Сповільнити зміну клімату: що має зробити Україна у 2030, щоб зробити достатній внесок у спільну боротьбу з катастрофою. Інфографіка

2019 рік став черговим тривожним сигналом і стер останні сумніви щодо нагальності проблеми глобальної зміни клімату. Він був найгарячішим для України і другим для світу (після 2016). Катастрофічні пожежі, посилені спекотною та сухою погодою, охопили Австралію, Бразилію, Сибір та деякі інші регіони. Рекордно потужні урагани в США, повінь у Венеції, тепла і майже безсніжна зима в Україні - прояви кліматичної кризи можна перелічувати довго. І всі вони нагадують, що діяти потрібно зараз.

Глобальна проблема вимагає масштабних рішень на рівні держави. Тож громадськість розробила Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. У документі експерти та науковці із різних сфер описують, яких результатів має досягти наша країна за найближчі 10 років, щоб скоротити парникові викиди - основну причину глобальної кліматичної кризи.

18 лютого співавтори та співавторки Дорожньої карти презентували розроблені цілі, визначені для п’яти секторів: енергетика, будівлі, транспорт, відходи та об’єднаний сектор сільського господарства, землекористування та лісівництва.

Відмовитися від використання вугілля

Енергетика в Україні є головним джерелом парникових викидів. Тому відмова від викопного палива у цьому секторі - першочергова ціль кліматичної політики. За даними Climate Analytics, країни Східної Європи мають відмовитися від вугілля до 2031 року. Тож Україна у 2030 має закрити усі державні та приватні шахти і скоротити споживання вугілля до не більш як 5% - при чому, ця частина має використовуватися лише для підтримки залишкових потужностей вугільного сектору у період переходу. Пріоритетом має стати розвиток відновлюваної енергетики на ринкових засадах та підтримка малої генерації енергії (приватні станції та енергокооперативи)

Зробити будинки більш енергоефективними

Україна зараз одна з найменш енергоефективних країн. 18% тепла, наприклад, не доходить до споживачів. У 2030 році цей рівень втрат при теплопостачанні має скоротитися до 5,6%, а кількість інвестицій у підвищення енергоефективності будівель має зрости у 20 разів. Загальне споживання енергії у будівлях має знизитися на чверть завдяки заходам з енергоефективності. А мінімальною вимогою для нових і вже збудованих будівель має бути використання відновлюваних джерел для забезпечення принаймні половини потреб в енергії.

Розвивати громадський транспорт

Приватні автомобілі є не лише джерелом парникових викидів. Вони забруднюють повітря, особливо в містах, спричиняють шум та затори, займають міський простір. Для подолання всіх цих проблем, частка використання приватних авто має скоротитися до 10%. Натомість має зростати використання велосипедів та громадського транспорту. ¾ транспорту (і приватного, і громадського) має бути електричним. Половина місцевих бюджетів на транспорт має спрямовуватися саме на розвиток громадського транспорту. До 70% має зрости частка безпечних для велосипедів магістралей.

Знизити кількість відходів на душу населення мінімум на третину

Зараз більша частина побутових відходів накопичується на сміттєзвалищах. Тож майбутнє законодавство України має спонукати до їх переробки та зменшення їх утворення - мінімум на третину від нинішнього рівня. 12-25% побутових відходів мають перероблятися.

Збільшити площу лісів до 20% країни

Сільське господарство, землекористування та лісівництво об’єднані у Дорожній карті у єдиний сектор. Ліси поглинають СО2 з атмосфери, перетворюючи його на кисень. Їх площа до 2030 року має займати п’яту частину нашої країни, поглинання ними СО2 має вирости на половину, а площа лісових пожеж - навпаки скоротитися на стільки ж. Деградовані орні землі, які вже менш корисні для сільського господарства, мають бути виведені з користування та відновлені. Видобуток торфу має скоротитися на 90%, а торфовища, які часто є місцями розгоряння пожеж, необхідно відновити. Тим паче, торфові болота поглинають ще більше СО2, аніж ліси.

“Кожного року негативні явища через зміну клімату проявляються все сильніше: інтенсивні дощі, посухи, пожежі, втрата питної води. Наступне десятиліття буде вирішальним, чи можливо буде не перевищити температуру 1.5С до кінця сторіччя. За даними науковців, виходячи в презентованих планів країн світ рухається на підвищення температури на +3 градуси. Саме тому, в момент перегляду Національної політики важливо встановити правильні пріоритети на скорочення викидів парникових газів у різних секторах”, - коментує координаторка з кліматичної політики ГО “Екодія” Євгенія Засядько.

У 2015 році Україна разом з 194 іншими країнами світу підписала Паризьку угоду і погодилася скорочувати парникові викиди, які призводять до зміни клімату. В рамках угоди усі підписанти мають представити свої національно визначені внески (НВВ) - плани такого скорочення. Український уряд зараз переглядає наш НВВ до 2030 року і має представити його вже незабаром. Також наприкінці минулого року Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр. Всі ці документи мають передбачати скорочення викидів парникових газів.

Громадськість рекомендує врахувати визначені нею цілі при роботі над цими документами та інтегрувати їх у політики у відповідних секторах. Дорожню карту кліматичних цілей підтримують громадські організації різних напрямків: Українська кліматична мережа, Екодія, Clean Energy Lab, ОПОРА, Ukrainian Nature Conservation Group, Центр Суспільних Комунікацій, ВГО «Асоціація малих міст України», ГО «Плато», ГС «МУСІ», Професійна спільнота #ECODIIT, 350.org, U-Cycle.

Детальніше із баченням громадськості можна за посиланням https://ecoaction.org.ua/roadmap_climate_goals.html

Контакти для додаткової інформації:

Олександра, 0681193103,okhmarna@ecoact.org.ua.