Понад 2 тисячі громадян звернулися на урядову «гарячу лінію» з початку року стосовно  діяльності колекторських компаній

Понад 2 тисячі громадян звернулися на урядову «гарячу лінію» з початку року стосовно діяльності колекторських компаній

Укрінформ

Купівля житла, транспортного засобу, дороге лікування, освіта дитини у престижному закладі вищої освіти змушує людей шукати джерела фінансування. Для того, щоб бізнес зростав і розвивався, також виникає питання залучення позикового капіталу. Важливе місце в цій системі посідають споживчі кредити, які не тільки задовольняють власні потреби людей, а й прискорюють реалізацію товарів і послуг, активізують внутрішній ринок тощо. 

Водночас однією з нагальних проблем стає проблема несвоєчасного повернення кредитних коштів. 

В умовах, що склалися, банківські та інші фінансові установи вживають певних заходів стосовно врегулювання питання простроченої заборгованості, звертаючись, у тому числі, до послуг колекторських компаній.

Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння.

17 липня 2021 року був введений в дію Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості», який запроваджує правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості із споживачами. 

Так, наприклад, колекторським компаніям при врегулюванні простроченої заборгованості забороняється, зокрема:

- взаємодіяти із споживачем у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;

- використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень.

Відповідно до цього Закону Національний банк України застосовує заходи впливу за порушення колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг. Також Національний банк реєструє колекторські компанії. 

В Урядовому контактному центрі проаналізували звернення, що стосуються фінансової політики та сфер діяльності фінансових/банківських установ, зокрема діяльності колекторських компаній.

Як повідомили Укрінформу в Урядовому контактному центрі , за період з 1 січня по 28 жовтня 2021 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад  2  тис. звернень з питань діяльності колекторських компаній, що становить майже чверть від звернень, що стосувалися фінансової політики.  

Найчастіше зверталися жителі м. Києва, Дніпропетровської, Харківської, Київської, Запорізької та Одеської областей.

За результатами опрацювання більш як 90 % таких звернень були передані Національній поліції.  

Заявники скаржилися на діяльність колекторських компаній, кредитних та фінансових установ, які (або колекторська служба яких) займаються збором платежів та стягненням боргів. Останнім часом громадяни все частіше користуються послугами мікрофінансових організацій , які надають кредити, у тому числі через Інтернет. Переважно звернення стосувалися погроз представників установ, які вимагали повернути борг, сплатити штрафи, пені та надмірно високі відсотки за користування кредитом. 

Крім того, непоодинокі випадки, коли дзвінки та погрози надходять до людей без жодних кредитних зобов’язань, та стосуються сусідів, знайомих або взагалі невідомих осіб.

Ось деякі приклади звернень.

Заявниця з Кіровоградської області звернулася на урядову «гарячу лінію» з проханням вжити заходів щодо припинення погроз з боку колекторської компанії. Їй надсилають повідомлення на телефон з погрозами продати борги, передати справу до суду. Жінка запевняє, що кредитних зобов'язань у неї немає, особа, що вказала заявницю поручителем, їй невідома. З цього питання зверталася до поліції, де надали роз’яснення: якщо погрози не припиняться, необхідно написати заяву. 

За результатами розгляду звернення, у Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області повідомили, що інформацію за даним фактом зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області. У ході розгляду даних матеріалів ознак вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення виявлено не було, тому працівниками відділу поліції перевірку вказаного звернення було проведено відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Також заявницю запросили до райвідділу поліції для отримання необхідної інформації. 

Львів’янин зателефонував на урядову «гарячу лінію» 30 червня цього року та повідомив, що другий рік поспіль (наприкінці кожного місяця) йому телефонують особи від імені фінансової компанії та вимагають зателефонувати колишній сусідці, що проживає у населеному пункті в  одному з районів Львівської області, стосовно сплати коштів за кредитним договором.   Заявник не є поручителем, проте, у разі відмови йому погрожують нарахувати відсотки по кредиту. Для вирішення питання він звертався до відділення Національної поліції у м. Львові, де прийняли усну заяву.

Заявник просив допомогти у припиненні зазначених дій з боку фінансової компанії.  

