Андрей Пленкович, голова Делегації Європарламенту

Україні критично потрібна деолігархізація. Підхід «порішати питання» треба відкинути.

06.10.2015 17:36

Українська держава не залишиться наодинці у боротьбі з корупцією. Євросоюз виділить для цього фінансову підтримку, що є найбільшою для третіх країн. Про це, а також про необхідність збереження проєвропейської коаліції у Верховній Раді, - в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу у Брюсселі розповів голова Делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Андрей Пленкович.

ЄП ПРОВЕДЕ СЛУХАННЯ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

- Пане Пленкович, очолювана вами Делегація працює у новому форматі з 1 листопада 2014 року - після початку тимчасового застосування деяких положень Угоди про асоціацію. Як би ви оцінили результати парламентського виміру співробітництва між ЄС і Україною за останній рік та його перспективи?

- Відносини між Європейським Союзом і Україною мають високий рівень пріоритетності у порядку денному Європарламенту. Делегація ЄП до Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна дуже активна у своїй діяльності. Так само це стосується і комітету в закордонних справах та інших комітетів парламенту, окремих доповідачів та багатьох депутатів, які офіційно або неформально підтримують Україну.

З початку своєї діяльності Делегація провела 13 офіційних зустрічей з метою обговорення важливих питань у відносинах ЄС-Україна. Йдеться про політичну ситуацію в країні, втілення реформ, ситуацію щодо прав людини на сході України та у Криму, гуманітарну ситуацію, спричинену військовим конфліктом, виконання мінських домовленостей, результатів саміту «Східного партнерства» та загалом про прогрес в імплементації Угоди про асоціацію.

Парламентський комітет асоціації, як спільний парламентський орган, передбачений Угодою про асоціацію, у своїх повноваженнях і амбіціях діє значно ширше, ніж міжпарламентські структури, що існували раніше. Він здійснює парламентський контроль щодо імплементації Угоди про асоціацію та є відкритим форумом для обговорення всіх питань стосовно відносин між ЄС і Україною, а також інших аспектів, що становлять взаємний інтерес. Це є спільною платформою для взаємодії народних депутатів Верховної Ради і депутатів ЄП із проведення реформ, які необхідні на шляху європейської інтеграції України.

Наступна зустріч комітету пройде на початку листопада у Києві, де ми сконцентруємося на цих реформах, які повинні принести найбільше користі, завдяки нашому міжпарламентському діалогу.

Окремо хочу згадати питання взаємодії та нашої допомоги щодо дотримання прав людини і основоположних свобод, що є надзвичайно важливим для депутатів Європарламенту. Ми вже багато разів обговорювали ці питання з представниками кримських татар, українських церков, національних меншин, що проживають в Україні. Те, що відбувається на території нелегально анексованого Криму і окупованих територіях Донецької і Луганської областей - це неприпустимо. Факти порушення прав людини повинні бути розслідувані, а ті, хто це здійснив - притягнуті до відповідальності.

Скоро ми проведемо спеціальні слухання про ситуацію із правами людини в Україні.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ ДОПОМОЖЕ МОДЕРНІЗУВАТИ ВЕРХОВНУ РАДУ

- Наскільки практичним є підписаний між ЄП і ВРУ меморандум про взаєморозуміння? Чи це лише загальнополітична декларація?

- Важливим рішенням є те, що Україна визначена пріоритетною державою у процесі втілення програми з підтримки демократії Європарламентом. Президент ЄП Мартін Шульц і голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписали 3 липня 2015 року в Києві спеціальний і унікальний меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає реалізацію програми із надання допомоги у модернізації Верховної Ради. Це є дуже амбітний проект, що може принести позитивні перетворення для країни та стати позитивним досвідом для інших інституцій. Я призначений відповідальним за здійснення цієї програми.

- У чому вона полягає, як втілюється?

- У зв'язку з тим, що вона чітко спрямована на здійснення в українському парламенті необхідних реформ, сторони вирішили провести всеохоплюючий аналіз порядку діяльності Верховної Ради. Цю оціночну місію виконує дуже відомий в Україні політик, колишній президент Європарламенту Пет Кокс. За результатами місії буде підготовлена спеціальна доповідь, яка визначить дорожню карту внутрішніх реформ і розбудови інституційної спроможності Верховної Ради. До цього процесу залучені й українські експерти, представники Єврокомісії, інші міжнародні організації, які співпрацюють з ВРУ.

У БРЮССЕЛІ СПОДІВАЮТЬСЯ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ

- Відомо, що серед деяких ваших колег в ЄП - навіть серед тих, які підтримують Україну - склалася певна критична думка про недостатню ефективність і відсутність конкретних результатів у процесі реформ в державі. Яке ваша оцінка цього?

- Після перетворень, що приніс Євромайдан, подальших президентських і парламентських виборів минулого року, під час яких український народ обрав європейський мирний шлях, я вітаю високий рівень відданості меті реформувати Україну, про що заявили президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і весь його уряд.

У Європарламенті та, особливо у політичній родині Європейської народної партії, дуже твердо переконані у необхідності збереження єдиної проєвропейської коаліції у Верховній Раді. Ми сподіваємося, що розбіжності, які виникли місяць тому під час голосування у першому читанні конституційних змін стосовно децентралізації, будуть усунуті після проведення місцевих виборів.

