Чи відображає обрання до Ради з прав людини реальні реформи в Узбекистані

Чи відображає обрання до Ради з прав людини реальні реформи в Узбекистані

Укрінформ

В останні роки Узбекистан досяг значних результатів у сфері захисту прав людини. Сьогодні в країні сформована власна модель системної і поетапної імплементації міжнародних стандартів прав людини у національному законодавстві і правозастосовчої практиці.

Узбекистан приєднався до більш ніж 80 основних міжнародних документів з прав людини, в тому числі 6 основних договорів ООН і 4 Факультативних протоколів, щодо реалізації яких на регулярній основі представляють національні доповіді в різні органи правозахисного механізму ООН.

Узбекистан і ООН - нові грані і контури співпраці

ООН і Республіка Узбекистан мають майже 30-річну історію співпраці, що почалася з моменту вступу нашої країни в ООН як повноправного члена цієї універсальної міжнародної організації 2 березня 1992 року.

Слід зазначити, що в рамках співпраці Узбекистан та ООН в області прав людини тільки за останні чотири роки досягнуті досить значних результатів, яких не було за минулі 75 років.

Країна плідно співпрацює з ООН та її спеціалізованими установами з різних напрямків: боротьба з сучасними загрозами і викликами безпеки; стабілізація ситуації та відновлення Афганістану; нерозповсюдження зброї масового ураження; вирішення екологічних проблем, зокрема, пом'якшення наслідків трагедії Аральського моря; сталий соціально-економічний розвиток; захист прав і свобод людини та ін.

За останні роки в рамках реалізації завдань Стратегії дій по п'яти пріоритетних напрямів розвитку в 2017-2021 роках помітно активізувалися контакти Узбекистану з ООН. Наша країна почала більш активно брати участь в діяльності Генасамблеї і спеціалізованих установ ООН.

Зокрема, відбулися візити в Узбекистан Генсека ООН Антоніо Гутерріша, Верховного комісара ООН з прав людини Зейда Раада аль-Хусейна, Спеціальних доповідачів ООН з питання про свободу релігії або переконань Ахмеда Шахіда, а також з питання про незалежність суддів і адвокатів - Дієго Гарсія- Саян, Спеціального представника Генсека ООН, глави Регіонального центру ООН по превентивній дипломатії для Центральної Азії Наталії Герман і багатьох інших високопоставлених представників ООН і її спеціалізованих структур. За підсумками цих візитів і зустрічей було прийнято і реалізується ряд планів практичних заходів, «дорожніх карт» з розвитку співпраці Узбекистану з ООН.

Система ООН значно активізувала підтримку Узбекистану в вирішенні широкого кола питань в галузі розвитку в різних сферах, в тому числі охорони здоров'я, освіти та соціального захисту, збереженні культурних цінностей, охорона природних ресурсів і біорізноманіття, боротьби з незаконним обігом наркотиків і поширенням ВІЛ/СНІДу.

Значущою подією стала участь Президента Республіки Узбекистан Шавкат Мірзіёева на 72-й і ювілейної 75-й сесіях Генеральної Асамблеї ООН. Завдяки новій атмосфері співпраці Узбекистан перетворився на активного учасника процесів у всіх сферах діяльності ООН, що позитивно відбивається на відносинах країн-членів до республіки.

Всі висунуті Узбекистаном в рамках ООН ініціативи знайшли повну підтримку з боку світової спільноти і сьогодні вносять вагомий практичний внесок у забезпеченні миру в усьому світі, стабільності та сталого розвитку, захист і прав людини.

З ініціативи керівництва Узбекистану в рамках Генеральної Асамблеї ООН були розроблені і прийняті три резолюції. Зокрема 12 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН прийняла спеціальну резолюцію «Просвіта і релігійна толерантність». Документ, проект якого розроблений Узбекистаном і прийнятий за рекордно короткі терміни, одноголосно підтриманий всіма державами-членами ООН. Співавтором документа стали понад 50 країн Північної і Латинської Америки, Азії, Африки та інших континентів, що свідчить про високе визнання міжнародною спільнотою актуальності і своєчасності ініціативи Глави Узбекистану Шавката Мірзійоєва.

