Як держава сьогодні може контролювати соціальні виплати та мінімізувати нецільове використання коштів

Як держава сьогодні може контролювати соціальні виплати та мінімізувати нецільове використання коштів

Укрінформ

За оцінками експертів в Україні щонайменше 10% соціальної допомоги виплачується неправомірно. Тобто, її отримують не ті, хто потребує. Як вони це роблять? Механізмів безліч, а отже і контроль за дотриманням прозорості процедури надання допомоги має стати більш жорстким та потребує максимальної автоматизації, осучаснення. У розвинених країнах втрати від шахрайства, а свідомий обман при подачі документів на отримання соціальної допомоги іншим терміном і не назвеш, становлять від 2 до 5% від усіх державних видатків на соціальне забезпечення. В Україні точної цифри втрат від подібних економічних правопорушень поки немає, можна тільки уявити яких збитків зазнає державний бюджет.

Як запобігти помилкам так званого “людського фактору”, корупції посадовців, зловживанню самих громадян, що подають неправдиві данні про свої доходи та майно?

Практично всі країни з розвиненими системами контролю при наданні соціальної допомоги практикують перевірку отримувачів цієї допомоги на основі розрахунку імовірності вчинення порушень. Це оцінка ризиковості кожної справи, кожного подання на соціальну допомогу. Така система вже ефективно працює не тільки в країнах зі сталим економічним розвитком, а і в наших сусідив – Румунії та Молдові. За сприяння експертів Світового банку протягом декількох років ці країни розробили та ефективно запустили механізм перевірки отримувачів субсидій. Базувався він на виявленні високо-ризикованих осіб шляхом детальної перевірки різних баз даних і подальшого попередження шахрайства – спілкування з отримувачем допомоги, його роботодавцями.

Можна з великою долею впевненості говорити про те, що запровадження таких дієвих перевірок активно підтримують і українці. Соціологічні дослідження, які було проведено в Україні за сприяння Світового банку, показали, що переважна більшість наших громадян нетерпимо ставиться до тих, хто отримує кошти соціальної допомоги незаконно. Дві третини опитаних висловили негативне ставлення до тих, хто навмисне надає недостовірні дані з метою отримання допомоги від держави. Лише 6% не засуджують або ставляться з розумінням, а майже кожний п’ятий ставиться до таких громадян байдуже. Також більшість (67%) населення згодна з тим, що потрібно притягувати до матеріальної відповідальності осіб, які навмисно приховують або фальсифікують дані для незаконного отримання соціальної допомоги. А 40% опитаних - підтримують створення незалежної служби контролю у цій сфері.

В Україні контроль за використанням коштів соціальної підтримки покладено на соціальних інспекторів. Спосіб перевірок не передбачає оцінку ризиків, що робить більшість з них неефективними. При проведенні перевірки двохсот справ лише в одному випадку виявляються порушення щодо незаконного отримання соціальної допомоги. Хтось «забуває» вказати авто чи заміський будинок при заповненні анкети-подання, хтось свідомо іде на підкуп посадової особи, яка вирішує питання призначення субсидії. Ці та багато інших схем - від помилки до свідомого обману призводять до нецільового використання коштів, які держава виділяє для громадян з низьким рівнем матеріального забезпечення.

Система оцінки ризиків, яка базується на класифікації особових справ одержувачів допомоги за ступенем вірогідності виникнення цілеспрямованих зловживань чи випадкових помилок, сприятиме відкритості та прозорості в наданні соціальної підтримки. Коли інспектори соціальних служб максимально швидко та ефективно зможуть знаходити необхідні дані для перевірок, які даватимуть реальний результат, це і стане запорукою до отримання державної підтримки саме малозабезпеченими людьми.

І першим важливим кроком має стати створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, що вже було анонсовано Урядом.

Сьогодні всі данні про громадян розпорошені по різних джерелах. Реєстрів в Україні більше десяти – Реєстр актів цивільного стану, Демографічний реєстр, Державний реєстр виборців та інші. Наразі дуже гостро відчувається потреба зібрати інформацію про всіх отримувачів соціальних виплат, пільг та будь-яких інших видів соціальної підтримки в одній електронній базі. Завдяки такому Реєстру практично унеможливляться будь-які зловживання, соціальні видатки держави стануть цілком прозорими і контрольованими.

