разом реагуємо на більш самовпевнену Росію.

ПРІОРИТЕТ КІБЕРОБОРОНИ

- Продовжуючи тему кібероборони на тлі наслідків серйозної кібератаки, яка нещодавно була проведена проти багатьох країн світу, в особливості проти України, чи розглядає НАТО посилення цього виміру співробітництва з Києвом?

- Кібероборона є однією із найбільш важливих сфер, у якій ми співпрацюємо. Я вітаю зміцнення нашої співпраці у цьому питанні. НАТО започаткувало трастовий фонд з кібероборони, який очолює Румунія. Лише кілька днів тому заступник генерального секретаря НАТО Сорін Дукару був із візитом в Україні, під час якого ми передали деяке обладнання. Воно буде використовуватися для захисту онлайн мереж від кібератак, покращення можливостей для проведення розслідувань і виявлення відповідальних за ці атаки. Окрім цього, НАТО надає допомогу Україні на рівні експертів, щоб зміцнити стійкість державних установ від кібератак.

- Засідання Ради НАТО-Росія відбудеться 13 липня. Ми обговоримо питання щодо України, зменшення ризиків та відносної прозорості у військовій діяльності, включаючи проведення взаємних брифінгів щодо військових навчань, а також питання Афганістану.

НАТО має подвійний підхід відносно Росії. Ми потребуємо міцного стримування і сильної оборони. Ми провели найбільше зміцнення колективної оборони після «холодної війни».

Але водночас, нам необхідний політичний діалог. Росія – наш сусід. За своїм досвідом, як норвезький політик, я знаю, що розмовляти з Росією можливо. І досвід Норвегії засвідчує, що сильна позиція і передбачуваність створюють найкращі засади для політичного діалогу.

Тому я вважаю, що ми повинні продовжувати політичний діалог з Росією, наприклад у рамках Мінського процесу, щоб знайти політичне вирішення кризи в Україні.

Але, звичайно, для всіх нас це повинно базуватися на сильному і твердому підході.

- Якою є військово-стратегічна оцінка НАТО ситуації, пов'язаної із нарощуванням військових потужностей і присутністю Росії на східних кордонах Альянсу?

- Упродовж кількох років ми спостерігаємо суттєве нарощування військових потужностей з боку Росії, включаючи – уздовж кордонів НАТО: від Баренцева та Балтійського морів до Чорноморського регіону, а також у Сирії.

Ми бачимо, що Росія модернізує свої збройні сили, інвестує у нове обладнання, проводить військові навчання, а також прагне застосовувати свої збройні сили проти сусідів, проти України.

І саме це є причиною, чому ми реагуємо, вживаючи поміркованих, пропорційних, оборонних заходів.

- Чи розглядається в Альянсі проведення восени Росією масштабних навчань «Запад» як реальна загроза для деяких союзників на сході?

- Ми не вбачаємо жодних нагальних загроз щодо військового нападу проти союзників. Але ми розглядаємо гібридні виклики, зокрема, кіберзагрози, пропаганду, дезінформацію.

Звичайно, ми здійснюємо ретельний моніторинг навчань «Запад». Ситуація із проведенням великої кількості навчань, військової діяльності біля наших кордонів вимагає підвищеної уваги, транспарентності та передбачуваності задля зменшення ризиків.

Ми закликаємо Росію виконувати Віденський документ, який визначає, що держави повинні повідомляти і бути відкритими при проведенні військових навчань та запрошувати міжнародних спостерігачів. НАТО, у свою чергу, є відкритим у цьому питанні. Ми завжди запрошуємо міжнародних спостерігачів, як цього вимагає Віденський документ, і закликаємо Росію діяти аналогічно.

- Пане Генеральний секретар, чи ви вбачаєте якісь нові ідеї, ініціативи, щоб зробити міжнародний тиск на Росію більш дієвим та примусити Кремль поважати міжнародне право і припинити агресію проти України?

Росія недооцінює єдність НАТО і наших партнерів, недооцінює рішучість союзників у збільшенні сил швидкого реагування, а також у підвищенні витрат на оборону

- По-перше, я переконаний, ми повинні бути єдиними. Я думаю, що Росія недооцінює єдність НАТО і наших партнерів. Ми повинні зберігати економічні санкції, доки Росія не змінить свою поведінку. Вона також недооцінює рішучість союзників у збільшенні сил швидкого реагування, а також у підвищенні витрат на оборону.

Ми повинні показати рішучість та єдність. Ми повинні показати витримку. Завдяки таким діям, тримаючись разом, Росія побачить, що зможе отримати більше через співпрацю з нами, а не через конфронтацію. Коли це станеться – сказати неможливо. Але, зрештою, Росія усвідомить, що шляху розділити, послабити рішучість та єдність Альянсу не існує. І тому найкращий вибір для  Росії – це повага до міжнародного права, повага суверенітету і територіальної цілісності усіх націй, включаючи Україну.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Фото: Укрінформ