Громадян цікавить, як запобігти та протидіяти домашньому насильству

Громадян цікавить, як запобігти та протидіяти домашньому насильству

Укрінформ
Громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію», турбують питання протидії та запобігання домашньому насильству. Про це свідчать сотні зареєстрованих цьогоріч звернень.

Домашнє насильство існує у всіх без винятку соціальних групах, з ним стикаються незалежно від рівня доходів, освіти й положення в суспільстві. Це стало вже однією з актуальних проблем сучасності.

Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. (Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», розділ І, ст.1).

Насильство над дітьми є особливо великою проблемою. Це травма для дитини, яка негативно впливає на її фізичне, емоційне здоров’я та розвиток. Діти, які пережили будь-який вид насильства, відчувають труднощі в соціалізації, у них порушені зв'язки з дорослими, ускладнeне спілкування з однолітками. За новим законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набув чинності з 7 січня 2018 року, до кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

- терміновий заборонний припис – застосовується стосовно кривдника у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалого. Цей припис виноситься підрозділами органів Національної поліції України за власною ініціативою та за результатами оцінки ризиків або за заявою постраждалого на строк до 10 діб.

- обмежувальний припис – спрямований на забезпечення безпеки постраждалого шляхом тимчасового обмеження прав кривдника. Його надає суд за заявою постраждалого чи його представника, на строк до шести місяців.

Також, суд може застосовувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

- заборону перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

- обмеження спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у присутності її;

- заборону наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

- заборону листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб;

- направити її для проходження програми для кривдників або пробаційної програми (Пробаційна програма – це система занять, які проводяться за визначеним графіком і мають на меті корекцію поведінки, яка суперечить прийнятим у суспільстві нормам, а також формування соціально сприятливих змін особистості).

Наразі до Кримінального кодексу введено спеціальну статтю, яка чітко визначає, що умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою кривдник перебуває у сімейних відносинах, може загрожувати йому тюремним терміном до 5 років.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано близько 500 звернень стосовно питань, пов’язаних із насильством у сім’ї. Частіше такі звернення надходили з Дніпропетровської, Харківської, Одеської та Львівської областей, м. Київ.

У майже кожному четвертому зверненні учасниками подій або постраждалими є діти (найбільше звернень з Дніпропетровської, Херсонської, Одеської, Львівської та Вінницької областей). Заявник майже кожного сьомого звернення – це особа з інвалідністю, яка потерпає від насильства рідних та близьких (більше звернень з Харківської, Львівської та Дніпропетровської областей, м. Київ).

У зверненнях повідомляється: про погрози вбивством зі сторони чоловіка, який регулярно завдає тілесні ушкодження неповнолітньому сину та дружині, псує речі; як колишній чоловік або співмешканець виганяє колишню дружину або співмешканку з помешкання разом із дітьми; висловлюються погрози до дітей, словесні образи; повідомлення про нанесення побоїв, неналежний догляд за дітьми, використання матір’ю соціальних виплат на дітей, аби купити алкоголь, цигарки, наркотики тощо.

Так, заявниця з м. Київ повідомила про факт сімейного насильства з боку сина (пиячить, вживав наркотики, знаходився на лікуванні), який кидається на неї з ножем, погрожує, вимагає кошти. Як наслідок, заявниця вимушена була два дні ночувати на вокзалі. Жінка навіть не змогла піти на роботу один день через буйство сина, який становить небезпеку для життя заявниці та інших осіб у квартирі: донька, зять та онука з переляку мусили зачинятися в кімнаті від переслідування. Тож заявниця просила терміново сприяти у припинені насильства в її сім'ї з боку сина та у поміщенні його на лікування від п'янства та агресії.

В Оболонському управлінні поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо домашнього насильства з боку сина звернення розглянули та поінформували наступне.

На час розгляду звернення було встановлено, що з сином проводились профілактичні бесіди та було складено два адміністративні протоколи за ст. 173-2 КУпАП, які були направлені до Оболонського районного суду для прийняття рішення. Також надану останню інформацію було взято до уваги з метою посилення контролю щодо профілактики та недопущення грубих порушень громадського порядку та інших протиправних дій наведених у зверненні.

Заявниця із Заставнівського району Чернівецької області поскаржилася на дії співмешканця своєї доньки, який проживає за адресою заявниці. Жінка повідомила, що він вживає алкогольні напої, після яких стає буйний, бере сокиру, руйнує меблі в будинку та погрожує позбавити її життя. Заявниця зазначила, що до поліції досі не зверталася, та просила вжити заходів щодо виселення кривдника з її дому.

У Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області повідомили, що звернення заявниці стосовно неправомірних дій зятя зареєстровано в інформаційному порталі Національної поліції Заставнівського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Проведеною перевіркою встановлено, що в діях чоловіка вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство), де на нього складено адміністративний протокол, який направлено в Заставнівський районний суд для прийняття рішення по суті справи. З матеріалами перевірки заявниця особисто може ознайомитися в Заставнівському відділі поліції.

Заявниця з Вінниччини повідомила, що батько, який ніде не працює, виховує двох неповнолітніх дітей (одна дитина інвалід дитинства), часто їх б'є. А одного разу навіть бігав із сокирою за дітьми. З даного питання жінка зверталася до дільничного інспектора і просила сприяння у притягненні до відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень дітям та невиконання батьківських обов'язків.

У Вінницькій райдержадміністрації Вінницької області повідомили, що комісією у складі: головного спеціаліста служби у справах дітей Вінницької  райдержадміністрації, працівників Мобільної бригади соціально-психологічної допомоги (соціальним працівником та практичним психологом), а також спеціалістом із захисту прав дітей відділу соціального захисту населення селищної ради проведено обстеження умов проживання сім’ї. З’ясовано, що мають місце перманентні конфлікти між батьками дітей, що часто супроводжуються психологічним насильством яке інколи переростає у фізичне. Листом служби у справах дітей райдержадміністрації до селищної ради запропоновано взяти під соціальний супровід родину, з метою виведення їх зі складних життєвих умов. Окрім того, працівниками Мобільної бригади соціально-психологічної допомоги було роз’яснено батькам дитини щодо недопущення різновидів насильства як до дітей, так і між подружжям, та взято їх на контроль. Батькам було роз’яснено норми чинного законодавства щодо належного виконання ними батьківських обов’язків відносної своїх дітей та рекомендовано негайно провести прибирання в будинку чи знайти нове житло, адже факт перебування малолітніх дітей в теперішніх умовах повністю нівелює їх адекватне виховання та всебічний розвиток.

Таким чином, якщо має місце прояв будь-якого з видів насильства або коли розумієте, що існує загроза скоєння насильства, пам’ятайте, що найголовніше правило – не мовчати!

За період з 8 по 14 листопада 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 28 тисяч 850 звернень, з них телефоном – 26 843, через Інтернет – 2 007.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-