* Найуспішніший приклад – це Великобританія. Кращі світові практики засвідчують: ефективні заходи завжди спираються на підтримку населення. Для цього держава проводить роз’яснювальну роботу та запроваджує «зворотний зв'язок» з громадянами. Приміром, 95% британців вважають усунення шахрайства дуже важливим завданням, а дві третини - прирівнюють зловживання у системі соціальних виплат до крадіжки.

В країні створено механізми, що дають змогу виявляти факти порушень і шахрайських дій як серед населення, так і серед працівників, котрі призначають соціальні виплати ще на етапі подання заяв на отримання допомоги. Тобто, перевірка на ризики розпочинається не тоді, коли людина вже отримує державні кошти, а з моменту заповнення заяви про бажання їх отримати. Органи контролю працюють злагоджено, володіють усією необхідною інформацією, це дозволяє обробляти дані швидко і отримувати результат – оцінку по кожній справі та виявлення шахраїв.

А що в Україні?

Міністерство соціальної політики активно працює над осучасненням та підвищенням ефективності роботи соціальних інспекторів на місцях. За сприяння Світового банку у рамках проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України” проведено моніторингові дослідження стосовно виявлення випадків порушень під час надання соціальної підтримки. Дослідження виявило, що саме є “каменем спотикання” ефективності роботи нинішніх соціальних інспекторів.

Перша і найважливіша причина - підпорядкування соціальних інспекторів керівникам місцевих управлінь. Це обмежує можливості інспекторів ефективно здійснювати належний контроль порушень з боку посадових осіб, адже вони навряд чи можуть якісно та старанно перевірити власного керівника. До того ж перелік справ, перевірку яких здійснює інспектор, як правило затверджується керівником управління. Ось чому ціла низка порушень при наданні державної підтримки, навіть у разі їх виявлення, не фіксується. У тому числі - помилки спеціалістів управління, не кажучи вже про навмисні зловживання з боку відповідальних осіб.

Ще одна проблема - у завантаженості соціальних інспекторів важливими, але непрофільними функціями. У їхньому робочому графіку дуже часто просто не залишається часу на виконання своїх прямих обов’язків. Водночас відсутні сучасні технології та алгоритми роботи, які давали б змогу ефективно використовувати робочий час. І це замкнуте коло.

Проте, настає час змін і перші результати використання в Україні кращих сучасних методів контролю в соціальній сфері є.

В контексті розроблення та апробації нових підходів Міністерством соціальної політики в минулому році було проведено перевірку малозабезпечених родин, яким призначили державну допомогу та осіб, які отримували субсидії. Всім їм було присвоєно відповідний рівень ризику щодо ймовірності скоєння шахрайства.

Головною ціллю дослідження було довести чи спростувати ефективність методу оцінки ризиковості при виявленні зловживань отримувачів державної підтримки. Особові справи класифікували за ступенем вірогідності виникнення таких зловживань чи помилок. В основі – віднесення до відповідної групи ризиковості скоєння правопорушень і подальшої передачі соціальним інспекторам цих відомостей для здійснення перевірки. Це як кредитна історія для банку – якщо маєш сумнівну, кредит не отримаєш.

В результаті з більше ніж 43 тисяч ризикових отримувачів до автоматизованої бази даних віднесли 7,2 тис. осіб, порушення яких вплинули на розмір чи право отримувати державну підтримку, а це – суттєвий рівень ризику. Дослідження підтвердило, що превентивні заходи із попередження порушень дозволяють зберегти бюджетні кошти і спрямувати їх адресно тим, для кого вони були виділені державою.

Головна мета системи соціальної підтримки - захист добробуту кожного члена суспільства та забезпечення належної підтримки тих його членів, які з різних причин тимчасово чи постійно не мають змоги належним чином про себе подбати. І щоб досягти цієї мети важливо відслідковувати, щоб бюджетні кошти, що поповнюються платниками податків, надходили адресно, тобто тим, хто цієї допомоги дійсно потребує. Чи буде спосіб оцінки ризиковості ефективним в Україні, - говорити ще зарано, проте вже сьогодні можна точно сказати – він може стати відправною точкою більш прозорого розподілення соціальних виплат.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-