Триває опрацювання ще однієї резолюції Генасамблеї по оголошенню регіону Приаралья зоною екологічних інновацій і технологій та Конвенції про права молоді для їх подальшого прийняття в рамках ООН.

Зокрема, в серпні 2020 року за сприянням Організації Об'єднаних Націй проведено Самаркандский форум, присвячений правам молоді. На ньому обговорено підготовлений Узбекистаном проект Конвенції про права молоді, прийнята Самаркандська резолюція «Молодь-2020: глобальна солідарність, сталий розвиток і права людини», яка представлена ​​в якості офіційного документа 74-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, розміщеного в системі офіційних документів ООН під номером А/74/998.

В Узбекистані високо цінують зусилля правозахисних органів ООН щодо зміцнення захисту прав людини в усьому світі. І захист прав людини розглядається як один з пріоритетів взаємодії з даною універсальною міжнародною організацією. Бо без забезпечення прав людини неможливе вирішення проблем соціально-економічного, політико-правового та культурно-гуманітарного розвитку держав.

Узбекистан підтримує активний і конструктивний діалог з статутними та договірними органами, спеціалізованими установами ООН і спеціальними процедурами Ради ООН з прав людини. Своєчасно представляє періодичні доповіді про реалізацію основних міжнародних договорів з прав людини, а також про подальші заходи щодо виконання рекомендацій договірних органів (на сьогодні представлений 41 доповідь).

Узбекистан виробив національні індикатори по реалізації Цілей сталого розвитку ООН. При цьому Стратегія дій є «дорожньою картою» щодо виконання Цілей сталого розвитку ООН. На Політичному форумі високого рівня під егідою Економічної і Соціальної Ради ООН Узбекистан презентував перший Добровільний національний огляд по прогресу в області реалізації ЦУР.

У країні створена стійка політична система, що відповідає сучасним критеріям демократії та прав людини, активно працюють органи законодавчої, виконавчої та судової влади всіх рівнів. Найголовніше, в узбецькому суспільстві затверджується повага до принципів верховенства закону, формується культура прав людини.

Узбекистан першим з держав Центральної Азії створив дієву систему національних інститутів з прав людини, який включає парламентського Омбудсмана, дитячого Омбудсмана, Бізнес-омбудсмана і Національний центр з прав людини.

За останні сто років не було планетарного лиха такого масштабу, як пандемія COVID-19. До кінця 2020 року всьому світу коронавирусной інфекцією заразилися більше 85 млн осіб, з них померли понад 1,8 млн. Пандемія спровокувала глобальну економічну кризу, який завдає світовій економіці щомісячний збиток у 400 млрд дол. З перших днів виявлення в Узбекистані COVID-19 всі зусилля і ресурси держави були спрямовані на реалізацію дієвих заходів щодо попередження поширення пандемії, охорони життя і здоров'я громадян, скорочення негативного впливу пандемії на сталий соціально-економічний розвиток, налагодженню співпраці з міжнародними партнерами.

Намагаючись захистити своє населення від загрози коронавируса, уряд багатьох країн світу зіткнулися з проблемою підтримки нормального функціонування економіки і суспільства в умовах соціальної ізоляції, що представляє собою основну захисну міру по боротьбі з поширенням інфекції.

При цьому особлива увага приділялася реалізації рекомендацій міжнародної спільноти в особі ООН і інших міжнародних організацій щодо забезпечення дотримання прав людини при прийнятті державних заходів по боротьбі з загрозою для здоров'я населення в умовах пандемії вірусу COVID-19. Зокрема, вживання заходів для захисту права на життя і здоров'я і забезпечення доступу до медичної допомоги для всіх, хто її потребує, без будь-якої дискримінації, приділяючи особливу увагу вразливим верствам населення, в тому числі літнім людям, інвалідам, жінкам, мігрантам, бездомним.

