Нові заспіви кремлівських політтехнологів: РПС та «Львівська Народна Республіка»

Інтернет залишається полем битви Кремля за мізки українських громадян. Інформстратегії у російських спецслужб ті самі: війна проти центрів прийняття рішень (органів влади), операції впливу (намагання вивести людей на вулиці), інформаційні інтервенції, поширення протесаного наративу (концентруються справжні та хибні помилки влади), який має трансформувати сидіння у ФБ до реальних дій, тобто не просто виводити протестуючих, а й давати їм у руки "гранати".

Основні тематичні напрямки російської інформагресії також не змінилися: в Україні неможливі жодні позитивні зміни. Війна за Україну не ваша, це бізнес багатіїв. В Україні до влади прийшли олігархи. Незмінною в цьому антидержавному меню залишається основна страва: "вийди на Майдан, змети цю владу" та абсолютно нищівний тон стосовно Порошенка й на той момент Яценюка.

Ми вирішили продовжити слідкувати за долею нібито "патріотичних" акаунтів та їхніх господарів, матеріали яких розкривають адресу їхніх замовників. Більше того, уважне спостереження за пабліками дає розуміння того, як російські замовники адаптують, змінюють, розвивають медіа-середовище, заводять нових персонажів, легендують їх. Сьогодні ми також познайомимо вас із новаціями кремлівських інформстратегів та політтехнологів.

СТЕПАН ЖУК ТЕПЕР ГАЙДУК

Для початку ми вирішили поцікавитися, чим займається наш старий знайомий Степан Мазура. Нагадаємо: Укрінформ колись зробив матеріал, розповівши, що господарем акаунтів, які закликають до збройного постання, є сепаратист, завербований ФСБ, Олександр Жук, що мав нікнейм Степан Мазура. Після привселюдного зізнання, що патріот Мазура насправді колорадський Жук Степан, той згорнув акаунт Степана Мазури. Тепер його нікнейм "Микола Гайдук". Але контент та повадки мало чим змінилися. З часу матеріалу він мене відфрендив. Я знову постукалася йому в друзі. Замість прийняти запит, він відповів так.

Степан-Микола активно постить матеріали аканту "Українська революція", який патріоти називають "скаженим принтером".

З них ви маєте нагоду довідатися, що, наприклад, у Порошенка є нібито 5 офшорів, що це все привело до загострення на Східному фронті, там міститься покрокова інструкція, як розривати портрет президента та перетворити це на акцію.

Ще цікавий момент: хлопці навчилися знімати. Я була на Майдані у час подій у готелі Козацький. Купка божевільних пенсіонерів, яких я побачила у 20-х числах лютого цього року на Майдані, на сторінці "Української Революції" на фото перетворилася на "потужне зібрання". Ще акаунт любить "повідомити", що якраз у даний момент палає там щось під Адміністрацією Президента. Це не єдина фейкова новина, якою не гребує розкритий агент. Постійна опція акаунту, зазивання на "Всеукраїнську акцію з вимогою відставки Президента України П.Порошенка із розриванням портрета останнього". Акція, якщо вірити акаунту, проходить щовечора на всій території України. Насправді ж вона відбувається у голові Миколи Гайдука.

Споглядаючи цю сторінку, я згадую книгу Віктора Суворова, Пам'ятаєте, "Акваріум" і роздуми про те, що робити із розкритим агентом. Студент ГРУ запитує майстра: "Може вбити?"... "Ти що, здурів, книжок начитався? Консервуй", - каже той. Ну отак виглядає консервація Жука-Степана. Він продовжує займатися акаунтом якось так, щоб дарма в підвалі місце не займав.

Загальна кількість читачів спільноти - більше 10 тис. людей. Є думки, що поширенням інформації цього пабліка, окрім Жука, займається вже вітчизняна IT-компанія, яка активно ломиться до проукраїнських патріотичних спільнот із комерційними пропозиціями розміщати там свої пости.

МАДАМ ЛАРІНА З РФ: ЛЮБИТЬ "НАЦІОНАЛІСТА", АЛЕ НЕНАВИДИТЬ УКРАЇНУ

Якщо Жук-Степан-Гайдук - це суто віртуальний проект, то група Революційні Праві Сили - це інший вид інструментарію. Це реальні люди, готові на реальні вчинки, саме вони причетні до протесної вистави 21 лютого біля готелю Козацький із розгортанням намета.

ЗМІ публікувало детальні матеріали про те, як російська агентура назбирала уламки Правого сектора, наситивши їх агентами, накачавши антивладними настроями, і створила Революційні Праві Сили. І цю групу вже реально намагаються використати для бойових дій.

Нагадаємо, що мета будь-якої спільноти - перетворити записи та спілкування в соцмережах у реальні дії. У попередньому матеріалі про Жука ми пояснювали, що віртуальні проекти - це перший етап,  другий етап - переведення віртуалу в офлайн, у нашому випадку - виведення радикалів на вулиці. 

