Дмитро Сторожук, перший заступник генпрокурора
У справі збиття Боїнга МН17 фігурують 120 осіб
21.03.2017 12:00 5498

Перший заступник генпрокурора Дмитро Сторожук працює на Різницькій із червня минулого року. У відомстві відповідає за досить важливий напрямок - нагляд за додержанням законів з боку СБУ, ДФС, Митниці й Нацполіції. Таким чином, Сторожук має бути в курсі всіх кримінальних справ, які розслідують у цих відомствах, бо саме він дає добро на завершення слідства й направлення обвинувальних актів до суду. А ще Дмитро Сторожук курирує роботу українських слідчих, які працюють над справою збитого російським «Буком» у липні 2014 року «Боїнга» рейсу MH17. 

В інтерв`ю Укрінформу він розповів про завершення слідства у цій справі, дав відповіді на запитання – чи є у ГПУ справи стосовно Арсенія Яценюка, а також повідомив – чого чекати ошуканим вкладникам будівельних афер Войцехівського.

У ГЕНПРОКУРАТУРІ ОТРИМУЮТЬ ПО 20-30 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

- Дмитре Анатолійовичу, першим заступником генпрокурора ви працюєте майже рік. Чи вдається вам втілювати завдання, з якими прийшли на посаду? 

- Я працюю в Генпрокуратурі лише дев`ять місяців. Тут кожен місяць як рік. Цілі, які ставив перед собою, не досягаються так швидко, як хотілося б. Тривалий час я був адвокатом, і тоді справи рухалися в одному ритмі, а з точки зору обвинувачувача час спливає по-іншому. 

Раніше я використовував прогалини в законодавстві, щоб дошкулити слідчому. Нині це роблять адвокати фігурантів наших розслідувань, тому досить тяжко з ними змагатися... Але по конкретних справах у нас є свої терміни, напрацюваний план дій і звітування. Ми бачимо, що майже по кожному напрямку збільшилося розкриття злочинів. 

Мої завдання тут - змінити саму систему роботи прокуратури. Ми маємо подолати залишки радянського минулого. Система має швидко перебудовуватися під виклики часу, щоб не наздоганяти креативних злочинців, а випереджати їх. Інформаційні технології розвиваються дуже швидко, і складно реагувати на  кіберзлочини, якщо система неповоротка. Це якщо говорити про глобальні завдання.

- Ви прийшли у прокуратуру зі своєю командою?

 Звичайно, ні! Я зробив ротацію в самому Департаменті нагляду та додержання законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності. Якщо ми хочемо швидких результатів, то маємо покладатися на професіоналів. Новим людям потрібно десь півроку-рік, щоб вони запрацювали.  

- То ви залишили всіх на посадах?

- Ні, не залишили. Нас би відразу звинуватили у тому, що корумпована машина і далі працює (сміється - ред.). Ми вчинили по-іншому. Ми замінили керівний склад. Тих працівників, які були на своїх посадах по кілька років, переорієнтували на інші напрямки. Наприклад, у нас є зональні прокурори, які наглядають за законністю у кримінальних провадженнях прокурорів у областях. Один зональний прокурор дивиться за однією областю тривалий час. Чи зможе він об'єктивно надавати інформацію про те, що там відбувається, маючи зв'язки, якісь особисті контакти? Я вважаю, що ні. Тому зональних прокурорів я перекинув з одних областей на інші. Я сказав, що вони мусять показати результат, інакше втратять посади.  

- А як впливає на роботу призначення вашим підлеглим Володимира Бедриківського - давнього соратника генпрокурора? Він очолює Департамент нагляду у кримінальному провадженні забезпечення законності правоохоронних органів, але кажуть, що підпорядковується не вам, а безпосередньо Луценку.

- Прокуратура - це орган з чіткою ієрархією. У нас регламентовано функціональні обов'язки кожного. Пан Бедриківський є директором Департаменту, я - першим заступником генпрокурора, який відповідає за цей напрямок. Також я процесуальна особа, якою він не являється. Рішення по напрямках залишаються за мною. 

- Яка кількість прокурорів у вашому підпорядкуванні?  

- Якщо брати безпосередньо у мене, то у  Департаменті нагляду та додержання законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності працює близько 200 працівників, які наглядають за дотриманням законності в кримінальних провадженнях трьох відомств - МВС, СБУ і ДФС. 

- Чи мотивовані фінансово прокурори до роботи?