На основі вивчення міжнародно-правової бази, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду правового регулювання прав і свобод людини в умовах надзвичайного стану, епідемій і пандемій, за короткий проміжок часу в Узбекистані прийнято понад 50 законів, указів і постанов Президента в цій сфері.

Вони спрямовані на обмеження ймовірності зараження людей, стримування й попередження широкого поширення коронавирусной інфекції в Узбекистані, підтримку медичних працівників і працівників санітарно-епідеміологічної служби, залучених до протидії поширення коронавирусной інфекції, підтримку санітарно-епідеміологічного благополуччя та безпеки населення, забезпечення потреби людей і медичних установ в лікарських засобах, виробах медичного призначення, медичної техніки і товарів першої необхідності, адресний соціальний захист громадян, активну підтримку економіки і підприємців.

Організовано діяльність Спеціальної республіканської комісії з попередження завезення і розповсюдження коронавируса на чолі з Прем'єр-міністром. Всі регіони були поділені на колірні зони - «червону» (найнебезпечнішу), «жовту» і «зелену» (вільну від вірусу), які визначають рівень небезпеки поширення COVID-19, але і список обмежень, введений на їх території. Був утворений Антикризовий фонд в розмірі 10 трильйонів сумів, які прямували на фінансову підтримку системи охорони здоров'я, соціальної інфраструктури, населення і підприємств. В цілому оперативно і своєчасно були прийняті системні заходи, які дозволили запобігти широкому поширенню коронавируса COVID-19, забезпечити стійкий соціальний і економічний розвиток країни.

Національна стратегія Республіки Узбекистан з прав людини

З широкою міжнародною участю вперше в історії країни прийнята Національна стратегія Республіки Узбекистан з прав людини. Національна стратегія має важливе значення в удосконаленні механізму захисту прав людини і формуванні культури прав людини. У цьому документі конкретно показані шляхи системного підходу до питання прав людини, усунення наявних вакуумів і недоліків.

Узбекистан виконує міжнародні зобов'язання і в якості одного з яскравих прикладів можна назвати роботу по продовженню імплементації процедури «Хабеас корпус», спрямованої на посилення судового контролю при проведенні слідства. Скасовано кримінальне покарання у вигляді арешту на користь застосування видів покараннь, не пов'язаних з позбавленням волі, скорочені терміни затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину з 72 до 48 годин, застосування запобіжних заходів у вигляді утримання під вартою, домашнього арешту, попереднього слідства з 1 року до 7 місяців, введена окрема кримінальна відповідальність за фальсифікацію доказів. Відповідно до рекомендацій міжнародних організацій закрита колонія «Жаслик» в Каракалпакстане.

Пріоритетна увага приділяється поглибленню реформ в судово-правовій сфері, в результаті яких були вжиті конкретні заходи з імплементації міжнародних стандартів у сфері незалежності судів і захисту прав на справедливе судочинство. Зокрема, встановлено сувора відповідальність за використання в якості доказів обвинувачення відомостей, отриманих незаконними методами.

На місцях створені громадські комісії для вивчення особистих і професійних якостей кандидатів на посаду суддів. Для забезпечення справедливості, відкритості та прозорості розгляду справ в судах впроваджена система електронного розподілу справ, а також скорочення витрат і бюрократичної тяганини впроваджуються системи "електронне кримінальне справа" і "дистанційний допит".

