Ян Пєкло, Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні

Польща має бути присутньою у новому форматі переговорів по Донбасу

21.09.2016 14:02

Через кілька днів новопризначений посол Польщі в Україні Ян Пєкло розпочне свою роботу в Києві.

Його кандидатура на цю посаду упродовж останніх кількох місяців викликала хвилю позитивних і негативних емоцій у Польщі. Проти його призначення активно виступали радикальні партії та організації, яким ближче до співпраці з Росією, ніж Україною. Один із польських політиків зазначив, що з такими поглядами йому потрібно бути послом України в Польщі, а не Польщі в Україні. І це, ймовірно, є найкращою характеристикою дипломата, який і справді вже багато років поспіль підтримує демократичні зміни в Україні, а після початку агресії Кремля проти України рішуче став на захист суверенітету та територіальної цілісності України.

Перед від'їздом до Києва Ян Пєкло відповів на кілька запитань власного кореспондента Укрінформу в Польщі.

ІСТОРІЯ НЕ ПОВИННА ВПЛИВАТИ НА ПОЛІТИКУ

- Пане посол, через декілька днів ви розпочнете свою роботу в Україні. Якими будуть пріоритети вашої роботи в Києві?

- Загалом, це буде продовженням того, що зробили мої попередники і що зазначено у спільній декларації від 24 серпня, яку підписано під час офіційного візиту президента Анджея Дуди до Києва. Усі найвпливовіші політичні сили в моїй країні загалом погоджуються, що Україна є нашим важливим, стратегічним партнером і союзником. Без сумніву, найважливішим буде підтримка інтеграції України з ЄС та євроатлантичними структурами, а також допомога в імплементації порядку денного Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі України з Євросоюзом. Звичайно, важливим є також питання польсько-українських відносин, які розвиваються останнім часом дуже добре.

- Останні кілька місяців є досить складними у відносинах між нашими країнами в історичній площині. В липні Сейм Польщі прийняв резолюцію по Волинському злочину, а на початку вересня була відповідь на неї Верховної Ради України. Як ви бачите подальший історичний діалог між країнами?

Обидві країни дозріли до того, щоб знаходити спільну мову, незважаючи на складні моменти історії

- Тут дуже важливо зберегти холодну голову і зробити усе можливе, аби це не впливало на політику і не перешкоджало нам у досягненні спільних цілей, що стосуються стратегічної співпраці між Польщею та Україною. І це відбувається. Про це свідчать дуже інтенсивні візити представників української влади, зокрема прем'єр-міністра України Гройсмана до Польщі (6 вересня - Ред.), візит президента Дуди (24 серпня - Ред.) і міністра Ващиковського (13-14 вересня - Ред.) в Україну. Це показує: обидві країни дозріли до того, щоб знаходити спільну мову, незважаючи на складні моменти історії. Головне, потрібно зробити висновки і уникнути таких ситуацій, які дозволять країнам, які не зацікавлені у хороших відносинах між Києвом і Варшавою, перешкоджати у досягненні нами спільних цілей.

- Незабаром на широкі екрани в Польщі вийде фільм «Волинь». Ймовірно, він внесе деяку напругу у відносини між суспільствами обох країн...

- Слід пам'ятати, що це не документальний, а художній фільм. Це є артистичним сприйняттям тих подій автором сценарію і режисером фільму. І до цього треба підходити саме так. Митці мають право реалізовувати своє бачення у різних формах. І тут варто пам'ятати, що цей фільм не є якимось історичним документом. Зараз діє комісія істориків, яка працює над документами, що стосуються Волинської різанини. Ймовірно, незабаром будуть якісь спільні напрацювання, які наближують картину того, що тоді діялося. Це буде зроблено професійно і фахово, не так, як це подається в художніх фільмах. Дійсно, можна очікувати, що цей фільм викличе певні емоції. Але я не думаю, що це буде тривалим явищем, і він призведе до якогось загострення в українсько-польських відносинах.