Це маргінальне угрупування має у складі крайніх українських правих, людей з фашистськими поглядами, колишніх ветеранів АТО, незадоволених своїм становищем. (Мусимо визнати, що всеукраїнська любов до ветеранів АТО спричиняє їхні завищені очікування щодо подальшої соціалізації).

Але у цій групі мене цікавили персонажі, пов'язані з Москвою. В наш інформаційно прозорий час таких людей неможливо приховати. І вони таки з'явилися. Один із пабліків видав фото учасників РПС. Троє з них фотографувалися у залі "Россотрудничества". Для тих, хто не в курсі поясню: "Россотрудничество" - це прихисток, координаційний центр диверсантів, проросійських рухів, це канал фінансування антиукраїнських громадських організацій.  "Россотрудничество" - спонсори сепаратизму. А самі члени руху, як виявилося, учасники молодіжного прокремлівського руху "Сопротівленіє".

Цікаво, що Революційні Праві Сили, які так поливають брудом українську владу, робили в офісі  цієї структури?

Це фото активістів саме по собі - здоровезний парашут, який тягнеться за Штірліцом. Для націоналістів та патріотів актив РПС на сьогодні вже нецікавий, вони самі зробили детальний кадровий розбір польотів на сторінках своїх соцмереж, який не залишає питань до кремлівського коріння групи. Мене ж там зацікавила одна дівчина. Тіна Ларіна. Вона під час дискусій представляла себе дружиною члена штабу РПС, з суто жіночою експресією сипала ворожими штампами та «мєждомєтіями» на адресу Президента, уряду, парламенту.  Вона активно кидалася захищати українських політв'язнів, але при цьому Фейсбук містив її абсолютно гидкі, нелюдські поливання брудом Сашка Білого. Ну не подібна була наша героїня на націоналістку. Дані про неї незабаром оприлюднило одне з видань. Тіна Ларіна, вона ж Тетяна Ревта, 1992 року народження (паспорт громадянина РФ -  2706102037 та 2712432797, закордонний паспорт - 515717600), уродженка Калінінграда. Два роки тому жінка отримала тимчасову посвідку на проживання в Україні, оскільки у неї народилася дитина. Вона займає посаду консультанта з органічної косметики в інтернет-магазині "Косметика ручної роботы White Organic", однак у мережі Facebook вона більш відома під псевдонімом "Tanya Frigg". У "ВКонтакті" вона позначена, як "Тина Ларина" - голова інформаційного відділу ВО "РПС - Революційні Праві Сили", вона власниця спільнот "Революційні праві сили" у "ВКонтакті" та Facebook, де активно запрошує всіх на антивладні пікети.

Це вже стає класикою - сепаратистськими та антивладними пабліками в Україні рулять громадяни Росії. Я не була виборцем чинного Президента України, і не виключено, що я колись візьму участь в антиурядових пікетах. За однієї умови: коли буду впевнена, що їхніми організаторами не є громадяни Росії.

Оскільки Тетяна приїхала в Україну до чоловіка, то я захотіла поговорити з нею. Хотіла побачити цю небесну ластівку пансіона з Луб'янки на власні очі. Думаю, це ж яка жертовність, як треба ненавидіти Україну, щоб народити дитину громадянину цієї країни та, не думаючи про її безпеку, приїхати й валити конституційний лад омріяної тобою країни.

Я набирала мобільний телефон Тетяни (надиктувала їй повідомлення), намагалася зв'язатися з нею через магазин "Косметика ручної роботы White Organic".  Вона не відгукнулася, а згодом підчистила свої сторінки у ВКонтакті.

Цікаво, що РПС спробували провести певний ребрендинг. Останню прес-конференцію вони провели не за участі кремлівських молодиків "Сопротівлєнія", а за участі ветеранів АТО. Свої враження ми описали тут.

Три літні чоловіки нагадували рекламу старенької бабусі з Партії регоінів ("вони зовсім не думають про людей"), ратували за "нову МІЛІТАРАТИВНУ політику" (очевидно, малося на увазі - мілітаристську), офшори називали "опшори" та кликали на Майдан-3 зробити останній ривок. 

ПРОРОСІЙСЬКІ БЛОГЕРИ ПРЕМІУМ-СЕГМЕНТУ: ВІД ТРЬОХСОТ ДО ПІВТОРА ТИСЯЧ ДОЛАРІВ ЗА ШТУКУ

Я не сказала б, що наступний колективний автор Кремля серйозно впливає на українське інформаційне поле. Але Москва не залишає без підгодовування сторінки авторів, які казатимуть щось погане про українську владу. За логікою Кремля, критика української влади буде сприяти симпатіям російській. Москва не економить на видатках для антиукраїнської риторики, хоча абсолютно не відчуває, що нелюбов до своєї влади не зменшує ненависті до влади окупанта. У розпорядження Укрінформу потрапив шорт-лист українських блогерів, які перебувають в орбіті Росії.