Розширені повноваження адвокатів в забезпеченні прав і свобод громадян. Адвокатам надається право вживати заходів з досудового врегулювання спорів, примирення сторін, а також виступати в ролі третейського судді. Значно підвищена роль Палати адвокатів. Надалі проекти нормативно-правових актів з питань, пов'язаних з адвокатською діяльністю і судочинством, в обов'язковому порядку підлягають погодженню з Палатою адвокатів, а голові Палати адвокатів надано право брати участь на засіданнях Законодавчої палати Олій Мажліса з обговорення проектів законів.

В цілому, нововведення, передбачені в рамках судово-правової реформи, розширили гарантії доступу громадян до правосуддя, створили умови для зміцнення незалежності і самостійності судів як найважливішої складової частини формування і демократизації суспільства.

У країні здійснюється активна робота по зміцненню соціально-політичного статусу жінок в рамках активної гендерної політики. Глава Узбекистану на 75-й ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН зазначив: «Гендерна політика стала для нас пріоритетним питанням. Все більше посилюється роль жінок в державному управлінні. Число жінок-депутатів в новому парламенті збільшилася в два рази».

В результаті останніх виборів до Олій Мажлісу вперше повністю виконані рекомендації ООН за кількістю жінок (не менше 30 відсотків) в парламенті Узбекистану. Обрання в Законодавчу палату 32 відсотків, тобто 48 жінок, забезпечило Узбекистану 46-е місце серед 190 парламентів світу.

За останні 4 роки в країні прийняті два важливих закони - «Про гарантії рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків» та «Про захист жінок від утисків і насильства». Тільки в 2020 році прийнято 15 нормативно-правових актів, спрямованих на підвищення ролі жінок в уряді і суспільстві, забезпечення їх зайнятості, підтримку нужденних жінок.

З ініціативи Глави держави ще більш розширені можливості отримання освіти дівчатами з соціально вразливих верств суспільства, при цьому вищим освітнім установам виділено 4 відсотка державних грантів. На основі цієї нової системи до вузів вступили 950 дівчат даної категорії. У всіх міністерствах і відомствах налагоджена діяльність консультаційних рад з питань гендерної рівності.

Активно працюють Комісія з питань забезпечення гендерної рівності Республіки Узбекистан і Комітет Сенату Олій Мажліса Республіки Узбекистан з питань жінок і гендерної рівності. У своєму Посланні парламенту Президент поставив в якості питання порядку денного створення Республіканськоі громадськоі жіночоі ради.

Ці факти говорять про те, що жінки Узбекистану займають міцне місце в суспільстві. Отже, одним з пріоритетних напрямків справедливої ​​політики, що проводиться Президентом, є всебічне забезпечення прав, свобод і законних інтересів жінок і молоді.

Питання молоді дійсно є важливим чинником розвитку нового Узбекистану. Яскравим підтвердженням цього є той факт, що на минулих парламентських виборах в Законодавчу палату було обрано 9 депутатів у віці до 30 років. Сьогодні молоді люди складають 6 відсотків депутатів нижньої палати парламенту, тоді як у світі цей показник становить всього 2 відсотка.

Не випадково з трибуни 75-й ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН Глава нашої держави ще раз закликав всіх підтримати ініціативу Узбекистану щодо прийняття Конвенції ООН про права молоді. Проект конвенції отримує високу оцінку з боку світової спільноти. Так, на минулому в 2020 році Самаркандському форумі з прав людини про проект Конвенції було висловлено багато позитивних думок.

Узбекистан не тільки виступив з ініціативою щодо її розробки, а й підняв питання молоді на рівень пріоритетного напрямку державної політики. У країні створено Агентство у справах молоді, утворені фонди, регулярно вживаються заходи щодо забезпечення зайнятості молоді.

Кажучи про молодіжні організації, які створені в нашій країні за останні роки, варто особливо відзначити введення посади заступника Уповноваженого Олій Мажліса Республіки Узбекистан з прав людини (Омбудсмана) - Уповноваженого з прав дитини. Постанова Президента Республіки Узбекистан «Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи захисту прав дитини», підписаний 29 травня 2020 року, визначає основні завдання та напрямки діяльності Уповноваженого з прав дитини.

