НКЦУ – 4 тисячі квадратних метрів у самісінькому центрі Москви, чверть приміщень якого здається в суборенду
– Твердження про штатний режим роботи, і про те, що «інформація про захоплення центру не відповідає дійсності», нібито, підтверджується тим, що «всі заплановані заходи проводяться згідно з графіком». А про те, що директор установи не допущений до робочого місця і не може виконувати свої функції, не говориться жодного слова. Що саме по собі є дивним... Я про це вже говорив у своїх відеозверненнях і зараз можу повторити ще раз: те неподобство, яке твориться у Культурному центрі України, було б неможливим без підтримки, без прикриття з самого верху. Допускаю, що відповідальні за це конкретні чиновники, а сама корупційна схема діє давно. При цьому новопризначене керівництво може бути не в курсі всіх деталей події. Це ж не жарт, велика чотириповерхова будівля, 4 тисячі квадратних метрів у самісінькому центрі Москви, чверть приміщень якої здається у суборенду. Можна дізнатися у експертів, якою є реальна ціна суборенди, і зіставити з цифрами офіційних платежів орендарів.
– Це серйозні звинувачення. Ви не боїтеся, що на Вас можуть подати до суду за них?
– Нехай подають. Готовий допомогти тим, хто займеться перевіркою діяльністю НКЦУ. І маю для цього відповідні аргументи, про які поки що говорити не хочу. Готовий вказати слідству, де і як знайти докази. А у відкриту суперечку зі мною ніхто досі вступати не хотів. Більше того, мені погрожували, радили не влазити у ці справи.
– У заяві ДУС також сказано, що Управління «проведе перевірку фактів щодо ситуації, яка склалася у колективі Національного культурного центру України у м. Москва, за результатами якого буде вжито всіх необхідних заходів для нормалізації роботи культурного центру у відповідності з чинним законодавством та міжурядовими угодами».
– Добре знаю, про що йде мова! До Москви повинен приїхати представник ДУС та буде проводити розбірки, далеко не вперше. Так само знаю, що у колективі НКЦУ, у якому працюють як громадяни України, так і громадяни Росії, проводилося персональне голосування, кому вони хочуть підкорятися – Іонову чи Бабікову. І, я так розумію, що інформація про корупцію буде замазуватися, а нагору стануть рапортувати про розбіжності у колективі, «не спрацювалися з новим директором», щось таке. До речі, нещодавно дізнався, що пан Бабіков якийсь час тому ставив питання про закриття Культурного центру України на Старому Арбаті. З цього можу припустити, що у нього є якісь запасні варіанти, домовленості на цей випадок.
– Яким же, на Ваш погляд, повинен бути вихід із ситуації?
– До НКЦУ повинна приїхати незалежна, підкреслюю, незалежна комісія, бажано, відразуж з представниками різних правоохоронних органів України. І потрібно просто попрацювати тут на місці, розбиратися з корупційною схемою. А то зараз багато заляканихі і серед персоналу НКЦУ, і серед активістів української громади у Москві. Але взагалі, уявляєте, як це виглядає з боку? Україна захищається від агресії, веде оборонну війну, на яку витрачається стільки сил, кошти з бюджету. А в самому центрі Москви, в українському закладі таке твориться. При цьому ніхто не збирається нічого міняти. Уявляєте, як це впливає на українську діаспору у Москві, у Росії? Вони ж не сліпі і бачать ситуацію. А в якому це світлі виставляє Україну, реформи, що у ній йдуть, в тому числі антикорупційні? Про що говорити, якщо у таких очевидних речах порядок досі не наведено. Я вже не кажу зараз про моральну сторону питання. Це все – під час війни!.. Про себе можу сказати одне: мовчати не збираюся, і цього просто так на самоплив не полишу.
Ще кілька думок.
