"Дорожня карта" по Мінську. Що треба Україні
Агентство вже писало про переговори глав держав у Нормандському форматі у Берліні. Зустріч, яку ледве вдалося провести протягом півтора року, завершилася без підписання якихось документів.
Втім, як видається, берлінська зустріч була на користь України. Підтвердженням того вже можна вважати і те, що президент РФ - єдиний з учасників переговорів, хто відмовився спілкуватися з пресою, у тому числі своєю. Натомість український лідер на прес-конференції мав піднесений настрій і навіть жартував. Говорити Путіну, який ще два місяці тому "поховав" Нормандський формат, а тепер змушений був їхати на нього, власне, було нічого. Як стверджують обізнані люди, російська делегація ще з самого початку не планувала відповідати на запитання своїх ЗМІ, чим неабияк здивувала організаторів.
У Берліні, окрім іншого, росіяни погодилися на важливу для України річ: створення "дорожньої карти" з імплементації Мінських домовленостей – мирних домовленостей, які ніяк не приводять до миру (в силу їх тлумачення країною-агресором, яка ліпить із себе посередника). Про важливість "карти" та інші нюанси переговорів у німецькій столиці, а також українське бачення мирного врегулювання Укрінформу вдалося поспілкуватися з декількома чиновниками та дипломатами, обізнаними із зустріччю у Берліні та причетними до "нормандських переговорів".
"Для України зустріччю у Берліні було також важливо продемонструвати, що Мінський процес та Нормандський формат існують, незважаючи на відповідні заяви Путіна на початку серпня", - говорить високопоставлений співрозмовник.
Німці та французи, за його словами, незважаючи на багато нарікань на них у вітчизняних ЗМІ, "проявили себе, як партнери України". І для України дуже важливо, що у Берліні було підтверджено принципову підтримку щодо ключових моментів по "дорожній карті" з боку Німеччини та Франції: "За основу буде братися франко-німецька ініціатива, яка включає головним чином українську карту. Хоча росіян це дуже турбує".
Хоча й складність питань, за якими потрібно досягти консенсусу, "не дає підстав для очікування швидкого результату". Цілком можливо, що глави МЗС країн-учасниць Нормандського формату, не зможуть узгодити проект "дорожньої карти" з імплементації Мінських домовленостей до кінця листопада, як це було погоджено на переговорах у Берліні. Малоймовірною виглядає і ще одна зустріч лідерів Нормандського формату до кінця року.
"Політичні радника президентів, міністри закордонних справ будуть працювати над проектом "дорожньої карти". Але не факт, що вдасться узгодити документ до кінця листопада. Ну, самі подумайте – лідери країн не змогли домовитися, то нібито міністри зможуть. Нова зустріч глав держав у Нормандському форматі до кінця року також малоймовірна – попередню ледве вдалося провести за півтора року", - зазначив український дипломат.
Він підкреслює, що створення "дорожньої карти" від самого початку було ініціативою української сторони з метою впорядкування послідовності домовленостей, досягнутих у Мінську. При цьому, впорядкування у зручній для України (і очевидній для всіх, окрім росіян) інтерпретації – спочатку безпековий компонент, потім політичний. Адже Росія тлумачить домовленості, точніше, послідовність їх виконання, у потрібний для себе спосіб – мовляв, спочатку амністію всім, вибори, конституційні зміни, а далі вже поговоримо про звільнення заручників, виведення військ та передачу контролю над кордоном. Зі створенням "дорожньої карти", в основу якої лягли саме українські пропозиції, підтримані Францією та Німеччиною, ці відмінності у тлумаченні мають зникнути. Як і прагнення росіян укласти новий "Мінськ", на вигідніших для себе умовах.
Таким чином, згода Путіна у Берліні на вироблення "дорожньої карти" вже стала маленькою перемогою української дипломатії. Росіяни зараз намагаються подати це не як поступку, а як нібито якусь ініціативу Суркова, однак це лише бажання "зберегти обличчя", додає дипломат.
"Дорожня карта" не стане таким собі "третім Мінськом". Це буде всеохоплюючий документ, який передбачатиме на основі трьох мінських документів пофазові та послідовні зусилля, які мають завершитися повним відновленням Україною контролю над тимчасово окупованими районами Донеччини та Луганщини. Документ дозволить побудувати все так, коли на першому місці буде безпека, а не так, як хочуть росіяни", - зазначив він.
