![Попередження гендерно зумовленого насильства в умовах війни: висновки багатостороннього діалогу Попередження гендерно зумовленого насильства в умовах війни: висновки багатостороннього діалогу](https://static.ukrinform.com/photos/2023_12/thumb_files/630_360_1702976481-199.jpg)
Попередження гендерно зумовленого насильства в умовах війни: висновки багатостороннього діалогу
16 грудня в Києві відбувся багатосторонній діалог «Розширення можливостей громад для запобігання гендерно зумовленому насильству в Україні» в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні». Молоді чоловіки та жінки обговорили головні виклики для гендерної рівності, обмінялися досвідом запобігання гендерно зумовленого насильства (ГЗН) та реагування на нього, а також заклали фундамент партнерства.
Подія зібрала представників громадянського суспільства, місцевої влади, силових структур та сфери освіти з Дніпропетровської, Донецької та Полтавської областей.
Роль чоловіків у протидії гендерно зумовленому насильству
Боротьба з насильством щодо жінок має починатися з кожного й кожної з нас – зазначила програмна аналітикиня ООН Жінки Ірина Павлик: «Я виховую своїх двох синів феміністами без толерування жодних проявів сексизму та гендерної дискримінації. Я хочу, щоб у житті вони орієнтувалися на європейські цінності». За словами експертки, дотримання гендерної рівності — одна з ключових умов вступу України до Європейського Союзу: «Хоча це питання є пріоритетним для всіх розвинених країн, за оцінками Програми розвитку ООН світові потрібно 298 років для досягнення гендерної рівності».
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_12/1702976627-420.jpg)
Експерти також підкреслили, що від ГЗН страждають як жінки, так і чоловіки. Психологиня та координаторка «ТатоХаб.Бердянськ» Ольга Фролова зауважила: «У “ТатоХаб” ми працюємо з чоловіками, щоби трансформувати гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків. На жаль, за статистикою чоловіки менше живуть, частіше скоюють самогубства. Серед причин — тиск суспільства, неможливість відповідати соціальним очікуванням щодо карʼєри, заробітку, фізичного здоровʼя».
У кожного середньостатистичного чоловіка буде більше прав тоді, коли в суспільстві загалом буде більше рівності – переконаний експерт із гендерних питань та відповідального татівства Михайло Корюкалов. «Робити кроки до рівності можна щодня. Треба говорити з друзями та колегами про гендерні проблеми, повісити в офісі плакат із номерами гарячій лінії для постраждалих від насильства. А своїм дітям — показувати приклад тата, який з повагою ставиться до мами, виховує дітей без насильства, підтримує будь-яке їхнє хобі незалежно від статі», – поділився Михайло.
Мілена Комар, проєктна менеджерка ГО «Інтерньюз-Україна», вважає, що потрібно працювати з уявленнями про гендерні ролі. «Наша масова культура підштовхує жінок і чоловіків до того, щоб критеріями успіху їхнього життя була реалізація всього в одній ролі. Для жінок успіх — це одруження та народження дитини, для чоловіка — товстий гаманець. Токсична маскулінність часто є наслідком цих очікувань. Першим кроком має бути розширення кількості соціальних ролей, реалізація яких в нашому суспільстві вважатиметься також успіхом. Як для жінок, так і для чоловіків», – прокоментувала Мілена.
Виклики та рішення для просування гендерної рівності в регіонах
Досвідом поширення ідей гендерної рівності на місцях поділилися самі активісти. Єгор Антонов, фасилітатор БФ «Словʼянське серце» із Кривого Рогу, вважає, що у Дніпропетровській області панує саме патріархальна модель стосунків. Це повʼязано з високою індустріалізацією й браком можливостей для розвитку жінок. Андрій Частов і Ярослав Утенко, представники активної молоді Донеччини, розповіли, що гострою проблемою в області, яка з 2014 року перебуває в епіцентрі бойових дій, є сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом (СНПК). Вони переконані, що надалі проблема лише загострюватиметься. Але також запевнили, що, попри усі безпекові виклики, молодіжний активізм на Донеччині розвивається.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_12/1702976717-549.jpg)
Представники патрульної поліції Полтавської області поділилися досвідом подолання нерівності в правоохоронній системі. Наталія Новікова зазначила: «Як командирка я неодноразово зіштовхувалася з сексистським ставленням до себе — буцімто жінці не місце в поліції. З 2017 року ми — Українська асоціація представництв правоохоронних органів — просуваємо гендерну рівність в нашій сфері, а також підвищуємо обізнаність поліціянтів щодо надання гендерно чутливих послуг населенню». Сергій Лях додав, що їхня команда працювала й працює над інклюзивністю наданих послуг та проводить тренінги про гендерно зумовлене насильство.
Учасники діалогу також обговорили виклики, з якими зіштовхнулися у роботі зі своїми цільовими аудиторіями. Михайло Снопенко, представник Донецької облдержадміністрації, поділився специфікою роботи вздовж лінії розмежування: «Багато людей перебувають у вразливому безпековому, економічному становищі, що стимулює розвиток ГЗН. Від початку повномасштабного вторгнення у нас значно зменшилася кількість спеціалізованих служб із підтримки постраждалих від домашнього насильства. На вулицях нема освітлення, системи спостереження не працюють – рівень криміногенності збільшується. Також нам дуже бракує людських ресурсів».
Катерина Григоренко, представниця Гендерного центру в Полтаві та Служби судової охорони сказала: «Через війну ми маємо нагальну проблему сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом, який через певні характеристики, на мою думку, є спорідненим із геноцидом українського народу. Але коли всі органи міжвідомчої взаємодії мають гендерно чутливу компоненту й достатній рівень обізнаності, це забезпечує надання необхідної допомоги тим, хто її потребує, і водночас притягнення до відповідальності насильників».
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_12/1702976774-375.jpg)
Нові курси з гендерної теорії, поліпшення чинних і запуск нових освітніх програм — лиш деякі ініціативи, які втілюють у НТУ «Дніпровська політехніка». І це дає результат: студенти активно цікавляться питаннями гендерної рівності — запевнила завідувачка кафедри філософії Ольга Нестерова. «Також ми проводимо роботу з викладачами та здобувачами освіти на підсилення фізичної підготовки, впевненості у собі й розуміння, як поводитися та виходити з тієї чи іншої ситуації. Нещодавно ми запустили курс із самооборони для дівчат», — додала Ольга.
Наталія Корчак, представниця ГО «Правополіс», розповіла, що зараз вони працюють із приймаючими громадами Донецької області: «Головний ресурс нашої країни — це наші люди, і необхідно сприяти порятунку кожного та кожної. Маємо 4 цінності, які є в центрі будь-якої нашої діяльності, — гендерна рівність, інклюзія, права людини, екологічність. Тобто все, що ми робимо, ми робимо з їх урахуванням».
Окрім дискусій, учасники спільно підготували план дій із запобігання ГЗН. У 4-х тематичних групах — органи місцевого самоврядування, представники освітньої сфери, правоохоронних органів та громадського сектору — вони запропонували кроки, які допоможуть змінити ставлення до нерівності та насильства.
Відеозапис багатостороннього діалогу доступний за посиланнями: дискусія 1, дискусія 2.
Захід організовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Структури ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки) в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ця публікація підготовлена в межах проєкту EU4Recovery, однак висловлені в ній погляди та вміст не означають офіційного схвалення або визнання з боку ЄС або Організації Об’єднаних Націй.