- Крім розгляду цих питань істориками обох країн, чи будуть, можливо, якісь нові ініціативи на рівні президентів чи парламентів, які зменшать напругу в історичній сфері?

- Власне, міністр Щерський (представник канцелярії президента Польщі - Ред.) нещодавно поінформував, що триває робота над створенням нагороди, схожої до вшанування «Справедливих серед народів світу», яку встановлено Ізраїлем для нагородження осіб, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Це була б дуже важлива ініціатива, оскільки її започаткували б президенти обох наших країн. Таким чином, значною мірою це призвело б до продовження процесу примирення.

- Крім історичних питань у нас є ще кілька проблем, на які варто звернути увагу. Під час зустрічі у Криниці-Здруй прем'єр-міністр Володимир Гройсман говорив про необхідність покращення ситуації з перетином українсько-польського кордону, тобто зменшення черг на кордоні. Крім того, проблемою є також черги до візових центрів, а це є першим контактом українця з польською державою. І він не завжди є приємним. Чи у своїй роботі ви звертатимете увагу також і на ці проблеми?

- Ці проблеми не є новими, вони вже тривають певний час. З боку польського уряду є декларація, що буде докладено зусиль для покращення ситуації на кордоні. Ймовірно, виходом із ситуації буде спільна перевірка, наскільки це частково буде можливо в рамках Шенгену. Але зараз, насамперед, слід очікувати на рішення Єврокомісії щодо відміни візового режиму для громадян України, що, принаймні частково, допоможе вирішити цю проблему.

- З отриманням віз так, але це не вирішить проблему черг на кордоні...

- Нам необхідно інтенсифікувати українсько-польську співпрацю щодо покращення ситуації на кордоні, зокрема в контексті перспективи запровадження Євросоюзом безвізового руху з Україною. Тому потрібно спільно працювати над інфраструктурою, оскільки це є питанням також й інфраструктури, яку потрібно модернізувати, збудувати нові пункти пропуску. Здається, у планах є будівництво нових пунктів пропуску. Як Польща, так і Україна зацікавлені в тому, щоб покращити ситуацію на кордоні.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ТРЕБА ПРОДОВЖИТИ

- Польща є важливим партнером України у сфері безпеки. У нас є спільна Литовсько-польсько-українська бригада, Україна очікує на підтримку з боку Польщі різних ініціатив у сфері оборони, наприклад на військову допомогу. Чи Варшава й надалі допомагатиме Києву, з огляду на російську агресію в Україні й наближення України до стандартів НАТО?

Варіант налагодження діалогу з Москвою за спиною України взагалі не береться до уваги

- Думаю, що це весь час відбувається. Це є однією зі стратегічних цілей польської політики. Це також було стратегічним завданням Польщі після Першої світової війни. На жаль, тоді це завершилося Ризьким договором 1921 року й інтернуванням армії Петлюри в Польщі. Однак поляки усвідомлюють, що безпечна, демократична Україна, яка інтегрується з Європою, є в національних інтересах Польщі. Не думаю, що в цьому напрямі відбудеться якась зміна політики, і буде спроба налагодження діалогу з Москвою за спиною України. Такий варіант взагалі не береться до уваги.

Природно, що без найближчих великих сусідів України будь-які переговори щодо мирного процесу, який би вирішував питання агресії Росії в Україні, не повинні відбуватися. Місце Польщі - за столом переговорів

- Варшава неодноразово натякала на потребі долучення її до переговорного процесу щодо нормалізації ситуації на сході України і зміни Нормандського формату переговорів. Чи Польща й надалі буде активною в цьому напрямі?