Так, під час берлінської зустрічі українська сторона чітко наголосила, що поки не відбудеться реалізація домовленостей у безпековій сфері, обговорювати політичну частину, вибори – нонсенс. Крім того, проведенню місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) має передувати вирішення питання псевдопрезидентів на Донбасі: "Уявімо, що Верховна Рада проголосувала за закон про вибори, вони там відбулися. Але це ж місцеві вибори. А що робити із "президентами" Захарченком та Плотницьким? Для української сторони очевидно – хай їдуть у свою Росію".
Україна також наполягає на тому, що проведенню виборів має передувати закриття ділянки тимчасово непідконтрольного кордону з РФ. Оскільки 9-й пункт Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей передбачає, що відновлення повного контролю урядом України над кордоном має розпочатися у перший день після місцевих виборів, то українська сторона запропонувала, щоб до цього часу кордон був закритий хоча б місією ОБСЄ. При цьому, це має бути реальне перекриття, з цілодобовим контролем по усій ділянці, камерами тощо. Збройна місія ОБСЄ має зайнятися і забезпеченням безпеки, "коли Захарченка і Плотницького заберуть" - як під час виборчого процесу, так і на перехідний період, підкреслив співрозмовник. "Зараз в ОБСЄ заявляють, що не можуть потрапити у певні місця на лінії розмежування, бо там міни. Але ж, вибачте, а як ви збираєтесь потім забезпечувати безпеку по усій окупованій території, адже у нас там скрізь міни? Крім того, спостерігачі ОБСЄ мають працювати цілодобово, а не до 17.00, а потім говорити про якісь умовні напрямки нічних обстрілів", - повідомив інший високопоставлений український чиновник.
Труднощі пов’язані і із обговоренням нових чотирьох місць розведення, серед яких, за наполяганням української сторони, має бути Дебальцеве. У росіян категоричне неприйняття цієї пропозиції, французи та німці "поки спостерігають": "Тому не факт, що в цих 4 точках ми будемо мати Дебальцево. Але українська сторона буде продовжувати наполягати на цьому".
Окремою темою у "дорожній карті" буде звільнення заручників, які утримуються бойовиками, та українських політв’язнів у РФ. "У франко-німецькому проекті "дорожньої карти" цей порядок звільнення вже міститься. Однак проблема в тому, що Росія не хоче визнавати політв’язнями Сенцова, Кольченка, Сущенка та інших. Тут треба далі працювати", - зазначило поінформоване джерело.
Однією з частин "дорожньої карти" має стати і так звана "формула Штайнмайєра", після проведення детальних дискусій з цього приводу.
При цьому, як стверджують співрозмовники, "формула Штайнмайєра", яка нібито передбачає черговість проведення виборів на Донбасі та введення особливого порядку місцевого самоврядування, існує лише у визначеннях ЗМІ і не матеріалізована у конкретний документ. Дискусії за участю глав МЗС "нормандської четвірки" з метою надання конкретики пропозиціям міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра тривають.
"Про таке визначення як "формула Штайнмайєра" не знає і сам Штайнмайєр. Він сам посміявся, коли у розмові з ним було запитано про "формулу Штайнмайєра". Вочевидь, мова йде про дискусію під час зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі, коли дискутували про те, як має набувати чинності закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), про його поетапність", - повідомив високопоставлений співрозмовник.
Так званий "закон про особливий статус Донбасу" вже проголосований у Парламенті і підписаний Президентом. Він чинний. Точніше, поки чинна лише перша "пуста" стаття цього закону. Дія усіх інших статей закону – з 2-ї по 9-ту – обумовлена низкою умов, як то виведення російських військ, проведення чесних і вільних виборів відповідно до Конституції України та за стандартами ОБСЄ тощо. "Формула Штайнмайєра" якраз спрямована на те, щоб визначити, як набуватимуть чинності ось ці статі, на якому етапі, зазначив дипломат.
Наразі росіяни хочуть, щоб статті цього закону набули чинності у тимчасовому режимі відразу після закриття виборчих дільниць на території ОРДЛО, а повністю – після доповіді ОБСЄ щодо результатів виборів. При цьому - незалежно від того, якого змісту буде доповідь ОБСЄ. "Путіна не цікавить, яка буде доповідь. Але для нас це важливо. Там має бути написано, що вибори були вільними та чесними, пройшли відповідно до стандартів ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів. Якщо цього не буде, то закон втрачає свою чинність. Це ключове", - зазначив співрозмовник.