15 жовтня 2020 року в Узбекистані був прийнятий Закон «Про права осіб з інвалідністю». Сьогодні в палатах Олій Мажліса здійснюється послідовна робота по ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів. В даний час цей закон, який передбачає міжнародні стандарти і вимоги Конвенції, а також застосування терміна «особа з інвалідністю» замість «інвалід», служить вираженню прав та інтересів представників даної категорії. Новий закон є основним документом, що встановлює права осіб з інвалідністю. Якщо взяти до уваги, що в Узбекистані проживає понад 700 тисяч осіб з інвалідністю, в тому числі понад 100 тисяч дітей з інвалідністю у віці до 16 років, стає зрозумілою актуальність і значимість цього закону.

Створена Парламентська комісія з дотримання міжнародних зобов'язань Республікою Узбекистан в області прав людини, затверджені її склад і регламент. Основна мета Парламентської комісії - сприяння в дотриманні нашою країною міжнародних зобов'язань і реалізації Національної стратегії Узбекистану з прав людини.

Важливим результатом стало заснування відповідно до Указу Президента нагрудного знака «За захист прав людини». Зверніть увагу: кожні п'ять років 10 грудня - в день прийняття Загальної декларації прав людини проходить церемонія вручення премії ООН в області прав людини. Дана премія заснована в 1966 році для нагородження осіб, які зробили величезний внесок у захист і прав людини. Узбекистан також заснував свою премію з прав людини. Починаючи з 2020 года 10 грудня кожного року - в День прав людини здійснюється урочисте вручення нагрудного знака «За захист прав людини».

Все це, безумовно, свідчить про те, що завдяки прийняттю довгострокової стратегії в області прав людини в країні ефективно здійснюється державна політика в даному напрямку. Це, в свою чергу, служить формуванню в нашому суспільстві шанобливого ставлення до прав і свобод людини, подальшому зміцненню авторитету країни на міжнародній арені, в тому числі поліпшення статусу Республіки Узбекистан в економічних і політико-правових рейтингах.

Обрання до Ради з прав людини ООН

На виборах Генеральної Асамблеї ООН, що відбулися 13 жовтня 2020 року Узбекистан вперше в історії національної державності обраний в членство Ради ООН з прав людини терміном на три роки (2021-2023рр.). За нашу країну проголосувало 169 країн з 193 держав - членів ООН.

Обрання Узбекистану до Ради - це своєрідне вираження високого визнання світової спільноти, підтримка реалізації нової зовнішньої політики країни, в тому числі в сфері подальшого всебічного розвитку співробітництва з міжнародними організаціями та зарубіжними країнами.

У лютому 2021р. вперше в історії Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійов взяв участь і виступив з доповіддю на 46-й сесії Ради ООН з прав людини - найбільш авторитетного міжурядового органу системи ООН, покликаного забезпечувати захист прав людини по всьому світу.

Слід також зазначити, що вперше на глобальному правозахисної майданчику Узбекистан був представлений на найвищому політичному рівні - в особі Президента.

З моменту створення Ради з прав людини ООН в 2006 році глави лише 20 держав безпосередньо зверталися до делегатів щорічних сесій головного правозахисного органу світу, при цьому Узбекистан першим серед країн пострадянського простору скористався таким привілеєм.

У зв'язку з пандемією коронавируса чергове засідання сегмента відбулося в форматі відеоконференції. На порядку денному засідання зайняли місце найактуальніші питання, пов'язані з дотриманням прав людини і їх захистом, в тому числі забезпеченням громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав.

У заході взяли участь Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, Верховний комісар з прав людини Мішель Бачелет, глави держав і урядів, міністри закордонних справ і представники національних інститутів з прав людини майже з 150 країн, керівники ряду міжнародних і регіональних організацій.

