Пропаганда на фоні трагедії: Зміна теледекорацій у Росії

Особливості зміни кремлівської пропаганди - немов мутації якогїсь дивовижної отруйної рослини. Одні ділянки «генів» відпадають, інші з'являються, треті - видозмінюються. Але «організм» живе. І не просто живе, а домінує у взаєминах з тими, хто споживає цей телепланктон. І після цього сам на нього перетворюється.

ЯК ВЛІЗТИ БЕЗ «МИЛА» В НОВИНИ

Російські випуски новин ось вже не перший рік займають лідируючі позиції у різних телерейтингах. Часом найголовніші з них, підсумкові недільні програми навіть випереджають телесеріали і скандальні ток-шоу.

Спочатку це неабияк спантеличувало телекритиків. Вони прогнозували, що з часом населенню набридне жити у теленовинному світі. І воно повернеться до «мильних опер» та розповідей про життя попсових зірок.

Підсумкові випуски новин і "політичні ток-шоу" перетворилися на нескінченний серіал

Як же критики помилилися! Відбувся зворотний процес. Населення «підсіло» на це видовище. Більше того, підсумкові щотижневі випуски новин і так звані «політичні ток-шоу» (а насправді, крикливі виплески пропаганди), що обрамляють їх, самі перетворилися на нескінченний серіал. Їхні ведучі та постійні гості - улюблені впізнавані обличчя, вже практично члени кожної сім'ї, немов герої мелодрами після 227-ї серії.

Сюжет приблизно так само простий, але безпрограшний. Він повторюється з тижня в тиждень: «Вороги кують проти нас лихо, страшне-престрашне (ну-ка, швиденько втиснулись у крісла!). Але ми їх вже викрили (розслабтеся). І наш улюблений вождь після наших мудрих порад зараз всім "накостиляє". Кому в прямому сенсі слова, за допомогою потужних російських армії і флоту, а кому фігурально, за допомогою свого гострого язика і сяючої привабливості (можете тут коротко гигикнути і хильнути пивка)».

Після страшної терористичної атаки на Париж і цілком традиційного саміту G20 в турецькій Антальї, російська телепропаганда, не одразу, зі скрипом, але все ж видозмінилася. Як? Зараз - розповідаю...

Так вийшло, що я цими вихідними спілкувався з кількома знайомими, з якими, аби не переривати стосунки, домовився не обговорювати політику. Але тут вони мене зі скорботним обличчям, в першу чергу, повідомляли: «Треба об'єднуватися!» - «Кому? І з ким?» - трохи розгубився я. «Всім. З усіма!» - була відповідь. «Навіщо?» - запитав я, все ще не розуміючи суті справи. «Для боротьби зі світовим тероризмом!».

Ах, ось воно що. Ну так, так, звичайно.

Весь уїк-енд тривала потужна масована обробка росіян новими слоганами, мемами

Паризькі теракти сталися в ніч з п'ятниці на суботу. І весь уїк-енд тривала потужна масована обробка населення новими слоганами, мемами. «Об'єднуватися», «об'єднання» - ці слова сьогодні підвішені в російському інформаційному просторі, немов нові яскраві рекламні вивіски російської зовнішньої політики. Природно, що, в кремлівському трактуванні, «об'єднатися в боротьбі з тероризмом» означає звернення до Заходу: скасування санкцій проти Росії, спільне з нею ведення військової операції в Сирії і прощення «українських гріхів».

А скільки компліментів у зв'язку з цим наговорено Франції!..

Технологічно це схоже на масовану інформобробку напередодні поїздки Путіна в ООН. Щойно скрізь писали і клеїли фабрично виготовлені написи «Обама-чмо». Але своєчасне переналаштовування ТБ - і ось вже «Обама-чмокі».

Так і тут. Одразу після терактів слова співчуття, звичайно, теж були сказані. Але вони супроводжувалися досить злісними нагадуваннями про «Шарлі Ебдо», мовляв, «шкода, але самі винні». А також - загальними міркуваннями про принципову нежиттєздатність демократії.

Але вже до ранку суботи тема зникла зовсім! Так-так. Ще недавно всі, хто завгодно, намагаючись безпечно засвітитися перед верхами, лаяли журнал аж гай гуде, говорили, що карикатуристи заслуговують найсуворішого покарання. І горіти цим художникам у пеклі (а до того, відповідно, слід бути вбитими). Держдума і Рада Федерації, вживаючи стосовно «Шарлі» непарламентські вирази, всерйоз пропонували порушити проти журналу кримінальну справу. Запитання «Ви все ще «Шарлі»?», просуване в маси спікером російського МЗС Марією Захарової, стало чи не загальнодержавним мемом...

Але ось яка заковика - теракти відбулися у тому ж районі, де в січні минулого року була розстріляна редакція «Шарлі». Тобто, всі, хто закликали кари небесні на карикатуристів, за російськими законами тепер начебто самі «розпалювали». Коли ж це зрозуміли (не одразу), тема просто зникла, наче її й не було. А та ж Захарова скорботно заявила, що в нових умовах про «Шарлі» краще не згадувати.

«ДРАЙВЕРОМ» - ПО БРІСБЕНУ!

А замість цього в Росії почали масово згадувати про віковічне взаємне тяжіння французької і російської культур. Піаф та Азнавур - з кожної електропраски. І на такому мелодійному фоні після такої трагедії - спроба зіграти на самолюбстві французів: міркування про те, що Франція повинна згадати часи, коли вона була світовим лідером. І ось тепер, усвідомивши себе таким, вона повинна об'єднатися з іншим світовим лідером - Росією. І заразом змусити (умовити, переконати) США зробити те ж саме. Навіщо? Правильно! «Для боротьби з світовим тероризмом».

