Український інтерес у Брюсселі: допомога в обмін на реформи

Аналітика 11.02.2017 14:31 1670

Хочеться вірити, що років через 10 хтось із європейських лідерів скаже: Україна до набуття членства в ЄС пройшла складний, але вражаючий шлях реформ.

ТАК ТРИМАТИ: УКРАЇНА У ФОКУСІ УВАГИ ЗАХІДНИХ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ

Перший цього року візит прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана до керівних інституцій Європейського Союзу і штаб-квартири НАТО відбувся у відносно короткий період після проведення наприкінці 2016-го у Брюсселі двосторонніх заходів найвищого політичного рівня. 

Нагадаємо, що у листопаді пройшов саміт Україна-ЄС на рівні президентів. А завершився минулий політичний сезон засіданням Ради асоціації у грудні, на якому український прем'єр був відсутній через невідкладні «приватні» справи у Києві.

Деякі коментатори заявляли, що на сьогодні порядок денний співробітництва сторін за європейським і євроатлантичним вимірами чітко визначений, і слід лише втілювати у життя взяти зобов'язання. А відтак цей робочий візит міг би стати лише зайвим формальним нагадуванням про Україну та її проблеми.

З такою оцінкою національних інтересів держави можна було би погодитися, але за інших геополітичних реалій. Російська агресія, тривожні сигнали від нової президентської адміністрації в США, зростаючі популізм та національний егоїзм в ЄС становлять реальні виклики і загрози для майбутнього Європи. За таких умов зовнішньополітична активність Києва не є зайвою та за підтримки громадянського суспільства повинна тримати українське питання у фокусі найвищої уваги західних політичних еліт.

СИГНАЛИ ВІД НАТО ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ

Десь із середини минулого року Україна опинилася у відносно комфортній і приємній для себе атмосфері усіляких схвальних оцінок. Йдеться про позитивні заяви від наших зарубіжних партнерів, які визнають, підтримують та заохочують прогрес держави на шляху реформ у складних умовах російської агресії та розв'язаної гібридної війни.

Про це вкотре згадала на переговорах із Володимиром Гройсманом заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер. Зустріч у штаб-квартирі Альянсу планувалася, звичайно, на рівні генсека Єнса Столтенберга, але той захворів.

Цього разу сигнали від НАТО залишилися незмінними: союзники дуже занепокоєні ескалацією насильства на сході України; Росія несе особливу відповідальність за виконання Мінських домовленостей; прогрес амбітних реформ є відчутним і їх треба просувати; Альянс продовжить підтримку України через всеосяжну програму допомоги і трастові фонди.

Важливо було почути й пояснення заступниці генсека щодо перспектив фінансування такої допомоги в умовах невизначеності, спровокованих намірами американського президента Дональда Трампа, нібито скоротити видатки на Альянс.

Американський дипломат Геттемюллер навпаки висловила упевненість, що союзники збільшать оборонні бюджети, а тому й українському партнеру може перепасти більше коштів.

Дякуючи військово-політичному блоку за всеосяжну підтримку, український прем'єр також побажав, заочно, главі Альянсу Столтенбергу одужання та запросив Північноатлантичну раду НАТО відвідати цього року Україну. Загалом, це традиційна практика. Але керівництво Альянсу і посли союзників проводять виїзні засідання лише з найбільш відданими і перспективними партнерами.

600 МІЛЬЙОНІВ «ДЕРЕВ'ЯНИХ» ЄВРО

Головним практичним результатом брюссельської подорожі українського прем'єра стало розблокування Єврокомісією другого траншу макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро. Ще на початку 2015 року ЄС вирішив розширити до 1,8 млрд євро розмір прямого безповоротного вливання коштів у державний бюджет України. Перші 600 млн за цією програмою вже прийшли. А от друга частина (також 600 млн) застрягла через невиконання Києвом деяких умов. На сьогодні такою залишається заборона на експорт лісу-кругляка, що не відповідає угоді про ЗВТ між сторонами.

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер оголосив після переговорів із Гройсманом, що Єврокомісія виділить кошти вже за кілька тижнів. Але рішення є авансом, доки не буде прийнятий Верховною Радою урядовий законопроект про скасування мораторію на експорт цього кругляка.

Гарантії європейським партнерам вже надані, але перспективи голосування закону залишаються невизначеними.

ЕСТРАДНО-ПОЛІТИЧНИЙ ДУЕТ

Мудрий, досвідчений Юнкер є майстром додавати особистого до рутинного, протокольно-дипломатичного спілкування політиків. Цього разу не обійшлося без традиційних чоловічих поцілунків, гострих жартів і навіть обговорення творчих планів у шоу-бізнесі.

Користуючись нагодою, Гройсман запросив Юнкера на пісенний конкурс «Євробачення», що відбудеться у Києві у травні. На це лідер ЄС відповів, що не може обіцяти виступити у дуеті з колегою на відкритті конкурсу, тому що український прем'єр «зовсім не вміє співати». Але надія на виступ естрадного-політичного колективу залишається, адже Гройсман пожартував, що домовленості про це досягнуті.

Після такого ліричного відступу Юнкер коротко порушив тему багатостраждального безвізового режиму для українців. Він пообіцяв, що візи для українців будуть скасовані «до літа». Варто згадати, що наприкінці минулого року президент Єврокомісії озвучував інший прогноз завершення візової лібералізації, яка мала би статися у лютому 2017-го, тобто прямо зараз. Але оновлені оцінки та перенесені строки виглядають реалістичними.

А ще люксембурзький політик згадав молодість.

«Український прем'єр-міністр нагадує мені мене самого. Коли я був молодим, то організував перший саміт між Європейським Союзом і Україною. Це було 5 вересня 1997 року. Я був точно такого ж віку. Це є вік, коли молода людина може здійснити дуже амбітні очікування», - розповів Юнкер.

У свою чергу, серед таких амбітних прагнень Гройсман згадав у Брюсселі «той час, коли ми подамо заявку на членство в Європейському Союзі».

«Я вважаю, що у рамках десяти років - це той час, якщо йти швидко і якісно, ми зможемо відповідати стандартам, які можуть дозволяти нам вступати в Євросоюз», - сказав Глава уряду України.

Оптимізму такому стратегічному баченню додали слова очільника Єврокомісії, що за два-три роки в Україні на шляху реформ було зроблено більше, ніж за попередні двадцять.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-