У своєму виступі Президент Узбекистану детально зупинився на пріоритетних напрямках діяльності щодо подальшого поглиблення демократичних перетворень в країні і в рамках Ради ООН з прав людини.

Центральне місце в реформуванні Узбекистану і надалі буде займати забезпечення основних прав і свобод людини. З цієї точки зору досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року буде здійснюватися відповідно до принципу «Нікого не залишати позаду».

Узбекистан виступає на міжнародній арені джерелом важливих і цікавих ініціатив в області прав людини. Президент Узбекистану висунув ряд важливих ініціатив глобального, регіонального і національного масштабу, які практично охоплюють всі механізми забезпечення прав і законних інтересів кожної людини, наявні проблеми та шляхи їх вирішення.

Нові ініціативи Узбекистану в сфері прав людини глобального характеру

Перша ініціатива: просування ініціативи ООН «Заклик до дій в інтересах прав людини».

24 лютого 2020 року генеральний секретар ООН А.Гутерріш озвучив ініціативу під назвою «Високе прагнення: Заклик до дій в інтересах прав людини».

«Заклик» наголошує на необхідності посилення громадянського суспільства, забезпечення гендерного балансу, рівної участі жінок і чоловіків у політичному, економічному і соціальному житті, а також свободи інформації.

Дана ініціатива ООН співзвучна з здійснюваними в Узбекистані реформами в цих сферах.

Друга ініціатива: сьогодні інтелектуально і духовно розвинена, ініціативна молодь стає драйвером стійкого прогресу. У світі близько 2 млрд. молодих людей. Нинішній рік в Узбекистані оголошений Роком підтримки молоді та зміцнення здоров'я населення. Рішення більшості проблем, з якими стикається людство, таких як загрози миру і безпеки, тероризм і екстремізм, расизм, зміна клімату, а також пандемія COVID-19, не повинно відбуватися без активної участі молодих людей.

Як було зазначено вище, ініціатива про прийняття Міжнародної конвенції про права молоді, висунута Президентом Узбекистану з високої трибуни Генеральної Ассамблеі ООН, підтримується світовою спільнотою.

В рамках реалізації і продовження даної ініціативи Глава Узбекистану запропонував:

по-перше, проведення під егідою ООН Всесвітньої молодіжної конференції з прав людини. Вона дозволить обмінятися думками і виробити пропозиції з питань вдосконалення існуючих міжнародних регіональних інструментів і механізмів для захисту і заохочення прав молоді;

по-друге, установа інституту Спеціального доповідача ООН з прав молоді.

У правозахисній структурі ООН не створено інститут Спеціального доповідача з прав молоді, і установа договірного Комітету з прав молоді передбачається проектом Міжнародної конвенції про права молоді.

Третя ініціатива: виконання зобов'язань в рамках Декларації ООН по освіті та вихованню в області прав людини.

Ця Декларація ООН, прийнята рівно 10 років тому, охоплює всі види виховної, професійно-освітньої, і навчальної діяльності в області прав людини, а також спрямована на формування культури прав людини. Основні положення цієї Декларації ООН імплементовані в Національну стратегію Республіки Узбекистан з прав людини.

З урахуванням стану і перспектив розвитку співробітництва Узбекистану з ООН в цій сфері Глава держави окреслив нові ініціативи, що переводять наші взаємини на якісно новий практичний рівень:

• організація спільно з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини Глобального форуму «Освіта в області прав людини».

Узбекистан активно бере участь у Всесвітній програмі ООН в сфері навчання щодо права людини. Прийнята Національна програма дій щодо реалізації положень Декларації ООН по освіті та вихованню в області прав людини.

В ході пропонованого Глобального форуму планується обговорити міжнародний досвід і підходи до реалізації освітніх програм у сфері прав людини відповідно до Декларації ООН;

внесення вкладу до Фонду добровільних внесків ООН в області прав людини.