"Блогеры Украины в нашей орбите Facebook", - такою була назва документа, вилученого вітчизняними хакерами зі скриньки Владислава Суркова.

Тут було тринадцять людей. Документ поділений на три колонки. У першій - ім'я проросійського діяча, у другій - назви його аканту, у третій - відвідуваність акаунту та доларовий еквівалент утримання. Серед авторів указані: Олена Бондаренко, Максим Равреба, Ірина Бережна, Тетяна Монтян, Юрій Дудкін, Армен Мартиросян, Дмітрій Скворцов, Владислав Бриг, Мирослава Бердник, Олександр Роджерс, Михаїл Павлів, а також указані два політологи: пани Бондаренко та Погребинський. Достеменно невідомо, чи всім із цього списку платять, і яка технологія та бухгалетрія роботи з "блогерами нашої орбіти", але не на рівному ж місці ті три колонки з'явились. Принаймні, тарифи там коливаються від трьохсот до півтора тисяч $ США.

Що цікаво. Відомо, що для росіян кожен грошовий потік, це - відкат. Так ось кількість передплатників у довідці Суркова для деяких акаунтів відрізнялася серйозно: від двох до десяти тисяч у бік збільшення. Гадаю, що люди, які підтримували акаунти, збільшували кількість, щоб аргументувати ціну на видатки. Тобто, платимо за підтримку аканту, але й собі відкатик не забуваємо. Дуже по-братськи, чому б ні?

Я погортала сторінки кремлівської орбіти. В принципі, країна з імперськими амбіціями, в якій 40% населення ходить у туалети під відкритим небом, не економить на видатках для популяризації своїх прихильників. Сурковські блогери святкують річницю кримського "референдуму", оголошують, що "Закарпаття та Галичина виступлять проти імперського Києва", ратують за повернення Росії в коло G8, засуджують єресь папського екуменізму, критикують національно-патріотичних політиків, зловтішаються результатами референдуму в Нідерландах. Ну і, звісно, ні слова про гібридну війну Росії. Простий розрахунок показує, що колективна антиукраїнська клоака під назвою "блогери з кремлівської орбіти" обходиться Кремлю в пару десятків тисяч доларів щомісяця, і це з урахуванням відкату "рыцарям отечества российского". 

Ефективно чи ні - не досліджувала, але згадуємо про це, як про один з інструментів впливу на українське інформполе російської влади, яка ще вчора ділила Україну на шматки.  

 "ЛЬВІВСЬКУ НАРОДНУ РЕСПУБЛІКУ" СТВОРЕНО У ПЕТЕРБУРЗІ

Серед нових антиукраїнських російських тенденцій - створення (тільки не смійтеся) "Львівської Народної Республіки", батьки якої сидять у Петербурзі. У нашого ворога непогане почуття гумору. 

Хостинг та провайдера сайту "Львівська Народна республіка", який намагається дискредитувати Українську армію та українську владу, зареєстровано у Санкт-Петербурзі (за адресою Цвєточная, 18, of.137, phone: +7 812 3341222) із використанням програм-анонімайзерів.

Я передзвонила провайдерам у Санкт-Петербург та поставила кілька запитань. (Розмову я записала на диктофон, тут даю розмову мовою оригіналу, вона міститься у роздруківках переговорів Укрінформу).

- Информационный отдел. Наталья. Здравствуйте.

- Извините, вы провайдер сайта "Львовская Народная Республика"?

- Уточните имя домена.

- Сайт http://respublika-lv.su/.

- А по буквам?

- R.E.S.P.U.B.L.I.K.A - L.V.S.U.

- Да. Данный домен направлен на наши сервера.

- Как у вас можно разместить материлы?

- Я понимаю, что вы не являетесь владельцем домена?

- Не являюсь.

- В таком случае вам надо обратиться к владельцу домена, контакты которого вам необходимо найти самостоятельно.

- Скажите, этот сайт, который несет антукраинскую пропаганду, зарегистрирован в Петербурге. У нас в Украине есть парни, которые легко взбираются на ваши высотки, им ничего не стоит проехаться до Питера и забраться к вам в офис. Это патриоты и националисты. Мы знаем ваш точный адрес, вы, как создатели сайта, не боитесь неприятностей?

- Мы не являемся создателями контента. У нас размещаются клиенты по правилам, которые не противоречат законодательству Российской Федерации. Останавливать хостинг по сайтам мы можем только по решению суда.

- А если будет решение украинского суда, контент сайта - это уголовная статья украинского законодательства.

- Минутку, оставайтесь на линии... 

