- Усі заяви у цьому сенсі - і тут у Франції, і в Німеччині, і у США, як на мене, є контрпродуктивними. Загальмувати Путіна та російську агресію в Україні вдалося саме завдяки тому, що діяв та продовжує діяти режим санкцій. Заявляючи про те, що ледь не обов'язково санкції будуть зняті або через кілька місяців, або влітку, мабуть, хтось розраховує пом'якшити позицію Росії. На моє переконання, навпаки, такі заяви створюють умови, щоб позиція РФ залишалася неконструктивною. Такі розмови є, як мінімум, передчасними. Допоки Росія в повному обсязі не виконає мінські домовленості й не припинить агресію проти України, будь-які розмови про зняття санкцій лише стимулюватимуть агресивну поведінку РФ. І не можна забувати про анексію Криму.

ПОЗИЦІЯ ПАРИЖА ЩОДО УКРАЇНИ МАЙЖЕ НЕ ЗМІНИТЬСЯ ВІД ЗАМІНИ ГЛАВИ МЗС ФРАНЦІЇ

- Як вплинуть можливі перестановки в уряді Франції, зокрема, чинного міністра Лорана Фабіуса, про що пишуть французькі ЗМІ та заявляв голова парламентської фракції соціалістів Бруно Ле Ру, на подальшу переговорну позицію Франції щодо України?

- Що стосується великих держав, якими є Франція, Німеччина, Велика Британія, США та інші, то вплив особистостей на формування їх зовнішньої політики, тим більше, якщо йдеться про міністра, а не президента чи голову уряду, не варто перебільшувати.

Можна зробити кілька висновків. По-перше, це чергова поразка соціалістів та лівих сил. Водночас, потрібно відзначити, що втрати соціалістів виявилися меншими, ніж очікувалися.

По-друге, це, безумовно, перемога правих, але разом з тим не така переконлива, на яку вони розраховували. Що свідчить про зміну балансу сил на користь правих, але не таку різку. Зокрема, багато оглядачів відзначає, що нижчий за очікуваний результат правих на регіональних виборах - це особиста поразка лідера партії «Республіканці» Ніколя Саркозі. Якщо подивитися на останні опитування, то його шанси перемогти на праймеріз і стати кандидатом у президенти від «Республіканців» зменшуються.

Але головним уроком і результатом цих виборів є показники Національного фронту. І, на мій погляд, не варто звертати увагу на той факт, що французькі праві екстремісти не очолили жоден із регіонів Франції. Потрібно уважно подивитися на результати першого туру цих виборів, коли ця політична сила набрала найбільшу кількість голосів. Фактично, в країні на зміну двопартійній системі прийшла трипартійна.

- Станом на сьогодні ситуація складається так, що Ле Пен потрапить до другого туру. На перший погляд, усе згадане вами, мало би впливати на її популярність, але ми бачимо, що цього не відбувається. Як на мене, тут в принципі французам потрібно ще більш серйозно задуматися про стан свого суспільства та дії своїх політиків.

- А що ви можете сказати про її гіпотетичних суперників?

- У французькій політиці, як зрештою й в українській, важко говорити про конкретні кандидатури за півтора року до президентських виборів. У решти двох провідних політичних партій посилилася внутрішньопартійна боротьба. У «Республіканців» вона загострилася насамперед між важковаговиками, колишнім президентом Ніколя Саркозі та мером Бордо Аленом Жюппе. Але зараз ми бачимо, що позиції Саркозі послаблюються і з'являються нові політичні фігури.

- Ви можете їх назвати?

- Так, це Лоран Вокьє, Бруно Ле Мер - молода генерація правих політиків. Франсуа Фійон не сказав свого останнього слова. Перед і на праймеріз «Республіканців» розгорнеться серйозна політична боротьба. І, до речі, дуже показово, що сам Саркозі не оголосив свою кандидатуру на політичні перегони за президентське крісло. В опитуваннях громадської думки, лідирує Ален Жюппе,

- А що робиться у таборі лівих? Хто може бути найбільш вірогідним кандидатом у президенти?

- У соціалістів до цього часу, здавалося б, незаперечним лідером залишався чинний президент Франсуа Олланд. Водночас, у партії спостерігаються досить сильні відцентрові процеси. І абсолютно не виключено, що праймеріз відбудуться й у цій лівій партії, і ми побачимо нових політиків. До того ж, рівень електоральної підтримки Олланда знову знизився після терактів у Парижі 13 листопада. Олланд намагається висувати нові кадри, прискорити процес реформ, підтримує нові ініціативи, які пов'язані, у тому числі, з його майбутнім.