Аналогічні внески були внесені Узбекистаном до Фонду ООН в рамках 60 і 70-річчя Загальної декларації прав людини.

Внесення внеску в бюджет ООН демонструє світовій спільноті відданість Узбекистану як країни - члена Ради з прав людини просуванню прав людини на глобальному рівні.

Четверта ініціатива: розробка міжнародних принципів, присвячених статусу і діяльності суддівських рад.

До теперішнього часу відсутній будь-який міжнародний документ, який регламентує питання діяльності суддівських рад.

Узбекистан приділяє пріоритетну увагу поглибленню реформ в судово-правовій сфері, в результаті яких були вжиті конкретні заходи з імплементації міжнародних стандартів у сфері незалежності судів і захисту прав на справедливе судочинство. Розпочато реалізацію рекомендацій Спеціального доповідача ООН з питання про незалежність суддів і адвокатів.

Дана ініціатива Президента свідчить про готовність Узбекистану брати участь в розробці універсальних норм в області прав людини і просувати ефективне міжнародне співробітництво, а також підняти на якісно новий рівень взаємодію з ООН в цій сфері.

В цілому Узбекистан підтримує провідну роль ООН у збереженні та просуванні міжнародного миру, співробітництва і безпеки, а також у сприянні сталого розвитку, забезпеченні прав людини. Всі ці та інші ініціативи Глави Узбекистану пронизані цієї принциповою позицією нашої країни.

Нові ініціативи Узбекистану в сфері прав людини регіонального масштабу

За оцінками експертів ООН, окрему увагу заслуговують позначені Президентом Узбекистану три важливі ініціативи в даному напрямку.

Перша ініціатива: в 2021 році головування в рамках створеного в минулому році Діалогу жінок-лідерів країн Центральної Азії перейшло до Узбекистану.

Слід зазначити, що, за даними ООН, динаміка зростання ВВП безпосередньо залежить від рівня розвитку жіночого підприємництва. У зв'язку з цим Глава нашої держави запропонував організацію засідання Діалогу жінок-лідерів країн Центральної Азії, а також бізнес-форуму.

Їх проведення дозволить обмінятися кращим досвідом і практикою в сфері розширення прав і можливостей жінок, створення умов для забезпечення їх гідної зайнятості та розвитку бізнесу, запобігання будь-яких форм насильства по відношенню до жінок, а також буде сприяти зміцненню взаємодії у цій сфері на міжнародному та регіональному рівнях.

Друга ініціатива: створення Регіональної ради з питань самореалізації людей з обмеженими можливостями.

Президент Узбекистану особливо підкреслює важливість посилення соціального захисту населення, в тому числі шляхом поетапного переходу до відповідної світовим стандартам «соціальної моделі» визначення інвалідності. Регіональна рада дозволить на регулярній основі обговорювати і виробляти рішення щодо забезпечення прав людей з обмеженими можливостями, їх інтеграції в суспільство, створення сприятливих умов для їх самоорганізації.

Третя ініціатива: Узбекистан послідовно виступає за створення регіонального механізму з прав людини в Азіатському регіоні.

Зокрема, за його ініціативи створено постійно діючий майданчик - Самаркандский форум з прав людини.

Однак у світі не існує універсальної моделі розвитку, однаково придатною на одному і тому ж історичному відрізку для всіх держав. Сумний досвід ряду країн наочно показує, що спроби нав'язування «уніфікованих стандартів» демократичного розвитку без урахування конкретних історичних, соціальних та інших аспектів, а також національних і релігійних традицій є контрпродуктивними.

Створення запропонованого регіонального механізму сприяє поліпшенню забезпечення прав і свобод людини в Азіатському регіоні, зміцненню відповідних регіональних і міжнародних механізмів.

Нові ініціативи Узбекистану в сфері прав людини національного масштабу

Перша ініціатива: реалізація національних цілей сталого розвитку в рамках Порядку денного до 2030 року відповідно до принципу ООН «Нікого не залишати позаду».

