- Прикладом може бути інформування про ситуацію в Донецькому аеропорту: його вже майже здобули сепаратисти, а в українському медійному просторі часто подавалася інша версія. В цьому не було потреби, адже це нічого не змінило, а лише додало аргументів Кремлю: "Ви маєте свою пропаганду, а ми свою". Ця формула дуже вигідна Путіну. Натомість, чітке розмежування, що це - правда, а це - брехня, йому невигідна.

Звичайно, у короткостроковій перспективі інформаційні дії України є зрозумілими, адже Україна є жертвою у протистоянні з Росією. Але якщо йдеться про середньо- чи довгострокову перспективу, то нам просто необхідно будувати простір правди, простір реальних дискусій росіян з росіянами, українців з росіянами, білорусів з українцями. Усі повинні мати можливість спілкуватися одне з одним, аби краще себе розуміти.

Зараз люди в Росії вірять Путіну, але це не триватиме вічно. Вони питатимуть себе: чому наші брати з іншого боку кордону мають іншу точку зору. Але вони мають почути ці голоси, їх треба поширювати. В нашій доповіді ми кажемо так: є багато незалежних, хороших російськомовних ЗМІ, які слід підтримувати. Водночас, інші незалежні ЗМІ, які передають інформацію своїми мовами, повинні також поширювати свій продукт російською мовою.

Криза з напливом біженців до Європи призводить до того, що увага урядів багатьох європейських країн, які потенційно могли б виділяти більше коштів на протидію пропаганді, у сфері планування бюджету сфокусувалася на вирішенні проблеми мігрантів.

Крім того, у демократичних країнах все ще не бачать загрози з боку російської пропаганди і проблеми, якою є домінування прокремлівського інформаційного впливу у величезному російськомовному медіапросторі.

Кошти, які на сьогодні задекларовані країнами, є меншими ніж ті, які ми хотіли б бачити на першому етапі реалізації проекту з протидії пропаганді Росії. Ми розраховували на першому етапі збирати щороку 5-10 млн євро. Утім, задекларовані країнами кошти - це рівень 3-4 млн євро на рік. Зараз з офіційно виділених коштів маємо 3 млн євро безпосередньо на покращення ситуації російськомовних ЗМІ у країнах "Східного партнерства" і безпосередньо Росії.

Зараз триває завершення роботи над бюджетами в усіх країнах. Ми усе ж плануємо зібрати 5-6 млн євро на рік на перспективу роботи в 3-5 років. Якщо б вдалося зібрати понад 10 млн євро на рік, то це допомогло б реалізувати більшість завдань, визначених у доповіді.

ХТО З КРАЇН ЄВРОПИ В АКТИВІСТАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФРОНТУ?

- Які країни є найбільш активними у питанні фінансової підтримки заходів з протидії російській пропаганді?

Найбільше зацікавлені у протидії російській пропаганді країни Балтії, а також півночі - Швеція, Данія, Норвегія, а ще Німеччина. У перспективі - це США і Канада й ширше - Єврокомісія.

- Якщо говорити про конкретні країни, то на першу фазу реалізації проекту Голландія, наприклад, вже виділила 1,3 млн євро, а внесок Польщі має становити 1 млн євро. Нещодавня зміна польської влади повинна позитивно вплинути на цей процес, оскільки східна політика є пріоритетом нинішнього уряду.

Своє зацікавлення у спільному фронті проти російської пропаганди найбільше демонструють країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), але вони мають невеликі бюджети. Крім того, до активних у цьому контексті можна віднести країни півночі - Швецію, Данію, Норвегію, а також Німеччину. У ширшій перспективі до "коаліції" можуть долучитися США і Канада. Крім окремих країн, Єврокомісія також включиться в цей процес.

Водночас, варто зауважити, що в доповіді ми вказуємо, що російські гроші на пропаганду витрачаються неефективно, бюджети, якими володіють російські телеканали, розкрадаються. Тобто, значно меншими коштами, ніж у росіян, ми можемо діяти більш ефективно.

Для цього потрібно мати нормальну альтернативу не лише у сфері інформації, але й у сегменті розважальних програм. Наприклад, одна з наших рекомендацій - фінансування високобюджетної розважальної продукції у рамках функціонування так званого Production Hub чи Production Center. Туди могли б прийти працювати талановиті люди, і цим можна компенсувати нестачу коштів. Насправді, на це потрібні невеликі кошти - 2-3 млн євро на рік, і цей центр міг би стати двигуном продукції розважального змісту.

Країни Європи планують і надалі координувати роботу зі збору коштів і реалізації відповідних проектів. Зокрема, після вересневої зустрічі країн-донорів у Варшаві вже було проведено зустріч у Голландії щодо створення центру підготовки інформації (News Hub), у грудні має відбутися зустріч у Ризі, а на початку наступного року - друга велика конференція по протидії російській пропаганді у Стокгольмі.

ДЕ ГРУПИ МОНІТОРИНГУ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ?

- Чи є країни, які скептично налаштовані на реалізацію проектів з протидії пропаганді Росії?

- Європейські країни по-різному ставляться до протидії російській пропаганді, і часто їхня допомога є символічною. Ті, які не є активними, не допомагають, вони, принаймні, не перешкоджали, наприклад, створенню при Єврокомісії центру з моніторингу російської пропаганди на сході (East Stratcom). Дуже важливо, що ця інституція слідкуватиме за інформаційним простором на сході Європи і пропонуватиме рішення, зокрема і фінансові, аби реагувати на виклики в інформаційній сфері. Ця група у своїй роботі керується, зокрема, і доповіддю нашої фундації. Через 2-3 місяці оцінюватимемо результати роботи East Stratcom, а також реалізацію кількох інших проектів - зокрема голландського по створенню "інформаційного хабу" (News Hub) і балтійського центру підвищення медіа кваліфікації (Baltiс Media Excelence Center).

До речі, свого роду групи моніторингу російської пропаганди створено також окремо у багатьох країнах. У Польщі, наприклад, вона функціонує при прес-службі МЗС, у Великій Британії - при міністерстві оборони, а в деяких державах вони діють у політичних кабінетах глав урядів.