Правила читання і вимови в польській мові
Найбільша кількість українців, що є зараз за кордоном знаходяться у Польщі. Вона надає величезну кількість переваг для українців, що хочуть навчатися, працювати та жити у Польщі.
Складність польської мови для українців полягає у граматиці, велика кількість нюансів та відмінювань іменників та дієслів. В усіх інших аспектах польська мова легка для українців, однакові звуки та вимова, багато однакових та подібних слів.
|
Польська літера |
Назва |
Транскрипція |
Польська літера |
Назва |
Транскрипція |
|
A a |
“a” |
[а] |
M m |
“em” |
[м] |
|
Ą ą |
“ą” |
[оу], [ом], [он] (носові звуки) |
N n |
“en” |
[н] |
|
B b |
“be” |
[б] |
Ń ń |
“eń” |
[нь] |
|
C c |
“ce” |
[ц] |
O o |
“o” |
[о] |
|
Ć ć |
“cie” |
[чь] |
Ó ó |
“o kreskowane” |
[у] |
|
D d |
“de” |
[д] |
P p |
“pe” |
[п] |
|
E e |
“e” |
[е] |
R r |
“er” |
[р] |
|
Ę ę |
“ę” |
[еу], [ем], [ен] (носові звуки) |
S s |
“es” |
[с] |
|
F f |
“ef” |
[ф] |
Ś ś |
“eś” |
[шь] |
|
G g |
“gie” |
[ґ] |
T t |
“te” |
[т] |
|
H h |
“ha” |
[г], [х] |
U u |
“u” |
[у] |
|
I i |
“i” |
[і] |
W w |
“wu” |
[в] |
|
J j |
“jot” |
[й] |
Y y |
“igrek” |
[и] |
|
K k |
“ka” |
[к] |
Z z |
“zet” |
[з] |
|
L l |
“el” |
[л] |
Ź ź |
“ziet” |
[жь] |
|
Ł ł |
“eł” |
[л], [в] (м'який звук) |
Ż ż |
“żiet” |
[ж] |
Таблиця з прописним варіантом алфавіту, для тих хто хоче навчитися писати польською:
Носові голосні
У польській мові є дві носових голосних Ą та Ę. Знаходячись на різних місцях у слові вимовляються по різному:
-
У кінці слова ę читається як [e] (proszę), літера ą читається як [он] (idą).
-
Перед літерами b та p- ą читається як [ом] та ę читається як [ем]
-
Перед літерами d, t, dz, с, cz- ą читається як [он] та ę читається як [ен]
-
Перед літерами l та ł- ą читається як [оу] та ę читається як [еу]
Прості голосні
-
Голосні A та E
Обидві літери вимовляються так само, як українські звуки [а] та [е]. Приклади: żaba-жаба, tablica-дошка, teraz-зараз, mleko-молоко.
-
Голосні U, O, Ó
Літери u та ó вимовляються так само, як український звук [у]. Приклади: ruch-рух, budynek-будинок, góra-гора, lód-лід.
Літера о вимовляється так само, як український звук [о]. Приклади: robak-хробак, bogactwo-багатство.
-
Голосні I та Y
Літера і вимовляється так само, як і український звук [і]. Приклади: biblioteka-бібліотека, limonka-лайм. У поєднанні з голосними (ia, iu, io, ie) літера і не дає жодного звуку. Такі сполучення означають, що попередня приголосна вимовляється м'яко. Приклади: kobieta-жінка, poziomka-суниця, śniadanie-сніданок, biurko-стіл.
Літера y вимовляється так само, як український звук [и]. Приклади: indyk-індик, ryba-риба.
Мякі приголосні
У польській мові є 6 м'яких приголосних, з яких чотири це приголосні з рискою зверху. Ця риска називається kreska і означає м'якість.
-
Ń ń- [нь]
-
Ć ć- [чь]
-
Ś ś- [шь]
-
Ź ź- [жь]
Приклади: ćma-моль, ćwiczenie-вправа, ściana-стіна, śniadanie-сніданок, źródło-джерело, słońce-сонце, koń-кінь.
Буквосполучення ci, si, zi читаються як [чі], [ші], [жі].
-
J j- [й]
-
L l-[ль]
Приклади: język-мова, litera-літера.
Диграфи
Диграфи- це поєднання двох літер у польській мові, що означають один звук. Є 7 диграфів-ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz. Три з них це поєднання d з усіма версіями літери z.
-
Ch вимовляється, як і український звук [х]. Приклади: chata, chłodny, chichot.
-
Cz вимовляється, як і український звук [ч]. Приклади: czajnik, poczta, czary.
-
Dz вимовляється, як і українське буквосполучення [дз]. Приклади: Nadzwyczajny, wędzony, dzbanek.
-
Dź вимовляється, як і українське буквосполучення [дж]. Приклади: Dziadek, dzwięk, dzik.
-
Dż вимовляється, як dź, але м'якше [джь]. Приклади: dżdżownica, budżet, dżem.
-
Rz вимовляється, як і українські звуки [ж, ш]. Приклади: rzadko, przykro, trzask.
-
Sz вимовляється, як і український звук [ш]. Приклади: szafa, szminka, szmata.
Підготовлено за підтримки сервісу для репетиторів Буки.
