Громадяни звертаються на урядову «гарячу лінію» з приводу забруднення повітря і води

Громадяни звертаються на урядову «гарячу лінію» з приводу забруднення повітря і води

Укрінформ
Про проблеми із забрудненням довкілля на території України свідчать тисячі звернень громадян, що надійшли на урядову «гарячу лінію» цьогоріч. 

Не тільки в нашій країні останнім часом приділяється багато уваги вирішенню актуальних проблем екологічної безпеки, адже якість життя кожної людини залежить від стану навколишнього природного середовища.

Так, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який почав діяти з 18 грудня 2017 року, впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля. Без наявності такого висновку суб'єкт господарювання не має права здійснювати заплановану діяльність, а саме: будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище.

Науковці в екологічній сфері відзначають брак доступної достовірної інформації щодо екологічних питань. Враховуючи важливість громадської думки щодо впливу на навколишнє середовище і здоров'я людини, Урядовий контактний центр у 2019 році провів прогнозне дослідження на тему «Організація системи збирання побутових відходів у населених пунктах (зокрема, сортування)».

За даними дослідження, кожний третій громадянин не має можливості позбутись побутових відходів в офіційному порядку (тим чи іншим способом заключивши договір із відповідними приватними чи комунальними підприємствами). Потенційно це ускладнює екологічний моніторинг ситуації з боку відповідних органів та організацій, зокрема, контроль за вивезенням сміття у спеціально обладнані для таких цілей місця, провокує появу стихійних звалищ та забруднення територій. Також відсутність можливості організувати вивезення побутових відходів офіційно робить людей залежними від представників «приватних» послуг у цій сфері, незалежно від якості цих самих послуг.

Найменше можливостей офіційно позбавитись (вивезти) побутових відходів у мешканців сільської місцевості. Респонденти, чиї домогосподарства не мають такої можливості, складають 61%.

Опитування показало, що найпопулярнішим способом позбутись побутових відходів у містах є накопичувальні майданчики. Задля оцінки залучення громадян до здавання побутових відходів у пункти прийому вторинної сировини та потенціалу існуючої системи прийому вторинної сировини, респондентам задавалося питання: «Наскільки складно для вас особисто було б дістатися до найближчого пункту прийому вторинної сировини?». Зібрані дані виглядають так:

41,8% опитаних складають респонденти, які навіть не знають, де розташований найближчий пункт прийому вторинної сировини.

32 % впевнені у відсутності таких пунктів неподалік від їх місця проживання.

Загалом, результати дослідження засвідчили, що для реальної популяризації заходів як із сортування побутових відходів, так із здавання небезпечного для природи і довкілля сміття, необхідно не тільки донести до населення інформацію щодо корисності таких заходів, а й забезпечити можливості такого сортування та здавання.

Новостворене Міністерство енергетики та захисту довкілля, за словами очільника відомства Олексія Оржеля, опікуватиметься питаннями як екології, так і енергетики, що дозволить комплексно підійти до вирішення всіх питань, які накопичились в обох міністерствах.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, про проблеми із забрудненням довкілля на території України свідчать звернення громадян, що надходять на урядову «гарячу лінію». Так, з початку поточного року надійшло майже 3 тисячі звернень з питань екології та природних ресурсів. Половина з них стосувалася проблематики забруднення атмосфери. Зокрема, заявники з Дніпропетровської, Київської, Сумської областей та м. Київ повідомляли про забруднення атмосфери в результаті діяльності підприємств.

Жителька м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 21 травня цього року звернулася на урядову «гарячу лінію». У своєму електронному зверненні вона емоційно повідомила про діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «сьогодні  з самого ранку коксохімічне виробництво працює на всю потужність, люди задихаються, нема чим дихати. Замість повітря стоїть смог зі специфічним запахом». Заявниця зазначила, що перевірки Державною екологічною інспекцією не допомогли містянам вирішити питання щодо забруднення атмосферного повітря внаслідок виробничої діяльності зазначеної компанії.

В управлінні екології виконкому Криворізької міської ради повідомили, що із залученням ВСП «Криворізький міський відділ лабораторних досліджень державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» 30 травня було організовано проведення інструментально-лабораторних вимірів якості атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони металургійного та коксохімічного виробництв ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За результатами вимірів зафіксовані перевищення гранично-допустимих максимально-разових концентрацій по сірчаному ангідриду, сірководню та аміаку. Крім того, за результатами планових моніторингових досліджень якості атмосферного повітря м. Кривий Ріг в травні поточного року в селітебних зонах міста, що наближені до виробничих об’єктів підприємства, зафіксовано перевищення гранично-допустимих максимально-разових концентрацій по аміаку, пилу, оксиду вуглецю та сірчаному ангідриду. Про факти перевищення гранично-допустимих концентрацій виконкомом Криворізької міської ради надіслано листи до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Криворізької міської прокуратури №1 для вжиття заходів реагування в межах визначених чинним законодавством повноважень. Крім того, міськрадою в березні 2019 року прийнято рішення про внесення змін до Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зобов’язано вивести з експлуатації в 2019 році коксові батареї №1,2 та агломераційну фабрику металургійного виробництва, як морально застаріле обладнання.

Заявниця з м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області повідомила, що розташований біля її помешкання хлібозавод здає приміщення в оренду азійським громадянам. На її думку, орендарі виготовляють наркотичні засоби з певної хімічної сировини, оскільки під час виготовлення розповсюджується сморід. Жінка просила допомогти вжити заходів для припинення функціонування вказаного заводу, від діяльності якого забруднюються водні ресурси та атмосфера.

У відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області зазначається, що враховуючи численні скарги мешканців та громадських організацій, Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області було відкрито провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.241 КК України, стосовно впровадження господарської діяльності підприємствами, які розташовані на території колишнього ПАТ «Верхньодніпровськхліб».

На виконання Ухвали Верхньодніпровського районного суду спеціалісти Верхньодніпровського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, під головуванням представників Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, взяли участь у роботі комісії з огляду території, земельної ділянки, гаражів, інших будівель та приміщень побутового, службового, господарського виробничого та іншого призначення, а також речей і документів на території колишнього ПАТ «Верхньодніпровськхліб».

За результатами роботи комісії було складено протокол огляду місця події та відібрані зразки технологічної сировини, які направлено до криміналістичної лабораторії. Додатково повідомлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області будь-які дозвільні документи на впровадження господарської діяльності підприємствами, які розташовані на території колишнього ПАТ «Верхньодніпровськхліб», не видавало.

З урахуванням висновків криміналістичної лабораторії будуть застосовані заходи реагування.

За період з 13 по 23 вересня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 34 тисячі 344 звернення, з них телефоном –  31 968, через Інтернет – 2 376.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру. 

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-