Хвилювання вступної кампанії у минулому, а майбутнім випускникам є що брати на замітку

Хвилювання вступної кампанії у минулому, а майбутнім випускникам є що брати на замітку

Укрінформ
Усі хвилювання, що супроводжували абітурієнтів під час вступної кампанії, вже позаду, натомість майбутнім випускникам вже є що брати на замітку. Про це свідчать звернення на урядову «гарячу лінію».

Як відомо, цьогорічна вступна кампанія розпочалася 1 липня з реєстрації електронних кабінетів. З 10 липня абітурієнти подавали електронні заяви у заклади вищої освіти. Ті, хто претендували на бюджетні місця, подавали сім заяв.

На першочергове зарахування мали право ті, хто вступав у медичні та педагогічні вузи на спеціальності «Освіта/Педагогіка» та «Охорона здоров’я». Відповідно до договору після завершення навчання їм треба буде за фахом відпрацювати не менше трьох років у селі.

На початку серпня у Міністерстві освіти і науки підбили підсумки вступної кампанії. Результати показали, що 75% абітурієнтів вступили до обраних вишів. 75,4% цьогорічних вступників змогли отримати рекомендації на місця державного замовлення за першим і другим пріоритетом своїх заяв. Пріоритетність – це черговість заяв (від 1 до 7, де 1 є показником найбільш пріоритетної заяви), за якою визначається черговість розгляду заяви при вступі на бюджетні місця. Зазначена вступником пріоритетність заяв не може бути змінена.

У МОН вважають, що 75,4 % є високим показником.  Це означає, що механізм широкого конкурсу повністю виправдовує себе і дає не просто можливість дітям з високими балами ЗНО отримати місце, але й отримати місце в тому університеті і на тій спеціальності, про яку вони мріяли.

Водночас, за шостим і сьомим пріоритетом місця державного замовлення отримали 3% та 2,5% вступників відповідно. Від навчання на бюджетних місцях цього року відмовились майже 13% вступників, рекомендованих для зарахування. Абсолютна більшість цих відмов стосувалась заяв саме за шостим та сьомим пріоритетом. Ці вступники вирішили навчатись на контрактній основі за заявами до ЗВО із вищим пріоритетом – йдеться у повідомленні МОН.

Загалом ТОП-10 спеціальностей з найвищими прохідними балами цього року такий:

Міжнародне право – 194,25

Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії – 194,004 МОН та 186,25 Мінкульт

Міжнародні економічні відносини – 190,84

Стоматологія – 189,176

Політологія – 189,125

Журналістика – 188,75 МОН та 181,662 Мінкульт

Медична психологія – 186,9 МОЗ

Культурологія – 185,691 МОН та 172,176 Мінкульт

Історія та археологія – 185,05

Публічне управління та адміністрування – 183,804

Підбили підсумки вступної кампанії й у Київській духовній академії і семінарії. За повідомленням Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ із посиланням на прес-службу КДАіС, за результатами вступних іспитів на денне відділення Київської духовної академії (магістратура) зараховано 34 абітурієнта і 57 –до Київської духовної семінарії. На заочне відділення Київської духовної академії (магістратура) зараховано 59 абітурієнтів, а в семінарію — 57.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 200 звернень з питань вступу до закладів вищої освіти.

Серед найбільш актуальних питань, що хвилювали громадян, були: роз’яснення законодавства щодо пільг при вступі до закладів вищої освіти; перелік документів, необхідних для зарахування до вишів. Також окремі заявники висловлювали невдоволення скороченням кількості місць на навчання за держзамовленням та порядком розподілу бюджетних місць у закладах вищої освіти. Крім того, надходили скарги щодо невнесення своєчасно документів до електронної бази.

Жителька м. Бердичів Житомирської області у травні поточного року зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що її син (2003 року народження) закінчує 9 клас та бажає вступити у навчальний заклад міста. Станом на 15 травня він не має паспорта у формі ID-картки через віросповідання. Триває судовий процес щодо надання йому можливості отримати паспорт громадянина України старого зразка. Заявниця хвилюється, що син через особливості судового процесу не зможе вчасно отримати документ до початку вступної кампанії. Тому жінка просила надати роз’яснення, чи можливо в якості виключення через релігійні переконання вступити до навчального закладу без пред'явлення паспорта, лише на підставі свідоцтва про народження.

За результатами розгляду звернення у Житомирській обласній державній адміністрації повідомили, що згідно з нормами законодавства до заяви, поданої в паперовій формі, вступник пред’являє особисто оригінал документа, який посвідчує особу та додається його копія.

Відповідно до частини 1 статті 1.3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документами, що посвідчують особу та громадянство є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.

Враховуючи зазначене, для вступу до закладу освіти вступник може подавати будь-який із зазначених документів, що посвідчують особу та громадянство, а в разі відсутності такого документа його внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти унеможливлено.

Свідоцтво про народження не є документом, що посвідчує особу та її громадянство.

Заявник з м. Вінниця просив роз’яснити, чи зараховуються додаткові 10 балів до конкурсного балу вступника для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти, зокрема для спортсменів різних вікових груп, які посідали призові місця на чемпіонатах Світу, Європи, а також чемпіонам України з олімпійських видів спорту протягом 2017–2019 років при вступі на будь-яку спеціальність. Або ж тільки під час вступу на навчання за спеціальностями 014 «Середня освіта (Фізична культура)» та 017 «Фізична культура і спорт»?

У відповіді Міністерства освіти і науки зазначається, що Наказом Міністерства освіти і науки України від 31 травня 2019 року № 760, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2019 року за № 634/33605, внесено зміни до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році, метою яких було приведення у відповідність Умов прийому до змін у чинному законодавстві, а також внесення технічних змін, що спрямовані на усунення юридичних колізій, неточностей та правової невизначеності. МОН ніяким чином не обмежує право вказаних у зверненні категорій випускників під час вступної кампанії 2019 року.

Жителька м. Умань Черкаської області, яка виховує трьох дітей: 2005, 2007, 2009 років народження, зателефонувала на урядову «гарячу лінію» з такого питання. У травні цього року жінка зверталася до Черкаського державного бізнес-коледжу стосовно безкоштовного навчання її дитини. Працівник коледжу проінформував, що статус багатодітної сім'ї не відноситься до пільгової категорії осіб, які мають право на безкоштовне навчання. Жінка просила допомогти розібратися, чи має право її дочка вступити до зазначеного навчального закладу на безкоштовне навчання.

У Директораті вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України повідомили, що Законом України «Про охорону дитинства» передбачена низка пільг, які надаються дітям з багатодітних сімей. Зокрема, відповідно до частини десятої статті 19 цього Закону студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Обов’язковість переведення дітей з багатодітних сімей на навчання за кошти державного та/або місцевого бюджетів законодавством не передбачено.

Урядовий контактний центр вітає всіх українських школярів та студентів з початком навчального року і бажає успіхів у навчанні!

За період з 23 по 31 серпня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 25 тисяч 554 звернення, з них телефоном – 23 935, через Інтернет  – 1 619.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру. 

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-