- На початку минулого року мінімальна заробітна плата в системі прокуратури була на рівні 4,5 тис. грн. На кінець минулого року прокурори вже отримували на руки мінімум  6,9 тис. грн. У цьому році мінімальна зарплата, яку матиме наш працівник, працюючи в місцевій прокуратурі, сягатиме 10 тис. грн.

- А які зарплати в центральному апараті відомства? 

- Найнижча - 15 тисяч, а далі  в залежності від вислуги. Тут отримують десь по 20-30 тисяч гривень. Я вважаю, ми відпрацьовуємо свої гроші, хоча скептики кажуть, що зарплати у нас надто високі. У минулому році нам вдалося повернути до державного бюджету близько 10 мільярдів гривень. Це при фінансуванні всієї системи прокуратури країни в 3,3 мільярда. 

НА ДОНБАС ЇЗДИВ НЕ ЖУРНАЛІСТ, А «ЧОЛОВІК» ЧОЛОВІКА, ЯКИЙ ТАМ ЗАГИНУВ

- Чи має Міжнародна слідча група нові напрацювання у справі збиття літака рейсу МН17? 

- У Генеральній прокуратурі знаходиться польовий офіс Міжнародної спільної слідчої групи, де наші працівники спільно зі слідчими Служби безпеки та правоохоронних органів Австралії й Нідерландів займаються розслідуванням цього кримінального провадження. 

Наша спільна робота принесла результат. Ми готові вручати підозри і передавати матеріали до суду. Чому ми цього ще не зробили? На сьогодні визначається судова юрисдикція у цій справі. Концептуально це може бути суд Нідерландів. Але існують правові колізії як у нашому законодавстві, так і в законодавстві Нідерландів стосовно видачі підозрюваних для засудження. Для України було б краще, щоб слухання відбувалися у рамках міжнародного трибуналу або в національному суді Нідерландів. Це знівелює можливість Російської Федерації звинувачувати нас в ангажованості суду в цій справі. 

- Яка кількість причетних до збиття літака, яким ви готові повідомити про підозру?

- За результатами слідства ми встановили 120 осіб, які фігурують у справі збиття Боїнга. Під час винесення підозр плануємо досить цікаві операції. Вони неймовірно складні, до їх виконання будуть залучатися абсолютно всі правоохоронні органи п'яти країн - учасників Міжнародної спільної слідчої групи. Ми прагнемо не просто винести декларацію про причетність до цієї трагедії високопосадовців Російської Федерації. Ми хочемо, щоб реальні люди понесли реальне покарання і були представлені в суді.

Позиція РФ – ні російських військ, ні службовців, ні техніки на території Донецької і Луганської областей немає

- Як ви плануєте доставити підозрюваних до суду?

- Я не можу зараз розповісти, бо нас читатимуть росіяни.  

- Чи співпрацює зі слідством Росія?

- Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербек заявляв, що вже двічі звертався за міжнародно-правовою допомогою до Російської Федерації і не отримав жодної відповіді. Вони абсолютно все заперечують. Їхня позиція – що ні російських військ, ні службовців, ні техніки на території Донецької і  Луганської областей немає. 

- На останній прес-конференції, присвяченій цій темі, ви просили допомогти встановити двох осіб - Миколу Федоровича з позивним «Дельфін» і Андрія Івановича з позивним «Оріон». Чи вдалося  їх ідентифікувати? 

- Ми отримали багато потрібної інформації.

- Чи пішов хтось із учасників незаконних збройних формувань на співпрацю зі слідством?

- Навіть якщо вони прийшли до нас, я не можу про це говорити.

- У січні цього року нідерландський журналіст знайшов на Донбасі фрагмент кістки однієї з жертв трагедії. У зв`язку з цим міністр юстиції цієї країни Стеф Блок заявив, що від України чекають нових пошукових робіт на місці падіння літака. Чи будуть вони проведені?

Росія робить все можливе, щоб ускладнити встановлення істини у розслідуванні збиття «Боїнга»

- У нас немає підтвердження, але, за неофіційними даними, це був «чоловік» чоловіка, який там загинув. І, щоб потрапити на цю територію, він домовлявся з бойовиками, можливо, навіть платив їм за це великі гроші.

На сьогодні у нас немає змоги проводити огляд місця падіння літака, оскільки вказана територія є зоною бойових дій та контролюється терористами й російськими військовими. І всі члени Міжнародної спільної слідчої групи це розуміють. 