Районне управління поліції Головного управління поліції України у Львівській області повідомило, що звернення заявника стосовно хуліганських дій невідомих осіб, які представляються працівниками фінансової компанії та вимагають погашення заборгованості по кредиту, який вважається за іншою особою, розглянуто по суті.

Дане звернення було зареєстровано у районному управлінні поліції ГУНП у Львівській області в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ( ITC ІПНП). З метою припинення дзвінків заявнику порадили надіслати письмову заяву керівництву даної компанії і звернутися в контактний центр Національного банку. Крім того, порекомендували подати заяву в суд, а також звернутися до  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Житель Хмельницької області - особа з інвалідністю II групи, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 29 червня цього року звернувся зі скаргою на неправомірні дії представників колекторської компанії, які протягом місяця щоденно, по декілька разів на день, телефонують йому та його дочці (проживає за адресою заявника) та вимагають сплатити кредитний борг за невідому їм особу у розмірі 20 000 грн. У разі несплати погрожують фізичною розправою, також вчиняють психологічний тиск, через що у заявника погіршується стан здоров'я.  

Заявник просив сприяти у притягненні до відповідальності представників колекторської компанії, а також у захисті від погроз. 

У відділі поліцейської діяльності районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області повідомили, що звернення заявника зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України».

У ході проведення перевірки було встановлено, що відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, які розглядаються судами в порядку приватного звернення.

Харків’янин 14 липня цього року, зателефонувавши за номером телефону 1545, поскаржився на дії фінансової компанії, яка вже згадувалася у прикладах звернень громадян на урядову «гарячу лінію», стосовно тиску у питанні повернення неіснуючого кредиту. Протягом трьох місяців йому телефонують по 7 разів на день з вимогою повернути кошти. Заявник просив посприяти у вирішенні проблеми та притягненні до відповідальності винних осіб за неправомірні дзвінки.

У відповіді Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 серпня зазначається, що звернення передано за територіальною належністю для реєстрації в інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». З огляду на  відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, та неможливістю у зв’язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, керівництвом відділу поліції Харківського районного управління ГУНП в Харківській області розгляд матеріалів доручено поліцейським цього ж відділу. Дотепер  перевірка триває, рішення буде прийнято згідно з вимогами чинного законодавства.

Жителька Київщини повідомила, що у неї виникла прострочка перед фінансовою компанією. Тіло кредиту 1000 грн. Представники компанії почали телефонувати родичам та знайомим, погрожуючи, що вони будуть  сплачувати її кредит як поручителі. Добралися до дитини. Жінка просила посприяти у вжитті заходів щодо припинення погроз. 

У районному управлінні Головного управління Національної поліції в Київській області поінформували, що звернення зареєстровано у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події посадовими особами відділу поліції ГУНП в Київській області. 

Водночас порекомендували звернутися до керівництва зазначеної фінансової компанії, та у разі потреби – до суду  у якості цивільного позивача. 

Державний службовець – жителька Львівської області просила допомогти у ситуації щодо дзвінків з погрозами третім особам стосовно кредиту, отриманого у фінансовій компанії  (договір від 15.04.2021року). Заявниця закрила кредит у розмірі тіла кредиту 5800 грн, проте кредитодавець вимагає 11 900 грн, що є для неї нереальною сумою.

За результатами розгляду звернення Національний банк України, зокрема, повідомив, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповіді Національного банку акцентовано увагу на тому, що відповідно до статті 189 Кримінального кодексу України вимоги про погашення кредитної заборгованості, особливо у разі, якщо такі вимоги супроводжуються погрозами, мають ознаки вимагання, є кримінальним правопорушенням. 

ДОВІДКОВО: Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» 1545 за допомогою відеодзвінків за webcall (https://bit.ly/2XF55oX)

Працюють:

Урядова «гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) — +38 (044) 284-19-15;

«Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців нової державної служби — (044) 284-19-64;

«Гаряча лінія» для підприємців — 1648;

«Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій (оплата дзвінків з тимчасово окупованих територій за тарифами відповідного оператора зв’язку) — 0 800 504 425;

«Гаряча лінія» Державної митної служби України — 1548;

«Гаряча лінія» для консультації людей з інвалідністю — 1539.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру: www.ukc.gov.ua

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-