- Дійсно, це досить природно, що без найближчих великих сусідів України будь-які переговори щодо мирного процесу, який би вирішував питання агресії Росії в Україні, не повинні відбуватися. Місце Польщі - за столом переговорів. Мінський формат також не розв'язує справу Криму і потрохи вичерпує свої можливості. Треба рахуватися з цим, що з'являться концепції створення нового формату, і в цьому форматі може бути присутньою Польща. Я не уявляю, як можна дискутувати про долю України без голосу важливих, великих сусідів, які є стратегічними партнерами України.

- Нещодавно продовжено персональні санкції проти російських чиновників за окупацію Криму. Незабаром вирішуватиметься доля економічних санкцій проти РФ, і тут позиції країн розділяються. Чи Польща переконуватиме своїх партнерів по «Вишеградській групі» і партнерів на Заході у необхідності збереження санкцій проти Росії?

- Позиція Польщі в цьому питанні також не змінилася: санкції необхідно продовжити, а умовою їх відміни є відмова Росії від агресії на сході України й, одночасно, повернення Криму, який є територією України, а не Росії. Це - позиція, якої Польща продовжуватиме дотримуватися. Натомість, без сумніву Польща намагатиметься вплинути в цьому питанні на позиції інших країн, зокрема і наших партнерів з «Вишеградської групи» і «Веймарського трикутника».

- Москва зараз активно діє в напрямі повного відновлення своїх повноважень у Раді Європи. Яка позиція з цього приводу Варшави?

- Повноваження делегації Росії в Раді Європи може бути повністю відновлено за умови відмови від агресії на Донбасі й повернення Україні Криму. Якщо це відбудеться, то я не бачу підстав, щоб Росія не брала участі у роботі органів Ради Європи. В іншому випадку потрібно зберегти нинішній стан, коли Росія не бере участі у роботі цієї організації. Зрештою, Росія сама в певний момент показала, що не є зацікавленою роботою в Раді Європи. Якщо так - то вона повинна бути послідовною.

ВАРШАВА НЕ ВИЗНАЄ ВИБОРИ У КРИМУ

- 18 вересня відбулися вибори до Держдуми Росії, зокрема й на території окупованого Криму. Чи повинно міжнародне співтовариство, зокрема і Польща, визнати ці вибори?

МЗС Польщі не визнає результатів парламентських виборів у Держдуму РФ, проведених на території Кримського півострова, який, згідно з правом, належить Україні

- Щодо цієї теми повинні тривати консультації ЄС з міжнародною спільнотою, як треба діяти в цій ситуації. Звичайно, якщо визнавати Думу, де є депутати від Криму, то це певним чином є легалізацією російської влади у Криму. Позиція Варшави в цій справі є такою: Крим є українським, і санкції потрібно зберегти до того моменту, поки вона не виконає вимог міжнародної спільноти щодо Донбасу і Криму. Зрештою, МЗС Польщі у цій справі видав заяву, в якій чітко вказано: Міністерство закордонних справ не визнає результатів парламентських виборів у Держдуму Російської Федерації, проведених на території Кримського півострова, що, згідно з правом, належить Україні.

- Чи можна очікувати з вашою появою в Києві на якісь нові проекти в українсько-польських відносинах?

- Я дуже задоволений, що розпочався обмін молоддю, що підписано відповідний документ, є політична воля. Ця ініціатива має величезний потенціал. Це буде так само як з польсько-німецьким обміном молоддю: сприятиме кращим партнерським відносинам і формуватиме погляди молодих поляків і українців на те, як виглядають наші країни, і що ми спільно можемо зробити, щоб було краще. Без сумніву, це один з найважливіших проектів. Крім того, Польща є зацікавлена інвестиціями в Україну, в цьому питанні ведуться переговори. Однією з найважливіших справ є розвиток малого і середнього бізнесу. Можливо, тут потрібною була б якась конкретна пропозиція. Водночас, складним питанням є децентралізація, де якимось чином польський досвід міг би стати Україні в нагоді. Хоча я розумію, що реформу децентралізації в Україні гальмує питання спеціального статусу Донбасу.

Юрій Банахевич, Варшава.