Члени міжнародної спільної слідчої групи постійно звертаються до Росії з приводу сприяння у розслідуванні цього жахливого злочину, водночас Росія робить все можливе, щоб ускладнити встановлення істини. 

- Нещодавно повідомлялося, що слідчі не можуть розшифрувати знімки з радарів, які передала РФ. Чи надали вони своїх фахівців з дешифрування даних радіолокатора? 

- Питання не в тому, що не можливо розшифрувати надані дані з радарів, вони розшифровані, а у тому, що дані було надано у неналежному форматі. ICAO у таких випадках передбачає надання даних у так званому ASTERIX-STANDART. Дані у такому форматі містять не тільки зображення з екранів радарів, а й дані "протоколів", які містять інформацію про всі виявлені радаром об'єкти, навіть ті, що не були позначені на моніторі. Як ви розумієте, ця найцікавіша для слідства частина даних російською стороною передана не була. Співпраці немає. І, звичайно, ми не можемо говорити про те, що цей процес не політизований. 

- Представники Росії закидають, що відповідальність за збитий «Боїнг» лежить на Україні, бо ми не закрили повітряний простір...

- Немає правил, які змушували б країну закривати повітряний простір. Над Сирією не закритий простір, над Афганістаном не закривали... В таких випадках авіакомпанії планують маршрут в обхід небезпечних зон, направляють літаки іншими повітряними коридорами. Україна підняла для польотів лінію мінімальної висоти до 9750 метрів. Ніхто не міг уявити, що на цій території з'явиться зброя, яка може збити літак на такій висоті.

СПРАВИ СТОСОВНО ЯЦЕНЮКА ЗАКРИТІ

- Чи відомо вам про нові напрацювання міжвідомчої робочої групи силовиків, які розслідують зухвале вбивство Павла Шеремета?

- Кожен тиждень у нас проходить нарада  по координації  дій правоохоронців, які розслідують вбивство Шеремета. Над цією справою монотонно працюють 3 прокурори і 35 співробітників Нацполіції. Вони перевіряють телефони, з яких дзвонили, перевіряють з'єднання, встановлюють – хто де знаходився, куди потім пішов, чи мав відношення до цієї події. У нас весь час з'являється нова інформація, але на сьогодні –це таємниця слідства. Докладаються  титанічні зусилля, щоб дати відповідь суспільству – хто це міг зробити. 

- У вересні минулого року в Одеській області правоохоронці ліквідували злочинну групу, організатором якої був секретар Затоківської сільради В`ячеслав Бокій. Їх викрили під час замаху на адвоката естонського бізнесмена. Як просувається слідство? 

- Це одна із важливих і показових  для нас справ. Той епізод, по якому затримали частину цієї групи,  є незакінченим замахом на вбивство. З юридичної точки зору це закінчений злочин, бо він повністю нами контролювався. 

Все почалося з того, що до нас приїхав посол Естонії, який повідомив про загрозливу ситуацію, яка склалася в Затоці. Ми зреагували, і нам вдалося викрити частину цієї організації. На їхньому рахунку –близько 30 злочинів, серед яких – перереєстрація земельних ділянок, підпали санаторіїв, баз відпочинку. Наразі 15 особливо серйозних проваджень перебувають у Головному слідчому управлінні Генпрокуратури, тобто ми підняли цю категорію справ на високий рівень і цим займаються слідчі безпосередньо в Києві. 

Розслідування замаху на вбивство вже на завершальній стадії. У Києві в СІЗО знаходяться четверо фігурантів справи. Організатор банди - секретар Затоківської сільради Бокій зараз перебуває під домашнім арештом у себе в будинку в Києво-Святошинському районі. Його пособник Христов також під домашнім арештом. Їх обох було заарештовано, але суд змінив їм запобіжні заходи. Ми не погоджуємося з такими рішеннями, і наші прокурори оскаржили їх в Апеляційному суді. Хочемо змінити їм домашній арешт на тримання під вартою. Зараз фігуранти справи – шестеро підозрюваних знайомляться з матеріалами кримінального провадження. Після цього плануємо до 10 квітня передати до  суду обвинувальний акт. 

- У грудні минулого року було продовження цієї історії. Правоохоронці викрили чиновників Затоківської сільради, котрі прийшли до влади, сфальсифікувавши місцеві вибори. Як стверджував міністр Аваков, допомагали їм місцеві судді, співробітники СБУ, поліції й прокуратури. Як просуваються справи у доведенні їхньої вини?  

