Небайдужі громадяни повідомляють про випадки ігнорування державної мови в різних закладах

Небайдужі громадяни повідомляють про випадки ігнорування державної мови в різних закладах

Укрінформ
Громадяни, які звертаються на урядову «гарячу лінію», повідомляють про численні випадки недотримання законодавства в частині мовної політики в закладах охорони здоров’я, дитячих садках, школах, ЗВО, магазинах тощо.

Мова – не лише засіб нашого спілкування, а й визначальний чинник ідентифікації українців як нації. Прикметно, що останнім часом зростає престиж української мови, отже посилюється національна свідомість українського народу. Як відомо, жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не було, не може існувати без мови. Адже у народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Вона охоплює усі сфери суспільного життя: це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. І оскільки мова – явище суспільне, то не лише загибель суспільства призводить до зникнення мови, а й умирання мови спричиняє зникнення народу, що не вберіг своєї мови. Тому турбота про рідну мову, любов і повага до неї має бути в центрі уваги кожної нації.

З метою сприяння всебічному розвитку духовних і творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності у ст.10 Конституції України, прийнятій на V сесії Верховної Ради України, зазначається: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Цікавим фактом про українську мову є те, що з поміж майже 7 тисяч мов у світі, вона є однією з найпоширеніших і за кількістю носіїв займає 26-те місце. І хоча українське слово і вмирало з голоду, і бідувало, переслідувалось і заборонялось, але вистояло і відродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашій мові потрібні саме зараз вогонь любові, духовна міць і підтримка.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 100 звернень (проти понад 200 за аналогічний період 2018 року) з приводу недотримання законодавства в частині мовної політики в закладах охорони здоров’я, дитячих садках, школах, ЗВО, магазинах тощо. Найбільше звернень надходило з м. Київ, Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей.

Наприклад, заявниця з м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області повідомила, що її не хотіли обслуговувати на українській мові при спілкуванні з провайдером з надання Інтернет послуг. Адміністратор рекомендував заявниці звернутись до державних установ, якщо заявниця хоче чути українську мову та відмовив їй надавати послуги українською мовою.

У відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо незадовільного обслуговування вказаними працівниками при наданні послуг, а саме відмови у спілкуванні українською мовою зазначається наступне. У своїй діяльності Головне управління керується законами України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини в цій сфері.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю). Крім того, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

25 квітня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі - Закон). Відповідно до Закону єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом, на всій території України. Згідно з вимогами статті 30 Закону мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи - підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі - Уповноважений). Завданнями Уповноваженого є:

-  захист української мови як державної;

-  захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Уповноважений розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову. Кожна особа має право звернутися до Уповноваженого, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Відповідно до вимог статті 56 Закону державний контроль за застосуванням державної мови здійснює Уповноважений. Предметом здійснення державного контролю за застосуванням державної мови є дотримання визначених Законом вимог застосування державної мови.

Статтею 57 Закону визначено порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

У разі порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в документі.

У разі повторного, протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 Закону, Уповноважений, його представник складає протокол. За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, зазначаємо, що стаття 30 Закону, набирає чинності через вісімнадцять місяців з дня набрання чинності Законом. Статті 56 і 57 Закону, набирають чинності через шість місяців з дня призначення Уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вище викладеного, звернення розглянуто Головним управлінням згідно вимог законодавства.

Житель столиці просив повідомити, чому інформація про закриття станції швидкісного трамваю "Польова" у місті Київ написана іноземною мовою, а також перекласти напис державною мовою згідно з статтею 36 Закону України "Про застосування української мови як державної".

У відповіді КП «Київпастранс» повідомлено, що звернення було розглянуто та опрацьовано  Деснянською районною в м. Київ державною адміністрацію в термін, передбачений Законом України «Про звернення громадян». Заявника поінформовано, що питання стосовно російськомовної вивіски на станції швидкісного трамваю «Польова» опрацьовано в комунальному підприємстві «Київпастранс». Вивіску замінено на українськомовну. Чоловіку висловили вдячність за надану інформацію та довіру до Київської міської влади, і у подальшому сподіваються на розуміння та підтримку.

Так, знаходячись у приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду, заявниця звернулася державною мовою до двох службовців Національної гвардії, що перевіряли документи на вході у приміщення суду. У відповідь почувши не зовсім зрозумілу російську мову, жінка попросила спілкуватися з нею державною мовою. Обидва працівника відповіли, що вони не бажають. Заявниця зауважила, що погано розуміє російську, і ще раз попросила спілкуватись державною українською мовою. У відповідь один із співробітників представився і відповів, що буде розмовляти тією мовою, яка йому зручна, і відмовився перейти на українську. Жінка запитала, чи знає він законодавство в сфері застосування державної мови в державних та публічних закладах. Охоронець відповів, що не знає і не вважає за потрібне відповідати відвідувачам закладу державною мовою. Його відповідь жінка записала у відеоформаті на телефон та просила притягти вищезгаданого до відповідальності й надати роз`яснення щодо такої поведінки співробітників Національної гвардії.

Командуванням Центрального територіального управління Національної гвардії України розглянуто звернення та прийнято міри щодо недопущення подібних випадків у подальшому. Із вказаним солдатом проведено індивідуальну роботу щодо вивчення вимог законодавства у сфері застосування державної мови в державних та публічних закладах, а також спілкування з громадянами України під час виконання службових обов’язків виключно державною мовою.

З метою недопущення подібних випадків в подальшому та негативного їх впливу на інших військовослужбовців за контрактом, солдата переведено до іншої військової частини. З особовим складом взводу охорони судових установ проведено додаткові заняття щодо вивчення вимог законодавства в сфері застосування державної мови в державних та публічних закладах.

Заявник з м. Світловодськ Кіровоградської області звернувся з пропозицію, щоб усю рекламу на території України було написано українською мовою.

Міністерством культури України в межах компетенції розглянуто лист щодо реклами українською мовою та поінформовано, що 16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно ст. 32 «Державна мова у сфері реклами»:

- мовою реклами в Україні є державна мова;

- у друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації;

- мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова.

Мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу.

Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Згідно Перехідних положень ст. 32 набуває чинності з 16 липня 2020 року.

Нам випало відповідальне завдання – відродження української мови, захист її, підвищення її статусу. Ніхто за нас цього не зробить. Шануймо, розвиваймо та бережімо рідну мову. Ставлення до рідної мови – свідчення національної свідомості. Не будьте байдужими – говоріть українською!

За період з 1 по 7 листопада 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 27 тисяч 929 звернень, з них телефоном – 25 585, через Інтернет –  2 344.

 Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-