Підсумки круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови»

Участь у круглому столі, організатором якого виступив Укрінформ, взяли освітяни, письменники, мовні активісти, представники громадськості.

«Ми стоїмо на порозі шостої річниці Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набув чинності в липні 2019 року. І водночас уже четвертий рік живемо в стані повномасштабної російсько-української війни, що, безперечно, ще більше посилює його важливість, роль і значення в житті кожного українця», - зазначають учасники заходу.

Вони вказують, що українці за цей період стали активніше спілкуватися українською мовою в публічній площині та в побуті. Однак, попри створені інституції та ухвалені закони, процес переходу на державну мову відбувається на недостатньому рівні. Зокрема, 63% опитаних КМІС у квітні цього року сказали, що вдома спілкуються українською, водночас 13% відповіли, що вдома спілкуються російською. Ще 19% спілкуються і українською, і російською. 

Оскільки культурна сфера є вкрай важливою у протистоянні російському впливу та російській пропаганді, учасники круглого столу - діячі культури, освіти, громадськості - обговорили поточну мовну ситуацію в країні та напрацювали креативні й ефективні методи стимулювання вживання української мови, з особливою увагою до сходу та півдня України. 

На їхню думку, насамперед необхідно: впровадження системної мовної політики як на державному рівні, так і на рівні суспільства; культивування в суспільстві нульової толерантності до русифікації; боротьба із засиллям матірщини в українській мові (і в побуті, і в публічній площині); масштабування здобуття культурної освіти, щоб український культурний продукт ставав конкурентоспроможним на міжнародному рівні; збільшення україномовного контенту для використання інструментарію штучного інтелекту (ШI).

Також учасники круглого столу виступають за створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою «Правильна мова», що має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину; виконання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині безкоштовних курсів української мови; запровадження в шкільній програмі початкової школи додаткового предмета з умовною назвою «Рідна мова», на якому вивчатиметься розмовна українська мова та в різних формах відбуватиметься ознайомлення з практичним застосуванням мови у житті, зокрема і в ігровій; збільшення кількості книг, виданих українською, зокрема, професійних словників; посилення популяризації української літератури у світі.

Крім того, учасники круглого столув вважають, що необхідно переосмислити ставлення до «суржикізації» як до інструменту українізації, а не того, чого ми соромимося, щоб дати змогу сучасній українській мові динамічно формуватися. 

Культурні діячі також висловили пропозицію щодо збільшення українських перекладів всесвітньо відомих опер, щоб глядач, націлений на високе мистецтво, також сприймав його українською мовою; збільшення корпусу перекладної драматургії (успішний кейс «Колекція театральна» та «Особливі проєкти» від «Видавництва Анетти Антоненко»); запровадження в театрах посади мовного тьютора (або редактора), який би впроваджував культуру мовлення, відпрацьовував чистоту вимови, зокрема акторів (успішний кейс працює на базі Київського національного театру ім. Лесі Українки).

Учасники мовного круглого столу ініціюють і промоцію українського кіно серед різних суспільних груп і верств населення (успішний кейс – діяльність Асоціації «Дивись українське!»); збільшення частки дитячого україномовного контенту в українському медійному просторі; підтримку української україномовної анімації на державному рівні; державну підтримку розвитку української жестової мови, зокрема й адаптацію казок і мультфільмів жестовою мовою. 

Відповідну заяву з пропозиціями підписали: Володимир Бугров, ректор КНУ імені Тараса Шевченка; Кирило Кашліков, генеральний директор Національного академічного театру імені Лесі Українки; Михайло Іллєнко, кінорежисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України; Анжеліка Рудницька, директорка Державної агенції промоції культури України; Олександр Завальський, заслужений артист України, актор театру, кіно та дубляжу, режисер, педагог; Слава Жила, режисер, продюсер; Дмитро Лінартович, актор театру і кіно; Лариса Руснак, актриса театру і кіно; Олена Фесуненко, актриса театру і кіно, заслужена актриса України; Марина Ліферова, перекладачка української жестової мови; Сергій Винниченко, театральний аналітик; Ольга Черепанова, креативна продюсерка мультимедійних проєктів; Остап Українець, письменник, перекладач, літературознавець.