Громадяни звертаються на урядову «гарячу лінію» з питань надання первинної медичної допомоги

Необхідність реформування системи охорони здоров’я, напевне, ні в кого не викликає сумніву, адже за показником витрат на охорону здоров’я на одну людину наша країна посідає 89 місце у світі (серед 184 країн), а за показником тривалості життя – 108 місце (за даними Національного інституту стратегічних досліджень).

Перший етап медичної реформи в країні розпочався зі змін у первинній ланці охорони здоров’я. Кампанія щодо вибору лікаря первинної допомоги стартувала у квітні 2018 року. Громадяни отримали можливість укладати декларації про вибір лікаря із терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями, які надають медичні послуги з первинної медичної допомоги, що включає, зокрема:

- проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь;

- здійснення медичного спостереження за здоровою дитиною;

- проведення вакцинації відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень;

- направлення відповідно до медичних показань пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги, для надання їм вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги тощо.

Змінилася система фінансування медичних закладів первинної допомоги – поліклінік, амбулаторій, в яких працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти. З’явилися незвичні гасла–«гроші йдуть за пацієнтом»: платитиме саме тому лікарю, тому медзакладу, до якого людина звернулась за допомогою; «гроші йдуть за пацієнтом в аптеку»: Національна служба здоров’я України – єдиний платник за програмою «Доступні ліки».

За словами Міністра охорони здоров’я Зоряни Скалецької, для ефективного впровадження змін важливими є чітко визначені пріоритети:

 - розвиток громадського здоров’я, а саме поліпшення санітарного епідемічного благополуччя в країні та сприяння здоровому способу життя;

 - якісна медична допомога, ефективність якої напряму залежить від трьох взаємопов’язаних складників: ефективної та своєчасної медичної допомоги, доступних ліків і кваліфікованих кадрів;

- порятунок життів. За цим напрямом фокус спрямовано на покращення надання екстреної медичної допомоги, доступності трансплантації та розвитку паліативної допомоги.

Основні цілі на наступні п’ять років: щоб люди менше хворіли, швидко одужували та довше жили.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано майже 1000 звернень з питань первинної медичної допомоги. Переважно зверталися жителі Дніпропетровської, Київської, Донецької, Харківської областей та м. Київ.

Заявники скаржилися на відмови працівників закладів охорони здоров’я у прийнятті декларацій про вибір лікаря; просили сприяння у зміні раніше обраного лікаря; потребували детальних роз’яснень щодо порядку надання первинної медичної допомоги, а також повідомляли про проблеми з наданням первинної медичної допомоги у разі тимчасової відсутності обраного лікаря.

Загалом слід зазначити, що через півтора року після початку впровадження реформи, основною підставою для відмов заявникам в укладенні декларацій про вибір лікаря є те, що медпрацівники набрали визначену законодавством оптимальну кількість пацієнтів (1800 осіб на одного лікаря загальної практики - сімейного лікаря; 2000 осіб на одного лікаря-терапевта; 900 осіб на одного лікаря-педіатра).

Ось деякі приклади звернень.

Жителька м. Херсон зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що у травні 2019 року народила дитину, перебуває на обліку у дитячого лікаря-педіатра Херсонської міської клінічної лікарні ім. А. і О.Тропіних. Невдовзі після пологів лікар-педіатр відвідала дитину, водночас порекомендувала шукати нового лікаря, оскільки уклала оптимальну для своєї спеціальності кількість декларацій. Заявниця переживає, що за відсутністю часу не може шукати нового лікаря. Тому вона просила посприяти у вирішенні питання щодо укладення декларації з дитячим лікарем-педіатром.

У відповіді Управління охорони здоров’я Херсонської міської ради зазначається, що за інформацією Херсонської міської клінічної лікарні ім. А. і О. Тропіних, новонароджений син заявниці перебуває під наглядом медичних працівників дитячої поліклініки закладу. За результатами її звернення до дитячої поліклініки з приводу вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, декларацію не було підписано через відсутність свідоцтва про народження дитини. Заступник головного лікаря з педіатричної служби роз’яснила, які лікарі-педіатри дитячої поліклініки ще підписують декларації з пацієнтами.

Під час зворотного зв’язку з фахівцем урядової «гарячої лінії» заявниця повідомила, що через тиждень після звернення на лінію уклала декларацію з лікарем-педіатром дитячої поліклініки.

Жителька м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулася з такого питання. В одній з амбулаторій міста їй відмовили у медичному обслуговуванні дітей у зв'язку зі звільненням сімейного лікаря, з яким була підписана декларація. Також вона отримала відмову і в іншій амбулаторії міста. Заявниця просила надати роз'яснення, як вирішити питання з медобслуговуванням дітей.

За результатами розгляду звернення в Управлінні охорони здоров’я виконавчого комітету Криворізької міської ради повідомили, що заявниці надані роз’яснення та погоджено укладення декларації з сімейним лікарем.

Заявниця з Черкаського району Черкаської області поскаржилася на сімейного лікаря районної поліклініки, який на початку травня 2019 року відмовився укладати з нею декларацію через відсутність вільних місць. Водночас, з цієї ж причини їй було відмовлено у щепленні дитини –2017 року народження, вакциною АКДС. Жінка просила сприяти у вирішенні питання.

Звернення було розглянуто в Управлінні охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації. За інформацією, наданою Черкаським районним центром первинної медико-санітарної допомоги Черкаської районної ради (Центр),син заявниці періодично спостерігається в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) населеного пункту, де проживає заявниця. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, не укладено.

У зв’язку з тим, що сімейні лікарі АЗПСМ, з якими вона хотіла б підписати декларацію, вже набрали оптимальну кількість пацієнтів, заявниці порекомендували звернутися до завідувача АЗПСМ іншого населеного пункту, яке входить до об’єднаної територіальної громади, для підписання декларації, на що вона погодилася. Принагідно було поінформовано, що адміністрацією Центру з медичними працівниками АЗПСМ проведено бесіду щодо забезпечення надання належного рівня первинної медичної допомоги.

За період з 25 вересня по 2 жовтня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 30 тисяч 102 звернення, з них телефоном – 28428, через Інтернет – 1674.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.