- Благодарю за ожидание. Мы работаем по законодательству Российской Федерации, поскольку сервера находятся на территории Российской Федерации.

Насправді, ця маленька комедія мені знадобилася задля останньої фрази. Всі сервери антиукраїнського контенту перебувають на території Російської Федерації. Вони укладають мир та перемир'я, деколи женуть хвилю бажання вічного миру та любові двох народів, але при цьому реєструють майданчики, на яких щодня обливають брудом українську армію, українську владу, українське суспільство. Більше того, вони маскуються під своїх та нагнітають настрої зневіри й ненависті.  

Ще трохи про сайт. За час його існування ресурс відвідало 1055 користувачів мережі Інтернет (число переглядів не перевищило трьох з половиною тисяч, середня кількість відвідувань на добу - 118 користувачів. Сам по собі сайт наразі - такий собі нерозвинений агрегат дестабілізуючих новин, але може використовуватись як платформа для подальшого розміщення спеціально підготовлених матеріалів та їх просування у соцмережах із маскуванням під патріотичні західноукраїнські ресурси в інтересах антиукраїнських сил.

Сайт має сторінки-сателіти у соцмережах. Ось такий він - мир по-російськи.

РОСІЙСЬКІ ВИТІВКИ ПІД НАЗВОЮ "ЗАМІНУВАННЯ". УЧАСТЬ КІБЕРБЕРКУТУ

Якщо ви наберете в гуглі слово "замінування", або словосполучення "в Киеве заминировали", воно видасть 214 000 посилань. Кияни вже звикли до таких повідомлень, як "заміновано чотири станції метро", "заміновано торговельний центр", далі на вибір "залізницю", "аеропорт". Я помітила, що всі українські медіа новину про "замінування" пишуть у лапках. Ми звикли до цих повідомлень, як звикли до вівчарок у метро. Свідомість столичного жителя приймає цей вид гібридної війни, а стрілками у ній однозначно вважає росіян. Секрет Полішинеля, що дзвінки про замінування надходять від росіян, сьогодні я маю змогу проілюструвати. Наприклад, 1 квітня цього року на скриньку СБУ надійшло повідомлення про замінування одного з приміщень служби. На кожного російського Кіберберкута знайдеться своя КіберСамоборона. Вже за кілька днів українським спецслужбам було відомо, що лист про замінування надіслав уродженець Чити, який проживє у Новосибірську, Олександр Аксиненко, в документі вказано його точну домашню адресу. Син військовослужбовців, який заявляє, що буде й далі вести активну терористичну діяльність проти України.

Пару років тому, подорожуючи Україною автобусом, я переглянула десятки російських фільмів про спецназ та "славну російську армію" (їх просто крутили у автобусі). Я про себе думала, що кінематограф створює добірне російське гарматне м'ясо, не схильне до міркувань, аналізу та навчання. Тоді я задумалася, де вони шукатимуть ворогів для такої мобілізованої маси людей.  А вже після початку війни я надибала на інтерв'ю якогось простодушного російського добровольця-контрактника. "Ми завжди шукали ворога. І тепер раді, що маємо боротися з фашистами з України. Неважливо, наскільки вони фашисти, головне, що ми маємо ворога".  Олександр Аксиненко - один з таких простодушних, але дієвих солдат Росії, він не може без ворога і тішиться, що може перевести в реальні битви війну, радий, що знайшов ворога. 

ЯК ВОНИ РУЙНУЮТЬ УКРАЇНУ

На сьогодні все, про нові інструменти нашого ворога. Здається, вся міць "государства Российского" скерована проти держави, яка дала Росії ім'я, доступ до європейської науки, яка дала їй сотні прекрасних священнослужителів-богословів для диких холодних безкрайніх територій. Здається, такою ж безкрайньою й холодною є сьогоднішня ненависть Росії, яка сторіччями пила з нашого джерела. Але Кремль воює не проти держави, він воює проти громадян, які за статистикою всіх останніх років бачили в них братів (це вимірювалося і цифрами прямих запитань соціологів, і результатами голосування на Євробаченні, і безліччю інших непрямих статистик). Ми довгі роки не помічали і не хотіли помічати різницю між їхнім ставленням до нас та нашим до них. Не помічали, аж поки в Донецьк не прийшли їхні танки.

Сьогодні ми починаємо ранки з даних із зони АТО. Ми дізнаємося про кількість поранених, інтенсивність обстрілів. А потім я заходжу на "патріотичні пабліки та сайти", сервери яких перебувають на території РФ, підпорядковуються законам РФ, оплачуються коштами РФ. Заходжу в кубла фахово розпалюваної ненависті й думаю: а це інший фронт. Це моя, і якщо ви читаєте цей матеріал - це й ваша війна. Не зупиняйтеся й не бійтеся.

Лана Самохвалова. Київ.

Карикатура Сергій Йолкін