Політична стабільність є надзвичайно важливою для країни. Україна потерпає від агресії, у результаті якої було вбито майже 8 тис. людей, жертовність яких я поважаю. Також 1,4 млн людей стали внутрішніми переселенцями, а більш як мільйон - біженцями. До цього слід додати кілька мільйонів українців, які також потерпають від війни, і величезні витрати на оборону, що обтяжують державний бюджет.

Процес реформ проходить саме у таких, складних для безпеки і економіки умовах, що ускладнює досягнення швидких перетворень. Але ці трансформації є важливим кроком для утвердження справжньої європейської України, і тому втрачати час неприпустимо. Старий підхід «порішати питання» повинен бути відкинутий. У цьому зв'язку для українського суспільства критично важливим є процес деолігархізації.

Тому для України на сьогодні головним пріоритетом є також викорінення корупції на політичному та адміністративному рівнях.

Держава не залишається наодинці у цій боротьбі. Євросоюз і країни-члени підтвердили свої зобов'язання надати конкретну фінансову і консультативну допомогу Україні. Ця фінансова підтримка є найбільшою в історії, яка надавалася третім країнам. ЄС фокусує зусилля у виведенні процесу життєво важливих реформ на правильний курс. Йдеться про протидію корупції, реформування судової і правоохоронної систем, органів державної влади, енергетичного сектору - і це лише деякі із згаданих сфер. Слід також відзначити посередницьку роль ЄС у переговорах України з Росією з питань енергетики та торгівлі.

Більше того, ЄС започаткував Консультативну місію в Україні (EUAM), що має за мету застосування найкращого досвіду у реформуванні цивільного безпекового сектору. Я переконаний, що місія повинна бути більше задіяна до процесу мирної реінтеграції окупованих територій, на чому я наголосив, запропонувавши зміни до бюджету ЄС на 2016 рік.

ДОНБАС І КРИМ НЕ ПОВИННІ СТАТИ ЗАМОРОЖЕНИМИ КОНФЛІКТАМИ

- Мінськ-2 неухильно наближається до свого дедлайну, який визначений до кінця року. Очевидно, що Росія не виконає своїх зобов'язань за цими домовленостями. Чи вбачаєте ви для ЄС якийсь план «Б» на випадок провалу мінського процесу?

- Наша позиція залишається непохитною відносно важливості імплементації мінських домовленостей, мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій на сході України і нелегально анексованого Криму. Ми чітко бачимо, що українська сторона робить усе можливе для виконання домовленостей. І це може підтвердити останній приклад щодо проведення конституційних змін із децентралізації.

Іншим прикладом є проведення місцевих виборів 25 жовтня. Європарламент отримав офіційне запрошення спостерігати за цими виборами. Незважаючи на те, що у принципі, ЄП здійснює моніторинг лише виборів національного рівня, у зв'язку із важливістю України ми отримали право на спостереження також й місцевих виборів. 30 вересня відбулися установчі збори моніторингової місії ЄП цих виборах, і мене було обрано її главою. Зараз, ще напередодні виборів, нам необхідно вивчити нове законодавство про проведення місцевих виборів в Україні. Ми також сподіваємося, що буде вирішено ситуацію відносно тимчасово переміщених осіб, щоб ці люди змогли скористатися своїм правом голосу.

- Яка ваша думка про збереження режиму санкцій проти Росії, які спливають наприкінці січня 2016 року?

- Переговори у рамках мінського процесу тривають, і ще залишається час до кінця року, щоб втілення у життя цих домовленостей стало можливим. Питання щодо збереження обмежувальних заходів із боку ЄС проти Росії є чітким: вони триватимуть, доки не будуть повністю виконані мінські домовленості. Вплив на Москву залишається вагомим чинником задля відновлення територіальної цілісності України відповідно до міжнародного правового порядку.

- Ви, як хорватський політик, добре знаєте позитивний досвід в історії вашої країни щодо реінтеграції територій. Як ви бачите цей процес для України?

- Донбас і Крим не повинні стати територією заморожених конфліктів за моделлю, яку Росія зазвичай використовує відносно сусідніх країн, перешкоджаючи їх європейському шляху. Цьому можна запобігти просуванням процесу європеїзації, зміцненням верховенства права, розбудовою державних інституцій в Україні, а також зміцненням збройних сил. Це також включає відновлення рівня довіри після конфлікту, поступове примирення, децентралізацію (але не федералізацію), амністію (за виключенням скоєння військових злочинів), легализацію документів. Мирна реінтеграція також потребуватиме широкого залучення громадян до соціального життя, повернення тимчасово переміщених осіб і біженців до своїх домівок на тлі відбудови територій та відновлення економічного життя. Все це є важливим завданням для України на майбутнє.

Водночас, мирна реінтеграція окупованих територій повинна проходити за міжнародної підтримки. Важливо продовжувати тиск на Москву через збереження санкцій, доки Росія не забезпечить згоду з боку так званих «ДНР» і «ЛНР» на реінтеграцію.

Також дипломатичні зусилля у нормандському форматі на чолі з Німеччиною і Францією, які виступають від імені ЄС, потребують посилення з боку США, а Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повинна взяти під контроль кордон між Україною і Росією.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Фото Олега Петрасюка, Анастасії Сироткиной. Укрінформ, третє фото hromadske.tv, четверте фото hr.wikipedia.org