- Тобто, висуваються всі, хто хочуть?

- Власне, так. Тобто в моєму законопроекті право висування кандидатів мають партії, блоки партій, громадські коаліції (це коаліції окремих громадян і громадських організацій) та самовисування.

Зараз у нас право висувати кандидатів у депутати (на виборах за партійними списками) мають виключно партії. Самовисування, свободу висування я вважаю ключовим моментом. І власне кажучи, політична реформа 88-89 років, горбачовська - це введення свободи висування. Вся когорта різночинців, які увійшли в парламент, а до цього увійшли у 89-му році в парламент СРСР, фактично перевернули взагалі історію. Поява таких людей все змінила, змінило державний устрій, економічну систему, політичну систему, ідеологію.

- Добре. Йдемо далі по вашому законопроекту. Що нового у формуванні списків? У вас якась система?

- Серед теоретиків вона називається пропорційна персоніфікована, схожа на систему виборів у Бундестаг ФРН з пристосуванням під наші конституційні реалії (зокрема, незмінність загальної кількості депутатів) та виборчі традиції. Є позірна схожість з системою останніх місцевих виборів, але з принциповими відмінностями. Голосування проходять за виборчі списки - окремо, та за кандидатів в окрузі окремо, різними бюлетенями; відповідно - різне підведення підсумків. Є можливість отримання прямого депутатського мандата переможцем виборів у місцевому окрузі; і, як я згадував, поліваріантність висування кандидатів і, відповідно, списків кандидатів, партії, блоки партій, громадські коаліції (громадські організації + окремі виборці), самовисування (незалежні кандидати) - їх рівноправна конкуренція у ВСІХ процедурах. Вибори 450 народних депутатів відбуваються в єдиному загальнодержавному окрузі та 300 місцевих округах.

- А який прохідний бар'єр?

- Ні один, ні два, ні три, ні чотири відсотки прохідного бар'єру не мають під собою ніякого такого демократичного, електорального сенсу, це все надумано, це все від балди - захотіли 3, захотіли 4. Я пропоную природний бар'єр, так званий «відсікаючий» показник - це скільки людей проголосувало проти всіх. Ось партії беруть участь у розділі мандатів тільки ті, які набрали хоча б на один голос більше, ніж проти всіх. Кандидат, який перемагає в окрузі, він може стати або прямо, або потім у списках тільки в тому випадку, якщо він одержав більше голосів, ніж проти всіх. Це не те що бар'єр, це просто умова, що партія бере участь у розподілі мандатів як партія, якщо набрала більше голосів, ніж проти всіх. Кандидати потім шикуються у список згідно з відсотком набраних ними голосів у різних округах у своєму списку: один набрав на своєму окрузі 20 відсотків, інший - 19, третій - 8 тощо, вони розподіляються згідно з відсотком. Але не може там бути той, хто у своєму окрузі набрав голосів менше, ніж проти всіх. Ось так забезпечується персональність. Кількість мандатів визначається за пропорційною системою, яка діє зараз, а персональний склад - згідно з їхніми результатами в окрузі.

- Відкритість списків - це те, на чому багато політиків просто маніпулюють. Вони на повному серйозі вважають, що відкритість забезпечується тим, що будуть скрізь на всіх стовпах розвішені списки кандидатів. Для них ця відкритість - списки на стовпах, а йдеться насправді про відкритість до волі виборців. Якщо виборець впливає на результат - це відкритий список. Якщо виборець не впливає, то це закритий список: як партія вирішила, що це другий, це третій, жоден виборець, хоч мільйон збереться, він це співвідношення не змінить, як би хто не любив цього кандидата. І у моєму законі відкритість, тобто вплив виборця, забезпечується тим, що у рейтингу вони розставляються згідно з голосуванням виборців. І ніякого впливу партій чи когось іншого, будь-якого товстого дядька, абсолютно не має значення, тільки результат, який показав цей кандидат у відповідному окрузі, тільки кількість голосів, які йому дали відповідні виборці, все. Ось це і є відкритість, відкритість у волі виборця.

- Які новщества при підрахунку голосів?

- Я пропоную (а Асоціація підтримує) величезну кількість удосконалень правових механізмів у всіх важливих процедурах. І при агітації (право кожного кандидата мати свій виборчий фонд і проводити самостійну агітацію, а також цілий комплекс механізмів, що забезпечують рівні правові можливості кандидатів і партій проводити агітацію). І при формуванні виборчих комісій (зараз, в умовах монополії партій, вони перетворені на бойові політичні загони). І цілий комплекс ідей у вирішальній стадії виборів - голосуванні, підрахунку голосів та підведенні підсумків.

Вважаю за потрібне спрощення деяких процедур, які невиправдано ускладнюють процедури голосування та підрахунку голосів. Наприклад, скасувати контрольні талони бюлетеней, повернутися до видачі бюлетеней виборцям одним членом комісії, скасувати визнання недійсним голосування на окремій ділянці та багато іншого. Комусь може здатися - дрібниці. Однак, це такі дрібниці, які ускладнюють процес голосування для виборців, а для членів виборчих комісій, особливо дільничних, перетворюють день голосування і день-другий після нього на подобу катувань і тортур.

Пропоную посилити використання інформаційно-аналітичної системи «Вибори» у процедурі підведення підсумків голосування, а також використовувати нові технічні можливості та процедури для підвищення прозорості та підконтрольності процесу прийняття документів. Одним словом, мій законопроект, у разі прийняття, може серйозно зміцнити можливості для чесних і законних виборів, достовірних результатів. А найголовніше - змінить ситуацію з торжеством партократії і максимально наблизить можливість народу реально впливати на владу через вибори.

Лана Самохвалова, Київ

Фото: Павло Багмут