Перші лауреати отримали відзнаку

Перші лауреати отримали відзнаку "Медаль Ґарета Джонса". Серед них – Лариса Івшина

Укрінформ
У середу, 20 листопада, в червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася урочиста подія. 

Головній редакторці "Дня" Ларисі Івшиній, доктору історичних наук Василю Марочку, кандидатці філологічних наук Мирославі Приході та доктору історичних наук Володимирові Сергійчуку було вручено особливу відзнаку, засновану цьогоріч Інститутом журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка – "Медаль Ґарета Джонса" "Правда і Честь".

Пошанування перших лауреатів відбулося на початку Міжнародної науково-практичної конференції "Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору-геноциду". Завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Юрій БОНДАР, який, власне, і вручав нагороду, пояснює: "У гаслі "Правда і Честь" – і закладено сенс цієї відзнаки, і його гасло так само можна співвіднести з першими лауреатами. Колись лицарі мали на щитах свої гасла, а "на щитах" цих людей, перших лауреатів – могло би бути саме це. Ми таким чином вшановуємо науковців і журналістів, саме дослідників Голодомору, чий внесок у цю справу повернення історичної пам’яті і поширення історичної правди є найвагомішим, на думку ради відзнаки".

"Лариса Олексіївна Івшина та газета "День" загалом впродовж багатьох-багатьох років послідовно надає увагу висвітленню маловідомих сторінок історії України. І зокрема привертає увагу і до трагічних сторінок – теми Голодомору, про яку українці повинні знати і пам’ятати. Пам’ятати завжди, щоб не допустити повторення цієї великої трагедії. Звідси – і публікації в газеті "День", і ваші окремі книжкові видання", – говорить Юрій Володимирович про мотивацію ради відзнаки у виборі саме головної редакторки "Дня" як однієї з перших лауреатів (нагадаємо, "День" писав про заснування відзнаки у №№ 176-177 від 27 вересня 2019 року).

"Медаль Ґарета Джонса – велика честь для мене. Для нашої газети, і заслуга найперше, –світлої пам'яті Джеймса Мейса! Дякую!" – говорить Лариса Івшина. У своїй промові після отримання відзнаки Лариса Олексіївна, до речі, випускниця саме факультету (тепер Інституту) журналістики Шевченкового вишу, нагадала, що 16 років тому у "Дні" з’явилася до сьогодні вкрай актуальна стаття Джеймса Мейса "Повість про двох журналістів", бо ми і зараз живемо "у світі колективних дюранті і одинаків Ґаретів Джонсів", вважає Лариса Івшина. Важливо розуміти, в якій атмосфері пробивалася правда про Голодомор і який вплив вона чинила і чинить на українців: "...Пам'ятаю день парламентських слухань, я дивилась трансляцію в момент, коли Джеймсу Мейсу не дали договорити...і він покинув трибуну. В той же вечір, в ефірі одного з національних телеканалів (рідкісний момент , коли його запросили), присутні комуністи кричали: "Янкі, гоу хоум..."… А потім він прийшов і написав текст "Свічка у вікні"... Він одразу з'явився на першій шпальті "Дня" (18 лютого 2003 р.)... Заклик до совісних людей, пам'яті і дії..."

"Після Голокосту постала незалежна держава Ізраїль, а для України травма Голодомору не стала імпульсом державотворення", – зазначає головна редакторка "Дня". Тож необхідно осмислювати, чому так. І тут ніяк не обійтися без спадщини дослідника і публіциста Джеймса Мейса, зокрема його концепції постгеноцидності українського суспільства. Саме тому Лариса Олексіївна не втомлюється наголошувати на необхідності запровадження у вишах, особливо на журналістських факультетах, спецкурсу із вивчення спадщини Джеймса Мейса. На жаль, ще досі такі приклади поодинокі… А серед позитивних тенденцій, які є наслідком непомітної, але колосальної роботи – результати нещодавнього соціологічного опитування, які показали, що зараз уже 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу.

До слова, вчорашня подія в КНУ ім. Тараса Шевченка зібрала, як розповів Юрій Бондар, найвідоміших дослідників-науковців з цієї тематики не лише з України, зокрема із Чикаго прибув Президент Фундації Українського Голодомору-геноциду Микола Кочерга, також інші дослідники зі США, Франції тощо. "Були дуже ґрунтовні повідомлення про тему Голодомору, дуже зацікавлена розмова, під час якої було наголошено на необхідності поглиблення досліджень, поширення цих знань, які важливі в тому числі і для націєтворення, виховання молоді, щоб історична пам’ять у нас, українців, була справжньою", – наголошує Юрій Бондар. Так, власне, це і є те, що вже 23 роки втілює "День" у своїй роботі.

Підготувала Ольга ХАРЧЕНКО, "День"

Фото Миколи ТИМЧЕНКА, "День"

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-