Від Аристотеля до Канта: в Україні взялися системно перекладати філософські твори
Культурна інституція «Міжвухами» та видавництво «Темпора» запустили спільну програму перекладів і публікації філософської літератури. Головна мета програми – налагодити систему імпорту смислів, яка збагачуватиме українську культуру найкращими здобутками філософської думки світу. Куратором програми є філософ, письменник, лауреат премії Шевельова Тарас Лютий.
На сьогодні в межах програми вийшли чотири книги: «Сутність нігілізму» Емануеле Северино, «Книга спасіння. Логіка. Фізика. Метафізика» Ібн Сіни, «Волден, або Життя в лісах» Генрі Девіда Торо та «Картезіанські медитації. Вступ до феноменології» Едмунда Гусерля. В роботі ще шістнадцять текстів, серед яких твори Артура Шопенгавера, Бенедикта Спінози, Імануеля Канта, Аристотеля та інших. Всі тексти видаватимуться українською вперше.
Над перекладами філософських творів працює команда з двадцяти фахівців. Окрім наукової та літературної редакції, усі майбутні видання проходять через лабораторію наукового перекладу. Це публічний захід, на якому експерти з мовознавства та філософії обговорюють роботу перекладача, ставлять йому запитання, надають уточнення та поради.
За словами організаторів програми, в Україні існує велика проблема, яка сягає своїм корінням у радянські часи, коли переклади фундаментальних філософських творів були викривлені ідеологією. Отже те, що українці називають ідеями Канта чи Аристотеля, насправді ними не є.
«В цьому ми розходимося з відкритими суспільствами західної цивілізації, тому що вони стоять на близьких до оригіналу ідеях, а ми на викривлених», – наголошує засновник культурної інституції «Міжвухами», підприємець Павло Гайдай. Його особистою мотивацією ініціювати програму перекладу та видання філософської літератури стало усвідомлення зв’язку між інноваціями в економіці та смислами, якими насичена культура. На думку Гайдая, аби мислити інноваційно, треба, по-перше, спиратися на найкращі здобутки філософської думки світу, і, по-друге, бути у безпосередньому зв‘язку з іншими культурами, аби швидко імпортувати і засвоювати нові ідеї.
Програма перекладу та видавництва філософських творів покликана вирішити ці задачі. В її межах були задані стандарти перекладу філософських текстів та встановлені високі гонорари, аби зробити професію перекладача філософської літератури привабливою. Крім того, завдяки системній роботі почав напрацьовуватися лексичний апарат для майбутніх перекладів. Ще одна важлива складова програми – школа перекладачів, в якій студенти вчаться працювати зі складними текстами, аби в майбутньому черпати нові смисли та привносити їх в українську культуру.
«Наявність філософської традиції – це своєрідний атестат зрілості будь-якої країни, як пафосно це б не звучало. Аби з’явилася наша власна традиція мислення, потрібно долучатися до світового досвіду, вибудовувати зв’язки, будувати мости. Якщо ми не будемо цього робити, тоді навряд чи ми можемо говорити про нашу незалежність, самобутність», – підсумував куратор програми Тарас Лютий.