Узбекистан твердо прихильний досягненню Цілей сталого розвитку ООН. Пріоритети реалізованої в Узбекистані Стратегії дій в 2017-2021 роках цілком узгоджуються з Цілями сталого розвитку.

Боротьба з бідністю, забезпечення соціальних, економічних і культурних прав громадян є пріоритетами Нового Узбекистану.

Друга ініціатива: ратифікація Конвенції ООН про права інвалідів (2006 р.)

Дана конвенція є поки єдиною конвенцією, прийнятою в XXI столітті. Узбекистан підписав її в 2009 році, що свідчить про його прихильності захисту прав осіб з особливими потребами, осіб з інвалідністю.

Цього року набув чинності новий Закон «Про права осіб з інвалідністю». Ратифікація конвенції сприяє підняттю на якісно новий рівень здійснюваних в Узбекистані заходів в цій сфері.

Третя ініціатива: прийняття закону про дитячого Омбудсмана.

Даний закон на законодавчому рівні встановить основні ідеї, цілі, примат, коло осіб, на яких поширюється дія закону, їх основні права та обов'язки.

Його прийняття в нинішньому Міжнародному році ліквідації дитячої праці дозволить закріпити і підкреслити непорушність і безповоротність принципу прихильності Узбекистану захисту прав, свобод і законних інтересів дітей.

Четверта ініціатива: підтримка призову Генсека ООН А. Гутерріша про прийняття рішучих заходів по скороченню числа осіб без громадянства.

У 2020 році 50 тисячам наших співвітчизників було надано громадянство Узбекистану. В 2021-му планується надання громадянства ще 20 тисячам осіб.

Політика Узбекистану по скороченню числа осіб без громадянства позитивно відзначається з боку Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У своїх доповідях УВКПБ ставить Узбекистан в якості прикладу для вивчення його досвіду в цій сфері.

П'ята ініціатива: боротьба з тортурами - пріоритетний напрямок судово-правових реформ в Узбекистані.

Розпочато роботу по впровадженню національного превентивного механізму попередження катувань. Закриття спеціалізованої колонії з виконання покарань, розташованої в селищі Жаслик, стало важливою гуманною подією. В результаті вжитих заходів кількість засуджених, які утримуються в місцях позбавлення волі, зменшилася майже в 3 рази.

За останній короткий період нам вдалося досягти значного прогресу у взаємодії зі спеціальними процедурами. Здійснено візити двох спецдоповідачів.

В рамках поглиблення взаємодії з ООН у цій сфері глава держави ініціював:

• ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань;

• здійснення візиту в Узбекистан Верховного комісара ООН з прав людини і Спеціального доповідача ООН з питання про тортури.

Шоста ініціатива: розвиток інститутів громадянського суспільства, підтримка свободи слова та інформації в Узбекистані, поглиблення взаємодії з комітетами і комісіями ООН в сфері прав людини.

В даному плані Узбекистаном прийнято рішення про:

• продовження підготовки кодексів про недержавних некомерційних організаціях і засобах масової інформації;

• організацію приїзду в нашу країну Верховного комісара ООН з прав людини пані Мішель Бачелет;

• напрямок постійного запрошення всіх мандатарів відвідати Узбекистан. Безумовно, спільна робота з ними стане хорошою передумовою для ефективної реалізації реформ в Узбекистані.

В цілому ініціативи лідера країни свідчать про готовність Узбекистану до широкого і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами світу і практичного діалогу з ООН, в тому числі в якості активного члена Ради з прав людини.

Реалізація ініціатив Узбекистану дозволить створити унікальну модель взаємодії на глобальному і регіональному рівнях, яка стане прикладом для всього міжнародного співтовариства на шляху забезпечення і реалізації прав, свобод і законних інтересів кожної людини.

Матеріал надано Посольством Республіки Узбекистан в Україні

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-