- Чесно скажу, що важко. Є підозра, що члени цього злочинного угруповання займалися в тому числі й фальшуванням результатів виборів. Зараз проводяться слідчі дії, щоб передати справи до суду. Ми поки що про них не повідомляємо, бо хочемо прозвітувати про результат. 

- За останньою інформацією, розслідування кримінальної справи стосовно скандального забудовника Анатолія Войцехівського завершене. На що чекати ошуканим вкладникам його будівельних афер?

- Незаконна діяльність Войцехівського простежується з 2006 року. За цих 10 років у нас назбиралася тисяча томів справ. Це понад 40 епізодів. До суду ми направили справу по кількох епізодах - це несплата податків у розмірі 12 мільйонів гривень, привласнення, незаконне будівництво. У рамках цього провадження були накладені арешти як на земельні ділянки і майно підприємств, які йому належать, так і на його особисте майно. 

Сума попередньо порахованих збитків по інших епізодах – близько 200 мільйонів гривень. Справа Войцехівського по цих епізодах вже у суді.

У подальшому інші епізоди будуть направлятися до суду. Треба розуміти, що ця історія – на роки, і швидкого рішення тут не буде. 

Що стосується вкладників. На сьогодні за розпорядженням міського голови створена комісія при Київській міській державній адміністрації. На засідання постійно запрошують прокурора і слідчого, які безпосередньо ведуть цю справу. Рішення про завершення будівництв прийматиме місто.

Ведуться перемовини з підприємствами Войцехівського, щоб вкладники отримали свої кошти. Це стосується тих, які не були ошукані. А є ще справи по шахрайству, коли одна й та сама квартира продавалася трьом різним людям. 

У мене питання до контролюючих органів: хто надавав дозволи? Де було Київське міське управління благоустрою? Чи у нас можна так просто приїхати, особливо в Києві, на земельну ділянку, обнести її зеленим парканом і щось там будувати? 

Розмір збитків у справі Войцехівського в десятки разів перевищує аферу з «Еліта-Центр»

- А слідство відповіло на ці запитання? 

- Слідство відповідає. Київська влада займається проблемами цього замороженого будівництва, тому що вкладників досить багато. Розмір збитків у десятки разів перевищує аферу з «Еліта-Центр». Але є інвестиційні програми, де забудовники можуть заходити на такі проекти, добудовувати. Питання у фінансуванні, але знову ж таки воно не до нас. 

- Перед Новим роком під час міжнародної спецоперації були затримані хакери з кібер-мережі Avalanche. Згодом одному з них – Геннадію Капканову слідча суддя райсуду Полтави Світлана Кулешова відмовилася обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В результаті Капканов утік. Чи притягнули суддю до відповідальності за те, що відпустила хакера? 

- За фактом прийняття неправосудного рішення суддею розслідується кримінальне провадження. Водночас Апеляційний суд Полтавської області скасував рішення цієї судді і постановив нове – про арешт Капканова. Отже, він у розшуку. За нашою інформацією, кордон він не перетинав. 

Це була одна з небагатьох наших операцій, в активній фазі якої брали участь правоохоронці 26 країн. Хоча Капканов і втік, але інший учасник цього організованого злочинного угрупування знаходиться у СІЗО в Києві. Наші західні партнери задоволені результатом. Крім того, німецькі правоохоронці запропонували нам створити спільно з Францією і Великобританією міжнародну слідчу групу, яка працювала б на постійній основі, а не від справи до справи. 

- Чи є у провадженні Генпрокуратури кримінальні справи стосовно вашого однопартійця Арсенія Яценюка? За інформацією нардепа Добродомова, щодо Яценюка нібито була порушена справа за хабар у 6 млн доларів від нардепа 7 скликання Ігоря Скосара. Також Добродомов стверджував, що ГПУ розслідує справу за фактом отримання Яценюком хабара у розмірі 3 млн доларів за призначення на посаду керівника «Концерну РРТ» Володимира Іщука... Чи відповідає ця інформація  дійсності? Яка доля цих кримінальних проваджень?  

