Для громадян важливими є питання працевлаштування
Водночас, серед сучасних питань економічних відносин надзвичайно важливою є детінізація ринку праці. Актуальність проблеми легалізації зайнятості та заробітної плати на сьогодні зумовлена її масштабами та надзвичайно негативними і руйнівними наслідками. Найвищий її рівень характерний для осіб у віці 15-24 років та для осіб у віці 60-70 років – саме ці категорії населення є найбільш уразливими та соціально незахищеними в сучасних умовах господарювання. Поширення неформальної зайнятості серед молоді пояснюється пошуком заробітку під час здобуття освіти. Адже приблизно 40% студентів денної форми, які навчаються на бюджеті, отримують стипендію у розмірі понад 1 300 грн та підвищену – близько 1 600.
Бажання продовжити трудову діяльність змушує громадян, старше працездатного віку, погоджуватися на неформальну зайнятість, працювати на посадах, не привабливих для молодих працівників.
Наразі в Україні, як і в Європі, спостерігається скорочення рівня безробіття. При цьому зменшується кількість людей, які працюють без оформлення трудових відносин чи реєстрації підприємництва (неформальна зайнятість). Так, за даними Державної служби статистики України, на ринку праці України спостерігаються позитивні тенденції щодо зростання зайнятості та скорочення безробіття. Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у І півріччі 2019 року, у порівнянні з І півріччям 2018 року, зросла на 202 тис. осіб та становила 16,5 млн осіб.
Помітно, що число працюючих в тіньовій сфері скорочується й одночасно збільшується число зайнятих офіційно. Кількість зайнятих громадян у віці 15-70 років у неформальному секторі економіки у І півріччі 2019 року скоротилася на 94 тис. осіб та становила 3,5 млн осіб. Питома вага зайнятих у неформальному секторі, серед усього зайнятого населення, зменшилася з 21,8% до 21,0%. Серед видів економічної діяльності найбільш поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (42%), в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (18%), а також у будівництві (16%). Найбільш розповсюджена неформальна зайнятість є серед осіб віком від 40 до 49 років (у неформальному секторі за підсумками I півріччя були зайняті 829,7 тис. громадян).
Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вбачає одним з першочергових та стратегічних завдань розвиток ринку праці та людського капіталу, зокрема,
скорочення середнього строку пошуку нової легальної роботи з 3,6 до 2 місяців;
зниження рівня безробіття з 9,6% до 5% та підвищення зайнятості працеспроможного населення з 66% до 70%.
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, проаналізовано звернення, що стосуються питань ринку праці та зайнятості населення. Ситуація у цій сфері відображена у понад 1000 звернень, що надійшли на урядову «гарячу лінію» упродовж 2019 року.
Переважна більшість звернень стосувалася проблем працевлаштування та реєстрації у службі зайнятості для його пошуку, у тому числі в закладах охорони здоров’я та освіти. Основна маса тих, хто звертався по допомогу – особи старше 40 років. І навіть 30-річні громадяни мають проблеми з працевлаштуванням: якщо їх беруть на роботу, то досить часто неофіційно. Враховуючи, що страховий стаж для здобуття права на призначення пенсії з кожним роком зростає, тіньова зайнятість залишається на високому рівні, а перевага надається більш молодим працівникам, є ризики щодо пенсійного забезпечення в майбутньому.
Під час пошуку роботи у громадян відсутній дохід, тому не менш важливі для них питання призначення і виплати допомоги по безробіттю. Зокрема, проблеми з розміром виплачуваної допомоги з’являються через несплату роботодавцями внесків, у зв’язку з чим відсутні відомості у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, що необхідні для призначення зазначеної допомоги. Проблеми виникали й у громадян, які проходили військову службу, оскільки військкомати невчасно надавали інформацію про грошове забезпечення військовослужбовців.
Ось декілька прикладів звернень громадян.
Так, 60-річний житель м. Старобільськ Луганської області поскаржився, що отримав відмову у призначенні пенсії, також йому було відмовлено у постанові на облік у Старобільському районному центрі зайнятості. Тому він просив сприяння у вирішенні питання щодо реєстрації у службі зайнятості та працевлаштуванні.
За результатами розгляду звернення у Луганському обласному центрі зайнятості повідомили, що представником районного центру зайнятості заявнику запропоновано відвідати установу, де його ознайомили з переліком необхідних для реєстрації документів і графіком роботи. За підсумками відвідування, його зареєстровано в центрі зайнятості і за відсутністю підходящої роботи надано статус безробітного та запропоновано вакансії.
Надалі підбір роботи заявнику буде продовжуватися, як при плановому відвідуванні центру зайнятості, так і при надходженні від роботодавця до центру зайнятості нової вакансії. Також, з метою прискорення працевлаштування, буде надаватися комплекс заходів, які кар’єрний радник і заявник розробили в індивідуальному плані працевлаштування.
На урядову «гарячу лінію» зателефонувала жителька м. Городківка Крижопільського району Вінницької області та попросила допомогти у працевлаштуванні до місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. на посаду вчителя початкових класів української школи.
У Вінницькому обласному центрі зайнятості повідомили, що для надання допомоги у працевлаштуванні заявниці зателефонували з Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості та запросили відвідати районну філію у зручний час. За результатами спілкування, районною філією Вінницького ОЦЗ було надіслано лист до відділу освіти, молоді та спорту Крижопільської райдержадміністрації з проханням надати інформацію про вакансії вчителів початкових класів. У відповіді зазначено, що заявницю переведено на посаду вчителя початкових класів у 1-му класі нової української школи Городківської ЗОШ І-ІІІ ст. з 1 вересня цього року.
Житель м. Тараща Київської області - учасник бойових дій, який після проходження служби за контрактом перебував на обліку у Таращанській районній філії Київського обласного центру зайнятості, звернувся з вимогою перевірити правильність призначення суми допомоги по безробіттю, оскільки вважає, що розмір виплат є низьким.
Київським обласним центром зайнятості надано роз’яснення, що розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, зарплати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Заявнику було призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу, оскільки в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби була відсутня повна інформація щодо страхового стажу.
Після отримання даних обміну Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, яким підтверджено страховий стаж 6 місяців, перепризначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу від 2 до 6 років: 55% від середньої заробітної плати. Крім того, у зв’язку з невідповідністю даних щодо перебування у трудових відносинах, відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. №60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», Таращанською філією було прийнято рішення про розслідування страхового випадку. За результатами філією здійснено перерахунок допомоги по безробіттю в повному обсязі з дня її призначення та перераховано на рахунок заявника.
За період з 18 по 24 жовтня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 25 тисяч 929 звернень, з них телефоном – 23 975, через Інтернет – 1 954.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру в розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.