Так, але тут ще й саміт G20 у Туреччині відбувся. Та ще й президент Олланд туди зі зрозумілої причини не поїхав. І про що це може говорити? Ну, зрозуміло, про те, що вік G7 скінчився і настає століття G20. І тепер «велика двадцятка» у нас новий «драйвер всесвітнього економічного зростання». Впізнаєте слівце?

Місяць тому, коли в день народження Володимира Володимировича пульнули ракетами з Каспію по Сирії (і вони чи то долетіли,чи не долетіли), «драйвером економічного зростання Росії» був ВПК. Ну, побув місяць - і вистачить. Наступного місяця у телекартинці інший «драйвер» побуде. Слово боляче красиве і рішуче, відразу два «р» все-таки.

Тут ось ще деякі цікаві нюанси є. Пам'ятаєте, рівно рік тому саміт «великої двадцятки» був в австралійському Брісбені. І там Путіна всі ігнорували, навіть за один стіл з ним сідати не хотіли.

А тепер, після стількох започаткованих ним воєн і перестрілок, навіть сам Обама з ним іноді спілкується. Ну прогрес же - чому ж про це не сказати? Ні, намагаються не говорити. А коли іноземний журналіст, який не має відповідного чуття і підготовки, говорить про цей прогресивний вектор Брісбен-Анталья, тему швиденько скоренько закруглюють: «Так, але принизити Путіна і Росію не вдалося» - і переводять розмову на інше.

Чому так? З однієї простої причини. Тема Брісбена-2014 - табу для тих, хто хоче в Росії як і раніше займати високі посади і солодко жити. Чи не правда - витончений і показовий нюанс придворного етикету.

СКОРБОТА ОНЛАЙН І НА ВЕСЬ ДЕНЬ

Але, повернемося до того ранку, коли черговий пропагандистський міні-розворот тільки починався. Субота, 15 листопада. Ще вночі стало відомо, що москвичі несуть квіти та свічки до Посольства Франції, що на Великій Якиманці біля метро «Окмябрьская».

Вдень я поїхав туди. Щоб і самому вшанувати пам'ять жертв теракту, і побачити, як це роблять інші.

Біля французького посольства - організована "оптом" молодь з провладних організацій

Оскільки йшов від "Октбярьскої-кільцевої", то натовп біля "Октбярьскої-радіальної" побачив здалеку. Цікаво, хто це? Виявилося, молодь з провладних організацій. Підходять, вітаються, беруть в організатора куплені оптом червоні гвоздики. Стоять гарно, мальовничо, до мене обличчям. Але побачивши мене з фотоапаратом, розходяться купками. І повертаються спиною. Вражаюче. Юнаки працюють на владу. І, здається, благородну справу роблять, чому ж вони так часто відвертаються від фотоапарата? Звідки така сором'язливість? Залишки шкільного, дворового, вибачте за цитату, "западло"?

Втім, одразу хочу сказати, що нормальних людей, які прийшли сюди від себе, а не за рознарядкою, на порядок більше. І черга була майже до самої станції метро.

Але ось що незвично - ду-у-же багато телекамер. Практично всі головні російські телеканали. Одразу, не напружуючись, бачу "Росію" (ВГТРК), Перший канал, ТВЦ, "Звезду", 5-й канал (російський). А новинний канал «Росія 24», що входить у ВГТРК, в той день взагалі вів від французького посольства безперервну (!) онлайн-трансляцію.

Також ду-у-же багато поліції. Зрозуміло, що привід, який виправдовує її присутність тут, залізний. Вгадайте? Правильно - «боротьба з тероризмом». Але, судячи з того, що люди в сірому найщільніше стояли біля «меморіалу» з квітами, лампадами і плакатами, створювалося враження, що поліція, в першу чергу, все ж контролює текст плакатиків. Адже ТБ-онлайн, а раптом в кадр потрапить щось недозволене?..

Поліція також перевіряє документи в операторів з професійними камерами (Чому? Навіщо?). А от хто це поруч з перевіряючими? Стара знайома. Говорячи російською, секс-символ Антимайдану і "Національно-визвольного руху Росії" (від кого???) Маша Катасонова зі своїми активістами. Не поліція, звичайно, але десь поруч. Візуальний контроль заходу.

Через кілька хвилин наша Маша готується до інтерв'ю з ТВ Центром («третя кнопка» російського ТБ). Не втримався, вступив в недовгий діалог. І ось про що... Катасонова останні півроку «щемить» опозиційних пікетувальників, розгулюючи виключно в одязі з символікою "Новоросії", а тут в суворе пальто (тим більше непатріотичного кольору німецької польової шинелі).

- Маша, а де ж прапор "Новоросії"?

- Вам більше нема про що говорити? - по-нашому, питанням на питання, але з глибоким скорботним засудженням запитує НОДівка.

- З вами - ні! До речі, «А ви все ще "Шарлі"?»

Останнє вона вже не почула, оскільки встала на ТБ-напоготові. А може, просто не зрозуміла іронії.

Це взагалі в нинішніх умовах чудова якість - не розуміти іронії, коли це невигідно. Ох, відчуваю, буде ця блондинка в наступному складі Держдуми, точно буде.

А по дорозі додому звернув увагу на ще такий факт - у цей уїк-енд пожвавилися в Москві торговці патріотичної пресою. Схоже, для них будь-новий інформаційний виплеск як наркотик. Призводить до ейфорії, спонукає до дії. Але подивився на пенсіонера, у це обличчя, ці зіниці - і сарказм в горлі застряг. Великі, стривожені, чуйні очі. Напевно, непогана сама по собі людина, але в цих умовах і за такої пропаганди...

Скільки їх таких, задурманених, одурених?

Олег Кудрін, Москва.