- Депутати зводять політичні рахунки через пустопорожні обвинувачення. Так було в самий розпал кампанії проти колишнього уряду і його керівника. Генпрокуратура була зобов'язана зареєструвати ці заяви. Обидві справи закриті, тому що встановлена відсутність кримінального правопорушення. Цим займалося Головне слідче управління під керівництвом Юрія Столярчука. Все це вигадки, які ми чули від різних політиків, і які не знайшли свого підтвердження.

БОРОТЬБА З «ЧОРНИМ ЛІСОМ» ІНКОЛИ СХОЖА НА ГОЛЛІВУДСЬКІ ФІЛЬМИ

- Чи можете похвалитися роботою правоохоронців у боротьбі з незаконною вирубкою та збутом «чорного» лісу? 

Після заборони на експорт лісу-кругляка недобросовісні підприємці дуже швидко переорієнтувалися на вивезення пиломатеріалів і продовжують нищити ліс

- Влітку минулого року Юрій Луценко дав доручення всім прокурорам областей перевірити кримінальні провадження, які стосуються  незаконних рубок, транспортування та збуту лісу. Сьогодні ми можемо звітувати про певні результати. Правоохоронці направили до суду 160 обвинувальних актів за фактами незаконної вирубки та реалізації «чорного» лісу. 

Більшість з наявних  справ розслідують у Нацполіції. Водночас близько півсотні резонансних і складних кримінальних справ - у віданні слідчих прокуратури. 

Лише за приблизними підрахунками, у минулому році від незаконної вирубки лісу встановлено збитків на 67 млн грн. У  провадженнях, в яких іще триває слідство, повідомлено про підозру 54 особам. 

Проблема притягнення до відповідальності ускладнюється великими прогалинами у законодавстві стосовно таких злочинів. Всім відомо, що з 1 січня цього року введено заборону на експорт лісу-кругляка. Що зробили недобросовісні підприємці?

Вони дуже швидко переорієнтувалися на вивезення пиломатеріалів і продовжують нищити ліс. 

За порушення правил рубки у нас дуже слабке покарання. Тому Генпрокуратура минулого року запропонувала депутатам  внести  відповідні зміни. Законопроекти вже зареєстровані в парламенті. Також ми направили в Кабмін лист, в якому просимо підготувати законопроект про передачу всіх лісів у відання Держлісагентства. Іще, як необхідну умову для експорту, ми пропонуємо запровадити сертифікати походження лісо- та пиломатеріалів. 

- Наскільки мені відомо, проблемою незаконно видобутку та вивезення за кордон «чорного» лісу займається СБУ. Чи є у них зараз цікаві напрацювання? 

- Є. Вони приходять, розказують, і це дуже таємно (сміється - ред.).

- Тоді розкажіть хоча б загальну картину...

- Працівники СБУ приносять конкретний матеріал, показують доказову базу. Це дуже гарно виглядає і побачити таке, напевно, мрія кожного журналіста (сміється - ред.). Це такий ватман на півстола, на якому вказаний організатор із прізвищем, ім'ям і телефоном. Від нього ідуть стрілочки до виконавця, заступника. Там розписано, хто відповідає за вирішення питань з органами місцевої влади і так далі. Вони мені все це показують, а я кажу: «Супер, хлопці! Побігли!». Потім ми формуємо операцію з 30-40 одночасними обшуками, або відправляємо оперативників, які працюють під прикриттям. Це дуже довгий і монотонний процес. Інколи він схожий на голлівудські фільми...

-  Деякі співробітники СБУ заявляють про існування прихованого конфлікту між СБУ і ГПУ через те, що оперативники не можуть і кроку ступити без узгодження своїх дій з прокурором. І, як стверджують працівники СБУ, це може ставити під загрозу оперативну розробку, оскільки часто відбувається злив інформації. Чи помічали ви такий конфлікт? 

- Питання зливу інформації - одвічна проблема, і на те розроблена відповідна методика, є постанова Кабміну для опрацювання таємної інформації. Коло поінформованих про деталі кримінальної справи обмежене. Я залучаюся, коли сфера злочину належить до моєї компетентності. А загалом я зацікавлений у тому, щоб не знати інформації. Безпосередньо між собою спілкуються оперативний працівник СБУ і прокурор. Якщо хтось із співробітників відомств помічає конфліктні ситуації чи недобросовісну поведінку -  мої двері завжди відчинені. Кожен працівник, і не лише СБУ, може прийти і розповісти про конфлікт з прокурором. Я обіцяю розібратися.

Алла Шершень, Київ

Фото: Данііл Шамкін, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-