Власне, передумови для набуття чинності 2-9 статями закону і є тим інструментом тиску української сторони на Росію. Щоб більше ознайомитися з цим вагомим інструментарієм, відкриємо 10-ту статтю зазначеного закону:
"Статті 2-9 цього Закону діють з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, обраними на позачергових виборах, проведених відповідно до Конституції України, цього та інших законів України, з додержанням засад загальних, рівних, вільних і прозорих виборів, а також публічності та відкритості виборчого процесу як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами України, що закріплюють загальновизнані міжнародні стандарти забезпечення прав людини і є частиною національного законодавства України, у тому числі з обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів, із забезпеченням:
участі у спостереженні за виборами міжнародних безсторонніх спостерігачів, зокрема від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, інших міжнародних організацій та іноземних держав, а також інших офіційних спостерігачів;
безпечних умов діяльності та безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі;
виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України;
недопущення незаконного втручання у виборчий процес, у тому числі з боку незаконних збройних формувань;
дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі;
свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації та відновлення з цією метою українського теле- та радіомовлення, обігу українських друкованих засобів масової інформації на всій території Донецької та Луганської областей;
дотримання гарантій вільного волевиявлення та таємного голосування, виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути місця проживання в окремих районах Донецької та Луганської областей;
прозорого підрахунку голосів, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів".
Погодьтеся, в України достатньо причин не дати "особливий статус" Донбасу, якщо росіяни спробують вкотре "зіграти в багатоходовочку" з виборами на Донбасі.
"Зараз тривають дискусії щодо поетапності введення в дію статей закону. Глави МЗС за участю "автора" цієї "формули" мають узгодити якусь конкретику", - повідомив Укрінформу обізнаний дипломат.
Щодо самих виборів на території ОРДЛО та їх законодавчого забезпечення, то поки законопроекту, якогось конкретного документа з цього приводу немає, його розробкою будуть займатися усі депутати, а не якась окрема група, запевнив один із високопоставлених співрозмовників.
"Нового закону про вибори не буде, а будуть прийняті певні нюанси особливостей проведення виборчого процесу. При цьому все це має бути на основі існуючого закону про вибори, українського законодавства", - зазначив він. За його словами, будуть виписані низка особливостей, як то – яким чином будуть брати участь внутрішньо переселені особи у виборах, українські партії, як буде забезпечено доступ українських ЗМІ, участь міжнародних спостерігачів тощо: "Особисто для мене символом того, що вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, буде те, коли на установах так званих "ЛНР" і "ДНР" будуть вивішені українські прапори".
При цьому саме прийняття Радою "закону про вибори на Донбасі" ще не означає, що вибори відбудуться. Адже потім парламент ще повинен призначити дату, має пройти час, поки буде розміщена умовна збройна місія ОБСЄ. Ну, і не слід забувати про ту низку передумов, які мають бути виконані для проведення чесних і вільних виборів. Крім того, головне, що Україна – парламентсько-президентська держава, де головну роль відіграє Верховна Рада, а не так, як в Росії, де рішення приймаються особисто Путіним. Тому не треба думати, що з української сторони на переговорах сидять "дятли", все далеко не так, підкреслює співрозмовник.
Значним прогресом берлінської зустрічі слід вважати і згоду російської сторони під тиском канцлера Німеччини Ангели Меркель на збільшення ролі МКЧХ на Донбасі та надання його співробітникам доступу до українських заручників. Зі слів співрозмовника, у Берліні Путін відразу відкинув цю пропозицію, змінивши думку лише після меркелівського "тобі що, Алеппо мало?".
Власне, сирійська тема з авіаударами по житлових кварталах Алеппо для росіян є дуже болючою. Як стверджує співрозмовник, у ЄС всерйоз задумалися над можливістю введення санкцій проти РФ і за її варварську поведінку у Сирії.
Очевидно, що підстав вірити росіянам у їх благих намірах щодо України немає. Однак відповідні запевнення у присутності лідерів Франції та Німеччини дають підстави сподіватися, що невиконання обіцянок вестиме до посилення тиску та нових санкцій.
"Під час переговорів по безпековому компоненту Путін підтвердив, що буде сприяти як припиненню обстрілів, так і розведенню сил на Донбасі. Він запевняв, що Росія виступає за збереження територіальної цілісності України, мирне врегулювання конфлікту і сприятиме цьому. Звичайно, можна скептично ставитися до його слів. Але коли він це заявляє у присутності керівників двох важливих країн ЄС, то це важливо. Французи та німці на зустрічі у Берліні все ретельно занотовували, хоча місцями були просто вражені від того, що і як говорили росіяни. І в Кремлі тепер буде складно відмовлятися від своїх слів", - наголосив співрозмовник агентства, причетний до "нормандських" переговорів.
Василь Короткий
